Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ. СИСТЕМА ЯКІСНИХ ТА КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ РІВНЯ ТА ЯКОСТІ ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ



Продуктивність праці –складна економічна категорія, важлива характеристика трудової діяльності людини, тісно пов’язана з засобами виробництва та предметами праці.

Згідно з рекомендаціями МОП розрізняють поняття «продуктивність» та «продуктивність праці».

Продуктивність – це ефективність використання ресурсів (праці, капіталу, землі, матеріалів, енергії, інформації тощо) під час виробництва товарі та надання послуг. Продуктивність є загальним показником, який характеризує ефективність використання ресурсів для виробництва продукції.

Продуктивність праці відображає ступінь ефективності процесу праці. В її визначенні вихідною категорією є праця.

Продуктивність праці –це ефективність затрат конкретної праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або кількістю часу, витраченого на одиницю продукції.

Розрізняють поняття індивідуальної (живої праці) та суспільної (живої й уречевленої) праці.

Існує також поняття ефективності праці. Ефективність праці –це її результативність, тобто співвідношення обсягу вироблених благ чи цінностей (матеріальних та нематеріальних) до затрат праці. Зростання ефективності праці означає зростання обсягу вироблених благ без підвищення затрат праці.

Дане поняття є ширшим, ніж поняття продуктивності. Воно включає до свого складу, окрім економічного аспекту, також соціальний та психофізіологічний. Психофізіологічна ефективність праці визначається впливом процесу праці на організм людини.

Поняття соціальної ефективності праці включає в себе вимоги до гармонійного розвитку особистості кожного працівника, підвищення його кваліфікації, формування сприятливого соціального клімату в трудовому колективі, створення сприятливих умов праці тощо.

 

Рівень життя населення –це структура матеріальних потреб населення та ступінь їх задоволення.

Систему кількісних та якісних показників рівня та якості життя населення складають наступні складові:

- загальний обсяг споживання матеріальних благ та послуг, рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг;

- - реальні доходи населення, розмір з/п, надходження доходів з інших джерел (пенсії, допомога, стипендія, дивіденди, реалізація продукції підсобного господарства, особисті трудові доходи);

- умови праці, тривалість робочого часу та вільного робочого часу;

- особисті умови;

- показники рівня освіти та охорони здоров’я.

 

2. 1. Об'єктом економіки праці і соціально-трудових відносин є :

б) праця як доцільна діяльність людей, що завжди і одночасно є взаємодією між людьми у процесі виробництва і спрямована на задоволення індивідуальних і суспільних потреб;

2. Сегментація ринку праці - це:

а) розподіл робітників і робочих місць на стійкі зони, що окреслюють мобільність робочої сили своїми межами;

3. Основними суб’єктами ринку праці є:

А) Працівник

Г) Роботодавець

4. За ступенем регламентованості соціально-трудові відносини бувають:

б) формальні та неформальні;

5. До якої економічної школи належать такі підходи до зайнятості, як «мультиплікатор зайнятості», «незмінність заробітної плати», «держава-головний регулятор ринку праці»:

в). Кейнсіанство.

 

3. Населення –це сукупність людей, що проживає на певній території (районі, місті, регіоні, країні).

Моніторинг соціально-трудової сфери –це постійне спостереження за об’єктом з метою виявлення його відповідності бажаному результату, оцінка стану та розвитку соціально-трудової сфери. МОП трактує моніторинг як постійний чи періодичний перегляд виконання керівництвом певної програми з метою оцінки поточних результатів, виявлення недоліків, негативних тенденцій та розробки рекомендацій для їх усунення.

Мінімальна заробітна плата -це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).

 

 


Білет № 23

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.