Запальні захворювання

207. Спеціальні вправи в ранньому післяопераційному періоді виконують:

А. 4-5 разів поспіль кожних 30 хвилин Б. 5-6 разів кожні 2 години В. 6-7 разів кожні 3 години Г. 5-10 два рази на день.

208. У перші 2-3 дні після операції (постільний режим) хворому рекомендують:

А. Ідеомоторні вправи Б. Дихальні вправи в поєднанні з спортивно-прикладними В. Дренажне положення хворого на здоровому боці Г. Дренажне положення хворого лежачи на боці розрізу.

209. Які з перелічених задач ФР при лікуванні одонтогенних запальних процесів є спеціальними:

A. Покращення крово- і лімфопостачання у вогнищі запалення Б. Компенсація порушених функцій внаслідок запалення В. Активізація репаративно-регенеративних процесів. Г. Усунення порушень жування, ковтання, міміки та мовлення. Д. Всі відповіді вірні.

210. При гнійно-запальних процесах в ранньому післяопераційному періоді заключна частина ЛГ включає:

A. Дренажні дихальні вправи Б. Вправи з дозованою затримкою дихання і з вольовим управлінням В. Діафрагмальне дихання з участю м’язів щічної ділянки й рота (вимова звуків “фу-фу-фу”) Г. Вправи з опором дихання

211. Який засіб ФР не призначають хворому в перший лікувальний період:

A. Лікування положенням, фізичні вправи для кінцівок Б. Спортивно-прикладі вправи

В. Дихальні вправи Г. Призначаються всі засоби

212. Які загальні задачі вирішуються при лікуванні одонтогенних запальних процесів у щелепно-лицевій ділянці:

A. Профілактика застійної пневмоній, тромбоемболічних ускладнень Б. Підвищення тонусу системи кровообігу, органів дихання В. Покращення емоційного стану Г. Всі відповіді вірні Д. Є невірні відповіді

213. Спеціальними задачами ФР при лікуванні одонтогенних запальних процесів у щелепно-лицевій ділянці є всі окрім:

A. Покращення кровопостачання у вогнищі запалення Б. Компенсація порушених внаслідок запалення функцій В. Відновлення об’єму рухів у скронево-нижньому суглобі

Г. Відновлення побутової і професійної спроможності хворого. Д. Профілактика контрактур і атрофії м’язів

214. Одонтогенні запальні захворювання щелеп:

A. Періодонтит, періостит, флегмона Б. Остеомієліт, періостит, порушення функцій мімічних м’язів В. Періодонтит, періостит, остеомієліт Г. Абсцес, розвиток рубцевої контрактури скронево-нижньощелепного суглобу

215. Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин щелепно-лицевої ділянки:

A. Періостит, абсцес, флегмона Б. Абсцес, флегмона В. Остеомієліт, флегмона Г. Всі відповіді вірні

216. На який день після операції можна призначати засоби ФР:

A. В той самий день Б. На 1-2 день після оперативного втручання В. На 3-4 день після зникнення запальних явищ і нормалізації лабораторних показників Г. Після зняття швів.

217. При запальних одонтогенних захворюваннях щелепно-лицьової ділянки показами до призначення лікувальної гімнастики з високою інтенсивністю зайняття являються:

А. Зникнення больового синдрому. Б. Зниження температури тіла до 38°З В. Зниження температури тіла до 37,5°С. Г. Повна нормалізація температури.

218. Коли спеціальні дихальні вправи у хворих з гнійними одонтогенними процесами

необхідно включати в процедуру лікувальної гімнастики.

А. В основному періоді заняття. Б. В ввідному. В. В заключному. Г. В усіх періодах.

219. Вправи, що підсилюють відтік вмісту з рани, називаються:

А.Загальнорозвиваючими. Б.Спеціальними. В.Коригуючими. Г. Природньо-прикладними.

220. Протипоказанням до призначення лікувальної гімнастики при неспецифічних запальних одонтогенних захворюваннях в ранньому післяопераційному періоді є:

А. Больова контрактура жувальних м'язів Б. Наявність флуктуації в ділянці рани

В. Ступінь відкривання рота до 1 см. Г. Набряк в ділянці запалення.

221. Для стимуляції трофічної дії спеціальних фізичних вправ хворому з одонтогенних запальним захворюванням в ранньому післяопераційному періоді слід призначити:

А. Ідеомоторні вправи для жувальної мускулатури Б. Динамічні вправи для жувальної мускулатури В. Ізометричні вправи для жувальної мускулатури Г. Всі відповіді вірні.

222. Прискорення резорбції запального ексудату за допомогою засобів ЛФК досягається:

А. Тонізуючою дією. Б. Трофічною дією. В. Компенсуючи впливом фізичних вправ. Г. Корегуючою дією.

223. Розсмоктування запальної інфільтрації відбувається за рахунок наступного механізму дії фізичних вправ:

А. Компенсуючої Б. Нормалізуючої В. Стимулюючої. Г. Трофічної. Д. Тонізуючої.

224. Спеціальні завдання ЛФК при абсцесі підборіддя до зняття післяопераційних швів:

А. Стимуляція крово- і лімфообігу в зоні запалення Б. Відновлення повного обсягу руху скронево-нижньощелепних суглобів В. Нормалізація жування. Г. Покращення психоемоційного стану.

225. У першому періоді лікування гострого періоститу після хірургічного втручання при відсутності протипоказань вправи для жувальних м'язів слід проводити:

А. З максимальною амплітудою рухів Б. З неповною амплітудою В. З опором руху. Г. Вправи не призначаються.

226. Протипоказаннями до призначення лікувальної гімнастики з високою інтенсивністю виконання загально розвиваючих вправ для великих м'язових груп можуть бути наступні гематологічні показники у хворих із запальними одонтогенними захворюваннями:

А. Стабілізація кількості лейкоцитів на рівні 20 х 10⁹/л; Б. Зниження їх кількості до 9,0 х10⁹/л; В. Зниження ШОЕ до 12 мм/год. Г. Всі відповіді вірні.

227. Протипоказами до призначення ЛФК при запальних процесах в щелепно-лицьовій ділянці є:

А. Температура тіла 38⁰С, важкий стан хворого. Б. Виражена локальна болючість;

В. Температура тіла 37,4⁰С, контрактура скронево-нижньощелепного суглоба. Г. ШОЕ 18 мм/год.

228. Лікування положенням при запальних захворюваннях щелепно-лицьової ділянки використовують:

А. В першому лікувальному періоді до хірургічного втручання; Б. В третьому лікувальному періоді; В. У другому лікувальному періоді; Г. В першому лікувальному періоді після розтину вогнища

229. Для відновлення порушеної функції жування у другому періоді лікування запального процесу щелепно-лицьової ділянки можна призначати наступні форми ЛФК:

А. Лікувальну гімнастику; Б. Дозовану ходьбу; В. Механотерапію; Г. Самостійні заняття спеціальними вправами

230. Хворому після розтину абсцесу підборідного трикутника, що знаходиться на палатному режимі, лікувальна гімнастика повинна проводиться наступним методом:

А. Індивідуальним; Б. Малогруповим; В. Груповим. Г. Консультативним.

231. Механотерапія в лікуванні запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки використовується:

А. В першому лікувальному періоді; Б. У другому; В. В третьому. Г. Не використовується.

232. Силу мімічних і жувальних м'язів збільшують найбільшою мірою фізичні вправи:

А. Ідеомоторні; Б. Рефлекторні; В. Активні. Г. Природньо-прикладні.

233. Збільшення сили жувальної мускулатури у третьому періоді лікування запальних процесів щелепно-лицевої області забезпечується:

А. Трофічною дією;

Б. Відновлювальною дією;

В. Компенсуючою дією. Г. Тонізуючою дією.

Поиск по сайту: