Що таке обов’язковий рівень критерію якості медичної допомоги?

1. Мнімальний рівень медичної допомоги, нижче якого вона не повинна надаватися.

2. Перелік послуг у відповідності до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги.

3. Такий, що через об'єктивні причини не може бути досягнутий, але досягнення якого мають на меті, оскільки він забезпечить поліпшення якості медичної допомоги.

4. Перелік послуг у відповідності до локального клінічного протоколу медичної допомоги.

111. Показники, які найповніше характеризують специфіку і кінцевий результат діяльності конкретного лікувально-профілактичного закладу – це:

1. Показники результативності.

2. Показники дефектів.

3. Оціночні шкали.

4. Нормативи.

112. Спеціалізація лікарів здійснюється через:

1. Інтернатуру, магістратуру та на циклах спеціалізації.

2. Магістратуру, на циклах спеціалізації та тематичного удосконалення.

3. Інтернатуру, на циклах спеціалізації та передатестаційних.

4. На циклах спеціалізації, передатестаційних та тематичного удосконалення.

113. Ліцензування медичної практики – це один із:

1. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів структури.

2. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів медичної допомоги.

3. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів результатів.

4. Механізмів оцінки і контролю дотримання стандартів процесу.

114. Однією із ліцензійних умов медичної практики є:

1. Дотримання кваліфікаційних вимог до персоналу.

2. Дотримання принципів організації медичної допомоги.

3. Дотримання аспектів якості медичної допомоги.

4. Дотримання медичної етики та деонтології.

115. Однією із ліцензійних вимог медичної практики є:

1. Виконувати вимоги експлуатації та застосування виробів медичного призначення і матеріалів.

2. Дотримання принципів організації медичної допомоги.

3. Виконання медичним персоналом доручень заввідділу та головного лікаря медичного закладу.

4. Дотримання норм медичної етики та деонтології.

116. Другий етап акредитації закладів охорони здоров'я проводять:

1. Експерти.

2. Акредитаційна комісія.

3. Регіональний орган охорони здоров’я.

4. Експертна комісія .

117. Третій етап оцінки виконання стандартів процесу проводять:

1. Головний спеціаліст району, міста, області, МОЗ.

2. Головний лікар закладу охорони здоров’я.

3. Завідувач профільного відділення.

4. Заступник головного лікаря з медичної частини.

118. Складові Державної системи збору медичної статистичної інформації як основи планування розвитку галузі – це:

1. Статистичні показники.

2. Індикатори якості.

3. Аспекти якості.

4. Стандарти якості.

119. Показники, які враховують найбільш грубі порушення в діяльності установ і підрозділів, які, в принципі, не повинні допускатися – це:

1. Показники дефектів.

2. Показники результативності.

3. Оціночні шкали.

4. Нормативи.

120. Вдосконалення професійних знань і навичок лікаря проходить в закладах (на факультетах) післядипломної освіти:

1. На циклах передатестаційних і тематичного удосконалення.

2. На циклах передатестаційних і спеціалізації.

3. На циклах тематичного удосконалення і спеціалізації.

4. На циклах передатестаційних та у магістратурі.

121. Ліцензуванню медичної практики підлягають:

1. Юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності і фізичні особи, які мають намір здійснювати медичну практику.

2. Тільки юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які мають намір здійснювати медичну практику.

3. Тільки фізичні особи, які мають намір здійснювати медичну практику.

4. Юридичні особи тільки приватної форми власності і фізичні особи, які мають намір здійснювати медичну практику.

122. Однією із ліцензійних умов медичної практики є:

1. Наявність керівника, працюючого на постійній основі, має спеціалізацію з «Організації та управління охороною здоров'я» та стаж по спеціальності не менше 3 років.

2. Дотримання принципів організації медичної допомоги.

3. Наявності посадових інструкцій вищого та середнього медичного персоналу який працює по спеціальності не менше 3 років.

4. Дотримання норм медичної етики та деонтології.

123. Однією із ліцензійних вимог медичної практики є:

1. Надавати першу невідкладну медичну допомогу хворим, які перебувають у критичному для життя стані, а також при нещасному випадку та гострих захворювань.

2. Надавати первинну медичну допомогу особам, що звертаються з приводу гострих і хронічних захворювань, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних станів.

3. Надавати вторинну медичну допомогу особам, що звертаються з приводу гострих і хронічних захворювань, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних станів.

4. Надавати третинну медичну допомогу особам, що звертаються з приводу гострих і хронічних захворювань, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних станів.

124. Третій етап акредитації закладів охорони здоров'я проводять:

1. Акредитаційна комісія.

2. Експерти.

3. Регіональний орган охорони здоров’я.

4. Експертна комісія.

Поиск по сайту: