Схема залягання підземних вод

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ

ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

КАФЕДРА ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

ЛЕКЦІЯ

для проведення занять з курсантами (студентами) освітно-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за спеціальністю 6.170203 «Пожежна безпека» на 2013 – 2014 навчальний рік.

Тема: № 3. “Гідрологічно-небезпечні явища".

МЕТА:

навчальна – знати особливості гідрологічно-небезпечних явищ та вміти застосовувати їх на практиці;

виховна - виховання почуття відповідальності при виконанні своїх обов`язків;

розвиваюча - розвиток вмінь вибирати з наданої інформації основне та

швидко конспектувати.

НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: лекційний зал.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: МП, ПК, відеофільм.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Конституція України.

Шоботов В.М. Цивільна оборона.- Київ, 2004.

Пістун І.П. Безпека життєдіяльності.- Суми: Університетська книга, 2003.

Кукал З. Природные катастрофы.- М.: Знание, 1985. - 240 с. (Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій)

Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2171-III ( 2171-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 9, ст. 38)

СТРУКТУРА ЛЕКЦІЇ:

Вступ.

1. Гідрологічно-небезпечне явище.

2. Підземні води, їхнє залягання і поширення.

3. Гідродинамічні процеси і явища.

4. Закріплення нового матеріалу.

5. Завдання на самопідготовку.

Вступ

1. Гідрологічно-небезпечне явище.

Гідрологічно-небезпечне явище – подія гідрологічного походження або наслідок гідрологічних процесів, що спричинена природними чи гідрологічними чинниками або їх сполученням, внаслідок чого можуть бути уражені люди, тварини, рослини, об’єкти економіки та довкілля.

Морські надзвичайні ситуації:

• сильне (високе) хвилювання на морі та водосховищах;

• високі або низькі рівні моря;

• ранній льодостав або припай;

• швидке обледеніння суден.

Прісноводні надзвичайні ситуації:

• підвищення рівня ґрунтових вод (підтоплення);

• високі рівні води (водопілля, паводки, повені);

• маловоддя;

• затори, зажори;

• селі;

• низькі рівні води;

• ранній льодостав та поява льоду на судноплавних водоймах і ріках;

• інтенсивний льодохід.

За характером НС поділяються на:

• фільтраційні;

• суфозійні;

• ерозійні;

• абразивні;

• селеві;

• паводкові.

Підземні води, їхнє залягання і поширення.

Основні поняття і термінологія.

Водоносний шар - це обводнена осадова порода однорідного петрографічного складу і віку, порівняно обмеженої потужності і значного площинного поширення.

Водоносний прошарок - це водоносний шар малої потужності і незначного площинного поширення.

Водоносна лінза - те ж, що і водоносний шар, але лінзоподібної форми і порівняно обмежена по площі поширення.

Водоносний обрій - обводнені шари осадкових або вулканогенних порід однорідного або різнорідного петрографічного складу, генезису і віку, із різною водопроникністю, але з єдиною п’єзометричною поверхнею, обмежені знизу і зверху регіонально витриманими водоупорами.

Водоносний комплекс - обводнена товща осадкових або вулканогенних порід різнорідного петрографічного складу, генезису і віку з різною водопроникністю, із єдиною або різною п’єзометричною поверхнею, що не має знизу чітко вираженого регіонального водоупора і місцевих водоупорів для виділення в ній водоносних обріїв.

Види підземних вод.

Підземні води утворюються шляхом просочування (інфільтрації) води, що випадає у виді опадів, крізь товщу порід.

Однак було встановлено, що в пустелях жарких країнах, де кількість опадів, що випадають, мізерна, в окремих місцях підземні води усе ж існують. Це пояснюється конденсацією вологи, що знаходиться в повітрі.

Схема залягання підземних вод

1 - верховодка; 2 - міжпластові безнапірні води; 3 - ґрунтові води;

4 - міжпластові напірні води; 5 - поверхневі водойми.

Поиск по сайту: