Відповідно до закону «Про загальну середню освіту» охарактеризуйте структуру та типи загальноосвітніх навчальних закладів

Стаття 9. Типи загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти

Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (I ступінь - початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту, II ступінь - основна

школа, що забезпечує базову загальну середню освіту, III ступінь - старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту, як правило, з профільним спрямуванням навчання), та особливостей

учнівського контингенту існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів.

До загальноосвітніх навчальних закладів належать:

школа I-III ступенів;

спеціалізована школа (школа-інтернат) I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів;

гімназія (гімназія-інтернат) - навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю;

колегіум (колегіум-інтернат) - навчальний заклад II-III ступенів філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілю;

ліцей (ліцей-інтернат) - навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням та допрофесійною підготовкою (може надавати освітні послуги II ступеня, починаючи з 8 класу);

школа-інтернат I-III ступенів - навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги;

спеціальна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;

санаторна школа (школа-інтернат) I-III ступенів - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування;

школа соціальної реабілітації- навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат);

вечірня (змінна) школа II-III ступенів - навчальний заклад для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання;

навчально-реабілітаційний центр - навчальний заклад для дітей з особливими освітніми потребами, зумовленими складними вадами розвитку.

2. Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти:

позашкільний навчально-виховний заклад - навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо);

міжшкільний навчально-виробничий комбінат - навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці; професійно-технічний навчальний заклад - навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті;

вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації - навчальний

заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.

76. Порівняйте систему освіти в Україні та в одній з країн, мову якої вивчаєте (Китай)

Система освіти в К. та У. включає в себе : базисну освіту ( дошкільну, загальну початкову та середню), середню професійно-технічну, вищу освіту.

У студентів навчальний рік починається 1 вересня та закінчується на початку липня. Є зимні канікули, але в Китаї вони однакові для всіх вузів з кінця грудня до початку лютого.

Дошкільну освіту в обох країнах надають дитячі садки, які є державними та приватними.

Початкову освіту діти здобувають в початкових школах , проте в У. тривалість навчання в них 4 роки, а в К – 6. Потім без екзамену вони переходять до середньої школи.

Наступний етап навчання – середня школа. Неповна середня освіта В У. – 5 років, в К. – 3. Неповна середня освіта є обов’язковою для обох країн. Потім діти за бажанням можуть отримувати вищу середню освіту. (термін навчання в обох країнах – 2 роки). Після отримання неповної та повної середньої освіти учні складають іспити.

Для вступу у ВНЗ треба складати іспити. У К. ,на відміну від України, дуже важко вступити до ВНЗ, конкурс сягає 200-300 осіб на місце. Так само, як в Україні та на Заході діє трирівнева система вищої освіти: бакалаврат, магістратура, аспірантура.

77. Охарактеризуйте тенденції розвитку системи освіти країни, мову якої вивчаєте.

Останні десятиліття китайська система освіти не тільки розвивається високими темпами, але і неухильно рухається у бік сучасних світових стандартів. Реформи системи загальної освіти Китаю стосуються перебудови навчально-виховного процесу в загальноосвітніх закладах з урахуванням ряду сучасних внутрішніх факторів і загальносвітових тенденцій (введення предметів за вибором, посилення практично орієнтованої складової загальної освіти, поступове впровадження у навчальний план загальноосвітньої установи предметів технічного профілю, блочно-модульна структура навчання). В Китаї підіймаються такі питання, як надання дошкільній освіти статусу першого ступеня обов'язкової освіти, проведення вузами попередніх іспитів, що дозволяють абітурієнтам набрати додаткові бали, скасування правила про здачу єдиного іспиту в середній школі вищого ступеня за місцем прописки для дітей переселенців та ін.. Держава суттєво покращує умови навчання в сільській місцевості, виділяючи чималі кошти на впровадження у школи дистанційного навчання. В структурі середньої школи вищого ступеня закріпляться два різних напрями – загальноосвітній та професійний. Загальноосвітні школи готуватимуть школярів до вступу у ВНЗ, а професійні школи (на кшталт українських професійних училищ) даватимуть випускникам знання, які дозволять їм знайти роботу після закінчення школи. Бурхливе зростання рівня освіти серед населення дозволяє говорити про те, що в країні почався перехід від елітної освіти до масової, який дозволить до 2020 р. досягти показників розвинених країн.

78. Положення про загальноосвітній навчальний заклад, його структура.

Положення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. Це Положення визначає основні засади діяльності загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності. У цьому положенні визначаються правила, згідно з якими здійснюється: зарахування учнів (вихованців) до загальноосвітнього навчального закладу та їх відрахування,контроль за діяльністю закладу, організація навчально-виховного процесу ,оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців,управління закладом ,виховний процес у закладах, визначається , хто може бути учасниками навчально-виховного процесу, характеризується матеріально-технічна база та фінансово-господарська діяльність, міжнародне співробітництво. Також у положенні надається загальна інформація про загальноосвітній навчальний заклад. Загальноосвітній навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України. Заклад може бути заснований на державній, комунальній чи приватній формі власності. Заклад є юридичною особою, має рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп, печатку. Класи у закладі формуються згідно з нормативами їх наповнюваності, встановленими законодавством. У приватному закладі поділ класів на групи здійснюється за рішенням педагогічної ради з урахуванням умов роботи закладу і пропозицій батьків, або осіб, що їх замінюють.

Структура загальноосвітнього навч. закладу: 1 ступінь – 1-4 класи, 2 ступінь – 5-9 класи, 3 ступінь – 10-11 класи.

№79 Загальні збори(конференція), рада школи, піклувальна рада, їх склад та повноваження

Колегіальними органами шкільного громадського самоврядування є загальні збори (конференція) колективу й обрана ним шкільна рада.Загальні збори (конференція) колективу— вищий орган громадського самоврядування в школі, делегатами зборів є працівники школи, учні й батьки, які обираються відповідно зборами трудового колективу, учнівськими зборами і класними батьківськими зборами. Кількість делегатів визначається статутом школи. Збори правомочні, якщо в їхній роботі бере участь не менше половини делегатів кожної з трьох категорій. Конференція скликається не менше одного разу на рік і виконує такі функції: обирається Рада школи і її голова; заслуховується звіт директора і голови Ради школи про їхню роботу, оцінка дається відкритим або таємним голосуванням; затверджуються основні напрями вдосконалення діяльності школи, приймаються рішення про стимулювання праці директора і голови Ради або порушуються клопотання перед місцевою владою про невідповідність директора посаді.У період між загальними зборами вищим органом громадського самоврядування є Рада школи. У новій редакції Закону "Про освіту" шкільну Раду вилучено з системи органів шкільного самоврядування, але в багатьох школах вони продовжують діяти..До Ради школи обираються представники від учителів, учнів і батьків відкритим або таємним голосуванням. Рада школи скликається її головою один раз на чверть, її засідання є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше двох третин її членів.Завдання Ради школи: здійснювати демократичне управління школою, поєднуючи єдиноначальність і колегіальність, державність та громадське управління; удосконалювати роботу школи; зміцнювати матеріально-технічну базу школи, залучаючи громадськість; брати участь у вирішенні оперативних проблем роботи школи; сприяти впровадженню наукового управління школою.Обов'язки Ради школи та її членів: організовувати виконання рішень конференції, затверджувати режим роботи школи; заохочувати творчі пошуки, дослідницько-експериментальну роботу педагогів; аналізувати стан роботи школи; брати участь у складанні річного плану роботи; координувати зусилля всіх керівників школи; створювати разом із директором умови для педагогічної освіти батьків; розглядати пропозиції, скарги і зауваження педагогів, учнів і батьків; заслуховувати звіти керівників школи; проводити роботу щодо виборів і призначень класних керівників, керівників гуртків, клубів, об'єднань; розглядати соціальні, житлово-побутові проблеми учнів і працівників школи; організувати громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів; контролювати витрати бюджетних асигнувань, розподіляти кошти фонду всеобучу; брати участь у проведенні атестації вчителів; інформувати колектив про свою роботу; стимулювати творчість; нести відповідальність за вирішення конкретних проблем та реалізацію покладених на неї функцій.Рада школи має право: ставити питання перед органами освіти про заміну директора школи, нагороджувати грамотами і цінними подарунками педагогів за успіхи і творчі пошуки в роботі, клопотати про присвоєння педагогам звань і категорій тощо.Піклувальна рада школи. Піклувальна рада школи створюється відповідно до нормативної бази створення і діяльності піклувальних радОсновною метою піклувальної ради є сприяння рішенню нагальних задач в галузі освіти, забезпечення фізичного і духовного здоров'я дитини й умов для її повноцінного росту, створення необхідних матеріально-технічних і фінансових умов для практичного здійснення програм розвитку школи.Для здійснення мети піклувальна рада:

• сприяє залученню позабюджетних засобів для забезпечення діяльності та розвитку школи;

• сприяє організації і поліпшенню умов праці педагогічних і інших працівників школи;

• сприяє організації конкурсів, змагань, різноманітних масових позашкільних заходів школи;

• сприяє удосконаленню матеріально-технічної школи, благоустрою його

приміщень і території;

• здійснює контроль за використанням позабюджетних засобів;

• розглядає інші питання, віднесені до компетенції піклувальної ради Статутом школи;

• створює фонд підтримки при піклувальній раді школи;

• затверджує статут фонду підтримки при піклувальній раді школи.

До складу піклувальної ради можуть входити учасники навчально-виховного процесу й інші особи, зацікавлені в удосконаленні діяльності та розвитку школи, у кількості 9 чоловік.

Голова піклувальної ради обирається з числа членів піклувальної ради на засіданні піклувальної ради терміном на 2 роки;

80.Педагогічна рада школи, її склад та повноваження.

Педагогічна рада школи СКЛАДається з: 1.Голова педагогічної ради школи – директор. 2.заступники директора 3.вчителі 4.бібліотекар 5.психолог 6.соціальний педагог 7.лікар 8.голова батьківського комітету 9.представники органів самоврядування. Педагогічна рада РОЗГЛЯДАЄ ПИТАННЯ: 1.удосконалення і методичного забезпечення навчально-виховного процесу; 2.планування та режиму роботи школи; 3.переведення учнів до наступних класів і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти,нагородження за успіхи у навчанні; 4.підвищення кваліфікації вчителів, розвитку їхньої творчої ініціативи; 5.впровадження передового педагогічного досвіду, досягнень науки у навчально-виховний процес; 6.морального та матеріального заохочення учнів і працівників школи; 7.притягенння до дисциплінарної відповідальності учнів за невиконання ними своїх обов’язків. МЕТА діяльності педагогічної ради: мобілізація зусиль педагогічного колективу на виконання завдань школи.ЗАВДАННЯ діяльності:1.Діагностика стану навчально-виховного процесу у школі, рівня професійної підготовки вчителів, навченості, вихованості й розвитку учнів школи. 2.Розробка комплексно-цільових програм розвитку школи, професійної майстерності й творчості кожного вчителя. 3.Створення у школі мікроклімату творчого співробітництва в педагогічному процесі вчителів, учнів, батьків, учителів та учнів, учителів і батьків.

81) Права і повноваження директора школи, його взаємовідносини з органами шкільного самоврядування. Схарактеризуйте методи та форми організації роботи директора школи з педагогічним колективом.

Директоршколи. Його діяльність регламентується Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, згідно з яким директором може бути тільки громадянин України, який має вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж педагогічної роботи не менше 3 років, успішно пройшов атестацію керівних кадрів освіти у порядку, встановленому Міністерством освіти і науки України. Він є найвищою посадовою особою в школі, діє від імені школи, представляє її в усіх організаціях, розпоряджається її майном і коштами, укладає договори, видає фінансові доручення, відкриває у банку рахунок, розпоряджається кредитами, видає накази по школі, його вказівки є обов'язковими для її учнів та учителів.
Директор організовує планування змісту та забезпечення навчально-виховного процесу, несе за нього відповідальність. До його обов'язків належить також піклування про здоров'я, безпеку учнів, про створення умов для позакласної та позашкільної роботи. Директор наділений адміністративною владою, і від уміння користуватися нею залежить його авторитет. Він не може бути консервативним виконавцем інструкцій, а мусить бути творчим керівником. Важливо, щоб він був наділений такими рисами, як демократизм, вимогливість, самовимогливість, чесність, відвертість, дипломатичність, мобільність, чуття нового тощо.
Директор школи керує роботою своїх заступників, узгоджує спільну діяльність адміністрації школи з громадськими організаціями, вчителів та учнів, відповідає за комплектування класів.
Один з найголовніших напрямів його роботи — добір і розстановка педагогічних кадрів. У сфері його компетенції організація роботи ради школи, педагогічної ради, батьківського комітету, батьківського всеобучу, загальне керівництво методичною роботою, навчально-виховним процесом, координація позакласної роботи вчителів. Директор несе відповідальність за організацію роботи з охорони праці і техніки безпеки, забезпечення гігієни праці учнів і вчителів.

Поиск по сайту: