Патологія нервової системи

Млинівський державний технолого-економічний коледж

План заняття № 24 / 71

Вид заняття:Теоретичне.

Тема:Патологія нервової системи.

Мета заняття:Формувати знання функціональних і морфологічних змін нервової системи, показати вплив нервової системи на розвиток хвороб і процес видужування тварин.

Методи:Лекція, розповідь, бесіда.

Матеріально технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТНЗ­­­:

Література (основна та додаткова)

1. Налётов Н. А. Патологическая физиология и патологическая анатомия сельськохозяйственых животных. – М.: Агропромиздат, 1991 – с. 227-232.

2. Мазуркевич А.Й., Урбанович П.П., Василик Н.С. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія тварин. – В.: Нова книга, 2008. – с.247 – 257с.

Структура заняття

Відведений час

1. Організаційна частина:Привітання, перевірка присутності студентів на занятті.

2. Актуалізація опорних знань:

1. Яку функцію виконує нервова система в організмі?

2. Як анатомічно поділяють нервову систему?

3. Назвіть з яких основних процесів (двох) складається діяльність нервової системи.

Повідомлення теми, формування мети та основних завдань.

Тема: Патологія нервової системи.

Мета:Вивчити функціональні і морфологічні зміни нервової системи.

1. З’ясувати які є розлади функції нервової системи (чутливості, рухової функції)

2. Розрізнити запальні процеси у центральній нервовій системі.

4. Мотивація навчальної діяльності (питання, задачі, проблемні ситуації тощо)

Нервова система є головним регулятором всіх процесів організму, тому будь яке порушення її діяльності має важливе значення для організму. Скажіть чи вам відомо поняття «невроз». Як ви думаєте чи він має вплив на реакцію організму на різні подразнення.

5. План заняття:

1. Причини, що викликають розлад роботи нервової системи.

2. Невроз і непритомність.

3. Порушення чутливої діяльності нервової системи.

4. Порушення рухової функції нервової системи.

5. Порушення вищої нервової діяльності. (С/В)

6. Запальні процеси спинного, головного мозку і їх оболонок. (С/В)

Підведення підсумків.

Ø Узагальнення матеріалу:Отже, ми розглянули і засвоїли функціональні і морфологічні зміни у нервовій системі.

1. Які ви знаєте розлади рухової функції нервової системи?

2. Які є види паралічів?

3. Що означає атаксія?

Ø Завдання для самостійної роботи студентів

Вивчити матеріал підручників:

1. Налётов Н. А. Патологическая физиология и патологическая анатомия сельськохозяйственых животных. – М.: Агропромиздат, 1991 – с. 227-232.

2. Мазуркевич А.Й., Урбанович П.П., Василик Н.С. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія тварин. – В.: Нова книга, 2008. – с.247 – 257с.

Вивчити самостійно: запальні процеси спинного, головного мозку і їх оболонок I ст. 232-234

Патологія обміну речовин. Хвороби обміну речовин. I – ст. 234-240; II – ст. 132-136; 114-131.

Хвороби обміну речовин: кетози, білом’язева хвороба, ензоотична атаксія. Гіповітамінози. I – ст. 241-246

Викладач: Мідик Т. П. _____________________

Патологія нервової системи

1. Причини що викликають розлад нервової системи.

2. Невроз і непритомність.

3. Порушеня чутливої діяльності нервової системи.

4. Порушення діяльності рухової функції нервової системи.

5. Порушення вищої нервової діяльності.

6. Запальні процеси спинного головного мозку і їх оболонки.

Література:

1. Паталогическая физиология и паталогическая анатомия животных /Н.А. Налетов, И.В. Иванов, П.Д. Федоров, В.Ф. Черкашин. - М.: Агропромиздат, 1991.-352 с.

2. Паталогічна фізіологія і паталогічна анатомія тварин / за редакцією професора А.И. Мазуркевича. Підручник. - Вінниця: Нова Книга, 2008 –

с. 344

1. В основі порушення нервової діяльності лежать зміни процесів збудження і гальмування, а також різні чинники екзогенного і ендогенного походження.

До екзогенних чинників відносять механічні пошкодження, перегрівання, переохолодження, електротравми, шок, дію різних отруйних речовин.

Ендогенні чинники - це розлад про кровопостачання в нервовій тканині та кровообігу в головному і спинному мозку, підвищення тиску, пухлини, рубці, травми нервової системи.

2. Діяльність нервової системи складається з двох основних процесів: збудження і гальмування. Порушення процесів збудження і гальмування називається неврозом. Виникнення їх пов’язане з перенапруженням процесів збудження і гальмування. Крім того, невроз може виникати через дії дуже сильних незвичайних подразників (світло, звук). Таким чином різні ситуації, що загрожують життю можуть призводити до неврозів.

Форма вияву неврозу у тварин залежить від типу нервової діяльності і ендокринної системи. У них неврози протікають з перевагою або збудження або гальмування. При збудженні тварина агресивна і активна, при слабкому типі нервової діяльності процеси збудження швидко вичерпуються і розвивається гальмування. Тварини стають в’ялими і малорухливими. При неврозах завжди спостерігається неправильна реакція на подразники.

Сильнодіючі подразники ЦНС можуть викликати короткочасне виключення функцій кори головного мозку — знепритомнення. Його спостерігають в результаті сильного психічного впливу (переляк), тяжких больових відчуттів (травма), пошкодження ЦНС. Тимчасове гальмування діяльності кори головного мозку може мати сприятливий вплив, так як запобігає перенапруженню інших відділів нервової системи, тому називається захисним гальмуванням.

3. Чутливість - здатність організму відчувати і аналізувати подразнення. Розрізняють тактильну і больову чутливість. А також є таламічна (протонаптична) - грубе сприйняття подразнень (відсутність точної локалізації і ступеня подразнення) і кіркова (епікритична), яка дає змогу точно визначати характер, ступінь і місце зовнішнього подразнення.

Форми чутливості:

- екстерорецептивна (шкірна або поверхнева) - сприймаються подразнення, які діють на поверхні тіла;

- пропріорецептивна (глибока) - сприймається подразнення, що виникають у м’язах, суглобах;

- інтерорецептивна - сприймається подразнення які виникають у внутрішніх органах.

Екстерорецептивна чутливість буває:

- теплова

- холодова

- дотикова (рецепція дотику)

- рецепція від тиску (больова)

Розрізняють такі види розладів чутливості:

- гіпестезія- зниження;

- анестезія- випадання;

- гіперестезія- підвищення;

- парестезія - несправжня, ненормальна чутливість щодо больового , температурного та інших видів подразнення.

Повне випадання усіх видів чутливості називають тотальною анестезією, а окремих її видів - парціальною. Втрату больової чутливості називають аналгезією, температурної - термоанестезією. Патологічний стан, при якому один вид чутливості зникає, а інші заміщаються, називають десоціацією чутливості.

Гіперестезія - стан підвищеної збудливості нервової чутливості. У разі гіперестезії посилюються усі види чутливості. Однак у тварин гіперестезія частіше виявляється у поширені больової чутливості (гіперелгезія). Біль може мати і захисне значення, а також сигналізувати про небезпеку, яка загрожує організму, і таким чином мобілізує його захисні можливості.

Причиною виникнення болю є: екзогенні (механічні, фізичні, хімічні, біологічні) та ендогенні (ураження тканин внаслідок порушення кровообігу, нагромадження токсичних речовин порушеного обміну тощо) чинники.

Парестезія - відчуття оніміння шкіри.

4. Порушення рухової функції нервової системи спостерігається в наступних видах:

а) випадання рухової функції.

б) поява надмірних рухів (гіперкінези);

в) порушення координації, точності і відповідності рухів (атаксія).

Випадання рухової функції може бути в двох формах:

а) параліч (акінез) - повне припинення рухової ф-ції;

б) парез (гипокінез) — неповне випадання рухового акту, послаблення рухів. Паралічі і парази пов’язані з ураження спинного мозку і переферичних нервів.

В залежності від розповсюдження рухових розладів розрізняють:

- тетраплегію — паралізують всі кінцівки;

- геміплегію- припинення руху однієї частини тіла;

- параплегію - параліч одночасно двух кінцівок;

- моноплагію- параліч однієї кінцівки.

Рухові розлади, які проявляються надмірними рухами (гіперкінези) називаються судомами.

Судоми бувають:

а) клонічні - швидкі, ритмічні, самовільне скорочення м’язів з подальшим їх розслабленням;

б) тонічні — при довготривалому скороченні м’язів з поступовим їх розслабленням.

Клонічні судоми, які захоплюють всю чи більшу частину скелетних м’язів, називають конвульсіями; судоми з швидким ритмом - тремтінням (тремор); посіпування окремих груп м’язів - хореєю.

Атаксія - порушення координації, точності і відповідності рухів.

За характером порушень розрізняють атаксію:

- статичну

- динамічну.

При статичній атаксії рівновага порушується коли тварина стоїть. Вона балансує на широко розставлених кінцівках, часто падає вперед чи на бік.

Динамічна атаксія - дискоординація рухів. Тварина під час ходьби широко розставляє або високо піднімає кінцівки, відмічають також великі коливальні рухи голови й кінцівок, тонус м’язів часто послаблений, у тварин швидко настає втома.

5. Вища нервова діяльність тварини зводиться в основному до сукупності умовних рефлексів. Умовні рефлекси формуються в корі головного мозку. З їх допомогою організм тварини досить досконало адаптується до різних змін навколишнього середовища. У корі великих півкуль головного мозку є аналізатори, які сприймають всі подразнення. Аналізатор складається з ядра (центральна частина), де здійснюються найскладніші форми аналізу і синтезу. За звичайних умов процеси збудження і гальмування у корі головного мозку перебувають у певному підпорядкуванні і зрівноваженості. При патології кори головного мозку ця рівновага порушується, що призводить до послаблення або зміни рефлекторних реакцій, і в кінцевому наслідку вищі відділи ЦНС вже не в змозі здійснити в повній мірі адаптацію організму до умов зовнішнього середовища. Короткочасні зміни вищої нервової діяльності виникають у тварин за фізіологічних (специфічних) умов, наприклад, у період тічки, вагітності, лактації.

6. Патологічні зміни в ЦНС частіше виражені при запальних процесах (менінгіті, енцефаліті, мієліті).

Менінгіт - запалення оболонок головного і спинного мозків. Зустрічається в усіх тварин, найчастіше у собак і коней.

Причини: інфекційні фактори, які потрапляють в ц.н.с. *

По походженню менінгіти бувають:

- первинні

- вторинні.

По характеру ексудату:

- серозними

- геморагічними

- гнійними.

По розповсюдженню бувають:

- вогнещевими

- дифузними

По протіканню:

- гострими

- підгострими

- хронічними.

Запалення твердої мозкової оболонки називається пахіменінгіт, м’якої - лептоменінгіт.

Серозний менінгіт - гострий процес, який характеризується почервонінням оболонок, набряком, точковими крововиливами.

Гнійний менінгіт розвивається при переході запального процесу в сполучних тканинах - при ранах, травмах в головному і спинному мозку, або при септичних хворобах. При дифузних процесах спостерігається почервоніння оболонок, набряк, скупчення гнійного ексудату.

Енцефаліт - запалення головного мозку.

Причини: збудники вірусних хвороб, або ускладнення при бактеріальних хворобах.

По походженню енцефаліт буває:

- первинний

- вторинний.

По характеру ексудату:

- лімфоцитарний

- гнійний

- негнійний (серозний, геморагічний)

Поиск по сайту: