Густина повного струму через p-n перехід визначається сумою дифузійних і дрейфових складових густин струмів, які за відсутності зовнішньої напруги однакові. Напрям струмів дрейфу протилежний струмам дифузій. Тому в стані термодинамічної рівноваги при незмінній температурі й відсутності зовнішнього електричного поля густина повного струму через p-n перехід дорівнює нулеві:
Jр диф +Jn диф +Jр др + Jn др = 0 (1)
або ідиф+ідр = 0
Подвійний електричний шар в області p-n переходу зумовлює контактну різницю потенціалів, яку називають потенціальним барєром φк . Величина φк залежить від матеріалу напівпровідника і його температури. Для германію φк = (0,2-0,4) В, для кремнію φк =(0,5-0,75) В
3.1 Пряме вмикання p-n переходу
Пряме включення p-n переходу отримують, якщо у р-ділянку ввімкнути плюс джерела зовнішньої напруги Uзн, а у n-ділянку - мінус.
Під дією прямої напруги через зменшений потенціальний бар’єр носії заряду вводяться в ділянки, де вони є неосновними. Цей процес називають інжекцією(вприскуванням) носіїв заряду.
При прямій напрузі не тільки знижується потенціальний бар’єр, але також зменшується ширина запірного шару (рис.4). Його опір у прямому напрямі стає прямим (одиниці-десятки іонів).
При прямому вмиканні p-n переходу (рис.3) зовнішнє електричне поле спрямоване зустрічно внутрішньому Евн і результуюча напруженість зменшується:
Ерез = Евн– Езн (2)
При цьому ідиф зростає, а висота потенціального бар'єру знижується:
(3)
У цьому випадку через перехід течеп рямий струм:
(4)
Він обумовлюється дифузійною складовою струму,тобто залежить від концентрації основних носіїв зарядів і є великим за величиною. Якщо бар’єр значно занижений, то і можна вважати , тобто прямий струм в переході являється чисто дифузійним.
3.2. Зворотне вмикання р-n переходу
Якщо прикласти до p-n переходу зовнішню напругу UзАтак, щоб плюс був підключений до області напівпровідника n-типу, а мінус – до області р-типу (таке вмикання називається зворотним, рис.3), то збіднений шар розширюється, тому що під дією зовнішньої напруги електрони й дірки як основні носії заряду зміщуються в різні сторони від p-n переходу. Ширина нового збідненого шару збільшується,в результаті поле в p-n переході зростає і дорівнює:
Ерез = Евн + Ез (5)
Оскільки електричний опір p-n переходу дуже великий, то практично вся напруга Uзнприкладається до нього.
Висота потенціального бар’єру зростає до величини:
, (6)
де – результуюра різниця потенціалів ізв Δ ’’
Рис.3. Зворотне вмикання p-n переходу Рис.4. Пряме вмикання p-n переходу
При зворотному вмиканні переходу через нього протікає зворотний струм ізв, який зумовлений потоком неосновних носіїв заряду. При цьому відбувається переміщення дірок із n-ділянки в р-ділянку і електронів із р-ділянки в n-ділянку. Таким чином неосновні носії заряду втягуються електричним полем у p-n перехід і прорходять через нього у сусідні ділянки.
Виведення неосновних носіїв (дірок з n-ділянки та електронів з р-ділянки ) через p-n перехід під дією зворотної напруги Uзн з ділянки, де вони були неосновними носіями зарядів, в ділянку, де вони стають основними носіями, називається екстракцією.
При зворотному ввімкненні p-n переходу основну роль визначає дрейфовий струм, а тому зворотній струм із збільшенням Uзн наближається до сталого значення ( його ще називають зворотним струмом насичення p-n переходу, тепловим струмом):
(7)
Зі збільшенням зворотної напруги збільшується не тільки висота потенціального бар’єру, але і товщина запірного шару, товщина p-n переходу ( ). Запірний шар ще дужче збіднюється носіями і опір значно зростає.