Проблема влади грошей у творі

Історія створення трагікомедії «Сто тисяч» І.Карпенка-Карого

У 1889 році на хуторі Надія І.Карпенко-Карий написав п'єсу «Гроші», яка згодом здобула популярність під назвою «Сто тисяч».

Через рік комедія була інсценізована. Головну роль Герасима Калитки (у першому варіанті п’єси прізвище героя було Капшук - торбинка з шнурочком для грошей) у п'єсі виконував автор. В основі п'єси покладено реальний факт. На той час на півдні України активно діяли шахраї, які продавали замож-ним селянам фальшиві гроші. У п'єсі «Сто тисяч» виведено образ господаря, який, прагнучи швидко розбагатіти, потрапляє у трагікомічну ситуацію.

Слово вчителя

Проблема влади грошей, багатства - наскрізна і вічна у світовому мистецтві, бо й у житті, чого гріха таїти, вона існує повсякчас. Напевне, мало знайдеться тих, кому б не хотілося мати достатньо грошей, щоб задовольнити свої потреби й мати дещо на розваги. Однак, коли накопичення грошей, багатства стає самоціллю чи марнославством – це небезпечно. І в першу чергу для самої людини, адже жадоба, скнарість, заздрість руйнують душу, підточують її духовне і навіть фізичне здоров’я.

Сьогодні ми й дізнаємося, до чого ж довела жадоба наживи головного героя трагікомедії І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».

Запис теми уроку в зошит.

Епіграф «Гроші або керують своїм власником, або служать йому». Горацій

Гроші нікого не зробили багатим, навпаки: кожного вони роблять ще жадібнішим до грошей. Сенека

Тема п’єси - зображення згубного впливу сили грошей на людину, яка в гонитві за багатством особа стає бездуховною, втрачає тверезий глузд, людську подобу, нормальну родину, її життя позбавляється смислу.

Ідея твору – засудження негативних рис характеру людини, прагнення збагатитися нечесним шляхом, зловити велику рибу в мутній воді, що призводить до моральної деградації.

Які художні засоби ви знайшли у творі?

Проблема влади грошей у творі

2.1. Бесіда за питаннями:

• Що ви розумієте під словом «влада»? Хто її має? (Влада - здатність і можливість втілювати свою волю, справляти визначальний вплив на діяльність, поведінку і загалом долю інших людей за допомогою авторитету, права).

• У чому полягає зв'язок грошей і влади? Наведіть 2—3 приклади з комедії «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого. Яким чином наведені прислів'я характеризують Герасима Никодимовича Калитку? («Коли Гроші говорять — правда мовить»; «Хоч у голові пусто — аби грошей густо»; «Від багача не жди калача»; «Багатий не любить давати. Совісті менше, а грошей більше»)

• Як гроші чи їх відсутність вплинули на Савку? (Савка ладен запродати душу дияволові, тільки б розжитися грошима. Як бачимо, не в ім'я духовних цінностей, як Фауст, а «лиш би гроші дав...», тобто переступаються усталені моральні норми, своєрідне табу народу, Савка переступає закон (участь у шахрайстві), замахується на Чуже життя (Калитки))

• Назвіть твори (їх героїв), які мають відношення до проблеми, пов'язаної з грошима. (Народна творчість — казки душі, пісні, Притчі) А твори художньої літератури? (/. Хоткевич, «Багатий І бідний»; С. Руданський, «Наука»; Б. Антоненко-Давидович, «Слово матері»; М. Стельмах, «Гуси-лебеді летять»)

• Які засоби сатири вам відомі?

(Гротеск (фр. grotesque, від італ. grotta — грот, печера) — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — з незвичайно смішним.

Іронія (гр. eironeia — удавання, лукавство) — троп: приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в оберненому, протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді, про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.

Сарказм (гр. sarkasmos, від sarkazo — рву м’ясо) — троп: глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого чи про що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до іронії.

Сатира (лат. satira, від satura — суміш, усяка всячина) — вид художньої літератури у прозі чи віршах, де зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшеному смішному чи комічному вигляді. У вузькому значенні — вірші з таким змістом).

- Що і як висміює митець у п’єсі? (П’єса «Сто тисяч» є сатиричною комедією, тому що в ній гостро висміяно глитая Калітку, його жадобу до наживи, шахрайство, крутійство, скнарість, лицемірство)

- З кого насміхається автор твору? (Із Савки, Герасима, підкреслюючи їх заперечливість, відчайдушність у гонитві за легкою наживою)

- Чи можна ці образи вважати комічними? (Так. В комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру).

ГРА «Хто з героїв»

Завдання. Кому з героїв твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» належать нижченаведені фрази?

1. «Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, еже-ли удастся...» (Невідомий)

2. «Все він зна — тільки нічого не робе». (Роман — про Бонавентуру)

3. «Жид — то діло, а Копач — морока». (Калитка)

4. «Лупи та дай». (Калитка)

5. «...без грошей, а з грішми... і чорт не брат». (Савка)

6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях...» (Невідомий)

7. «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане...» (Калитка про Бонавентуру)

8. «Хазяйственний мужик — велике діло». (Бонавентура — Калітцї)

9. «Вчений поки бога змалює, то чорта з'їсть». (Калитка)

10. «Гроші — гроші всьому голова». (Калитка)

11. «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість». (Калитка)

12. «Вік живи, вік учись». (Бонавентура)

Поиск по сайту: