Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Варіанти завдань для задач



Задача 1

Варіант
n, діб
Рn, мР/год
Х, діб

Задача 2

Варіант
n, діб
Рn, мР/год
m, діб
Х, годин

Задача 3

Варіант
Q, т
R, км 2,5
Н, осіб
З, %

Задача 4

Варіант
Q, т
R, км
Н, осіб
З, %

6. ПРИКЛАДИ РОЗВ′ЯЗАННЯ ЗАДАЧ

Приклад 1.Визначити дозу опромінення, яку можуть отримати мешканці села до початку евакуації за 5 діб, якщо рівень радіації на 3-ю добу був Р3 =

25 мР/год. Люди мешкають у своїх будинках з коефіцієнтом послаблення

КПОСЛ = 10.

Рішення

а) Визначаємо рівень радіації на 1-шу добу після аварії:

Р1 = Р3 / К3

Коефіцієнт зниження рівня радіації К3 визначаємо по таблиці 1 – К3 = 0,64. Отже, рівень радіації на 1-шу добу після аварії був:

Р1 = 25 : 0,64 = 39 мР/год.

б) Визначаємо рівні радіації на кінець опромінення:

РКІН = Р5 = Р1 · К5 = 39 · 0,52 = 20,3 мР/год.

в) Визначаємо дозу опромінення, яку одержали мешканці села, за формулою:

Д = ( (РПОЧ + РКІН ) / 2·КПОСЛ ) · tОПР = ( (39 + 20,3)/2·10)·5·24 = 355,8 мР

Приклад 2. Визначити дозу опромінення, яку можуть одержати люди на відкритій місцевості, виконуючи роботу тривалістю 4 години, якщо вони її почали виконувати через 4 доби після аварії, рівень радіації на 3-ю добу після аварії був Р3 = 20 мР/год.

Рішення

а) Визначаємо рівень радіації на 1-шу добу після аварії:

Р1 = Р3 / К3

Коефіцієнт зниження рівня радіації К3 визначаємо по таблиці 1 – К3 = 0,64.

Р1 = 20 : 0,64 = 31,25мР/год.

б) Визначаємо дозу опромінення, яку одержали люди, за формулою:

Д = ( (РПОЧ + РКІН ) / 2 ) · tОПР

Визначаємо рівні радіації на початок і кінець опромінення:

РПОЧ = Р5 = Р1 · К5 = 31,25 · 0,52 = 16,25 мР/год .

Враховуючи те, що люди працювали 4 години , тобто менше доби, рівень радіації практично не зміниться. Отже, РПОЧ = РКІН .

Таким чином, доза опромінення, яку одержали люди, виконуючи роботу тривалістю 4 години, буде становити: Д = РПОЧ · tОПР = 16,25 · 4 = 65мР/год.

Приклад 3. На об’єкті після руйнування необвалованого резервуару викинуто 50т сірководню. Місцевість відкрита, ніч, швидкість вітру – 4 м/с, ізотермія, вітер – у бік села, яке знаходиться на відстані 1км від місця аварії. Забезпеченість протигазами – 0%. Населення села складає 1200 осіб. Щільність рідинного сірководню ρ = 1,24 т/м3, ширина зони зараження при ізотермії Ш = 0,15Г, середня швидкість розповсюдження (перенесення) хмари в 1,5 рази більша від швидкості вітру. Визначити площу розливу сірководню, площу хімічного зараження, час підходу хмари сірководню до села. Зробити висновок.

Рішення

а) Визначаємо площу розливу:

S = Q / ρ • 0,05 ,

де: Q – маса викинутого сірководню, т;

ρ – щільність сірководню, т/м3;

0,05 – глибина розливу, м.

Sр = 50 / (1,54 • 0,05) = 649м2.

б) По табл. 2 визначаємо глибину поширення зони зараження.

При ізотермії і об’єму сірководню 50 т глибина поширення зони зараження буде 4км при швидкості вітру 1 м/с. Для швидкості вітру 4 м/с у табл. 3 знаходимо поправочний коефіцієнт – 0,5.

Отже, глибина поширення зони зараження буде:

Г = 4 • 0,5 = 2 км

в) Визначаємо ширину зони зараження при ізотермії:

Ш = 0,3 Г = 0,3 • 2 = 0,6 км

г) Визначаємо площу зараження:

S = 0,5 Г • Ш = 0,5 • 2 • 0,6 = 0,6 км2

ґ) Визначаємо імовірність потрапляння села в зону зараження.

Село може опинитися в зоні зараження, тому що R =1,5 км, що менше Г=2 км.

д) Визначаємо час підходу хмари до села:

t = D / ( Vпер • 60) = 1500 / (1,5 • 4 • 60) = 4,17 хв.

Часу для прийняття рішень на захист населення дуже мало.

е) Прогнозуємо втрати населення.

Відповідно до табл. 4 постраждає 50% населення Нзаг = 0,5 • 1200 =

600 осіб.

З них легкоуражені: Нлег = 0,25 • 600 = 150 осіб.

Ураження середнього і важкого ступеню отримують Нваж = 0,4 • 600 = 240 осіб.

Уражених смертельно буде Нсм = 0,35 • 600 = 210 осіб.

Таблиця 1

Коефіцієнти перерахунку рівнів радіації на різний час після аварії на АЕС

 

Час після аварії, діб
К 0.76 0.64 0.57 0.52 0.49 0.46 0.43 0.41 0.4
Час після аварії, діб
К 0.38 0.37 0.36 0.35 0.34 0.33 0.32 0.315 0.31 0.3
Час після аварії, діб
К 0.295 0.29 0.285 0.28 0.275 0.27 0,269 0.267 0.263 0.25
Час після аварії, діб 1 рік            
К 0.19 0.16 0.125 0.09            

 

Таблиця 2

Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою

Концентрацією СДЯР, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1 м/с)

Місцевість відкрита

  Тип СДЯР
Хлор Аміак Сірчаний ангідрид Сірко- водень
Кількість СДЯР на об’єкті (резервуарі) , т Інверсія 2,5
3,5 5,5
4,5 4,5 7,5
6,5 12,5
> 80 9,5
  17,5 61,6
Ізотермія 1,8 0,4 0,5 0,6
4,6 0,7 0,8
0,9 0,9 1,5
11,5 1,3 1,4 2,5
1,9
3,5 8,8
Конвекція 0,47 0,12 0,15 0,18
0,21 0,24 0,93
1,4 0,27 0,27 0,45
1,96 0,39 0,42 0,65
2,4 0,5 0,52 0,88
3,15 0,66 0,77 1,5

Таблиця 3

Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості

Вітру на глибину поширення зараженого повітря

Вертикальний стан шару повітря Швидкість вітру, м/с
Інверсія 0,6 0,45 0,38
Ізотермія 0,7 0,55 0,5 0,45 0,41 0,38 0,36 0,34 0,32
Конвекція 0,7 0,62 0,55

 

 

Таблиця 4

Можливі втрати людей від СДЯР в осередку хімічного ураження

Умови знаходження людей Забезпечення людей протигазами, %
На відкритій місцевості 90–
У простих укриттях, будівлях

Орієнтована структура втрат: легкий ступінь – 25%; середній і важкий – 40%; смертельні наслідки – 35%.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.