Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Орієнтування і витримка напрямів у русі по компасу, зорях та інших ознаках



Командири підрозділів повинні не тільки вміти швидко та точно орієнтуватися на місцевості, але й забезпечувати безпомилкову витримку підлеглими підрозділами вказаного їм напрямку або маршруту руху. Для цього, при організації бою, командир вказує підлеглим єдині орієнтири та умовні назви місцевих предметів, орієнтує на місцевості командирів підлеглих та підтримуючих підрозділів; при підготовці до дій вночі, в пустелі та в районах ядерних вибухів - вказує азимут напрямку руху та заходи, котрі виконуються засобами старшого начальника та самих підрозділів, з завданням полегшити орієнтування на місцевості.

В ході бою обов’язок командира по орієнтуванню на місцевості полягає в тому, щоб точно вивести свій підрозділ на вказаний рубіж та до об’єкту атаки. Сутність та способи орієнтування були розглянуті в першому учбовому питанні. Зорієнтувавшись на місцевості та визначивши напрямок, в якому необхідно рухатись, потрібно витримувати цей напрямок увесь час.

Для полегшення витримування напрямку руху потрібно використовувати різні ознаки:

- прямолінійність колонних шляхів (доріг);

- особистий слід (на лижах);

- направлення наметів піску;

- заступ на снігу;

- направлення вітру і т.д.;

- по небесному світилу, уточнюючи через кожні 15 хвилин.

Орієнтування на місцевості командирів виконується пе­ред постановкою бойових завдань для того, щоб вони ма­ли можливість швидше та легше упізнати та запам'ятати основні об'єкти на місцевості в районі майбутніх дій та їх положення на карті. Особливо, це має значення в тому випадку, коли підлеглі вперше прибули на дану місце­вість.

Перед тим як проводити орієнтування підлеглих, командир повинен вивчити характер та особливості місце­вості району майбутніх дій, з'ясувати взаємне розташу­вання найбільш важливих місцевих предметів та харак­терних форм рельєфу, визначити відстані до них від точки, на якій він буде проводити орієнтування, та запам'ятати назви населених пунктів, річок та позначки командних висот. Як показує практика, командир, що має гарну польову виучку, при постановці завдань на місцевості рідко або зовсім не звертається до карти тому, що необхідні дані про місцевість він тримає у пам'яті.

Способи визначення сторін горизонту. На рис.10 зображене взаємне розташування сторін горизонту, проміжних напрямків, що розташовані між ними, їх найменування і позначення. Проміжні напрямки необхідні для уточнення орієнтування, якщо напрямок на предмет не збігається з напрямком на одну із сторін горизонту. Наприклад, якщо предмет знаходиться між напрямками на північ і схід на 150 м від точки перебування, то під час вказівки напрямку на цей предмет і його місцеположення говорять: „сто п’ятдесят метрів на північний схід”; якщо предмет знаходиться між напрямками на північ і північний схід, то говорять: „північ-північ-схід”, і т.д.

 

 

 

Рис.10.Сторони горизонту, їх взаємне розташування.

 

Напрямки на сторони горизонту можна визначати за компасом, небесними світилами, за деякими ознаками місцевих предметів.

За небесними світилами напрямки на сторони горизонту визначають:

- щодо місцезнаходження сонця (чим вище сонце, тим менша точність);

- щодо Полярної зірки;

- щодо сонця та годинника;

- щодо місяця;

- щодо місяця та годинника.

Щодо місцезнаходження сонця – для середніх широт можна користуватися даними, вказаними у табл.1.

 

Таблиця 1. Положення сонця залежно від часу визначення.

Положення сонця Лютий, березень, квітень, серпень, вересень, жовтень Травень, червень, липень Листопад, грудень, січень
На сході о 7-й годині о 8-й годині не видно
На півдні о 13-й годині о 13-й годині о 13-й годині
На заході о 19-й годині о 18-й годині не видно

 

Щодо Полярної зірки. Вночі напрямок істинного меридіана можна визначити по Полярній зірці, яка завжди перебуває у напрямку на північ. Таким чином, якщо встати обличчям до полярної зірки, то прямо перед нами буде знаходитися північ.

Щоб знайти на небосхилі Полярну зірку, яка перебуває у сузір’ї Малої Ведмедиці, потрібно спочатку відшукати сузір’я Великої Ведмедиці; воно постає у вигляді величезного, добре помітного ковша із семи яскравих, широко розміщених зірок; потім, уявно продовжити пряму, що проходить через дві крайні зірки Великої Ведмедиці, як показано на рис.11, на відстань, що дорівнює п’ятикратній відстані між ними. У кінці цієї прямої легко знайти Полярну зірку, настільки ж яскраву, як і зірки α (альфа) і β (бета) Великої Ведмедиці. Точність визначення істинного меридіана цим способом становить 1-20.

 

 

Рис.11. Відшукання Полярної зірки.

 

Щодо сонця та годинника (рис.12). Тримаючи перед собою годинник, повертати його у горизонтальній площині так, щоб годинникова стрілка була спрямована в те місце горизонту, над яким знаходиться сонце; тоді пряма, яка ділить навпіл кут між годинниковою стрілкою і цифрою 1 на циферблаті, покаже своїм кінцем напрямок на південь.

 

 

Рис.12. Визначення сторін горизонту за сонцем і годинником:

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.