Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні методи та зміст педагогічної діагностики визначаються як

Тема: Педагогічна діагностика і виховний процес.

Знати:поняття методу педагогічної діагностики, структуру об’єктів

педагогічної діагностики, програми вивчення особистості учня і колективу.

Вміти: з метою діагностики рівня вихованості окремих учнів класу,

сформованості колективу класу, планування виховної роботи класу на основі знань вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів вміти використовувати методи педагогічних досліджень для визначення рівня вихованості школярів та сформованості учнівського колективу; аналізувати результати досліджень; складати психолого-педагогічні характеристики на учня та на клас; формувати гностичні вміння.

Тип лекції:тематична.

Ключові поняття:діагностика, методи психолого-педагогічних досліджень, об’єкт і предмет дослідження, методики дослідження.

План заняття

1. Структура об’єктів діагностики.

1.1. Значення та завдання діагностики в педагогічній діяльності.

1.2. Предмет, сутність, зміст педагогічної діагностики.

1.3. Вимоги до педагогічної діагностики.

2.Педагогічна діагностика у роботі класного керівника

2.1. Функції, типи діагностики у роботі класного керівника

2.2. Завдання діагностики

2.3. Класифікація та характеристика методів вивчення особистості та учнівських колективів

3. Програма вивчення особистості школяра.

4. Програма вивчення класного колективу.

5. Аналіз роботи класного керівника.

 

Основна література

1. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 2005. – С.308-319, 263 - 266.

2. Кузьминський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – К.:Знання, 2007. – С.334 - 344.

3. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К., 2000. – С.336.

  1. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Академвидав, 2007. - 560с. -С.24-39.
  2. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник.- К.: Либідь, 2002. -560с. – с.102 146.

6. Як згуртувати колектив /упоряд.: Л. Шелестова, Н. Чиренко, Н. Чернякова. – К.: Шк. світ, 2011. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного світу»).

Додаткова література

1. Гишка Н. Діагностика як один із засобів подолання неуспішності молодших школярів //Початкова школа. – 2011. №1. – С. 51 – 53.

2. Етика користувачів психодіагностичних методик //Відкритий урок. - №4. - С.54- 56.

 

 

Актуалізація опорних знань з педагогіки та психології: Методи психолого-педагогічних досліджень

Основні положення.

Сучасний стан практики виховання характеризується тим, що вчитель, класний керівник, відчуваючи потребу в оптимізації навчально-виховного процесу, не може оперативно вирішувати конкретні питання.

У системі заходів, запланованих Державною національною програмою відродження освіти, спрямованих на підвищення рівня професійної майстерності вчителя, важливу роль має відігравати оволодіння вчителями, викладачами педагогічною діагностикою, що допоможе педагогічна діагностика.

Значення та завдання педагогічної діагностики:

визначити виховний потенціал педагогічного колективу;

виявити позитивні та негативні впливи у мікрорайоні школи і на цій основі прийняти заходи щодо поліпшення виховної роботи;

встановити реальні умови формування особистості й колективу у школі для різних категорій школярів - педагогічно-занедбаних, невстигаючих, обдарованих;

виробити єдині педагогічні позиції, підвищити ефективність виховних впливів на основі об'єктивного уявлення про дітей даного класу;

сприяти розвитку самосвідомості та особистісної відповідальності вихователів і вихованців;

забезпечити індивідуалізацію та диференціацію у вихованні кожної дитини, врахування рівня розвитку її нахилів, обдарованості, творчості;

виявити відносний рівень розвитку учнів та учнівських колективів;

аналізувати зміни рівня розвитку учнів під впливом виховних заходів;

визначити потенційні можливості психічного розвитку школярів. Предметом педагогічної діяльності є особистість школяра, що формується: сутність педагогічної діагностики - вивчення результативності навчально-виховного процесу на основі змін у рівні вихованості учнів і зростанні педагогічної майстерності вчителів.

Сутність педагогічної діагностики визначає її предмет. Предметом педагогічної діагностики є об'єкт виховання, тобто школяр і критерії його вихованості; умови виховання (виховуючі ситуації); можливості та специфіка функцій школи, сім'ї,класного колективу, самого учня; засоби методи, форми взаємовпливу вихователів і вихованців (діяльність суб'єктів виховання).

Педагогічна діагностика в роботи класного керівника виконує:

виховну;

контрольно-коригуючу;

прогностичну функції.

Діагностика будується на матеріалістичному розуміння зв'язків людини з оточуючим середовищем.

Об'єктивна діагностика вихованості особистості базується на комплексному аналізі її діяльності.

Основні методи та зміст педагогічної діагностики визначаються як

а) вихованість особистості та сформованість інтегративних рис(моральний, розумовий, естетичний та інший розвиток);

б) поведінка і діяльність вихованців;

в) виховний вплив у зоні соціального оточення;

г) можливості та особливості сімейного, загальношкільного та класного колективів, їх педагогічна характеристика;

д) зміст і ефективність педагогічної діяльності.

Усі об'єкти педагогічної діагностики знаходяться у неперервному русі, розвитку та тісно пов'язані між собою.

У діагностичній діяльності класного керівника можна виділити такі аспекти:

а) порівняння;

б) аналіз;

в) прогнозування;

г)інтерпретація;

д) доведення до відома учнів результатів діагностичної діяльності;

е) контроль за впливом на учнів різних діагностичних методів.

Досвід свідчить, що діагностика має прямий зв'язок з етапами керівництва, розвитком колективу й особистості.

узагальнююча (підсумкова).

Відповідно до цього в роботі класного керівника виявлено три типи діагностики: початкова,

коригуюча (поточна),

підсумкова

Початкова діагностика пов'язана з плануванням і керівництвом класним колективом. Виявлено три основних варіанти початкової діагностики: 1- коли колектив сформований вперше і класний керівник не знайомий з учнями;

II- коли колектив не новий, але класний керівник вперше починає роботу з класом;

III- коли класний керівник і колектив класу працювали разом.

При варіанті І початкова діагностика використовується для всебічного вивчення учнів. Варіант II - керівник вивчає не тільки учнів, а й сам колектив як складну динамічну систему. Варіант III надає можливості класному керівникові провести вибіркову діагностику колективу й особистості. Вона є доповненням до інформації, яка була отримана раніше.

Поточна (коригуюча) діагностикапроводиться в процесі організації діяльності учнівських колективів, орієнтує педагога на зміни, що проходять в учнях та учнівських колективах. Одночасно оцінюється правильність раніше прийнятих рішень. Поточна (коригуюча) діагностика виконує роль експрес-інформації і цим самим допомагає прийняти рішення щодо удосконалення педагогічної діяльності.

Підсумковий діагноз дає змогу оцінити свою діяльність і накреслити перспективи виховної роботи.

Діагностика виконує роль каталізатора в організації та проведенні виховних заходів класним керівником. Безпосередньо виховні функції діагностики можна класифікувати як оціночну, інформаційну та формуючу. Класний керівник вивчає розвиток учнів, риси особистості, які є об'єктом виховання і є основними на даному етапі їх розвитку.

Завдання школи сьогодні - забезпечити розвиток особистості кожного учня. Для реалізації такого підходу вивчення особистості учня та учнівських колективів повинно проходити відповідно до таких вимог, які зумовлені, з одного боку, основними загально-психологічними принципами, а з другого - конкретними умовами навчально-виховного процесу.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.