Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 9: Система живлення з газобалонною установкою



 

Газове паливо для автомобільних двигунів застосовують у стисне­ному або зрідженому стані. Метан стискають до тиску в середньому 20 МПа і зберігають у товстостінних балонах. Етан, пропан і бутан переходять у рідкий стан при стисканні до 1,6 МПа, їх також зберіга­ють у балонах.

Газоповітряні суміші порівняно з бензоповітряними мають виші антидетонаційні властивості, що дає змогу підвищити ступінь стис­кання й поліпшити економічні показники двигуна. Газові двигуни характеризуються повнішим згорянням суміші й набагато нижчою токсичністю (шкідливістю) відпрацьованих газів, завдяки чому зменшується забруднення навколишнього середовища.

У разі застосування газу не змивається плівка мастила зі стінок гільз і поршнів, зменшується нагароутворення в камерах згоряння; через відсутність конденсації пари бензину на стінках гільз циліндрів не розріджується мастило, завдяки чому в 1,5...2 рази збільшуються термін служби двигуна й період зміни мастила.

Однак у газобалонних автомобілів складна система живлення, підвищуються вимоги щодо пожежо- й вибухобезпечності, потуж­ність газових двигунів на 10...20 % менша порівняно з карбюратор­ними, оскільки в суміші з повітрям газ займає більший об'єм, ніж бензин. Автомобіль втрачає частину своєї вантажопідйомності через велику масу газобалонної установки.

Двигуни, що працюють на стиснених або зріджених газах, ство­рюють на базі карбюраторних. Для цього останні обладнують спеці­альною газовою апаратурою й балонами, але вони зберігають здат­ність працювати також і на бензині. При цьому висока детонаційна стійкість газу, октанове число якого перевищує 100 од., належно не реалізується, бо ступінь стискання двигуна вибирають відповідно до набагато меншого, ніж у газу, октанового числа бензину.

 

Установка для роботи на стисненому газі. Вісім балонів, згрупова­них по чотири (рис. 10.1), розмішують під платформою кузова й кожну групу обладнують вентилем, що дає змогу витрачати газ із будь-якої групи або відразу з обох. Газом балони наповнюються крізь вентиль 10.

Із балонів газ крізь витратні вентилі 9 і 14 надходить у підігрів­ник 18, що призначається для захисту системи від замерзання внас­лідок великого зниження температури газу під час його розширення в редукторі високого тиску 20. Між підігрівником газу, що обігрі­вається теплотою відпрацьованих газів, і балонами встановлено ос­новний витратний вентиль 13. На редукторі високого тиску 20 уста­новлено датчик контрольної лампи, яка засвічується в разі зниження тиску газу в редукторі до значення менше ніж 0,45 МПа. Це сигналі­зує водієві про те, що газу в балонах залишилося на 10... 12 км

Із редуктора 20 газ надходить в електромагнітний клапан 6 із фільтром. Цей клапан відкривається під час пуску двигуна, і газ трубкою 7 надходить у редуктор низького тиску 3.

Редуктор 3 має два ступені й знижує тиск газу, що надходить у карбюратор-змішувач, майже до атмосферного (0,9...1,15 МПа), до­зує газ для приготування суміші потрібного складу й вимикає газову лінію в разі зупинки двигуна. Під час роботи двигуна газ надходить у карбюратор-змішувач 21, а в режимі холостого ходу — шлангом 2 безпосередньо в задросельний простір.

Робота двигуна на бензині забезпечується стандартною системою живлення бензином, яку підключено до карбюратора-змішувача 21.

Сталеві балони для стисненого газу виготовляють із суцільно­тягнутих труб із зовнішнім діаметром 219 мм і товщиною стінок 6,5...7,0 мм. Місткість балона — 50 л.

Для вдосконалення газобалонної паливної системи й підвищення протипожежної безпеки на автомобілях ЗИЛ-4316 горловини бало­нів можна розміщувати з правого боку автомобіля. Особливість сис­теми полягає в тому, що редуктор високого тиску встановлюється на передній стінці кабіни під капотом. Кронштейн редуктора водночас править за підігрівник газу. Для цього до додаткового кронштейна приварюється трубка, куди шлангом із системи охолодження двигу­на через кран приладу для опалювання кабіни надходить гаряча рі­дина. З порожнини кронштейна рідина шлангом спрямовується в радіатор приладу для опалювання кабіни, а потім до насоса системи охолодження двигуна. Для пожежної безпеки в разі випадкового роз­риву мембрани редуктора високого тиску газ із ковпака редуктора й від запобіжного клапана відводиться за межі підкапотного простору окремими трубопроводами.

 

Мал 9.1 – Принципова схема газобалонної паливної системи з лівим розташуванням

арматури газових балонів:


1— газовий змішувач;

2 — шланг системи холостого ходу;

3 — редуктор низького тиску;

4 — шланг від пускового клапана до газового змішувача;

5 — шланг від електро­магнітного клапана до редуктора низького тиску;

6 — електромагнітний клапан із фільтром;

7 — трубка від перехідного штуцера до електромагнітного клапана;

8 — шланг для відведення газу від запобіжного клапана редуктора високого тиску;

9 — вентиль задньої групи балонів;

10 — наповнювальний вентиль;

11 — хрестовина;

12 — трубка від хрестовини до підігрівника газу;

13 — основний витратний вентиль;

14 — вентиль передньої групи балонів;

15 — паливний бак;

16 — манометр високого тиску;

17— фільтр грубої очистки палива;

18— підігрівник газу;

19 — рукав підігрів­ника газу;

20 — редуктор високого тиску;

21 — карбюратор-змішувач;

22 — фільтр тонкої очистки палива з електромагнітним клапаном;

23 — паливний насос


Основні елементи газобалонної установки для роботи на стисне­ному газі:

♦ газові трубопроводи;

♦ вентилі;

♦ редуктор високого тиску;

♦ підігрівник газу;

♦ електромагнітний клапан;

♦ газовий редуктор низького тиску;

♦ дозувально-економайзерний пристрій;

♦ карбюратор-змішувач.

Газові трубопроводи від балонів до редуктора високого тиску автомобіля ЗИЛ-431610 становлять сталеві трубки із зовнішнім діа­метром (10 ± 0,1) мм і товщиною стінки 2 мм. Трубопровід від реду­ктора високого тиску до редуктора низького тиску - це трубки діа­метром (10± 0,15) мм і товщиною стінки 1 мм. Усі з'єднання газо­вих трубопроводів з перехідниками, вентилями та іншими елементами газової апаратури - безпрокладні ніпельні типу «врізне кільце» й допускають багаторазове розбирання. Коли затягується на­кидна гайка, кільце ніпеля деформується й набирає форми внутріш­нього конічного отвору в штуцері, герметизуючи з'єднання. Водночас кільце врізається гострою кромкою в стінку трубки, запобігаючи иириванню її зі з'єднання під дією високого тиску.

Вентилі, встановлені в газобалонній системі автомобіля ЗИЛ-431610, миють різне призначення: один - наповнювальний, решта три - витратні. Конструкція вентилів в основному однакова: вони різняться пише різьбою на бічному штуцері (наповнювальний вентиль має спеціальну ліву різьбу). Вентиль складається з корпусу з конічною різьбою, маховика зі шпинделем, муфти та клапана. Для приєднання газопроводу на бічний штуцер вентиля нагвинчується перехідний штуцер із прокладкою. В наповнювального вентиля після заповнен­ня балонів стисненим газом перехідний штуцер закривається запо­біжним ковпачком із ланцюжком.

Редуктор високого тиску (мал.9.2) призначається для зменшен­ня тиску стисненого газу з 20 до 0,9...1,15 МПа. Тиск газу в редукторі знижується внаслідок його розширення під час охолодження крізь щілину між клапаном 5 і сідлом 7 у камеру низького тиску Б. У по­рожнину високого тиску А стиснений газ надходить крізь штуцер. Клапан 5 залишається відкритим під дією зусилля натискної пружи­ни 1, що передається на нього через мембрану 2 й штовхач 3, доти, доки тиск газу під мембраною не врівноважить це зусилля, після чо­го клапан закривається під дією пружини 6. Редуктор автоматично підтримує робочий тиск. Якщо тиск нижчий від 0,45 МПа, клапан редуктора відкритий постійно, а в кабіні водія засвічується кон­трольна лампа. Якщо ж робочий тиск з якихось причин перевищить 1,7 МПа, спрацює запобіжний клапан.

 

 

 

 


Мал. 9.2 – Газовий редуктор високого тиску:

А, Б - камери відповідно високого й низького тиску; 1 - натискна пружина; 2 - мембрана; 3 - штовхач; 4,8 - фільтри; 5 - редукційний клапан; 6 - пружина клапана; 7 - сідло клапана

 

Підігрівникпотрібний для попереднього підігрівання газу, особ­ливо взимку. Без підігрівника волога й вуглекислота, які містяться в газі, можуть замерзнути в редукторі високого тиску.Підігрівник газу автомобіля ЗИЛ-431610 складається з нижнього та верхнього корпусів, у яких стиснений природний газ обігрівається теплотою відпрацьованих газів. Вхідний патрубок підігрівника гнуч­ким металевим рукавом сполучається з лівою приймальною трубою і глушника. З підігрівника відпрацьовані гази викидаються в атмосфе­ру вихідним патрубком.

У схемі газобалонної установки підігрівник розташовано між ма­гістральним вентилем та редуктором високого тиску й установлено позаду останнього на лівому лонжероні рами.

Електромагнітний клапан із фільтром (рис. 10.3), куди під тиском 0,9... 1,15 МПа газ надходить з редуктора високого тиску, прикріпле­но на кронштейні до передньої стінки кабіни. Фільтр складається з корпусу 6, електромагнітного клапана 7, повстяного фільтрувально­го елемента 2, алюмінієвого ковпака 3, підвідного й відвідного шту­церів. Коли запалювання ввімкнено, клапан електромагніту під дією пружини закритий і не пропускає газ у редуктор низького тиску. Піс­ля вмикання запалювання клапан відкривається, й очищений від ме­ханічних домішок газ надходить у редуктор низького тиску, а потім у змішувач і карбюратор. Ковпак фільтра під час його монтажу на кор­пус ущільнюється гумовим кільцем.

 

 

Мал. 9.3 – Електромагнітний клапан із фільтром:

1 - пружина; 2- повстяний фільтрувальний елемент; 3 - ковпак; 4- гумове кільце;

5 - штуцер; 6 - корпус; 7 - електромагнітний клапан

 

 

Газовий редуктор низького тиску (мал. 9.4) становить двоступін­частий автоматичний регулятор тиску мембранного типу з важіль­ною передачею від діафрагми до клапанів. Основне призначення ре­дуктора полягає у зниженні тиску газу, який надходить до змішувача. Водночас в редукторі здійснюється автоматичне регулювання кіль­кості газу, потрібного для різних режимів роботи двигуна, за допомо­гою дозувально-економайзерного пристрою.

Для створення надлишкового тиску газу на виході з редуктора й надійнішого перекриття газової лінії, коли двигун не працює, пе­редбачено розвантажувальний пристрій мембранно-пружинного ти­пу, який сполучається із впускним трубопроводом двигуна.

Кожний ступінь редуктора обладнано регулювальним клапаном, плоскою мембраною з прогумованої тканини, пружиною та важе­лем, що з'єднує мембрану з клапаном. Обидва ступені редуктора ра­зом із розвантажувальним і дозувально-економайзерним пристроєм об'єднано в одному агрегаті.

Коли двигун не працює й витратний вентиль на хрестови­ні закритий, тиск у порожнині 31 першого ступеня дорівнює ат­мосферному, і клапан 27 першого ступеня відкритий під дією пружи­ни 19 (мал. 9.4).

Коли вентиль відкрито й увімкнено електромагнітний клапан, газ, пройшовши крізь фільтри вентиля, електромагнітного клапана й редуктора низького тиску, надходить у порожнину 31 першого ступе­ня редуктора. Газ тисне на мембрану 25, яка, долаючи зусилля пру­жини 19, прогинається й у момент досягання заданого тиску через важіль 18 закриває клапан 27. Тиск газу в порожнині регулюється зміною зусилля пружини 19, що діє на мембрану 25, за допомогою гайки 20.

 

 

 

Мал. 9.4 – Газовий редуктор низького тиску

1 - кришка корпусу редуктора; 2 - корпус розвантажувального пристрою; 3 - корпус редуктора; 4 - важіль клапана другого ступеня; 5 - штовхач клапана другого ступеня: 6 - регулювальний гвинт клапана другого ступеня; 7- витратомірна шайба потужностей регулювання кількості газу; 8 - витратомірна шайба економіч­ного регулювання кількості газу; 9 - клапан економайзера; 10 - штовхач клапана економайзера; 11 - пружина клапана економайзера; 12 - мембрана економайзера; 13 - пружина мембрани економайзера; 14 - вакуумна порожниьа економайзера, 15 - корпус економайзера; 16 - клапан другого ступеня; 17 - сідло клапана другого ступеня; 18 - важіль клапана першого ступеня; 19 - пружина мембрани першого ступеня; 20 - регулювальна гайка пружини мембрани першого ступеня; 21 - датчик манометра низького тиску; 22 - шток мембрани першого ступеня; 23 - верхня кришка корпусу редуктора; 24 - з'єднувальна тяга; 25 - мембрана першого ступеня; 26 - регулювальний гвинт клапана першого ступеня. 27 - клапан першого ступеня; 28 - сідло клапана першого ступеня; 29 - корпус газового фільтра; 30 - фільтруваль­ний елемент, 31 - порожнина першого ступеня, 32 - порожнина розвантажу­вального пристрою; 33 - порожнина другою ступеня; 34 - розвантажувальна мембрана; 35 - мембрана другого ступеня; 36 - шток мембрани другого ступеня; 37 - регулювальний ніпель пружини мембрани другого ступеня; 38 - стержень што­ка; 39 - пружина мембрани другого ступеня, 40 - кран для зливання конденсату

 

Клапан 16 другого ступеня закритий і щільно притиснутий до сідла пружиною розвантажувальної мембрани й пружиною 39, зу­силля від яких передається через шток 36 і стержень 38, важіль 4 і штовхач 5. Особливість конструкції другого ступеня полягає в засто­суванні розвантажувального пристрою. Коли двигун не працює, пру­жина диска розвантажувального пристрою створює додаткове зусил­ля, що через важільну систему передається на клапан 16 і запирає йо­го, надійно перекриваючи вихід газу до змішувача.

Під час пуску двигуна у змішувальній камері карбюратора створюється розрідження, яке шлангами (через вакуумну порожнину економайзера) передається в порожнину 32 розвантажувального пристрою. Розвантажувальна мембрана 34 внаслідок розрідження прогинає й стискає пружину диска, тим самим розвантажуючи кла­пан 16 другого ступеня. Зусилля пружини 39 стає недостатнім для втримання клапана 16другого ступеня закритим, і він відкривається під тиском газу з порожнини 31 першого ступеня. Газ заповнює по­рожнину другого ступеня, а потім крізь економайзер надходить у змішувач. Тиск газу в порожнині 31 першого ступеня встановлюєть­ся в межах 0,18...0,20 МПа.

У режимі холостого ходу витрата газу невелика, і в порожнині 33 другого ступеня створюється надлишковий тиск. Зі збільшенням витрати газу тиск у порожнині 33 знижується майже до атмосферного. В міру відкривання дросельних заслінок подача газу в циліндри двигуна збільшується. Кількість газу, що визначає склад газоповітряної суміші, регулюється економайзером: в режимі часткових навантажень двигун працює на збіднених сумішах, що дає змогу досягти найкращої економічності, а для того щоб двигун розвинув максимальну потужність при повному відкритті дросель­них заслінок, паливна суміш збагачується.

Склад газоповітряної суміші, що надходить до двигуна, регу­люється дозувально-економайзерним пристроєм, який скла­дається з дозувального пристрою, економайзера з пневматичним приводом та патрубка для відведення газу з редуктора.

Коли двигун працює на часткових навантаженнях (з не повністю відкритими дросельними заслінками), газ із редуктора по­дається крізь дозувальний отвір шайби 10. Потужнісне регулювання двигуна (в разі повного відкриття дросельних заслінок) забезпечуєть­ся при відкритому клапані 8.

Простір між діафрагмою 6 та кришкою 5 економайзера за допо­могою штуцерів і гумових трубо 1 і 2 сполучається з впускним тру­бопроводом двигуна й розвантажувальним пристроєм газового ре­дуктора (мал.9.5)

 

 

 

Мал. 9.5 – Дозувально-економайзерний пристрій:

1 - трубка для з'єднання із впускним трубопроводом двигуна; 2 - трубка для з'єд­нання з розвантажувальним пристроєм; 3 - патрубок виходу газу у змішувач; 4 - корпус; 5 - кришка; 6 - діафрагма; 7 - пружина діафрагми; 8 - клапан; 9 - пружина клапана; 10, 11 - шайби відповідно економічного й потужнісного регулювання; 12- пластина

 

 

У корпусі 4 дозувально-економайзерного пристрою (мал. 9.5) розміщено діафрагму б і пружину 7, затиснуті кришкою 5, клапан 8 з пружи- ною 9, пластину 12 з дозувальними шайбами потужнісного та еко­номічного регулювань. У корпусі економайзера є патрубок 3 для виходу газу.

В карбюраторі-змішувачі К-91 газовий змішувач конструктивно об'єднано з перехідником карбюратора К-90А, на якому встановлено повітряний фільтр. У перехідник-змішувач газ надхо­дить крізь патрубок і зворотний клапан, який під час роботи дви­гуна в режимі холостого ходу закритий. В цьому разі газ трубкою надходить у канали холостого ходу змішувальних камер карбюратора з патрубка змішувача.

Система живлення бензином автомобіля ЗИЛ-431610 відрізняється від системи живлення автомобіля ЗИЛ-433360 тим, що між бензонасо­сом і поплавцевою камерою карбюратора встановлено електромаг­нітний клапан-фільтр. Коли вимикається запалювання, клапан авто­матично закривається. Клапан може бути закритий і в разі ввімкне­ного запалювання, якщо перемикач виду палива встановлено в положення «0» (коли весь бензин із бензобака витрачено) або в по­ложення «газ». У корпус клапана вмонтовано стандартний фільтр тонкої очистки бензину з керамічним фільтрувальним елементом і чнімним пластмасовим стаканом-відстійником.

 

Установка для роботи на зрідженому газі автомобіля ЗИЛ-431620. Зріджений газ знаходиться в балоні. Газ з балона по трубках через витратний вентиль 12, електромагнітний клапан-фільтр, випарник і газовий фільтр поступає до редуктора. Редуктор знижує тиск газу до робочого і подає його через відповідні трубопроводи в газовий змішувач. Через повітряний патрубок в газовий змішувач поступає повітря. Воно разом з газом, що поступив в змішувач, утворює газоповітряну суміш, яка відводиться через впускну трубу в циліндри двигуна.

 

 
 

 

 


Мал. 9.6 – Схема газобалонної установки на зрідженому газі:

1 - карбюратор; 2 - трубопровід; 3 - трубопровід підведення газу з редуктора в змішувач; 4 - трубопровід підведення газу на холостому ході; 5 - манометр низького тиску; 6 - кран для зливу відстою або води в холодну пору року; 7, 8 - трубопроводи для підведення і відведення рідини з системи охолоджування; 9 - магістральний вентиль (у кабіні водія); 10 - заправний вентиль для рідкого газу; 11 - покажчик рівня газу в балоні; 12,13 - витратні вентилі рідкої і пароподібної фаз газу; 14 - запобіжний клапан

 

 

Редуктор низького тиску служить для зниження тиску газу до значення близького до атмосферного. Він також перешкоджає надходженню газу до змішувача при непрацюючому двигуні. Редуктор - двухступенчатий, типу мембранного важеля (мал. 9.7). Принцип дії першого і другого ступенів редуктора однаковий.

Кожен ступінь має клапан 3 або 10, гумотканинну мембрану 2 або 4, колінчастий важіль 11, що шарнірно сполучає мембрану з клапаном і пружину 1.

 

 
 

 

Мал. 9.7 – Схема роботи двоступінчатого редуктора

а - при закритому магістральному вентилі; б - під час пуску і роботи двигуна;

1,5 - пружини першого і другого ступенів; 2,4 - мембрани першого і другого ступенів; 3,10 - клапани першого і другого ступенів; 6 - конічна пружина; 7 - зворотний клапан; 8 - дросельна заслінка; 9,11 – двоплечі важелі другого і першого ступенів; 12 - мембрани розвантажувального пристрою; 13 - дозатор-економайзер; 14,19 - трубопроводи для газу; 15 - повітряний фільтр; 16 - змішувальна камера; 17 - впускний трубопровід; 18 - вакуумний трубопровід; 20 - запобіжний клапан; I - перший ступінь редуктора; II - другий ступінь редуктора; А - атмосферна порожнина; Б - вакуумна порожнина; В - порожнина економайзерного пристрою.

 

 

При непрацюючому двигуні і закритому витратному вентилі (мал. 9.7, а) тиск в порожнині першого ступеня I дорівнює атмосферному і клапан першого ступеня знаходиться у відкритому положенні під дією зусилля пружини 1 мембрани 2 і колінчастого важеля 11.

При відкритому витратному вентилі і включеному електромагнітному клапані газ поступає в порожнину першого ступеня редуктора (рис. 10.7, б). Тиск газу діє на мембрану 2, яка, долаючи зусилля пружини 1, прогинається і через колінчастий важіль 11 закриває клапан 3. Тиск газу в порожнині першого ступеня регулюється зміною зусилля пружини за допомогою гайки в межах 0,16... 0,18 Мпа. Контролюють цей тиск по дистанційному електричному манометру, встановленому в кабіні, сполученому з датчиком, розміщеним на редукторі.

Клапан другого ступеня II редуктора при непрацюючому двигуні знаходиться в закритому положенні і щільно притиснутий до сідла конічною і циліндровою пружинами через колінчастий важіль (див. мал. 9.7, а).

При пуску двигуна і його роботі на середніх навантаженнях під дросельними заслінками газового змішувача створюється вакуум, який передається з впускного трубопроводу у вакуумну порожнину Б. В результаті дії вакууму мембрана вакуумного розвантажувача прогинається вниз (див. мал. 9.7, б) і стискає конічну пружину 6, тим самим розвантажуючи клапан другого ступеня. В результаті цей клапан під тиском газу з першого ступеня відкривається, долаючи зусилля циліндричної пружини 5 мембрани 2. Газ заповнює порожнину другого ступеня і поступає в змішувач по трубопроводу 19.

На максимальному навантаженні (див. мал. 9.7, б) при повному відкритті дросельних заслінок вакуум у впускному трубопроводі двигуна стає недостатнім для подолання зусилля пружини мембрани економайзера. В результаті цього мембрана 4 прогинається вниз, відкриває клапан, і газ починає поступати додатково через порожнину В економайзерного пристрої. При збільшенні загальної подачі газу по трубопроводах 19 і 14 збагачується газоповітряна суміш і підвищується потужність двигуна.

Газовий змішувач (див. мал. 9.6) служить для приготування газоповітряної суміші в газобалонних автомобілях при роботі на зрідженому газі.

Для маневрування в гаражі і пересування на коротку відстань у разі відсутності газу або несправності газової установки допускається короткочасна робота двигуна на бензино-повітряній суміші. В цьому випадку в переходник газового змішувача поступає бензино-повітряна суміш з однокамерного карбюратора 1 резервної бензинової системи. У цей карбюратор поступають повітря і бензин, що подається бензонасосом з резервного бака резервної системи живлення.

 
 

Мал. 9.8 – Схема роботи безпоплавкового карбюратора:

1 - регулювальний гвинт; 2 - повітряна заслінка; 3 - впускний штуцер; 4 - сідло клапана; 5 - впускний клапан; 6 - важіль впускного клапана; 7 - кришка; 8 - зворотний клапан; 9 - діафрагма; 10 - жиклер-розпилювач; 11 - дросельна заслінка; 12 - корпус; А, Б, Д - паливна, повітряна і змішувач камери; В - отвір; Г, Е - канали

Бензиновий карбюратор резервної системи живлення (мал. 9.8) - однокамерний, безпоплавковий, мембранного типу. Основні його частини: корпус 12, кришка 7, діафрагма 9, встановлена між ними, жиклер-розпилювач 10, дросельна 11 і повітряна 2 заслінки.

За допомогою діафрагми регулюють надходження палива в карбюратор і підтримують певний рівень палива в розпилювачі.

Порожнина над діафрагмою служить камерою для палива. Камера Б під діафрагмою через отвір постійно сполучається з атмосферою. З бака паливо поступає через впускний штуцер 3, сітчастий фільтр і сідло клапана 4 в порожнину над діафрагмою. Надходження палива регулюється клапаном 5, який знаходиться на одному кінці важеля 6 і притиснутий до сідла пружиною. Інший кінець важеля спирається на діафрагму.

Для передпускового збагачення горючої суміші діафрагму можна прогнути примусово, натиснувши на кнопку заспокоювача, який розміщений в нижній частині карбюратора. Якщо натиснути на кнопку, то діафрагма прогнеться вгору і паливний клапан 5 примусово відкриється. Паливо заповнить порожнина над діафрагмою і витікатиме в камеру змішувача через жиклер-розпилювач 10.

Головну дозуючу систему в карбюраторі складають жиклер-розпилювач і камера змішувача, яка займає середню частину корпусу. Під час роботи двигуна при навантаженні повітряна і дросельна заслінки відкриті. При такті впускання розрідження передається в камеру змішувача, і повітряний потік, проходить в дифузорі над жиклером-розпилювачем 10, створює сильне розрідження, паливо виходить з розпилювача і, розпилюючись в повітряному потоці, поступає в циліндри двигуна.

На мал. 9.8 показана робота карбюратора при малій частоті обертання колінчастого валу (на холостому ходу).

Балон для зрідженого газу виготовляють із сталі. На ньому розміщують витратний, рідинний, паровий і наповнювальний вентилі і запобіжний клапан, а також встановлюють датчик покажчика рівня зрідженого газу.

Випарник зрідженого газу призначений для перетворення газового палива з рідкого в газоподібне. Алюмінієвий корпус випарника складається з двох частин. Внутрішні порожнини випарника обігріваються рідиною з системи охолодження двигуна, яка підігріває газ, що проходить по каналах.

Електромагнітний клапан-фільтр закріплений на передній стінці кабіни. Він складається з корпусу, електромагніту з клапаном, фільтруючого елементу, підвідного і відвідного штуцерів. При вимкненому запаленні клапан під дією пружини закритий і не пропускає газ в редуктор. При включенні запалення клапан відкривається, і очищений від механічних домішок газ поступає через випарник в редуктор і далі в змішувач.

Контрольні запитання наведені у темі10.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.