Тема 7: Система живлення карбюраторного двигуна

Система живлення карбюраторного двигуна призначена для зберігання і очистки палива, очистки повітря, приготування пальної суміші і подачі її в циліндри двигуна, а також відведення відпрацьованих газів.

Карбюраторні двигуни працюють на бензині – рідкому паливі, що легко випаровується, яке добувають з нафти прямою перегонкою або крекінгом.

Процес прямої перегонкиполягає в тому, що нафту підігрівають, а її пари конденсують. Найлегші фракції, які відділяються за температури до 195 ⁰С, становлять бензин другої перегонки. В такий спосіб вихід бензину – до 15 % кількості нафти, що пере ганяється.

Крекінг– перероблення нафти та її фракцій з розпадом важких молекул для добування моторних палив. Крекінг буває термічний і каталітичний. У разі термічного крекінгу нафтову сировину нагрівають до температури 500…600 ⁰С в умовах високих тисків 4…5 МПа. Каталітичний крекінг відбувається за одночасної дії високої температури й каталізаторів і тиску приблизно 0,1 МПа. Вихід бензину – до 70 % кількості сировини.

Двигун може розвивати максимальну потужність лише за умови, що бензин має певні характеристики і властивості, основні з яких питома теплота згоряння, випарність, схильність до детонації. Крім того, бензин не повинен спричиняти корозію металу й має зберігати свою початкову якість тривалий час без змін.

Питома теплота згоряння — це кількість теплоти, що виділяється під час згоряння 1 кг палива. Питома теплота згоряння автомобілі, них бензинів становить 44100...46200 кДж/кг.

Випарність оцінюється за фракційним складом, який характеризується температурами википання 10, 50 та 90% бензину. Чим нижча температура википання 10% бензину, тим краще він випаровується в холодному двигуні, що забезпечує його пуск узимку. Чим нижча температура википання 50% бензину, тим швидше двигун прогрівається після пуску й стійкіше працює в режимі холостого ходу. Чим нижча температура википання 90% бензину, тим повніше він випаровується й тим менше масла змивається зі стінок гільз циліндра.

Для автомобільних бензинів температура початку википання становить 35 °С, википання 10% — 55...70 °С, 50% — 100...125 °С, 90% — 160...180 °С і кінця википання — 185...205 °С. Автомобільні бензини, за винятком бензину АИ-98, поділяються на літні та зимові Останні містять збільшену кількість фракцій, які легко випаровуються, що поліпшує умови пуску.

Бензин маркується літерно-цифровими індексами. Марки застосовуваних автомобільних бензинів: А-72, А-76, А-92, АИ-93, АИ-98 (літера «А» означає, що бензин автомобільний; цифри відповідають найменшому октановому числу бензину, визначеному моторним методом; літера «И» вказує на те, що октанове число визначено дослідним методом).

Октанове число характеризує детонаційну стійкість бензину.

Детонація— це дуже швидке (вибухове) згоряння робочої суміші в циліндрах карбюраторного двигуна (до 3000 м/с; за нормальних умов швидкість горіння становить 30...85 м/с), що супроводжується дзвінкими стуками у двигуні, чорним димом із вихлопної труби, перегріванням і втратою потужності двигуна. При цьому відбуваються прискорене спрацьовування деталей кривошипно-шатунного механізму та обгоряння головок клапанів.

Для визначення октанового числа бензину його порівнюють із сумішшю двох палив: ізооктану й гептану.

Ізооктан слабко детонує, й для нього октанове число умовно бе­руть за 100. Гептан сильно детонує, й для нього октанове число взято за 0.

Якщо суміш складається з 76 % ізооктану та 24 % гептану, то за детонаційними властивостями октанове число такого бензину дорів­нює 76. Чим вище октанове число бензину, тим менша ймовірність детонації.

Для повного згоряння палива потрібна певна кількість кисню, що міститься в повітрі.

Визначено, що для повного згоряння 1 кг бензину треба 15 кг по­вітря. Суміш такого складу називається нормальною або стехіометричною. Збіднена пальна суміш містить на 1 кг бензину 15... 17 кг повітря. Бідна пальна суміш має в своєму складі понад 17 кг повітря на 1 кг бензину. Збагачена пальна суміш містить 13...15 кг повітря. Багата пальна суміш на 1 кг бензину має менше ніж 13 кг повітря.

Для нормальної роботи двигуна на різних режимах потрібно мати різний склад пальної суміші.

Під час пуску холодного двигуна сумішоутворення дуже погане, пальна суміш, яка готується в карбюраторі, має бути багатою, щоб компенсувати ту частину палива, котре конденсується на стінках ци­ліндрів.

На холостому ходу для стійкої роботи двигуна потрібна збагачена пальна суміш.

На середніх навантаженнях, коли від двигуна не вимагається пов­ної потужності, для забезпечення його економічної роботи пальна суміш має бути збідненою.

На повних навантаженнях, коли потрібна найбільша швидкість згоряння суміші, щоб від двигуна дістати максимальну потужність, суміш має бути збагаченою.

У разі різкого збільшення навантаження або частоти обертання колінчастого вала суміш має бути різко збагаченою, в противному разі двигун зупиниться.

Процес приготування пальної суміші певного складу поза цилін­драми двигуна називається карбюрацією, а прилад, в якому відбу­вається цей процес, — карбюратором.

До системи живлення карбюраторних двигунів вхо­дять: ♦ карбюратор; ♦ паливний бак; ♦ фільтри для очищення палива й повітря; ♦ паливопідкачувальний насос; ♦ впускний і випуск­ний трубопроводи; ♦ глушник.

Найпростіший карбюратор складається з поплавкової та змішувальної камер. У першій є поплавець, шарнірно закріп­лений на осі, а також голчастий клапан. У змішувальній камері роз­ташовано дифузор і дросельну заслінку. Дифузор забезпечує збільшення швидкості повітряного потоку в центрі змішувальної ка­мери, а дросельною заслінкою змінюють прохідний переріз для пальної суміші і тим самим регулюють ту її кількість, що надходить з карбюратора в циліндри двигуна.

Сполучаються камери трубкою, в яку з боку поплавкової камери вкручено паливний жиклер (пробку з каліброваним отвором, що пропускає певну кількість палива), а кінець трубки з боку змішувальної камери становить розпилювач. Рівень палива в поплавковій камері має становити 1,5…2,0 мм нижчий від краю розпилювача.

Під час роботи двигуна, коли поршень рухається від ВМТ до НМТ і впускний клапан відкритий (такт впуску), в змішувальний камері карбюратора створюється рух повітря, швидкість якого збільшується при проходженні дифузора, досягаючи 50…150 м/с, і біля кінця розпилювача виникає розрідження. Палива з розпилювача надходить у змішувальну камеру, де перемішується з повітрям, утворюючи пальну суміш. Поплавцева камера за допомогою поплавка та голчастого клапана безперервно підтримує нормальним рівень палива.

У міру відкривання дросельної заслінки зростає частота обертання колінчастого вала. При цьому збільшується швидкість руху повітря в змішувальній камері карбюратора, внаслідок чого зростають швидкість витікання бензину з розпилювача та кількість повітря, що проходить через дифузор. Однак кількість бензину, який проходить крізь жиклер і потім витікає з розпилювача, зростає швидше, внаслі­док чого співвідношення бензину й повітря в пальній суміші змі­нюється в бік збагачення.

Отже, найпростіший карбюратор забезпечує роботу двигуна тіль­ки на одному певному режимі. Тому сучасні карбюратори обладную­ться додатковими пристроями й системами, що усувають недоліки найпростішого карбюратора.

Головний дозувальний пристрій забезпечує поступове збіднення (компенсацію) суміші в разі переходу від малих наванта­жень двигуна до середніх. У карбюраторних автомобілях застосову­ють спосіб компенсації суміші, який називають пневматичним галь­муванням палива.

У карбюраторі з пневматичним гальмуванням палива в міру від­кривання дросельної заслінки 9 (Рис.8.1 а) збільшується розрі­дження в дифузорі 8. Кількість палива, що надходить крізь головний жиклер 2 і його розпилювач 6, також збільшуватиметься. Однак зба­гаченню суміші перешкоджає надходження повітря крізь повітряний жиклер 5 і розпилювач 6.

Надходження повітря в канали головного дозувального пристрою зменшує розрідження, що діє на головний жиклер 2, внаслідок чого паливо витікає з нього під дією того розрідження, яке виникає в ко­лодязі 3, а не у вузькому перерізі дифузора 8.

У результаті з розпилювача 6 у повітряний потік витікає не бен­зин, а його суміш з невеликою кількістю повітря. Цю суміш назива­ють емульсією.

Добиранням каліброваних отворів головного 2 й повітряного 5 жиклерів забезпечується економічний (збіднений) склад пальної су­міші.

Система холостого ходу призначається для приготування пальної суміші на малій частоті обертання колінчастого вала двигу­на. В цьому режимі дросельна заслінка щільно прикрита, й розрідження в дифузорі таке мале, що з головного дозувального пристрою паливо не надходить. У режимах холостого ходу після такту випуску в циліндрах залишається багато (порівняно з кількістю пальної суміші) залишкових газів. Суміш повітря, бензину й залишкових газів називається робочою сумішшю. На холостому ходу робоча суміш горить повільно, тому для стійкої роботи двигуна її треба збагачувати паливом.

Рис. 7.1 Схеми систем і пристроїв найпростішого карбюратора.

а - головної дозувальної системи;

б - системи холостого ходу;

в - економайзера;

г - прискорювального насоса;

д - пускового пристрою;

1 - поплавкова камера;

2 - головний жиклер;

3 - емульсійний колодязь;

4 - емульсійна трубка;

5 - повітря­ний жиклер головної дозувальної системи;

6 - розпилювач;

7 - повітряна заслінка;

8 - дифузор;

9 - дросельна заслінка;

10 - паливний жиклер системи холостого ходу;

11 - повітряний жиклер системи холостого ходу;

12, 14 - отвори;

13 - гвинт регулювання якісного складу суміші;

15 - шток економайзера;

16 - планка;

17 - тяга;

18 - важіль;

19 - клапан економайзера

20 - зворотний клапан;

21 - поршень прискорювального насоса;

22 - розпилювач прискорювального насоса;

23 - нагні­тальний клапан прискорювального насоса;

24 - серга;

25 - балансувальний канал;

26 - запобіжний клапан повітряної заслінки

Система холостого ходу (мал.7.1б) має паливний 10 і повітряний 11 жиклери. Під дросельною заслінкою 9 створюється велике розрідження. Під дією цього розрідження паливо проходить крізь жиклер 10, змішується з повітрям, що надходить крізь жиклер 11, і у вигляді емульсії витікає крізь отвір 12. Емульсія розпилюється повітрям, яке проходить крізь щілину між дросельною заслінкою та стінкою змішувальної камери.

Система холостого ходу карбюратора здебільшого має два вхідних отвори, один з яких розташований трохи вище від кромки закритої дросельної заслінки, а другий — нижче від неї. На малій частоті обертання крізь нижній отвір 12 подається емульсія, а крізь верхній 14 — підсмоктується повітря. Коли дросельна заслінка відкривається, емульсія надходить крізь обидва отвори. Цим забезпечується плавний перехід від режиму холостого ходу до малих навантажень.

Прохідний переріз нижнього отвору можна змінювати повертанням регулювального гвинта 13. Упорним гвинтом (на схемі не показано) змінюється положення дросельної заслінки 9, коли відпущено педаль керування.

Економайзер призначається для збагачення пальної суміші на повних навантаженнях (дросельна заслінка повністю відкрита). Коли дросельна заслінка відкрита більше ніж на 75...85 %, важіль 18 (мал.7.1в), з'єднаний з тягою 17, відпускає шток 15 і відкриває клапан 19. Паливо до розпилювача 6 надходитиме тепер не тільки крізь головний жиклер 2, а й крізь клапан економайзера, отже, забезпечується збагачення пальної суміші.

Прискорювальний насос призначається для збагаченим суміші в разі різкого відкриття дросельної заслінки. При цьому важіль 18 (мал.7.1г), з'єднаний сергою 24 з тягою 17, діє на планку 16 і переміщує поршень 21 униз. Тиск палива в колодязі насоса збільшується, й закривається зворотний клапан 20, перешкоджаючи перетіканню палива в поплавкову камеру. Крізь нагнітальний клапан 23, що відкрився, й жиклер-розпилювач 22 у змішувальну камеру додатково впорскується бензин, і пальна суміш короткочасно збагачується.

Пусковий пристрій, виконаний у вигляді повітряної заслінки 7 (мал.7.1д), призначається для збагачення суміші під час пуску й прогрівання холодного двигуна. Щоб дістати багату пальну суміш, повітряну заслінку закривають, чим збільшують розрідження в змішувальній камері.

Для запобігання надмірному збагаченню суміші на повітряній за­слінці передбачено клапан 26, який відкривається під тиском повіт­ря, коли істотно збільшується розрідження в змішувальній камері пі­сля запуску двигуна.

Водій відкриває або закриває повітряну заслінку за допомогою троса й важеля, закріпленого на осі заслінки. Водночас із закриттям повітряної заслінки трохи відкривається дросельна заслінка 9.

Вісь повітряної заслінки, як правило, встановлюється у вхідному патрубку ексцентрично, щоб під дією різниці тисків потоку повітря на обидві частини заслінки вона намагалася відкритися.

Система живлення двигунів автомобілів ВАЗ-2105, ВАЗ-2106, ВАЗ-2107 включає прилади подачі в карбюратор палива і повітря, приготування пальної суміші і випуску відпрацьованих газів. Загальна будова паливопровідної частини системи живлення показана на малюнку 7.2. Система живлення складається з паливного бака, паливного насоса, повітряного фільтру, карбюратора, впускної труби, випускного колектора, глушників і трубопроводів.

Очищення палива на автомобілі здійснюється паливними фільтрами, встановленими на приймальній трубці датчика рівня палива в баку, в паливному насосі і карбюраторі.

Паливний бак стальний, зварений з двох половин. Сталеві листи з внутрішньої сторони покриті тонким шаром свинцю. Зовні бак пофарбований чорною емаллю. Місткість паливного бака 39 л, включаючи і резерв 4 - 6,5 л. Бак встановлений в багажному відсіку кузова справа по ходу автомобіля на гумрвій прокладці і закріплений до кузова двома хомутами, стягнутими болтом. Заливна горловина бака виведена в нішу в правому задньому крилі і закривається глухою пробкою на різьбі. Для доступу до пробки необхідно натиснути на передній торець кришки на крилі, яка закриває нішу. Для вентиляції і доступу атмосферного повітря паливний бак має шланг, який виведений другим кінцем в нішу заливної горловини. Паливо, що потрапило в петлю вентиляційного шланга при русі автомобіля по нерівній дорозі, утворює рідинний затвор, що перешкоджає випаровуванню бензину з бака. Зверху на баку закріплений датчик рівня палива в зборі з патрубком і приймальною трубкою, забезпеченою паливним сітчатим фільтром. Бак має зливну пробку, для доступу до якої в підлозі кузова знаходиться отвір, закритий заглушкою. З 1985 року на автомобілях зливні пробки на паливних баках не встановлюються.

Паливопроводивиготовлені із сталевих оцинкованих або покритих свинце трубок. Паливопроводи сполучені між собою, з баком, з паливним насосом, а також паливний насос з карбюратором, гумовими шлангами в тканинному кожусі і закріплені стягнутими хомутами з гвинтом і гайкою. На кузові паливопроводи закріплені пластмасовими утримувачами. Отвори в кузові для проходу паливопроводів герметизовані гумовими заглушками.

Паливний насос- діафрагмового типу, з механічним приводом; встановлений на лівій стороні блок-картера, закріплений на двох шпильках через теплоізоляційну проставку і регулювальні прокладки, обладнаний важелем ручної підкачки палива. Подача насоса не меншого 60 л/год при частоті коливань 2000 циклів в хвилину. Тиск, що створюється насосом, 20-30 кПа. Привід паливного насоса здійснюється від ексцентрика валу приводу масляного насоса і розподільника запалення через штовхач 32. Насос складається з нижнього корпусу з важелями приводу верхнього корпусу з клапанами і патрубками, діафрагмового вузла і кришки. Діафрагмовий вузол має три діафрагми: дві верхні робочі для подачі палива, одну нижню - запобіжну, що працює у контакті з картерним маслом і що запобігає попаданню палива в картер двигуна при пошкодженнях робочих діафрагм. Між робочими і запобіжною діафрагмами встановлені дистанційні зовнішня і внутрішня прокладки. Зовнішня прокладка має отвір для виходу палива назовні при пошкодженнях робочих діафрагм. Діафрагми з тарілками і з внутрішньою дистанційною прокладкою встановлені на шток і закріплені зверху гайкою.

Мал. 7.2 Паливопровідна частина системи живлення карбюраторного двигуна ВАЗ-2107

1. Задня трубка паливного трубопроводу;

2. Передня трубка паливного трубопроводу;

3. Паливний насос;

4. Шланг від паливного насоса до карбюратора;

5. Карбюратор;

6. Вісь важеля механічної подачі палива;

7. Сідло нагнітального клапана;

8. Нагнітальний клапан;

9. Верхній корпус насоса;

10. Фільтр;

11. Нагнітальний патрубок;

12. Кришка насоса;

13. Всмоктуючий патрубок;

14. Сідло всмоктуючого клапана;

15. Всмоктуючий клапан;

16. Тарілка діафрагми;

17. Внутрішня дистанційна прокладка;

18. Верхні діафрагми;

19. Зовнішня дистанційна прокладка;

20. Нижня діафрагма:

21. Шток;

22. Важіль ручної підкачки палива;

23. Пружина важеля;

24. Нижній корпус насоса;

25. Балансир;

26. Пробка паливного бака;

27. Повітряна трубка паливного бака;

28. Шланг повідомлення паливного бака з атмосферою;

29. Приймальна труба;

30. Блок циліндрів;

31. Ексцентрик валу приводу масляного насоса і розподільника запалення;

32. Штовхач;

33. Теплоізоляційна проставка паливного насоса;

34. Прокладка теплоізоляційної проставки;

35. Прокладка паливного насоса;

36. Важіль механічного приводу насоса;

37. Кулачок;

38. Датчик покажчика рівня палива;

39. Паливний бак;

Діафрагмовий вузол встановлений між верхнім і нижнім корпусами насоса. Під діафрагмовий вузол на шток встановлена зворотня пружина. Шток Т-подібним хвостовиком вставлений в проріз балансира. Така конструкція дозволяє не розбираючи діафрагмовий вузол, знімати його з двигуна. У нижньому корпусі на осі встановлений важіль механічної подачі палива і балансир. У нижньому корпусі також на осі з кулачком встановлений важіль ручної підкачки палива, який під дією пружини повертається в початкове положення. У верхньому корпусі насоса встановлені текстолітові шестигранні всмоктуючий і нагнітальний клапани. Клапани пружинами притискаються до латунних сідел. Зверху до корпусу центральним болтом кріпиться кришка. Між кришкою і корпусом встановлений пластмасовий сітчастий фільтр. У верхньому корпусі насоса запресовані всмоктуючий і нагнітальний патрубки. При роботі двигуна ексцентрик валу приводу через штовхач діє на важіль і повертає балансир, який за шток відтягує діафрагми насоса вниз. При цьому пружина діафрагм ще більш стискається, створюється розрідження, в результаті якого паливо через всмоктуючий клапан заповнює робочу порожнину (порожнину над діафрагмами). При сходженні ексцентрика з штовхача звільняється важіль, балансир і шток з діафрагмами. Діафрагми під дією зворотної пружини створюють тиск палива в робочій порожнині, закривається всмоктуючий клапан і паливо через нагнітальний клапан подається в поплавкову камеру карбюратора. При невеликій витраті палива хід діафрагм буде неповним; при цьому хід важеля частково буде холостим. При ручній підкачці палива натискають на важіль, кулачок діє на балансир і опускає шток з діафрагмами. Відбувається всмоктування палива в робочу порожнину. При відпусканні важіль і кулачок під дією пружини повертаються в початкове положення, а діафрагми нагнітають паливо в поплавкову камеру карбюратора. При установці паливного насоса на двигун підбирають регулювальні прокладки так, щоб мінімальне виступання штовхача над привалочною площиною теплоізоляційної проставки (з урахуванням прокладки між проставкой і паливним насосом) складало 0,8-1,3 мм. Мінімальне виступання штовхача встановлюється повільним провертанням колінчастого вала двигуна. Прокладки виготовляються трьох типів і мають товщину 0,30 , 0,75 і 1,25 мм. Між теплоізоляційною проставкою і блоком циліндрів завжди повинна ставитися прокладка завтовшки 0,30 мм.

На рисунку 7.3 показаний карбюратор 2107-1107010-20. Карбюратор 2107-1107010-20 емульсійного типу, двохкамерни з падаючим потоком. Відкриття дросельної заслінки першої камери здійснюється від педалі у салоні. Карбюратор має збалансовану поплавкову камеру, дві головні дозуючі системи, діафрагмовий пусковий пристрій, економайзер (еконостат) з пневматичним приводом, діафрагмовий прискорювальний насос з механічним приводом, автономну систему холостого ходу і перехідну систему другої змішувальної камери, а також золотниковий пристрій для вентиляції картера двигуна.

Карбюратор 2107-1107010-20 складається з трьох корпусних деталей: корпуса карбюратора, кришки і корпуса дросельних заслінок. Кришка має вхідну горловину змішувальних камер. У кришці встановлена повітряна заслінка, голковий клапан, поплавець, паливний фільтр. На кришці кріпиться пусковий пристрій. Важіль повітряної заслінки тягою пов'язаний з рейкою, а телескопічною тягою з триплечим важелем. У кришці виконані канали економайзера (еконостата). У корпусі у великих дифузорах встановлені легкознімні малі дифузори виготовлені разом з розпилювачами головних дозуючих систем і розпилювачем еконостата. У корпусі виконані канали головних дозуючих систем, автономної системи холостого ходу, перехідної системи, прискорювального насоса, канал зв'язку пускового пристрою з задросельним простором.

Мал. 7.3 – Загальна будова карбюратора 2107-1107010-20.

1. Головний паливний жиклер першої камери;

2. Гвинт регулювання подачі палива прискорювальним насосом;

3. Перепускний жиклер прискорювального насоса;

4. Кулачок приводу прискорювального насоса;

5. Поворотна пружина дросельної заслінки першої камери;

6. Важіль приводу прискорювального насоса;

7. Гвинт, що обмежує закриття дросельної заслінки 1-ої камери:

8. Діафрагма прискорювального насоса;

9. Регулювальний гвинт складу суміші холостого ходу з обмежувальною втулкою;

10. Патрубок для подачі розрідження до вакуумного регулятора розподільника запалення;

11. Регулювальний гвинт кількості суміші холостого ходу;

12. Запірний клапан паливного жиклера холостого ходу;

13. Корпус карбюратора;

14. Регулювальний гвинт пускового пристрою;

15. Діафрагма пускового пристрою;

16. Повітряний жиклер пускового пристрою;

17. Кришка карбюратора;

18. Повітряний жиклер системи холостого ходу;

19. Розпилювач прискорювального насоса;

20. Головні повітряні жиклери;

21. Емульсійний жиклер економайзера (еконостата);

22. Паливний жиклер економайзера;

23. Повітряний жиклер економайзера;

24. Емульсійна трубка:

25. Поплавець;

26. Голчатий клапан:

27. Паливний фільтр;

28. Корпус паливного жиклера перехідної системи другої камери;

29. Пневмопривод дросельної заслінки другої камери:

30. Малий дифузор камери змішувача;

31. Розпилювач;

32. Повітряна заслінка;

33. Важіль осі повітряної заслінки:

34. Телескопічна тяга приводу повітряної заслінки;

35. Рейка пускового пристрою;

36. Корпус пускового пристрою;

37. Гвинт кріплення тяги приводу повітряної заслінки;

38. Триплечий важіль:

39. Кронштейн поворотної пружини:

40. Патрубок відсмоктування картерних газів;

41. Поворотна пружина важелів;

42. Важіль приводу дросельних заслінок:

43. Вісь дросельної заслінки першої камери;

44. Тяга з'єднання приводів повітряної і дросельної заслінок;

45. Важіль, що обмежує відкриття дросельної заслінки другої камери;

46. Важіль зв'язку з повітряною заслінкою;

47. Шток пневмопривода дросельної заслінки другої камери;

48. Важіль пов'язаний з важелем 49 через пружину;

49. Важіль. жорстко закріплений на осі 43;

50. Гвинт для регулювання закриття дросельної заслінки 2-ої камери;

51. Дросельна заслінка другої камери ;

52. Діафрагма пневмопривода дросельної заслінки 2-ої камери ;

53. Отвори перехідної системи другої камери;

54. Корпус дросельних заслінок;

55. Паливний жиклер холостого ходу;

56. Голка запірного клапана;

57. Корпус запірного клапана;

58. Якір електромагніту;

59. Обмотка котушки електромагніту.

У корпусі встановлені розпилювачі прискорювального насоса, паливні, повітряні і емульсійні жиклери вищевказаних систем. У корпусі встановлені заслінки первинної і вторинної камер. На осі заслінки першої камери встановлені: важіль приводу дросельних

заслінок від педалі, важіль, що обмежує відкриття заслінки другої камери, важіль зв'язки з повітряною заслінкою, кулачок приводу прискорювального насоса. На осі заслінки першої камери знаходиться золотник вентиляції картера двигуна. На осі заслінки встановлені жорсткий важіль, і важіль приводу вторинної дросельної заслінки, зв'язаний через пружину з важелем і з штоком діафрагми пневматичного приводу. У корпусі виконані канали перехідної системи і автономної системи холостого ходу, встановлені регулювальні гвинти кількості суміші і якості (складу) суміші на холостого ходу.

Тепер розглянемо роботу карбюратора 2107-1107010-20 на всіх режимах. Роботу карбюратора, його пристроїв та систем показано на рисунку 7.4.

При пуску холодного двигуна закривають заслінку витягуванням рукоятки керування на себе повністю. При цьому тяга приводу займе крайнє ліве положення в прорізі рейки, а тяга, опускаючись вниз, під дією повороту триплечого важеля поверне важіль і прочинить дросельну заслінку первинної камери на необхідну величину. При цьому розрідження, що виникає передається як до отворів автономної системи холостого ходу, так і через прочинену дросельну заслінку першої камери до розпилювача головної дозуючої системи. Під дією розрідження паливо починає інтенсивно витікати з отворів системи холостого ходу і розпилювача. З отворів системи холостого ходу паливо поступає у вигляді паливо- повітряної емульсії. Підмішування повітря до палива відбувається через повітряний жиклер. Одночасно по каналу зв'язку із задроссельним простором розрідження передається в робочу порожнина діафрагми пускового пристрою, але воно недостатнє для того, щоб подолати опір зворотньої пружини діафрагми. При появі стійких спалахів розрідження зростатиме, діафрагма з рейкою втягуються, і тяга прочиняє повітряну заслінку. При цьому стискається пружина, розташована в телескопічній тязі. Пусковий пристрій, автоматично відкриваючи або прикриваючи повітряну заслінку, не допускає надмірного збагачення або збіднення суміші.

Холостий хід двигуна. Дросельні заслінки прикриті, перехідні отвори системи знаходяться трохи вище за верхню кромку заслінок, повітряна заслінка повністю відкрита. Розрідження з-під дросельної заслінки першої камери через отвори системи холостого ходу передається в канали системи. Під дією розрідження паливо, що поступає в емульсійний колодязь з поплавкової камери через головний паливний жиклер, піднімається до паливного жиклеру системи холостого ходу, змішується з повітрям, що поступає через повітряний жиклер, додатково змішується з повітрям, що поступає через перехідні отвори і через отвір, регульований гвинтом кількості суміші, поступає під дросельну заслінку. На ьому режимі розрідження в малому дифузорі незначне, і паливо з розпилювача головної дозуючої системи в двигун не поступає. Паливний жиклер холостого ходу має запірний електромагнітний клапан. При знятті напруги з електромагнітного клапана голка клапана закриває паливний жиклер, і надходження палива припиняється, чим виключається можливість роботи двигуна при вимкненому запалюванні.

Мал. 7.4 – Робота карбюратора 2107-1107010-20.

1. Важіль прискорювального насоса;

2. Гвинт регулювання подачі палива прискорювальним насосом;

3. Пробка зворотного клапана прискорювального насоса;

4. Камера поплавця;

5. Паливний жиклер перехідної системи другої камери;

6. Повітряний жиклер економайзера (еконостата);

7. Повітряний жиклер перехідної системи;

8. Паливний жиклер економайзера:

9. Головний повітряний жиклер другої камери;

10. Емульсійний жиклер економайзера;

11. Розпилювач економайзера;

12. Розпилювач головної дозуючої системи другої камери;

13. Малий дифузор другої камери;

14. Клапан розпилювача прискорювального насоса;

15. Розпилювач прискорювального насоса;

16. Малий дифузор першої камери;

17. Повітряна заслінка;

18. Сполучна втулка корпусів карбюратора:

19. Головний повітряний жиклер першої камери;

20. Повітряний жиклер пускового пристрою;

21. Тяга, що сполучає важіль осі повітряної заслінки з рейкою пускового пристрою;

22. Корпус пускового пристрою;

23. Рейка пускового пристрою:

24. Діафрагма пускового пристрою:

25. Регулювальний гвинт пускового пристрою;

26. Повітряний жиклер системи холостого ходу;

27. Сідло голчатого клапана;

28. Голчатий клапан:

29. Паливний фільтр;

30. Кронштейн поплавця з упором і язичком;

31. Кулька демпфера голчатого клапана;

32. Поплавець;

33. Паливний жиклер системи холостого ходу;

34. Головний паливний жиклер першої камери;

35. Емульсійна трубка першої камери;

36. Регулювальний гвинт складу (якості) суміші холостого ходу;

37. Регулювальний гвинт кількості суміші холостого ходу;

38. Сідло регулювального гвинта;

39. Дросельна заслінка першої камери:

40. Перша камера змішувача:

41. Друга камера змішувача:

42. Дросельна заслінка другої камери;

43. Нерегульовані отвори перехідної системи;

44. Емульсійна трубка другої камери;

45. Головний паливний жиклер другої камери;

46. Зворотний клапан прискорювального насоса;

47. Перепускний жиклер прискорювального насоса;

48. Діафрагма прискорювального насоса;

49. Жиклер пневмопривода. розташований в другій камері;

50. Жиклер пневмопривода. розташований в першій камері;

І Схема роботи карбюратора на максимальній потужності двигуна;

ІІ.Схема роботи пневмопривода дросельної заслінки другої камери;

III. Схема роботи прискорювального насоса:

IV. Схема роботи пускового пристрою;

V. Схема роботи карбюратора на режимах дроселювання;

VI. Схема роботи карбюратора на холостому ходу.

Малі і середні навантаження. Працює в основному перша змішувальна камера, необхідний склад пальної суміші, забезпечується сумісною роботою головної дозуючої системи і системи холостого ходу. При відкритті дросельної заслінки першої камери розрідження в розпилювачі збільшується, паливо в емульсійному колодязі піднімається, змішується з повітрям що поступає через головний повітряний жиклер, і надходить в розпилювач. Розрідження в змішувальній камері достатнє, тому паливо поступає також і з отворів системи холостого ходу. Витрата палива обома системами обмежується головним паливним жиклером. При відкритті дросельної заслінки приблизно на кут 48 ⁰ пневмопривод починає відкривати дросельну заслінку другої камери. Паливо починає витікати і з розпилювача головної дозуючої системи другої камери. Відсутність провалів в роботі двигуна у момент початку відкриття дросельної заслінки другої камери забезпечують отвори перехідних системи вступаючою в роботу з цієї миті. У подальшому друга камера працює аналогічно першій.

Максимальна потужність двигуна. Дросельні заслінки обох камер повністю відкриті: працюють головні дозуючі системи, система холостого ходу, перехідна система, а також при досягненні необхідного розрідження і еконостат. У зв'язку з деяким зниженням розрідження в каналах системи холостого ходу і перехідної системи при повністю відкритих дросельних заслінках витікання палива з цих систем невелике. Досягши достатнього розрідження в малому дифузорі другої змішувальної камери вступає в роботу еконостат, збагачуючи горючу суміш при повному навантаженню. Паливо з поплавкової камери поступає через жиклер еконостата, змішується з повітрям. що поступає з повітряного жиклера еконостата і далі через емульсійний жиклер і розпилювач всмоктується в змішувальну камеру.

Прискорювальний насоспрацює на режимі збільшення навантаження двигуна, при цьому необхідне збагачування суміші здійснюється уприскуванням додаткової порції палива в повітряний потік первинної змішувальної камери. При різкому збільшенні навнтаження (різко відкривається дросельна заслінка) кулачок приводу прискорювального насоса на осі заслінки впливає на важіль, який стискаючи пружину, розміщену всередині телескопічного стакана робочої діафрагми. Розтискаючись пружина переміщає діафрагму, забезпечуючи плавне затяжне уприскування палива через розпилювач прискорювального насоса.

Робота пневмопривода дросельної заслінки вторинної камери.На малих навантаженнях двигуна,коли дросельна заслінка першої камери трохи привідкрита, розрідження в дифузорах недостатнє для спрацьовування пневмопривода, іпід дією пружини шток пневмопривода опущенийвниз. У міру збільшення навантаження і відкриттядросельної заслінки першої камери розрідження вній збільшується і в певний момент приводить до переміщення діафрагмового механізмуаж до повного його ходу з одночасним закручуванням пружини на осі дросельної заслінкивторинної камери. Проте дросельна заслінка вторинної камери залишається закритою, поки дросельназаслінка первинної камери не буде відкрита на кутприблизно 48 ⁰ . При повністю відкритій дросельній заслінці першої камери і великій витратіповітря (великій частоті обертання колінчатоговала) дросельна заслінка другої камери відкривається повністю. Регулювання положення дросельної заслінки другої камери відбувається автоматично, залежно від швидкісного режимуроботи двигуна. При різкому закритті дросельної заслінки першої камери примусово закриється і дросельна заслінка другої

Контрольні запитання

1. Які властивості і характеристики бензину?

2. Які вимоги ставляться до пальної суміші на різних режимах роботи двигуна?

3. Як працює найпростіший карбюратор?

4. З яких пристроїв складається система живлення карбюраторного двигуна?

5. З чого складається і як працює карбюратор 2107-1107010-20?

Поиск по сайту: