Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Рецензенти – Будяцький А. А – викладач спеціальних дисциплін, спеціаліст без категорії

Методичні вказівки створено на основі навчальної програми коледжу з дисципліни “Конструкція та динаміка двигунів” у відповідності до ОПП Державного стандарту спеціальності 5.05050306 “Виробництво двигунів”.

 

Укладач – Якушенко Сергій Олександрович, спеціаліст другої категорії спеціальних дисциплін ХПТК ОНПУ

 

Рецензенти – Будяцький А. А – викладач спеціальних дисциплін, спеціаліст без категорії

 

Відповідальний за випуск – Аносова Юлія Павлівна спеціаліст другої категорії методист коледжу.

Загальні положення

Курсове проектування являє собою самостійну творчу роботу студента, у якій виявляються надбані ним під час навчання знання, в якому ставиться задача закріплення та поглиблення теоретичних знань, набуття та розвиток практичного досвіду з конструкторських та техніко-економічних питань при проектуванні двигунів, удосконалення навичок з використанням спеціальної довідкової літератури. Курсовий проект повинен бути виконаний на високому науково – технічному рівні з урахуванням найновіших досягнень науки і техніки, досвіду світового двигунобудування.

При проектуванні особливу увагу треба звернути на покращення техніко – економічних показників. В курсовому проекті необхідно наводити короткі і чіткі основи розрахунків, спираючись на літературні джерела.

В курсовому проекті необхідно:

- обґрунтувати задачі проекту з врахуванням вимог раціональних методів проектування ДВЗ, а також досвіду роботи передових двигунобудівних заводів;

- використовувати сучасні прогресивні нормативні матеріали;

Приступаючи до виконання курсового проекту, кожен студент з керівником складають графік виконання курсового проекту з визначенням строків початку і закінчення окремих етапів роботи.

Основний контроль за виконанням курсового проекту проводить керівник. Він перевіряє хід виконання курсових проектів студентів, котрі забов′язані звітувати перед ним про виконання роботи відповідно з графіком.


Оформлення курсового проекту

Курсовий проект повинен складатися з пояснювальної записки об’ємом 45…60 сторінок і графічної частини на 2...3 листах формату А1.

Титульний лист виконується на креслярському папері формату А4. Рамка і написи виконуються чорною пастою. Шифр пояснювальної записки позначається відповідно до рекомендацій.

Пояснювальна записка пишеться чорнилом (пастою) фіолетовим або чорним кольором, чітко й акуратно, або комп’ютерним набором Arіal – 14 ( курсів) з інтервалом 1,5 см. відповідно до вимог стандарту. Однаковим кольором виконується текст, заголовки, таблиці, рамки, штампи і т.п.

Текст пишуть, залишаючи на початку рядків не менш 3 мм і наприкінці рядків - не менш 5 мм. Абзаци починають, відступивши від краю рамки 15 мм. Відстань від верхньої або нижньої рамки форми до тексту - 10 мм. Зміст записки поділяють на розділи, підрозділи і пункти. Найменування розділів, зміст, вступ і список використаних джерел записують у вигляді заголовка симетрично текстові прописними буквами. Підкреслювати заголовки не допускається. Найменування підрозділів записують у виді заголовків (з абзацу) малими літерами (крім першої прописної). Переноси слів у заголовках не допускаються. Крапку наприкінці заголовка не ставлять. Кожен розділ рекомендується починати з нового листа, підрозділи і пункти продовжують на тім же листі, пропустивши один рядок.

Зміст включає найменування всіх розділів і підрозділів із указівкою номерів сторінок, на яких розміщається початок матеріалу розділів (підрозділів). Зміст має основний напис (штамп), заповнюваний відповідно.

Титульний лист, завдання на проектування включають у загальну нумерацію записки. Номер ставиться, починаючи зі змісту, далі йдуть аркуші записки в порядку, зазначеному в змісті, і наприкінці записки міститься список використаних джерел.

Формули нумеруються арабськими цифрами в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, розділеного крапкою. Його вказують із правої сторони листа на рівні формули в круглих дужках, наприклад, (3.1)

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів приводять безпосередньо під формулою в тій же послідовності, у якій вони дані у формулі. Формули варто виділяти з тексту вільними рядками вище і нижче неї.

При використанні довідкових матеріалів дані повинні підтверджуватися джерелом, при цьому необхідно робити посилання на список використаних джерел, наприклад, /5/, с.17; /7/, табл.2 та ін. Графічна частина проекту виконується у відповідності до єдиної системи конструкторської документації і вимог ЄСКД.

Список використаних джерел повинен містити перелік джерел, використаних при виконанні проекту. Джерела варто розташовувати в порядку появи посилань у тексті записки.


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Одеський національний політехнічний університет

Херсонський політехнічний коледж

АВТОМОБІЛЬНИЙ ЧОТИРИТАКТНИЙ КАРБЮРАТОРНИЙ (ІНЖЕКТОРНИЙ)

ДВИГУН РІДИННОГО (ПОВІТРЯНОГО) ОХОЛОДЖЕННЯ.

КОНСТРУКЦІЯ ТА РОЗРОБКА СКЛАДАЛЬНОЇ ОДИНИЦІ (ДЕТАЛІ)_______.

Пояснювальна записка до курсового проекту

ХПТК.ХХХХХХ.001 ПЗ

Керівник проекту

С. О. Якушенко

Розробив проект

О. О. Іванов

Консультант з автоматизованого

проектування, канд. техн. наук

П. С. Носов

Нормоконтролер

О. В. Крижановська

201 3

Зміст
1 Вступ
2 Загальний розділ
2.1 Вибір прототипу
2.2 Опис конструкції двигуна – прототипу та коротка технічна характеристика
2.3 Аналіз показників двигуна – прототипу
2.4 Екологічна оцінка двигунів внутрішнього згоряння
3 Конструкторський розділ
3.1 Тепловий розрахунок двигуна
3.2 Компановка кривошипно – шатунного механізму
3.3 Динамічний розрахунок двигуна
4. Розрахунок деталей і складальних одиниць
4.1 Характеристика складальної одиниці
4.2 розрахунок поршня
4.3 Розрахунок шатунної групи
4.4 Вибір матеріалу та обґрунтування вибору матеріалу
Висновки до курсового проекту
Список використаних джерел
Додаток А Специфікація складального кресленика
ХПТК.ХХХХХХ.001

 


 

1 Вступ

Вступ повинен відображати загальні задачі, поставлені перед двигунобудування, перспективи розвитку інженерно – конструкторських та техніко – економічних показників двигунів внутрішнього згоряння, а також роль і задачі складальних процесів двигунобудування.

 
 


2 Загальний розділ

В цьому розділі необхідно дати опис конструкції механізмів, систем та деталей двигуна – прототипу, привести технічну характеристику двигуна

2.1 Вибір прототипу

Відповідно до завдання на курсове проектування провести вибір двигуна – прототипу в залежності від заданих параметрів

2.2 Опис конструкції двигуна – прототипу та коротка технічна характеристика

Таблиця 2.1 – Технічна характеристика двигуна – прототипу та його систем

Найменування параметрів Одиниці вимірювання Значення параметрів
Тип двигуна
Тип сумішоутворення
Номінальна потужність кВт
Номінальна частота обертання колінчастого вала хв-1
Максимальний крутний момент, Мкр Н•м

Продовження таблиці 2.1

Найменування параметрів Одиниці вимірювання Значення параметрів
Частота обертання колінчастого вала при Мкр хв-1
Діаметр циліндра мм
Хід поршня мм
Кількість та розміщення циліндрів
Порядок роботи циліндрів
Ступінь стиснення
Робочий об¢єм циліндрів л
Марка моторного масла : - зимове - літнє - всесезонне
Тиск масла в головний масляній магістралі : · при номінальній частоті обертання колінчастого вала · при холостому ході МПа
Паливний насос
Паливо

 

Продовження таблиці 2.1

Найменування параметрів Одиниці вимірювання Значення параметрів
Робоча температура охолодної рідини °С
Тип системи охолодження
Тип системи мащення
Тип системи запалювання
Тип системи живлення
Пусковий пристрій
Маса двигуна конструктивна кг

2.2 Аналіз показників двигуна – прототипу

Проаналізувати позитивні та негативні показники двигуна – прототипу та внести пропозиції щодо їх вдосконалення якщо це можливо.

2.3 Екологічна оцінка двигунів внутрішнього згоряння

Навести загальну світову екологічну оцінку автомобільним двигунам, а також конкретну екологічну оцінку за обраним двигуном – прототипом.

Порівняти екологічну оцінку двигуна – прототипу з сучасними вимогами двигунобудування, а також її покращення якщо таке можливо.


3 Конструкторський розділ

3.1 Тепловий розрахунок двигуна

Таблиця 3.1 – Вихідні дані

Назва параметрів та одиниці вимірювання Умовне позначення Значення параметрів
Ефективна потужність, кВт Ne
Частота обертання колінчатого валу, хв-1 n
Кількість циліндрів i
Ступінь стиснення ε
Тиск наддувочного повітря Рк
Температура залишкових газів, К Tr
Температура навколишнього середовища, K To
Коефіцієнт залишкових газів ɣr
Коефіцієнт надлишку повітря α
Показник політропи стиснення n1
Показник політропи розширення n2
Коефіцієнт використання тепла ξ
Механічний ККД ɳм
Коефіцієнт округлення індикаторної діаграми φn

Хімічний склад палива (Додаток А)

С = _____ кг, Н = _____ кг, О = _____ кг.

Нu = ______ кДж/кг – нижча теплотворна спроможність палива

3.1.1 Параметри процесу наповнення

Теоретично необхідна кількість повітря для згорання 1 кг палива, кмоль/кг:

, (3.1)

де С, Н, О – хімічний склад палива.

Дійсна кількість повітря для згоряння 1 кг палива, кмоль/кг:

, (3.2)

де α – коефіцієнт надлишку повітря (Вихідні дані);

μпал – середня молярна маса палива (Додаток А).

Тиск в кінці процесу наповнення, МПа:

, (3.3)

де Ро – тиск навколишнього середовища, МПа;

ΔРа – втрати тиску за рахунок впускної системи, МПа.

(3.4)

Температура в кінці процесу наповнення, К:

, (3.5)

де Т0 – температура повітря навколишнього середовища, К (Вихідні дані);

Тr – температура залишкових газів, К (Вихідні дані);

γг – коефіцієнт залишкових газів (Додаток А).

ΔT – температура підігріву свіжого заряду від гарячих деталей двигуна, К (Додаток А).

Коефіцієнт наповнення:

, (3.6)

де ε – ступінь стиснення;

3.1.2 Параметри процесу стиснення

Тиск в кінці процесу стиснення, МПа:

, (3.7)

де n1 – показник політропи стиснення повітря для бензинових двигунів.

Температура в кінці процесу стиснення, К:

,К (3.8)

3.1.3 Параметри процесів згоряння

Визначення теплоти згоряння робочої суміші, кДж/кмоль:

, (3.9)

де ΔНu – теплові втрати, МДж/кмоль (підставляти в кДж/кмоль)

, (3.10)

Дійсний коефіцієнт молекулярної зміни суміші

, (3.11)

 

де μо = 1,02 – 1,12 – теоретичний коефіцієнт молярної зміни

Рівняння згоряння для карбюраторних двигунів

(3.12)

де ξz – коефіцієнт використання теплоти (Додаток А);

Uc – внутрішня енергія одного кіло моля повітря при температурі Тс в точці с, кДж/кмоль;

Uc´´ – внутрішня енергія одного кіло моля продуктів згоряння при температурі Тс, кДж/кмоль.

Нu – нижча теплотворна спроможність палива підставляти в кДж/кг

ΔНu – теплові втрати, підставляти в кДж/кмоль

Внутрішня енергія 1 моля свіжої суміші в кінці процесу стиснення, кДж/кмоль:

, (3.13)

де (μсV)с теплоємність свіжої суміші при температурі tс, кДж/(кмоль • ºС), що дорівнює теплоємності повітря (додаток А таблиці 9)

tc – температура робочого тіла в кінці стиснення, ºС.

tс = (Тс – 273), (3.14)

де Тс – температура в кінці процесу стиснення.

tс =

Внутрішня енергія одного кіло моля продуктів згоряння, МДж/кмоль:

, (3.15)

де (μсV)с´´– теплоємність продуктів згоряння в кінці процесу стиснення.

Теплоємність суміші дорівнює сумі теплоємності окремих компонентів продуктів згоряння множенням на їх об’ємні частки.

(3.16)

де rco, rco2, rН, rн2о, rN2 – прийнятий елементарний склад палива (Додаток А, таблиця 9)

Кількість продуктів згоряння, кмоль:

(3.17)

(3.18)

 
 


(3.19)

(3.20)

(3.21)

де К = 0,5 – співвідношення кількості водню до кількості оксид вуглецю

Внутрішня енергія продуктів згоряння, кДж/кмоль:

, (3.22)

Значення Uc´´ перевести в МДж/кмоль

Значення Тz визначаємо графічним методом (Додаток А графік 1) Тz _______

Тиск в кінці згорання, МПа:

, (3.23)

де l - ступінь підвищення тиску при згорянні

Дійсний тиск в кінці згоряння, МПа:

, (3.24)

Р =

3.1.4 Параметри процесу розширення

Тиск в кінці розширення, МПа:

, (3.25)

де n2 – показник політропи розширення для бензинових двигунів;

Температура в кінці розширення, К:

, (3.26)

де Тz – тиск в кінці згоряння.

Ступінь попереднього розширення:

, (3.27)

де l - ступінь підвищення тиску при згорянні (Додаток А);

Ступінь наступного розширення:

, (3.28)

3.1.5 Індикаторні показники

Середній індикаторний тиск розрахункового циклу, МПа:

, (3.29)

де Рс – тиск в кінці процесу стиснення;

ε – ступінь стиснення;

l - ступінь підвищення тиску при згорянні.

Середній індикаторний тиск з урахуванням діаграми, МПа:

, (3.30)

де φ – округлення діаграми

Індикаторний ККД:

 

, (3.31)

де Нu – нижча теплотворна спроможність палива підставляти в МДж/кг

Кількість повітря, необхідне для повного згоряння палива, кг/м3:

(3.32)

де R = 287 Дж/(кг•К) – газова постійна повітря.

Щільність заряду на впуску, кг/кг:

(3.33)

Питома індикаторна витрата палива, кг/ кВт•год:

, (3.34)

де Нu – нижча теплотворна спроможність палив;

ηі – індикаторний ККД.

3.1.6 Ефективні показники

Середній ефективний тиск, МПа:

, (3.35)

де Рі – середній індикаторний тиск;

ηм – механічний ККД (Додаток А).

Ефективний ККД

 

(3.36)

 

де ηі - індикаторний ККД;

ηм - механічний ККД.

Питома ефективна витрата палива, кг/кВт*год:

, (3.37)

де ηм – механічний ККД.

3.1.7 Основні розміри двигуна

Визначення швидкості поршня, м/с:

, (3.38)

де S – хід поршня в метрах

n – частота обертання колінчатого валу

Приймаємо середню швидкість поршня сn =______м/с

Визначаємо хід поршня, м:

, (3.39)

де сn – середня швидкість поршня;

n – частота обертання колінчастого валу.

Визначаємо діаметр циліндра, м:

, (3.40)

де Ne – ефективна потужність;

Ре – середній ефективний тиск;

S – хід поршня;

n – частота обертання колінчастого валу;

І – число циліндрів.

Приймаємо D =______мм

Уточнюємо хід поршня, мм:

, (3.41)

де К = 0,8 – 1,05 – коефіцієнт короткохідності двигуна;

Приймаємо S =______мм

Визначаємо відношення ходу поршня до діаметра циліндра

S/D = (3.42)

Визначаємо робочий об’єм циліндрів, л:

, (3.43)

де і – число циліндрів двигуна;

D та S у формулу підставляють в мм.

Визначаємо потужність двигуна, кВт:

, (3.44)

Визначаємо площу поршня, см2:

, (3.45)

Літрова потужність, кВт/л:

, (3.46)

Крутний момент, Н• м:

, (3.47)

Годинна витрата палива, кг/год .:

, (3.48)

Таблиця 3.2 – Порівняльна характеристика двигуна – прототипу та двигуна, що проектується

Найменування параметрів Тип двигуна (прототип)
Карбюраторний (інжекторний) Проектуємий
1 2 4
Тиск в кінці процесу наповнення Ра, МПа 0,08 – 0,095
Температура в кінці процесу наповнення Та, К 310 – 360
Тиск в кінці процесу стиснення Рс, МПа 1,4 – 2,6
Температура в кінці процесу стиснення Тс, К 650 – 850
Тиск в кінці процесу згоряння Рz, МПа 4,5 – 8,0
Температура в кінці процесу стиснення Тz, К 2500 – 2850
Тиск в кінці процесу згоряння Рв, МПа 0,35 – 0,50
Температура в кінці процесу згоряння Тв, К 1200 – 1700
Індикаторні показники
Середній індикаторний тиск Рі ,МПа 1,1 – 1,5
           

Продовження таблиці 3.2

1 2 4
Індикаторний ККД 0,35 – 0,48
Питома індикаторна витрата палива gі, г/ кВт•год 223 – 182
Середній ефективний тиск Ре, МПа 0,85 – 1,3
Ефективний ККД 0,23 – 0,35
Питома ефективна витрата палива gе, кг/кВт•год 355 – 235
Літрова потужність Nл, кВт/л 30 – 60
           

3.2 Компановка кривошипно – шатуннго механізму

 
 


Величина інерційних зусиль, що діють у двигуні , залежить від типу прийнятого КШМ його розмірів і співвідношення цих розмірів. У проектованому двигуні застосовуємо центральний кривошипно-шатунний механізм, який характеризується відношенням радіуса

кривошипа до довжини шатуна .

При зменшеній l ( за рахунок збільшення Lш ) відбувається зниження інерційних і нормальних сил, але при цьому збільшується висота двигуна і його маса. Враховуючи це при проектуванні двигуна l знаходиться в межах (0,24…0,31). Для визначення мінімального значення l розробляємо компановочну схему з таким розрахунком, щоб не допустити задівання шатуна за нижню кромку циліндра. Виконуємо наступним чином: на вертикальній осі циліндра наносимо центр колінчастого вала О, з якого радіусом R = S / 2 проводимо коло обертання центра шатунної шийки.

Далі користуючись конструктивними розмірами колінчастого вала з точки В (центр кривошипа, що знаходиться в н.м.т.) радіусом rш.ш. проводимо коло шатунної шийки, із центра О радіусом r1 проводимо коло обертання точки щоки .

(3.49)

Для визначення мінімально допустимого приближення нижньої кромки поршня до осі колінчатого вала проводимо лінію А-А на відстані 6…8 мм від точки С . Від лінії А-А вверх наносимо контур поршня , в тому числі і центр поршневого пальця ( точка А ) .

Заміряємо відстань між точками А і В по якій і визначаємо мінімальну довжину шатуна Lш.міn. Нижня кромка гільзи циліндра знаходиться на 10…15 мм вище нижньої кромки поршня при його положенні в н.м.т. (лінія Е – Е).

По компановочній схемі уточнюємо довжину гільзи.

 
 


(3.50)

Значення l = ____ використовуємо у динамічному розрахунку проектованого двигуна.

3.3 Динамічний розрахунок двигуна

3.3.1 Розрахунок до побудови теоретичної індикаторної діаграми

Таблиця 3.5 – Вихідні дані

D,мм S,мм e r n1 n2 Ро, МПа Ра, МПа Рс, МПа Рz, МПа Рв, МПа

Приймаємо Vs = S =________ мм.

Визначаємо відрізок приведений до об’єму камери згоряння, мм:

, (3.51)

Визначаємо відрізок приведений в кінці згоряння, мм:

, (3.52)

Приймаємо масштаб по осі ординат 1МПа = 20мм

Визначаємо значення тиску в характерних точках циклу

атмосферний тиск

, (3.53)

, (3.54)

, (3.55)

, (3.56)

Визначаємо кути нахилу промінів до осі ординат

; (3.57)

; (3.58)

Для отримання достатньої кількості точок на політропах приймаємо tga = 20°

 

Визначаємо площу діаграми, мм2:

Визначаємо площу діаграми графічним методом (підраховуємо кількість повних клітинок на міліметрівці, мм2)

Визначаємо середній індикаторний тиск, МПа

, (3.59)

де m – масштаб

Визначаємо неточність розрахунку теоретичного індикаторного тиску

% (3.60)

Висновок: в результаті розрахунку отримана неточність ____ % знаходиться в допустимих межах для даного типу двигуна.

3.3.2 Розрахунок до побудови діаграми сил

Приймаємо масштаб питомих сил по осі ординат 1МПа = 20 мм , а також масштаб кута обертання колінчастого вала по осі абсцис 30° = 20 мм.

Приймаємо відношення радіуса кривошипа до довжини шатуна

(3.61)

 

Приймаємо λ1 =

Визначаємо радіус кривошипа, м:

, (3.62)

Визначаємо поправку Брикса

(3.63)

3.3.3 Розрахунок до побудови діаграми сил інерції поступально – рухомих мас

Визначаємо кутову швидкість обертання колінчастого валу,с-1:

(3.64)

Приймаємо відношення маси поступово рухомих деталей до площі поршня, кг/м2:

(3.65)

де Gпост – маси поступово рухомих деталей

Ап – площа поршня.

Визначаємо ординати діаграми сил інерції, МПа:

, (3.66)

Таблиця 3.6 – Визначення ординат питомих сил інерції

Gпост / Ап кг/м2 w2 , с-1 R , м -10-6Gпост/ Апw2 R cosj + lcos2j Рj , МПа Рj , мм
0
30
60
90
                 

Продовження таблиці 3.6

Gпост / Ап кг/м2 w2 , с-1 R , м -10-6Gпост/ Апw2 R cosj + lcos2j Рj , МПа Рj , мм
120
150
180
……
720
                 

Примітка: Дані 2,3,4 та 5 графи таблиці записуються один раз. Значення у графі 5 має знак мінус

3.3.4 Розрахунок до побудови діаграми питомих сумарних сил

Визначаємо ординати діаграми питомих підсумкових сил, МПа:

, (3.67)

Таблиця 3.7 – Визначення ординат питомих підсумкових сил

Рг , мм Рj , мм Рс , МПа Рс , мм
0
30
60
90
120
150
180
……
720

3.3.5 Розрахунок до побудови діаграми питомих тангенціальних сил

Ординати діаграми визначаються за формулою, МПа:

(3.68)

Таблиця 3.8 – Ординат діаграми тангенціальних сил

Рс , мм sin(a+b)/cosb Т , МПа Т , мм
0
30
60
90
120
150
180
……
720

 
 



4 Розрахунок деталей і складальних одиниць

4.1 Характеристика складальної одиниці або деталі

Описати призначення, будову, принцип роботи та характеристику складальної одиниці або деталі

4.2 Розрахунок поршня

Розрахунок основних конструктивних співвідношень розмірів елементів поршня згідно рисунку 4.1

Рисунок 4.1 – Схема поршня

Товщина днища поршня, мм:

, (4.1)

де D – діаметр циліндру

Висота поршня, мм:

, (4.2)

Висота жарового поясу, мм:

, (4.3)

Товщина першої кільцевої перемички, мм:

(4.4)

Висота верхньої частини поршня, мм:

, (4.5)

 
 


Висота юбки поршня, мм:

, (4.6)

Внутрішній діаметр поршня, мм:

(4.7)

Товщина стінки головки поршня, мм:

, (4.8)

Товщина стінки юбки поршня, мм

Приймаємо

Радіальна товщина кільця, мм:

- компресійного

, (4.9)

- оливоз’ємного

, (4.10)

Радіальний зазор кільця в канавці поршня. мм:

компресійного Dt = 0,70…0,95 Dt = _____

оливоз’ємного Dt = 0,9…1,1 Dt = _____

Висота кільця, мм:

а = 1,5…4 мм

Приймаємо а = ____

Різниця між величинами зазорів замка кільця в вільному і робочому стані, мм:

, (4.11)

Кількість оливоз’ємних отворів, nм

nм = 6…12.

Приймаємо nм = _____

Діаметр масляного каналу, мм:

, (4.12)

 
 


Діаметр бобики, мм:

(4.13)

Відстань між торцями бобишок, мм:

, (4.14)

Зовнішній діаметр поршневого пальця, мм:

(4.15)

Внутрішній діаметр поршневого пальця, мм:

(4.16)

Довжина пальця, мм:

- закріпленого

(4.17)

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.