Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І. ПИРОГОВА

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри клінічної фармації

і клінічної фармакології

Завідувач кафедри

______проф. Яковлева О.О.

«___»___________20___р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів при підготовці

до практичного (семінарського) заняття

Вінниця – 2009

Предмет і завдання клінічної фармакології. Основні положення фармакокінетики та фармакоднаміки. Взаємодія лікарських препаратів, види побічної дії ліків, ускладнення медикаментозної терапії.

1. Актуальність теми:

Клінічна фармакологія вивчає дію лікарських засобів на організм хворої і здорової людини. Розвиток клінічної фармакології розпочався з 60-х років, коли в багатьох країнах світу значно підвищились вимоги до випробування нових фармакологічних засобів. З’явилась необхідність розробки принципів та методів всебічного вивчення дії фармакологічних препаратів в клінічних умовах.

Основними задачами клінічної фармакології є:

- клінічне дослідження нових фармакологічних засобів;

- розробка методів ефективного і безпечного використання лікарських засобів;

- розробка принципів індивідуального вибору лікарських засобів для лікування конкретного хворого;

- визначення найбільш оптимальних лікарських форм, шляхів і режиму введення лікарських засобів;

- попередження і усунення побічних реакцій і небажаних насладків взаємодії лікарських засобів (ЛЗ).

Отже, дуже важливо навчити майбутнього лікаря основам ефективної та безпечної індивідуалізованої фармакотерапії шляхом оволодіння знаннями фармакокінетики та фармакодинаміки, взаємодії та побічної дії основних груп лікарських засобів, їх зміни при патології різних органів і систем та раціональному вибору ЛЗ при різних захворюваннях.

Конкретні цілі:

1. Визначити предмет та завдання клінічної фармакології, її основні розділи.

2. Визначити етапи фармакокінетики та основні фармакокінетичні параметри (біодоступність, біоеквівалентність, об’єм розподілу, період напіввиведення, кліренс).

3. Аналізувати фактори, що впливають на всмоктування лікарських засобів.

4. Аналізувати фактори, що впливають на розподіл лікарських засобів.

5. Визначити фази метаболізму ліків та фактори, що впливають на біотрансформацію лікарських засобів.

6. Аналізувати фактори, що впливають на виведення лікарських засобів.

7. Аналізувати фактори, що впливають на фармакодинаміку лікарських засобів.

8. Визначити класифікацію побічних ефектів лікарських засобів.

9. Визначити види взаємодії лікарських засобів.

2. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми(міждисциплінарна інтеграція)

Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття

4. Теоретичні питання до заняття

1. Визначення поняття, предмет, завдання та структура клінічної фармакології.

2. Етапи фармакокінетики та основні фармакокінетичні параметри (біодоступність, біоеквівалентність, об’єм розподілу, період напіввиведення, кліренс).

3. Фактори, що впливають на всмоктування, розподіл, метаболізм та виведення лікарських засобів.

4. Мікросомальна окислювальна система печінки, її роль у біотрасформації ліків.

5. Фактори, що впливають на фармакодинаміку лікарських засобів.

6. Визначення та види рецепторів.

7. Класифікація побічних ефектів лікарських засобів.

8. Види взаємодії лікарських засобів.

5. Практичні завдання, які виконуються на занятті.

Цей етап передбачає виконання кожним студентом самостійно нижченаведених практичних робіт.

Завдання 1.

Опишіть, в наведеній нижче таблиці, наслідки взаємодії вказаних препаратів. Вкажіть ізоформи цитохрому Р450, які задіяні в кожному випадку.

Задачі для самоконтролю.

Задача 1

47-річний чоловік звернувся до лікаря з приводу запаморочення, почервоніння обличчя, відчуття приливів крові до обличчя, набряків гомілково-ступеневих суглобів, які з’явилися кілька днів тому. Для лікування гіпертонії протягом 3 років приймав ніфедипін. Лікар для лікування вірусного гепатиту В два тижні тому призначив ламівудин, зідовудин та інгібітор протеаз ритонавір.

Поясніть, з чим пов’язана поява побічних ефектів ніфедипіну на тлі противірусної терапії?

Задача 2

Дитина, 5 років, захворіла на респіраторну інфекцію з лихоманкою до 39⁰С. Мама для зниження температури давала дитині парацетамол 4-5 разів на день, а для «заспокоєння» та кращого сну на ніч фенобарбітал в таблетках. Через 5 днів стан дитини погіршав – з’явились блювання, болі в животі, легка жовтяниця.

Причини погіршення стану? Заходи негайної допомоги?

Задача 3

Іноземному студенту медичного вузу для лікування гострого бронхіту призначили «Бісептол», по 2 таблетки 2 рази на добу. На фоні лікування у хворого виникла різка слабкість, головний біль, сонливість, блювання, жовтушність склер. В аналізі крові різко зменшилась кількість еритроцитів, сеча – забарвлена в темно-коричневий колір.

Яке ускладнення антибактеріальної терапії виникло у хворого? Відповідь обґрунтуйте.

Задача 4

У хворого, що тривалий час отримує ізоніазид з приводу туберкульозу легень, з’явились головний біль, головокружіння, нудота, блювання, біль за грудиною, дратівливість, безсоння, тахікардія, поліневрит.

Яка причина розвитку подібного стану? Які препарати здатні попередити розвиток таких реакцій?

Задача 5

У пацієнтки, яка для лікування миготливої тахіаритмії отримує дігоксин 0,25 мг/добу та аміодарон 1200 мг/добу, через тиждень після призначеної терапії виникла нудота, блювання, біль у правому підребер’ї, виражені перебої в роботі серця, головний біль, порушення зору.

Чим може бути зумовлена така ситуація? Відповідь поясність.

Заключний етап- 15 хв.

Здійснюється кінцевий тестовий контроль.

Завдання згідно бази Крок - 2 центру тестування МОЗ України.

1. Пацієнтці М., 54 років, на тлі загострення хронічного обструктивного бронхіту, до базисної терапії атровентом (1 вд. - 3 рази) та теопеком (600 мг/добу) додали: ципрофлоксацин (500 мг - 2 рази), АЦЦ (200 мг - 2 рази), діклофенак (75 мг/добу). На 3 добу лікування з’явились: безсоння, дратівливість, головний біль, серцебиття. Терапевтичний моніторинг показав збільшення стаціонарної концентрації теофіліну (ТФ) з 12,2 мкг/мл до 19,8 мкг/мл. Після відміни ципрофлоксацину та зменшення дози теопеку стан хворої нормалізувався. Назвіть механізм фармакокінетичної взаємодії ципрофлоксацину з ТФ.

A. Підвищення всмоктування ТФ.

B. Витіснення ТФ із зв’язку з транспортними білками.

C. Пригнічення біотрансформації ТФ.

D. Зниження ниркової елімінації ТФ.

E. Усі перераховані механізми.

2. Пацієнту Н., 48 років з метою лікування нозокоміальної пневмонії призначили: роваміцин, гентаміцин, індометацин, лазольван, ацетилцистеїн, гемодез. Виберіть найбільш нефротоксичне поєднання препаратів.

A. Поєднання роваміцину з гентаміцином.

B. Поєднання гентаміцину з індометацином.

C. Поєднання роваміцину з ацетилцистеїном.

D. Поєднання лазольвану з індометацином

E. Поєднання гемодезу з гентаміцином

3. Пацієнту С., 46 років з метою лікування пароксизму миготливої аритмії було призначено дігоксин, хінідин, панангін, валокордин. На другу добу лікування з'явились: нудота, виражена загальна слабкість, шлуночкова екстрасистолія по типу бігемінії. Назвіть причину дигіталісної інтоксикації.

A. Підвищення концентрації дігоксину за рахунок посилення всмоктування.

B. Підвищення концентрації дігоксину за рахунок витіснення хінідіном дігоксину із зв’язку з транспортними білками.

C. Гальмування біотрансформації дігоксину панангіном.

D. Затримка ниркової елімінації дігоксину.

E. Вік хворого

4. Хворий М., 76 років, у зв’язку із загостренням хронічного обструктивного бронхіту приймав: ацетилцистеїн, рокситроміцин, діклофенак натрію (150 мг/добу), атровент, преднізолон. Через 5 днів раптово відчув значну слабкість, головокружіння, з’явилась мелена. Діагностована гастородуоденальна кровотеча. Назвіть причину ускладнення:

A. Поєднання діклофенаку з рокситроміцином.

B. Побічна дія рокситроміцину.

C. Побічна дія ацетилцистеїну

D. Поєднання діклофенаку та преднізолону.

E. Побічна дія атровенту

5. Хворому 38 років з діагнозом: Ревматизм, активність ІІІ ст., первинний міокардит, НК ІІА призначена терапія: бутадіон 0,15х4 рази/добу, ампіцилін 1,0х4 рази в/м, гіпотіазид 25 мг вранці. Через 3 дні на тлі лікування у хворого збільшилась задишка, периферичні набряки, виникли симптоми набряку легень. Причина погіршення стану:

A. Затримка бутадіоном рідини і зменшення ефективності діуретика

B. Алергічна реакція

C. Порушення ліжкового режиму

D. Відсутність серед призначень серцевих глікозидів

E. Передозування діуретиків

6. Хвора М., 36 р., медсестра, завжди рахувала себе здоровою. Захворіла грипом, з приводу чого лікарем призначено ін’єкції пеніциліном. В перший день призначення пеніциліну підвищилась температура тіла до 39,6-39,8^оС, з’явились болі в порожнині рота і горлі, які поступово посилювались. Хвора не могла їсти, з трудом ковтала рідину, різко зростала слабість. Ваш діагноз?

A. Дифтерія

B. Стоматит

C. Фарингіт

D. Гострий тонзиліт

E. Набряк гортані, медикаментозна алергія

В кінці заняття проводиться перевірка та аналіз результатів роботи з виставленням відповідних балів і оцінки.

Поиск по сайту: