Нормативно-правова основа діяльності громадських дитячих і молодіжних організацій

За часів незалежності України фактично було сформовано законодавчо-нормативну базу, на основі якої функціонують сучасні громадські дитячі та молодіжні організації. Це дає їм змогу впливати на реалізацію державної молодіжної політики, брати участь у розв'язанні

суспільних проблем, зокрема вихованні підростаючого покоління.

В Україні діяльність громадських дитячих та молодіжних організацій на сучасному етапі регулюють і визначають міжнародні та українські нормативно-правові акти. До міжнародних належать:

- Загальна декларація прав людини (1948, Генеральна Асамблея ООН), яка проголошує свободу мирних зібрань і асоціацій, добровільну участь у будь-якій асоціації;

- Декларація прав дитини (1959, Генеральна Асамблея ООН), одним із принципів якої є забезпечення спеціального захисту дітей, надання їм можливостей і створення сприятливих умов для фізичного, розумового, морального, духовного розвитку;

- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966), який встановлює право кожної дитини на захист від будь-якої дискримінації з боку сім'ї, суспільства та держави;

- Конвенція про права дитини (1989, ООН), що проголошує максимальний захист прав та інтересів дитини, у т. ч. забезпечення активної участі в житті суспільства, і покладає відповідальність за дії щодо дітей на держави, які прийняли Конвенцію.

Українську нормативно-правову базу діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій становлять:

- Конституція України (28.06.1996), в якій вказано, що діти мають рівні права незалежно від походження, народження в шлюбі чи поза ним. Стаття 36, зокрема, регламентує право на свободу об'єднання у політичні партії, громадські організації для захисту своїх прав та інтересів і рівність усіх об'єднань перед законом. Стаття 37 забороняє створення і діяльність організацій з метою зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, ліквідації незалежності України або в цілях, що загрожують життю і здоров'ю людей, тощо;

- Закон України "Про об'єднання громадян" (16.06.1992), у якому закладено юридичні засади громадянського суспільства в Україні, розкрито поняття "об'єднання громадян", "громадська організація", відмінності партії від громадської організації.

У законі визначено, що право громадян на свободу об'єднання є невід'ємним правом людини, закріпленим

Загальною декларацією прав людини, і гарантується Конституцією та законодавством України. У ст. 4 встановлено обмеження на створення і діяльність об'єднань громадян, метою яких є: зміна шляхом насильства конституційного ладу і територіальної цілісності держави; підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав; пропаганда війни, насильства чи жорстокості, фашизму та неофашизму; розпалювання національної та релігійної ворожнечі; створення незаконних воєнізованих формувань; обмеження загальновизнаних прав людини. Розділ 3 закону визначає порядок створення та припинення діяльності об'єднань громадян: хто може бути засновником (ст. 11), умови членства (ст. 12), вимоги до назви (ст. 12), символіки (ст. 18) і статутних документів (ст. 13), порядок легалізації та реєстрації (ст. 14-17), порядок припинення діяльності (ст. 19), а в розділі 4 вказані права об'єднань громадян, умови власності, господарської та іншої комерційної діяльності;

- декларація "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" (15.12.1992), де зазначено, що державна молодіжна політика є пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави та здійснюється через органи державної виконавчої влади, установи, соціальні інститути та об'єднання молодих громадян. У декларації визначені головні завдання, принципи, напрями державної молодіжної політики, серед яких, зокрема, створення необхідних умов для діяльності молодіжних організацій з метою повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;

- Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (05.02.1993), що встановлює загальні засади створення організаційних, соціально-економічних, політико-правових умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства та держави, основні напрями реалізації державної молодіжної політики в Україні щодо соціального становлення та розвитку молоді. У ст. 14 визначено правовий статус молодіжних громадських організацій, а в ст. 15 - гарантії діяльності молодіжних громадських організацій;

- Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" (24.01.1995), який регламентує налагодження і способи взаємодії між різними державними та громадськими інститутами, у т. ч. громадськими організаціями, з метою координування зусиль, надання практичної та методичної допомоги у вирішенні питань соціального захисту дітей;

- Закон України "Про освіту" (23.03.1996), що визначає характер взаємодії громадських організацій із закладами освіти і права учнів на участь у громадських організаціях. Згідно зі ст. 8 закону, громадсько-політична діяльність в освітніх закладах має ґрунтуватись на принципах невтручання у навчально-виховний процес політичних, громадських, релігійних організацій, заборони залучення учнів,' студентів до участі в політичних акціях і релігійних заходах під час навчально-виховного процесу; свободи участі особи у навчально-виховному процесі незалежно від її членства у будь-якій політичній партії або релігійній організації та ін.;

- Закон України "Про молодіжні та дитячі громадські організації" (01.12.1998), який визначає особливості організаційних і правових засад утворення та діяльності дитячих і молодіжних організацій та державні гарантії забезпечення їх діяльності. У статтях закону вказано принципи утворення і діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій (добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності); вимоги до засновників (громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 15-річного віку) та їх спілок; умови індивідуального та колективного членства (фіксованість, вік, участь дорослих); статус і права молодіжних та дитячих громадських організацій (відповідно до Закону України "Про об'єднання громадян"); гарантії участі таких організацій у підготовці та прийнятті рішень з питань державної політики щодо дітей та молоді (залучаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування до розроблення і обговорення проектів рішень); форми державної (інформаційна, методична, організаційна допомога, звільнення від сплати за державну реєстрацію та збору за реєстрацію символіки) та фінансової (видатки на реалізацію програм, проектів, заходів) підтримки молодіжних та дитячих громадських організацій;

- Закон України "Про позашкільну освіту" (22.06.2000), який регламентує державну політику у сфері позашкільної освіти, її правові, соціально-економічні, а також організаційні, освітні та виховні засади;

- Закон України "Про охорону дитинства" (26.04.2001), що визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток встановлює основні засади державної політики у цій сфері, які стосуються і діяльності громадських дитячих та молодіжних організацій. Зокрема, у ст. 23 зазначено, що діти мають право на об'єднання в самостійні дитячі організації за умови, що їхня діяльність не суперечить Конституції України та законам України, не порушує громадський порядок і безпеку держави, права й свободи інших осіб, не шкодить моралі та здоров'ю своєму та інших громадян. Дитячі організації можуть створювати свої об'єднання, встановлювати контакти з дитячими організаціями інших країн, вступати до міжнародних дитячих об'єднань. Створення дитячих організацій політичного та релігійного спрямування заборонено. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право надавати допомогу дитячим організаціям та об'єднанням, сприяти їхній роботі. Фізичні та юридичні особи, які надають допомогу дитячим організаціям та їх об'єднанням, користуються пільгами у порядку, встановленому законодавством України;

- Національна доктрина розвитку освіти (17.04.2002), яка наголошує, що "державна політика в галузі освіти спрямовується на посилення ролі органів місцевого самоврядування, активізацію участі батьків, піклувальних рад, меценатів, громадських організацій, фондів, засобів масової інформації у навчально-виховній, науково-методичній, економічній діяльності навчальних закладів, прогнозуванні їх розвитку, оцінці якості освітніх послуг".

Нормативно-правова база охоплює також укази Президента України ("Про додаткові заходи щодо реалізації молодіжної політики" (23.03.2001), "Про День молодіжних та дитячих громадських організацій" (27.06.2008) та ін.), постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України ("Про. затвердження

Порядку проведення конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями, стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї" (25.07.2002), "Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки молодіжних і дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і проведення заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї" (05.03.2009) та ін.), постанови Верховної Ради України, нормативні акти міністерств і центральних органів виконавчої влади, ухвалені в галузі молодіжної політики, діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій.

Поиск по сайту: