Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Попит на товари, його вивчення і прогнозування



Найважливішим економічним завданням вивчення купівельно­го попиту є забезпечення науково обґрунтованої інформаційної бази для правильного визначення потреб населення й обґрунту­вання замовлень, запропонованих промисловості, своєчасного виробництва і доведення товарів до споживача в різноманітно­му асортименті і високої якості. Велику роль тут відіграють пра­цівники торгівлі, що повинні приділяти вивченню попиту населен­ня велику увагу.

Попит — це складне соціально-економічне явище. До його основних показників відносяться: споживчі вимоги, мотиви по­купки, платоспроможність споживачів, обсяг попиту, динаміка цін.

Попит характеризується платоспроможною потребою насе­лення і визначається максимальною можливістю покупців запла­тити за товар. Величина (обсяг) попиту визначається найбільшою кількістю товару, що покупець готовий купити за запропонова­ною ціною за визначений період часу.

Розрізняють такі види попиту:

• макропопит — попит на товари певної товарної групи (на­
приклад: попит на взуття, хутряні товари, меблі і т.д.);

• мікропопит — попит на конкретний товар (наприклад, по­
пит на лак меблевий, зошити учнівські в клітинку, відеокасети
Рапазопіс-180 і т.д.).

Залежно від реального стану товарного забезпечення попит підрозділяють на реалізований, який закінчується покупкою, і незадоволений — попит на товари, що тимчасово відсутні у про­дажу. Попит, що формується, визначає відношення покупців до нових і маловідомих товарів. Виділяють відкладений попит, що не зв'язаний з рівнем товарної пропозиції і виникає через тим­часову відсутність умов для придбання товару, наприклад, при відсутності часу для відвідування магазину.

Реалізований попит залежно від вимог, запропонованих по­купцями до товарів, поділяють на три види: конкретизований, альтернативний і імпульсний.

Конкретизований попит називають ще сформульованим. При цій формі попиту наміри покупця об'єктивно виражені в товарі, що має конкретні споживчі властивості (колір і розмір взуття,


одягу і т.п.), і не допускають заміни. Задоволення цього попиту можливе при забезпеченні стійкого і різноманітного асортимен­ту товарів.

При альтернативному (коливному) попиті наміри покупців виражені загалом (зимове пальто, літнє взуття і т.д.). Колір, фа­сон, обробка і т.п. остаточно визначаються в процесі вибору то­вару. Така форма попиту характерна при виборі товарів склад­ного асортименту і припускає наявність їх різноманітного асортименту в магазині.

Імпульсний (непередбачений) попит виникає під впливом внутрішньомагазинної реклами чи в результаті впливу продавця, що пропонує товар.

Основними факторами, що формують попит, є:

— рівень цін на розглянутий товар;

— рівень цін на товари, що заміняють даний товар у спожи­
ванні;

— рівень цін на товари, що доповнюють даний товар у спо­
живанні;

— величина вільного доходу населення;

— традиції споживання;

— інтенсивність рекламної діяльності;

— сезон долі;

— очікування споживачів;

— демографічні характеристики потенційних покупців (стать,
вік, національність, професійний склад, релігійні погляди і
т.п.).

Вивчення і прогнозування потреб населення в предметах спо­живання є найважливішою передумовою наукового планування і забезпечення на цій основі правильних співвідношень між вироб­ництвом і споживанням.

Вивчення попиту населення — не одноразовий акт, а безу­пинний процес спостережень, збору, накопичення, обробки, си­стематизації й аналізу великого обсягу економічної інформації.

Цілі вивчення попиту — аналітичний облік усієї його структу­ри і використання результатів у комерційній роботі торговельно­го підприємства.

Оцінка попиту, що складається, базується на сукупності інфор­мації, отриманої в результаті опитування споживачів продукції.


Види інформації:

— соціально-психологічна;

— суб'єктивно-психологічна;

— товарознавча;

— соціально-демографічна.

Носіям інформації властиві певні ознаки і призначення.

Соціально-економічна інформація являє собою дані про спо­живання і купівельну спроможність, тенденції розвитку попиту і його залежність від соціального стану покупців (рівня доходів, копійчаного еквівалента, життєзабезпеченості).

Суб'єктивно-психологічна інформація характеризує мотиви придбання товарів, відмовлення від покупок, стійкість смаків і звички покупців.

Товарознавча інформація відбиває споживчі оцінки властивос­тей товарів, параметри їхньої якості, відносини покупців до фор­ми й обробки виробів, вимоги до розфасування й пакування.

Соціально-демографічна інформація характеризує контингент покупців, відомості про місце їхнього проживання, вік і родинний стан. Опитування населення дає можливість одержати інформа­цію про конкретні умови продажу товарів, режим і розпорядок роботи торговельних підприємств, обслуговування покупців, ефективність рекламних заходів.

Слід зазначити, що попит та пропозиція — найбільш важливі категорії товарного ринку. Визначальною умовою стану ринку є співвідношення попиту та пропозиції. Особливістю попиту є ріст його величини чи обсягу при зниженні ціни товару. Між ціною і величиною попиту на реалізовану продукцію існує взаємний зв'я­зок. По-перше, для споживача ціна являє собою своєрідний бар'єр: чим вище вартість товару, тим менше він купується, що обумовлено адекватним обсягом продажів. По-друге, при зни­женні ціни товар стає більш доступним, число споживачів зрос­тає одночасно з обсягом реалізованого товару.

Пропозиція — це кількість продукції, наданої у продаж това­ровиробником протягом визначеного періоду. Воно виражає зв'я­зок між ціною і кількістю пропонованого товару: з підвищенням ціни зростає величина пропозиції і навпаки.

Дослідження, проведені з метою вивчення цих процесів на ринках України, що формуються, підтверджують, що наш спожи-


вач поводиться так само, як і закордонний, тобто відповідно до закону попиту та пропозиції.

Прогнозування попиту

Прогноз структури попиту складається на підставі вивчення даних попиту з урахуванням збільшення купівельної спроможності населення, зростання виробництва товарів, тенденцій і законо­мірностей споживання, зміни естетичних смаків, моди та інше. Ці прогнози є основою для прийняття стратегічних рішень у сфері виробництва товарів.

Розглянемо методи прогнозування ринкового купівельного попиту, орієнтованого на його аналіз за попередній період, вста­новлення його перспектив розвитку в майбутньому. Ф.П.Полов-цев до них відносить такі:

• Екстраполяція тимчасових рядів, заснована на виявленні
стійкої тенденції (тренда) розвитку попиту в ретроспективі і по­
ширення її на визначений прогнозний період. Загальним факто­
ром, що визначає розвиток попиту, є час:

У=РЦ), де і — прогнозний період.

Тенденція розвитку попиту має конкретну функцію залежно від часу. Зміст прогнозної екстраполяції полягає в тім, щоб спро­ектований тренд виражав основну закономірність попиту. Фак­тична (емпірична) траєкторія не завжди точно вписується в гра­фіки функції. Лінії можуть мати деяку ламаність через наявність коливань у попиті під впливом тимчасових чи випадкових явищ. У цьому разі необхідно вирівняти, тобто наблизити до тренда, фактичний часовий ряд. Якщо дані на графіку розкидані поблизу прямої лінії, то проводять пряму між крайніми точками,

• Метод ковзної середньої заснований на тому, що якщо є
деякий тимчасовий ряд значень змінної X,, Х2, ..., Хг то розрахо­
вуються середні Х2, Х3, ..., Xм:

Х=(Х123)/3; Х=(Х23 + Х4)/3.

По цих середніх значеннях будується вирівняний ряд. Підбір функції можна здійснювати методом найменших квад­ратів.


ху-п-х-у

Т7\2

де л — загальна кількість показників в ряду; х — середнє значення ряду змінних; у — середній показник ряду динаміки (попиту).

Після визначення параметрів вони підставляються в рівняння тієї чи іншої функції залежності попиту від часу з метою одер­жання прогнозного показника ряду динаміки.

Іноді при прогнозуванні попиту використовується коефіцієнт еластичності, що характеризує вплив однієї перемінної, (факто­ра) на попит. Він показує, як змінюється величина попиту на той чи інший товар при зміні ціни на один відсоток. Причому зв'язок може бути прямий чи зворотний, при цьому коефіцієнт має знак «+» чи «-». Коефіцієнт еластичності виражається формулою:

Ду . Ах у х де у — зміна попиту;

х — зміна ціни.

• Кореляційний аналіз дозволяє відібрати фактори, що роб­лять найбільш сильний вплив на попит. Зв'язок між попитом і цими факторами може носити лінійний чи нелінійний характер.

У разі лінійної залежності для оцінки тісноти зв'язку викорис­товується коефіцієнт кореляції:

г =

ху-ху

де х — значення фактора;

у — значення показника попиту.

Незважаючи на удавану громіздкість формули, розрахунок коефіцієнта кореляції досить простий. Він показує, наскільки змінюється величина попиту при зміні значення фактора на оди­ницю. Коефіцієнт кореляції коливається в межах від -1 до +1.


Позитивне його значення означає прямий зв'язок, негативне — зворотний. Якщо абсолютне число перевищує 5, то зв'язок вва­жається досить тісним.

Ступінь впливу даного фактора можна оцінити за допомогою коефіцієнта детермінації, який дорівнює коефіцієнту кореляції в квадраті 2). Розрахунок показників кореляції необхідний на стадії добору факторів, що істотно впливають на попит.

Наступний етап — прогнозування попиту, для чого проводить­
ся регресійний аналіз. Спочатку вивчається форма зв'язку, скла­
дається лінія регресії на графіку, що відбиває тенденцію розвит­
ку попиту. Залежність попиту від одного фактора (У = фс)) являє
собою просту регресію, від двох факторів і більше — множинну
(У = ї(х^ х2....... хп)). Простий лінійний регресивний зв'язок вира­
жається таким рівнянням:

У= а + Ьх, де У — попит;

х — значення фактора;

а, Ь — параметри рівняння.

Параметри а, Ь визначаються методом найменших квадратів і є коефіцієнтами регресії. Якщо прогноз будується на множинній регресії, рівняння може мати вигляд:

У=а + а1х1 + а2х2 + ...апхп,

де а, а1.......... ап — параметри рівняння;

х, хг х2, ..., хп — значення факторів.

У разі нелінійної залежності використовуються інші рівняння, що відбивають той чи інший взаємозв'язок.

• Метод експертних оцінок полягає в оцінці висококваліфі­кованими фахівцями-експертами факторів і прогнозних явищ, зв'язаних з попитом. Експертиза припускає обговорення і ви­роблення незалежними експертами загальної думки щодо досл­іджуваного об'єкта. При цьому використовується один з наступ­них способів: компромісна оцінка; зважене рішення завдання (метод «мозкової атаки»); наведення контраргументів на кожний довід експерта (метод «адвоката»); індивідуальне опитування експерта; з наступним колективним обговоренням і повторним переглядом оцінок (метод Делфи). Остаточне рішення прий­мається на основі сукупності індивідуальних оцінок експертів.


• Нормативне забезпечення. При прогнозуванні попиту вико­ристовується нормативна і методична документація. До неї відно­сяться нормативно-довідкова, нормативно-технічна, техніко-еко-номічна документація, фізіологічні норми споживання продуктів харчування та ін., затверджені у встановленому порядку.

Аналіз, спрямований на прогнозну оцінку лише купівельного попиту, буде неповним, якщо не враховувати динаміки пропо­зиції товарів. Вище відзначалося, що взаємодія попиту і пропо­зиції — основа функціонування ринку. Пропозиція визначає здатність товаровиробника пропонувати до продажів товар у визначеній кількості і в заданому часі. На величину пропозиції впливають такі фактори, як ціни на сировинні ресурси, техно­логія виробництва, конкурентоздатність товару, податки і до­тації.

Ринковий механізм, що встановлює співвідношення між по­питом та пропозицією, і ціна впливають на динаміку ринку то­варів. Сила і тривалість їхніх впливів визначається, насамперед, фактором часу. Отже, імовірність прогнозу залежить від порівнян­ня детермінантів попиту та пропозиції в сьогоденні і в майбутнь­ому періодах.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.