Концепція комерційно-посередницької діяльності

У зв'язку з формуванням ринкових відносин і розвитком ос­новних форм торгівлі особливу актуальність нині в Україні набу­ває комерційно-посередницька діяльність.

Комерційно-посередницька діяльність — це складна опера­тивно-організаційна система, спрямована на забезпечення звер­шення процесів купівлі-продажу з урахуванням поточних і перс-

пективних ринкових змін в цілях повного задоволення попиту населення і отримання прибутку. Це така діяльність, яка дозво­ляє всім учасникам комерційного обігу успішно взаємодіяти з урахуванням взаємної вигоди на всіх етапах реалізації торговель­них операцій. Саме комерційно-посередницька діяльність сприяє ефективному розвитку виробництва і впливає на формування його обсягів і перспективних напрямів. Вона більшою мірою виз­начає економічне положення промислової фірми, її комерційний успіх з урахуванням мінливих ситуацій на ринку.

Комерційно-посередницька діяльність на сучасному товарно­му ринку в Україні, незважаючи на загальну нестабільність і кри­зовий період, розвивається достатньо активно з відчутними змінами в оптовій, дрібнооптовій і роздрібній торгівлі і у сфері розподілу товарної маси. На відміну від минулих років у цей час процес розподілу товарної маси здійснюється безпосередньо під впливом ринкових законів, прямо залежних від стану попиту і пропозиції, якості товарів, рівня цін і конкуренції.

Для сучасної економіки стали достатньо звичними такі понят­тя, як торгові будинки, товарні біржі, брокерські контори, дист-риб'юторські фірми з власними агентами, дилерами, брокерами і маклерами. Ці поняття ще зовсім недавно не тільки не брали участі в ринковому механізмі господарювання, але і вважалися чужими існуючій економічній системі.

На перший погляд, становлення цього процесу здається в сучасній економіці достатньо хаотичним і безладним.

Багато сторіч еволюційного розвитку економіки в Україні підтверджують, що саме ринковий механізм якнайповнішою мірою може враховувати запити споживачів, що саме він може чітко і цілеспрямовано впливати на радикальні зміни господарю­вання. Кінцева мета комерційно-посередницької діяльності — прибуток, який може бути досягнутий виключно при повному і якісному задоволенні численних бажань і запитів покупців.

Ще в Х\/-Х\/І ст. на Русі традиційними торговцями були такі посередницькі групи, як «прасольство» і «офенство».

Прасол — це посередник, який збирає товар безпосередньо ізід перших виробників і направляє його в певні торговельні або сортувальні пункти, звідки цей товар йде в більш крупні роз­подільні центри (пункти).

Офеня — мандруючий торговець, що розвозить всюди дріб'язковий товар. Якщо прасол займався в основному скупо­вуванням і був максимально наближений до виробників продукції, то офеня в своїй посередницькій діяльності максимально був наближений до кінцевого покупця.

Таким чином, в Росії вже до XV ст. склався численний клас посередників-комерсантів. Поза сумнівом, що епоха Петра І по­служила могутнім імпульсом для розвитку комерційної діяльності в Росії. Сам Петро Великий, по суті, став першим підприємцем всієї Росії хоча тому, що йому повною мірою були властиві основні якості підприємця. Вивчаючи і переймаючи європейський досвід, Петро І заклав основний базис у розвиток російського бізнесу.

У дореволюційній Росії з появою класів купців і промисловців комерційно-посередницька діяльність набула широкого розвит­ку і стала основною справою для купецтва.

У XVI ст. на Русі з'явився перший документ, регулюючий ко­мерційні відносини. Це був кодекс «Російська правда», складе­ний Ярославом і доповнений його наступниками.

Лише на межі ХІХ-ХХ ст. починається усвідомлення значення і ролі інституту підприємництва і комерції. Французький економіст Андре Моршалл першим додав до згаданих вище трьох класич­них чинників виробництва (земля, капітал, праця) четвертий чин­ник — організацію. З того часу підприємництво і комерція роз­ширюється, як і функції, що додаються їм.

По-новому поглянув на цю проблему англійський економіст, ла­уреат Нобелівської премії з економіки за 1974 р. Фрідріх фон Хайек (1899-1984). На його думку, єство підприємництва і комерції — це пошук і вивчення нових економічних можливостей, характеристика поведінки, а не вид діяльності. Остання теза є дуже важливою.

Низка функцій, таких як ухвалення рішення, функції відпові­дальності, пов'язує комерційну діяльність з управлінською.

Впритул до поняття підприємець-комерсант примикає поняття вільна діяльність.

Під комерцією розуміється діяльність, здійснювана приватни­ми особами, підприємствами і організаціями по виробництву, наданню послуг або придбанню і продажу товарів в обмін на інші товари або гроші до взаємної вигоди зацікавлених осіб або підприємств і організацій.

Поиск по сайту: