Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 43 страница

Однією із характерних рис сучасної торгівлі є створення та високі темпи зростання і розповсюдження торговель­них мереж, мережевих продуктів. Типовим прикладом ма­сового мережевого продукту є телефонна і комп'ютерна мережі. Вони практично не потрібні, якщо телефоном чи комп'ютером по­слуговується одна людина. Однак потреба в них швидко зростає при збіль­шенні числа користувачів. Адже кожен з них не тільки сам отримує виго­ди від користування цими мережевими продуктами, але і автоматично ство­рює додаткову зручність для всіх користувачів мережею, причому без будь-яких витрат з їхнього боку. Зі зростанням числа користувачів зни­жується вартість продуктів (телефонних апаратів, комп'ютерів), послуг мереж для кожного абонента, підвищується цінність та ринкова вартість самої мережі.

Визначальну роль у розвитку мереж відіграє Інтернет. Завдячуючи йому та використанню сучасних інформаційних технологій, вся економіка по­ступово перетворюється на мережевий продукт.

Специфічний мережевий продукт — роздрібні торговельні мережі (ме­режевий ритейл). Особливість їх полягає в тому, що мережевим продук­том виступають не товари, а власне роздрібна торговельна мережа, "брен-ди" підприємств, які використовуються для "приваблювання" покупців.

Ефективність мережевої торгівлі залежить від середнього по країні рівня життя населення, який повинен бути достатньо високим, та відсутності дефіциту товарів. У результаті організаційні форми роздрібних мереж у кож­ній країні мають свої специфічні особливості.

Успішний розвиток мережевого ритейлу в країнах з розвинутою ринко­вою економікою свідчить про настання доби крупномасштабних роздрібних торговельних мереж, які здатні об'єднувати на своїх підприємствах най­більш широкий асортимент товарів та послуг з індивідуальними запитами

452 tuenqor WHdtqejLoq ' tfrwur.. Глава 4

покупців. Мережева організація ритейлу відрізняється тим, що традицій­на вертикальна структура корпорацій, об'єднань підприємств торгівлі в но­вих умовах або трансформується в горизонтальну, або доповнюється гори­зонтальними зв'язками і набуває матричної форми. Завдячуючи мережевій організації роздрібної торгівлі, крупні компанії набувають елементів гнуч­кості, що більш характерно для підприємств малого та середнього бізнесу.

До переваг торговельних мереж слід віднести можливість закупівель партій товарів за більш низькими цінами, скорочення сукупних витрат на організацію торговельної діяльності, продаж товарів кращої якості, широ­кого асортименту, підвищення культури торгівлі та обслуговування по­купців.

Для торговельних мереж характерні загальний керуючий центр, єдина
корпоративна стратегія, єдина технологія постачання товарів, управління
запасами, матеріальними і грошовими ресурсами. При цьому можливість
одночасного обслуговування різних сегментів ринку формує конкурентні
переваги торговельної мережі на регіональних ринках товарів і послуг.
Важлива також можливість мережі забезпечити більш тісні зв'язки з по­
купцями. '([І ffiii

Найбільшим у світі глобальним ритейлером вважається американська роздрібна торговельна мережа Wai Mart Stores з обсягом товарообороту у 2002 р. 246,5 млрд дол., яка представлена мережею у 4600 магазинів. Лише у типових гіпермаркетах мережі торгова площа становить 10 000 кв. м, а асортимент товарів становить десятки тисяч видів, які продаються за низькими цінами.

Важливу роль в ефективній організації роботи торго­вельних мереж відіграє вдалий вибір типового формату.

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі-

ють пакет товарів і послуг, що надається покупцеві в магазині. Роздрібні формати можуть визначатися в залежності від місця розташування, розміру, ціни, сервісу, мерчандайзингу тощо. З погляду покупця об'єднання магазинів в формати на основі їхніх індивідуальних характеристик визначає комерційну привабливість певного магазину, що пов'язана зі способом здійснення продажу.

Серед роздрібних форматів, які широко представлені у Великобританії та країнах Західної Європи*, виділяють наступні типи магазинів.

1. Формат магазинів "усі покупки одразу" охоплює мережу магазинів, які забезпечують повний закупівельний сервіс для основної частини по­купців.

• <.*>>. j і

_* Ньюмзн 9., Каллен П. Розннчная торговля: организация и управление. — С. 25—27.

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 453

До них належать:

— супермаркети — магазини площею від 400 до 1500 кв. м, розміщені
в мікрорайонах міста, які здійснюють торгівлю на основі самообслу­
говування і можуть надавати послуги вдома в покупця; торгують
зазвичай бакалійними товарами, в деяких випадках — одягом та
товарами для дому;

— суперетта — різновид супермаркету площею від 120 до 200 кв. м;
розміщені В спальних районах і в центрах міст; асортимент товарів
обмежений продовольчими та деякими супутніми непродовольчими
товарами; продаж товарів здійснюється на основі самообслуговуван­
ня та традиційними методами; І

— універмаги — відкриваються у престижних дорогих будівлях круп-¹
них міст; площа — понад 10 000 кв. м., розміщені на декількох по­
верхах; здійснюють торгівлю як традиційним методом, так і самооб­
слуговуванням; поступово мережа універмагів витісняється більш
сучасними типами підприємств: дискаунтерами, торговими цен­
трами та ін.;

— гіпермаркети — формати на основі французького стандарту, розта­
шовані поза містом, площею від 2500 до 10 000 кв. м; оснащені най­
сучаснішим торговельно-технологічним обладнанням, великою
кількістю кас; мають великі парковки для автомобілів, працюють
без вихідних, до останнього клієнта;

— суперстор —• формат на основі американського стандарту з аналогіч­
ними гіпермаркету характеристиками; забезпечує покупцеві мож­
ливість здійснювати всі покупки під одним дахом. ■

2. Формат "спеціалізовані магазини" — розташовані в приміських чи
відносно віддалених від центру міських районах з нижчою орендною пла­
тою, у приміщеннях торговельною площею до 1000 кв. м, розміщених на
декількох поверхах; використовується самообслуговування та традиційні
методи продажу (це можуть бути магазини комп'ютерної техніки, магази­
ни з торгівлі товарами окремих груп чи підгруп).

3. Формат "економічні магазини" — об'єднує магазини-дискаунтери,
магазини знижених цін, оптові клуби, "Кеш енд керрі" та ін.

Дискаунтер — це торговий формат, магазини якого реалізують товари І аа цінами, які майже дорівнюють оптовим.

Зростанню мережі дискаунтерів у всьому світі (до середини 90-х років І XX ст. вони функціонували лише в Німеччині, Північній і Центральній Європі) сприяли певні економічні труднощі та пов'язана з ними сегментація [споживчого ринку. Опорою дискаунтерів стали споживачі, які надають пере-Вагу ціні, а не асортименту. Цей формат магазинів об'єднує невеликі за пло-[щею підприємства роздрібної торгівлі (до 800—1000 кв. м) з асортиментом

454 mend' Глава 4

продовольчих (в основному) товарів до 1000—-1200 найменувань. Розріз­няють жорсткий (hard) і м'який (soft) різновиди дискаунтерів у залежно­сті від площі та чисельності видів товарів, що реалізуються в магазинах. Відносно низькі ціни в магазинах-дискаунтерах зумовлені незначною чисельністю обслуговуючого персоналу, розміщенням наявного асортимен­ту товарів на торгово-технологічному обладнані в оригінальній упаковці, відсутністю національних і міжнародних брендів, асортиментною політи­кою, орієнтованою на покупців з низькими і середніми доходами, та віднос­но невеликим числом асортиментних позицій.

Інтенсивного розвитку в західній роздрібній торгівлі набули дискаунтери в се­редині 90-х років минулого століття. Якщо у 1993 р. мережа дискаунтерів торго­вельної групи Wal-Mart контролювала до 4 % ринку продовольчих товарів США, то у 2004 р. — 18 % , а обсяг реалізації становив 95 млрд дол. У деяких штатах їх частка в загальному роздрібному товарообороті продовольчих товарів перевищи­ла 20—25 %. Мережа магазинів формату диекаунтер налічувала понад 1400 су-перцентрів, 1400 дискаунт-магазинів, 540 клубів Сема і 60 місцевих ринків.

Значних успіхів у розвитку дискаунтних магазинів досягла торговельна мере­жа Target, яка об'єднує понад 1200 магазинів. Загальна торгова площа магазинів-дискаунтерів мережі Target щорічно зростає а середньому на 8—10 % .

Ситуація на продовольчих ринках Канади, Західної Європи аналогічна ситу­ації в СІЛА. У Німеччині на частку чотирьох провідних мереж дискаунтерів, пе­редусім ALDI і LIDL, припадало ЗО % у товарообороті 2003 р. (10 % у 1981 p., 20 % у 1992 р.) за рахунок відповідного скорочення частки ринку, яку займали супермаркети і гіпермаркети.

Ринкова частка дискауятерів у продовольчій торгівлі Франції зросла з 3 % у 1991 р. до 12 % у 2003 р. Приблизно такі ж темпи розвитку характерні для дискаунтерів Голландії, Ірландії та інших країн Західної Європи.

Аналогічним шляхом розвивається торгівля в Східній Європі. Так, у Чеській Республіці, Словаччині, Угорщині, Польщі в середині 90-х років минулого століт­тя швидкими темпами розвивалися гілермаркети (крупні формати). Однак в остан­ні роки найбільші темпи зростання продажу були характерними саме для диска­унтерів. У результаті в Чехії мережа магазинів-дискаунтерів LIDL, PLUS і Pennj контролює 15 % ринку.

До основних причин, що спонукали до швидкого розвитку мережі магазинів-дискаунтерів на продовольчих ринках цих країн, слід віднести інфляцію та піднят­тя цін на продовольчі товари у зв'язку з введенням в обіг єдиної валюти — євро (2000—2002 pp.).

Магазини знижених цін — реалізують товари, що вийшли із моди, зняті з виробництва тощо; розташовані поза містом чи на окраїнах, у передмісті; асортимент формується в залежності від надходження товарів, ціни — у відповідності до можливостей покупців.

Оптові клуби — розташовані у передмістях (низька орендна плата), можуть використовуватися не пристосовані для торгівлі будівлі; асорти­мент товарів вузький, однак досить глибокий — з великою кількістю різно­видів; реалізують товари за низькими цінами. _ltlK,_{H aJ3}

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 455

Магазини "Кеш енд керрі" відкриваються в промзонах, на відстані 10—15 км від центру міста; торгують широким асортиментом товарів, за низькими цінами, методом самообслуговування; займають великі площі.

Досить широкого розповсюдження набули й інші роздрібні формати: торгові центри, масові мерчандайзери, суперцентри, загальні магазини та ін.

Широкий розвиток західних торговельних мереж вплинув на тенденції розвитку ритейлу і в Україні. Наприкінці 2004 р. лише в Києві успішно функціонували 17 роздрібних торговельних мереж, які об'єднували понад 100 магазинів різних форматів.

Запитання для самоконтролю ,,,..

1. Що таке роздрібна торгівля?

2. Які основні функції виконує роздрібна торгівля в процесі реалізації
товарів?

3. Як впливає рівень і якість комерційної діяльності на ефективність
функціонування підприємств роздрібної торгівлі?

4. Назвіть загальні принципи розвитку роздрібної торгівлі в умовах
ринку.

5. Чим визначаються конкурентні позиції роздрібної торгівлі на ринку?

6. У чому полягає специфіка комерційної діяльності в роздрібній тор­
гівлі? Ц,

7. Схарактеризуйте основні напрями та елементи комерційної роботи.

8. Чим відрізняється вивчення попиту в оптовій і роздрібній торгівлі?
9- Які чинники і як впливають на розвиток комерційної діяльності

роздрібних торгових підприємств?

10. Дайте визначення роздрібного формату. Назвіть його основні типи.

11. Що таке торговельні мережі? їхня характеристика та переваги.

456 mahqoT НінйіедЕОч у dim+ar.wa, і Глава 4

4.2. Формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:

— що таке асортиментна політика в торгівлі, у виробництві;

— які чинники визначають побудову асортименту на підприєм-
-' ствах роздрібної торгівлі;

" — етапи формування асортименту товарів;

— що таке асортиментні переліки товарів;

— яким чином здійснюється контроль за асортиментом товарів
у магазині;

— як здійснюється формування асортименту товарів у дрібнороз­
дрібній торговельній мережі.

4.2.1. Суть і зміст асортиментної політики в торгівлі

Високі показники господарсько-фінансової діяльності та культура тор­говельного обслуговування населення на підприємствах роздрібної торгівлі залежать від постійної наявності в продажу широкого і стійкого асорти­менту товарів.

Спеціалізація виробників з випуску певних видів товарів, яка дає їм можливість розширювати асортимент, поліпшувати якість, удосконалю­вати технологію виробництва, значно скорочувати термін освоєння та се­рійного випуску більш конкурентоспроможних нових товарів, разом з тим призводить до звуження асортименту товарів, що випускаються. Виникає потреба у їх підсортуванні на оптових складах та в роздрібній торговельній мережі, де мають бути представлені товари різних промислових і сільсько­господарських підприємств вітчизняного та закордонного виробництва.

Процес добору і визначення номенклатури товарів за різними ознака­ми, спрямований на задоволення попиту населення і забезпечення високої прибутковості роботи підприємств торгівлі, називається формуванням асортименту.

Як відомо, перелік товарів, які реалізуються на підприємствах роздріб­ної торгівлі, називається торговим асортиментом. Формування торго­вого асортименту в роздрібній мережі спрямовано на найбільш повне задо­волення запитів покупців та активний вплив на попит для підвищення рівня і культури споживання.

Перетворення виробничого асортименту на торговий починається на підприємствах оптової торгівлі, які організовують закупівлю і доставку основної маси товарів складного асортименту. На підприємствах роздріб-

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 457

ної торгівлі здійснюється перетворення виробничого асортименту на тор­говий за основними групами продовольчих та непродовольчих товарів пер­шої необхідності та простого асортименту товарів, які закуповуються без­посередньо у виробників.

Загальні напрями у формуванні асортименту товарів торговельними
організаціями і підприємствами як оптової, так і роздрібної торгівлі визна­
чаються їх асортиментною політикою. *

Асортиментна політика — це комплекс заходів що-

Попяття асортимент-

просування (товароруху) і має на меті розробити принци- ^{НО1 ПОЛ1ТИКИ}

пи добору товарів з урахуванням специфіки роботи окре­мих підприємств і організацій. Разом з тим, асортиментна політика в роз­дрібній торгівлі не зводиться лише до орієнтації магазинів на торгівлю певними групами (комплексами) товарів. Вона передбачає загальні напря­ми формування асортименту товарів у роздрібній мережі міста, мікрора­йону, торговельної організації, приватного підприємства чи фірми.

Кінцевою метою асортиментної політики є отримання прибутку та за­
безпечення високої ефективності роботи промислових і торговельних під­
приємств, що досягається за рахунок максимально можливої відповідності
обсягів і структури виробництва товарів народного споживання купівель­
ному попиту населення. J.

Асортиментна політика є важливим складником загальної стратегії роз­дрібної торгівлі. Стратегія оптимізації асортименту може здійснюватися шляхом звуження його широти і зменшення глибини: магазини скорочу­ють асортимент до декількох товарних груп, а в межах груп — організову­ють продаж лише найбільш популярних і ходових товарів. Це дає змогу значно зменшити товарні запаси, збільшити швидкість обертання товарів і скоротити потребу в кредитах на закупівлю та реалізацію товарної маси.

Якщо в основу формування асортименту покладено стратегію макси­мального його розширення і поглиблення, то вона потребує значно більших фінансових ресурсів, але дозволяє запропонувати покупцям дуже широ­кий асортимент товарів, які можна придбати тільки в цьому магазині.

Таким чином, асортиментна політика повинна обиратися з урахуван­ням загальної мети і стратегічних підходів, які ставить перед собою керів­ництво фірми, роздрібного торговельного підприємства. Вона передбачає організацію продажу в магазині збалансованого асортименту товарів, який в раціональних співвідношеннях поєднує товари різних товарних груп залежно від потреб ринку, має враховувати рентабельність торговельної діяльності. При цьому прибутковість торгівлі може бути досягнута як за рахунок скорочення, так і розширення товарного асортименту. Стратегія

458 inehoo* w / ««ПїімаїїЧїП Глава 4

формування асортименту в цьому випадку має визначити, чи підвищить­ся рівень доходів магазину, якщо торгувати (чи не торгувати) цим товаром.

Особливого значення набуває концепція прибуткової роботи в умовах ринкової економіки, яка орієнтована на отримання прибутку від комерцій­ної діяльності. Однак не завжди прибуток є основним мотивом торговель­ної діяльності. Так, система споживчої кооперації, яка обслуговує майже все сільське населення і виконує соціальне завдання держави — торго­вельне обслуговування пайовиків і жителів села, в останні роки здійснює торгівлю зі значними збитками, особливо у віддалених та малих населе­них пунктах. Тому рішення з асортиментної політики не повинні ґрунту­ватися лише на рентабельності торговельних підприємств. Вони мають ураховувати результати всебічного аналізу їх діяльності, основних завдань і обраної стратегії розвитку.

Асортиментна політика — важливе народногосподарське завдання, ра­ціональне вирішення якого потребує скоординованих дій як на загально­державному рівні, так і в окремих сферах діяльності: виробничій сфері, оптовій і роздрібній торгівлі.

Асортиментна політика на загальнодержавному рівні зводиться до регулювання виробництва і реалізації товарів народного споживання за допомогою законодавчих актів, постанов, інших нормативних документів з метою виробництва товарів, які відповідають купівельному попиту насе­лення. Вона визначає рівень і організацію збутової та комерційної роботи в промисловості, оптовій і роздрібній торгівлі.

Асортиментна політика у виробничій сфері спрямова­на на постійне розширення і оновлення асортименту то­варів, які виробляються на вітчизняних промислових підприємствах. Основним завданням її є більш повне за­доволення потреб населення, поліпшення структури спо­живання, що у підсумку зводиться до розробки і випуску оптимального асортименту товарів за високого рівня ефек­тивності виробництва та мінімальних витрат.

У сфері торгівлі асортиментна політика спрямована на раціональне розміщення наявного асортименту товарів на оптових і роздрібних торго­вельних підприємствах. При цьому товари складного асортименту, малого та періодичного попиту можуть спочатку надійти на оптові бази і склади для підсортування. Товари простого асортименту, повсякденного та масо­вого попиту, як правило, поставляються безпосередньо підприємствам роздрібної торгівлі. Асортиментна політика при цьому спрямована на забез­печення раціонального розміщення наявного асортименту товарів у роз­дрібній торговельній мережі.

Асортиментна політика у сфері роздрібної торгівлі має на меті створити максимально широкі можливості вибору товарів у магазинах з урахуван-

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 459

ням мінімізації витрат часу покупців на купівлю за високої ефективності торговельної діяльності. Широка номенклатура товарів, які надходять для реалізації в роздрібну торговельну мережу, їх постійне оновлення усклад­нюють контроль асортименту за моделями, фасонами, а наявність дрібної торговельної мережі не дозволяє здійснювати ефективне управління ним. Виникає потреба в розробці певної стратегії в асортиментній політиці. ■-■=

У масштабах країни стратегія асортиментної політики передбачає розширення асортименту товарів вітчизняного виробництва, орієнтацію на власні можливості товаровиробників, оптимізацію асортименту з кож­ної товарної групи і підгрупи за рахунок зняття з виробництва застарілих моделей і фасонів, оновлення асортименту на якісно новій основі.

Стратегія формування асортименту товарів різними торговельними си­стемами має свої особливості. Основою асортиментної політики комерцій­них структур та приватних підприємців є отримання максимального при­бутку та посилення своїх позицій в конкурентній боротьбі.

Підприємства державної торгівлі та споживчої кооперації виконують і соціальні функції щодо обслуговування спеціального контингенту спожи­вачів (сільське населення, інваліди, учасники Великої Вітчизняної війни, чорнобильці).

Основні напрями асортиментної політики системи споживчої кооперацій, яка монопольно обслуговувала сільське населення до 1991 р. і залишається однією з ос­новних торговельних систем і сьогодні, передбачають:

_, . споживчої

— максимальне наближення торгівлі товарами по- „„„„„„„„»■

всякденного попиту до покупців і формування ста-

лого асортименту товарів у магазинах, найбільш наближених до населення, за концентрації торгівлі товарами склад­ного асортименту, малого і періодичного попиту в торгових центрах, універмагах, спеціалізованих магазинах, та організації приймання попередніх замовлень на них у магазинах "Товари повсякденного попиту", "Продукти", автомагазинах;

— формування асортименту товарів за споживчими комплексами і мікро-
комплексами;

— включення до основного асортименту магазинів широкого переліку
супутніх товарів;

— розробка і затвердження для кожного магазину обов'язкового асор­
тиментного переліку товарів. _ч.

Упровадження асортиментної політики дозволило впорядкувати торгів­лю товарами повсякденного попиту і складного асортименту, забезпечи­ти поліпшення основних показників господарсько-фінансової діяльності магазинів: зростання товарообороту, прискорення оборотності товарів,

460 іііяіхіот йінЄіцдеоц у лтмі-мкид і Глава 4

підвищення рентабельності роботи магазинів, поліпшення торговельного обслуговування сільського населення.

Однак аналіз здійснення асортиментної політики в сучасних умовах свідчить про певний відхід від основних принципів. Приватизація держав­ної торгівлі, значне погіршення стану торговельної галузі споживчої коо­перації, проблеми зростання приватної торгівлі спричинили значне усклад­нення роботи з формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі. Майже не враховується типізація і спеціалізація магазинів, фор­мування асортименту товарів залежить від наявних коштів, часто ігнору­ються реальні потреби населення. Низька купівельна спроможність основ­ної маси населення не дозволяє формувати широкий асортимент у магази­нах, що, в свою чергу, призводить майже до повної ліквідації продажу товарів методом самообслуговування; згорнуто інші прогресивні методи продажу.

Становище, що склалося, негативно впливає на всю сферу торгівлі. Вихід з кризи може бути досягнуто шляхом перебудови народного господарства України на принципах ринкової економіки, підвищення матеріального добробуту населення, повернення до основних принципів асортиментної політики як на рівні держави, торговельних систем, так і місцевих органів самоврядування.

4.2.2. Вплив чинників на побудову асортименту товарів у торговельній мережі

Формування асортименту товарів у магазинах орієн-Класифікащя

товано на максимальне задоволення попиту населення,
чинників _ . ....

що є основою прибуткової діяльності. У підприємствах

роздрібної торгівлі, які розташовані у великих населе­них пунктах, де проживає значна кількість населення і сконцентрована розгалужена мережа підприємств роздрібної торгівлі, формування асорти­менту має враховувати принцип територіального розміщення магазинів різних систем і форм власності та раціональний розподіл товарів між ними. В умовах ринкової економіки основним регулятором цього процесу є кон­куренція, яка дозволяє сформувати мережу підприємств роздрібної торгівлі з урахуванням фінансових можливостей, пішохідної доступності та серед­нього радіуса дії кожного магазину.

Разом з тим, у сільській місцевості, для якої характерне надто розосе­реджене проживання населення, низькі грошові доходи, розпорошеність попиту та наявність дрібних підприємств роздрібної торгівлі, формування асортименту потребує інших принципів та методів регулювання.

Формування асортименту товарів — складний процес, на який впли­ває ціла низка чинників. Умовно їх можна поділити на загальні — не за-

Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі

лежні від умов роботи магазину — і специфічні — пов'язані з умовами функціонування, організацією і технологією торгівлі в кожному конкрет­ному магазині (рис. 4.2.1).

Чинники, що впливають на

формування асортименту

товарів

загальні

специфічні

Рис. 4.2.1. Класифікація чинників, що впливають на формування асортимен­ту товарів у магазині

До загальних чинників належать: попит покупців і виробництво товарів, а також соціально-економічні, демографічні, національно-побутові та при-родно-кліматичні (рис. 4.2.2).

Рис. 4.2.2- Основні загальні чинники, які впливають на формування асорти­менту товарів у магазияі

Раціональний асортимент товарів у магазинах — це асортимент, який відповідає попиту покупців. При цьому попит формує вимоги до асортименту, а виробництво їх задовольняє. Для успішної роботи праців­ники торгівлі повинні мати достовірну інформацію про обсяг та структуру попиту, динаміку його змін, особливості формування на підприємствах різних типів, форм власності, спеціалізацій.

Якщо основну масу продовольчих товарів переважно формують товари повсякденного і частого попиту, то непродовольчі товари належать до това­рів періодичного і нечастого попиту, а періодичність купівель їх пов'язана

Поиск по сайту: