Рис. 3.7.6. Основні види туризму і туристичних послуг
430 ак-ібш-оянчзг-бт-і--! . ■ Глава З
Курортно-рекреаційний туризм охоплює курортно-відпочинкову індустрію, розміщену в особливих природно-кліматичних зонах, пристосованих для відновлення працездатності протягом календарних щорічних відпусток або лікування (профілактики) окремих видів захворювань.
Екскурсійний туризм об'єднує людей, які цікавляться природними, історичними і культурними особливостями та пам'ятками конкретних регіонів.
Науковий туризм розвивається паралельно а розвитком науки і техніки і стосується заходів, що постійно відбуваються в науковому світі — симпозіумів, конгресів, з'їздів, конференцій і концентрується довкола світових наукових центрів.
Діловий туризм — це невід'ємна частина будь-якого бізнесу, яка передбачає постійні міграції комерсантів для участі в ділових зустрічах, проведення переговорів, укладення контрактів, здійснення функцій контролю за повнотою та своєчасністю виконання договірних зобов'язань.
Етнічний туризм, на відміну від попередніх видів туризму, не має широкого, масового характеру. Він охоплює переміщення родичів, знайомих, об'єднаних за етнічною ознакою мешканців окремих регіонів.
Асортимент оптових туристично-рекреаційних послуг зводиться до таких укрупнених груп:
— послуги щодо переміщення туристів передбачають мобільне і зручне транспортування туристів як між віддаленими населеними пункта ми, так І в межах цих населених пунктів із застосуванням усіх мож ливих видів транспорту;
—■ послуги щодо розміщення туристів включають створення розвинутої інфраструктури готельних комплексів, санаторіїв, пансіонатів, мотелів, кемпінгів тощо для задоволення потреб прибулих у житлі з урахуванням сезонних коливань;
— послуги щодо задоволення ділових інтересів туристів — це система особливих послуг щодо задоволення професійних потреб ділових лю дей, які повинні відповідати критеріям підвищеної комфортності й оперативності;
— послуги щодо організації культурної програми мають на меті розроб ку повної номенклатури послуг, спрямованих на задоволення куль турних потреб певних категорій туристів щодо ознайомлення з істо ричними і культурними пам'ятками, музейними центрами, участі у спортивних змаганнях;
— послуги щодо організації харчування спричиняються міграційним характером туризму і є невід'ємними від даного виду комерційної діяльності;
Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 431
— послуги щодо торговельного обслуговування туристів мають дещо об межений суттю окремих різновидів туризму характер і є орієнтова ними на чітко визначений за якісним складом і прогнозований кіль кісно контингент покупців;
— послуги щодо візової підтримки туристів стосуються забезпечення потреб туристів, а саме тієї їх частини, що прибувають з-за кордону, в оформленні або дооформленні документів — віз, паспортів тощо.
На оптовому ринку туристично-рекреаційних послуг активно діють такі види надавачів послуг: туроператори, туристичні корпорації, готельні комплекси та їх мережі, спеціалізовані туристичні підрозділи підприємств різних галузей.
Туроператори — це оптові туристичні підприємства, які самостійно розробляють широкий перелік оптових послуг, об'єднаних у тури за окремими різновидами туризму, залучаючи для цього низку підприємств туристично-обслуговуючої інфраструктури. Основним об'єктом діяльності туроператорських фірм є організація інклюзив-турів — повного комплексу послуг для організованих туристичних груп у межах окремих різновидів туризму з наданням споживачам оптових скидок на основні види послуг (транспортування, проживання, страхування тощо). Така номенклатура оптових інклюзив-турів реалізується на роздрібному ринку за допомогою власних і незалежних від туроператорів туристичних агентств.
Туристичні корпорації — це об'єднання різнопрофільних обслуговуючих фірм і підприємств галузі туристичної індустрії, що спеціалізуються на створенні та наданні туристичних і супутніх послуг. Бони є наслідком концентрації Й укрупнення капіталу в сфері туризму і рекреації та, як правило, володіють мережею туроператорів і турагентств у різних країнах.
Різновидом туристичних корпорацій є готельні комплекси — багато-профільні фірми, що виникли на базі сучасних потужних готелів — основних місць розміщення туристичних груп і окремих туристів. Використання в готельно-туристичному бізнесі інформаційно-комп'ютерних систем дозволило створити цілісні готельні мережі, широкий доступ до яких мають туроператори І турагентства, інші суб'єкти ринку оптових туристичних послуг.
Широкого розвитку набули шоп-тури, які організовують торговельні корпорації й мережі супермаркетів з метою збільшення обсягів товарообороту за рахунок збільшення числа покупців. Різновидом торговельного туризму є також прикордонний шоп-туризм між багатьма країнами, який ґрунтується на відмінностях в асортименті або деякій різниці в ціноутворенні різних країн.
432 aiqeaoT y*cj>wjqn оісвоті* кнщм'впсздві: Глава З
На оптовому ринку функціонують також промислові, банківські й страхові підприємства та установи, для яких участь у створенні й наданні туристичних послуг є не просто вигідним вкладенням капіталу, а й слугує рекламним та іншим цілям.
3.7.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами
Соціально-економічну ефективність еквівалентного обміну оптовими послугами можна умовно розділити на соціальний ефект, який слабо піддається визначенню за допомогою кількісних параметрів, але може бути оцінений на основі якісних критеріїв, і економічний ефект, який можна вимірювати і порівнювати за допомогою кількісних показників. Останні дозволяють дати відносно точну кількісну оцінку результативності комерційних зусиль окремих суб'єктів оптового ринку послуг, тобто соціально-економічну ефективність торгівлі оптовими послугами можна комплексно схарактеризувати за допомогою цілісної системи критеріїв і показників.
Соціальний ефект від створення і надання оптових послуг — це складна багатофакторна модель впливу наданих і спожитих колективами споживачів і суспільством загалом суспільних благ, спрямованих на підвищення рівня добробуту населення країни.
Соціальна результативність оптових послуг виявляється у таких загальносуспільних характеристиках, як критерії — якісні ознаки, що розкривають зміст і суть ефективності.
Основним критерієм, соціальної ефективності оптових послуг є найповніше задоволення комерційних потреб суб'єктів інституціонального ринку в різних видах і категоріях послуг за умови збереження високої якості й мінімізації сукупних затрат під час їх створення і надання. При цьому йдеться не тільки про структурні — торговельно-посередницькі, а й про інфраструктурні послуги на товарному ринку. Структурні оптові послуги стосуються інтенсифікації (спрощення і здешевлення) товаропросування, тоді як інфраструктурні оптові послуги покликані забезпечити загальні умови для руху товарів від виробництва до споживання.
Виміром соціальної ефективності оптових послуг на макроекономічно-му рівні є якість обслуговування суб'єктів інституціонального ринку. Це поняття є більш широким, аніж поняття якості торговельного обслуговування на споживчому (роздрібному) ринку, оскільки, крім суто торговельних послуг, характеризує низку послуг неторговельного змісту: наукових, орендних, туристичних тощо.
Надзвичайне соціальне значення на макрорівні мають суспільно-соці-альні послуги органам державного управління і органам соціального захи-
Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 433
сту. Соціальний результат від наданих оптових послуг виявляється на загальнодержавному рівні також з огляду задоволення потреб усіх членів суспільства через створення суспільних благ — послуг, що надаються власне державою і фінансуються за рахунок трансфертних платежів — соціальних виплат держави населенню.
Економічний ефект, який має місце при створенні й наданні оптових послуг, тісно пов'язаний зі соціальним ефектом, але на відміну від нього може бути оцінений за допомогою кількісних показників.
Вивчення економічної ефективності комерційної діяльності щодо створення і надання оптових послуг відбувається через розрахунок системи узагальнюючих і часткових показників, за допомогою яких можна визначити сумарну результативність роботи суб'єктів, що спеціалізуються в певній галузі комерційної діяльності.
До узагальнюючих показників ефективності оптових послуг належать: загальний оборот наданих послуг; вартість задіяних ресурсів (затрати); прибуток. Загальний оборот оптових послуг — це показник вартісної оцінки всієї сукупності послуг, наданих конкретним учасником інститу-ціонального ринку іншим суб'єктам товарного ринку. Вартість задіяних ресурсів містить кількісну оцінку проведених при підготовці й наданні оптових послуг матеріальних, фінансових і трудових затрат. Показник прибутку є узагальненим виразом економічного ефекту, отриманого нада-вачами оптових послуг у процесі здійснення власної господарської діяль-вості.
Часткові показники ефективності оптових послуг розраховуються як співвідношення обороту оптових послуг і отриманого при цьому прибутку до окремих видів або суми задіяних ресурсів — матеріальних, фінансових, трудових. Тим самим дається оцінка результативності — послуго-оборотності або прибутковості окремих видів затрат щодо створення оптових послуг.
Найдетальнішу оцінку економічної ефективності при створенні оптових послуг можна отримати за допомогою коефіцієнтів загальної ефективності оптових послуг із наступних формул:
О
Е = -п ;
£ппр=з^.+з<,іи.+зтр/
Де £по — коефіцієнт загальної ефективності обороту оптових послуг; ЕПП— коефіцієнт загальної ефективності прибутку від оптових послуг; ОП — оборот оптових послуг, тис. грн; Яп — прибуток від наданих послуг, тис. грн; 3 — матеріальні
434 v.i'i/'-ot ,/ж-і:\с-:-і l-«: 'н .-: -■.................. ■*•■ .пеоіьі Глава З
затрати (сировина, матеріали тощо) на створення реалізованих послуг, тис. грн; З — фінансові затрати (капіталовкладення, оренда тощо) щодо реалізованих послуг, тис. грн; Зг — трудові затрати (фонд оплати праці) на створення реалізованих послуг, тис.грн.
Коефіцієнти загальної ефективності оптових послуг (Епоі Епп) у свою чергу поділяються на часткові коефіцієнти затратовіддачі й частки прибутку на вкладені затрати.
За допомогою узагальнюючих показників економічної ефективності для поглибленого аналізу і оцінки отриманого результату щодо створення оптових послуг можна розрахувати і низку специфічних деталізуючих показників. Однак через складнощі у визначенні соціального ефекту від торгівлі оптовими послугами, його кількісних параметрів розрахувати єдиний комплексний синтетичний показник економічної ефективності даного виду комерційної діяльності практично неможливо.
Акціонерне товариство "Торговий дім "Тернопілля" відповідно до затвердженого Статуту створив такі структурні підрозділи:
— оптову базу;
— брокерську контору на Українській аграрній біржі;
— торговельно-посередницьку контору;
— рекламно-інформаційну дільницю;
— роздрібну торговельну мережу;
— відділ матеріально-технічного постачання;
— відділ комп'ютерного забезпечення та ін.
Які види оптових послуг створює та надає AT "Торговий дім "Тернопілля"?
Запитання для самоконтролю
1. Які передумови формування ринку оптових послуг?
2. Що включають у себе складові елементи ринку оптових послуг?
3. Які основні ознаки класифікації оптових послуг?
4. Що таке система послуг на оптовому ринку?
5. Що таке посередницько-торговельні оптові послуги?
6. Що належить до інженерно-технічних (інжинірингових) оптових послуг?
7. Якими є послуги оренди на оптовому ринку?
8. У чому полягають туристично-рекреаційні оптові послуги?
9. Як вимірюється соціальна ефективність оптових послуг? 10. Як оцінюється економічна ефективність оптових послуг?
Глава 4
КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ
4.1. Особливості комерційної діяльності в роздрібній торгівлі
ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ: ,,
— що таке роздрібна торгівля: галузь народного господарства, чи вид підприємницької діяльності;
— роль і завдання роздрібної торгівлі в економіці ринкового типу;
— особливості та структуру комерційної діяльності роздрібних тор говельних підприємств;
— які чинники впливають на комерційну діяльність підприємств роздрібної торгівлі.
4.1.1. Функції й завдання роздрібної торгівлі
Як уже зазначалося, торгівля як галузь народного господарства забезпечує обіг товарів та їх рух зі сфери виробниц-
Поняття роздрібної
тва в сферу споживання. В умовах ринково-орієнтованої
.. - торгівлі
економіки вона розглядається як вид підприємницької діяль- г
ності з організації купівлі-продажу товарів та надання по слуг покупцям. Реалізація товарів особистого, сімейного, домашнього користування, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, кінцево му споживачеві, що є завершальним етапом їхнього просування із ви робничої сфери, торговельне обслуговування та надання послуг покуп цям називається роздрібною торгівлею. л
Таким чином, процес роздрібної торгівлі охоплює продаж товарів, обслуговування покупців, надання торговельних та післяпродажних послуг.
Основу матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі становлять роздрібні торговельні підприємства. На роздрібному ринку інтереси
436 Глава 4
підприємств роздрібної торгівлі перетинаються з інтересами величезної кількості покупців, які відрізняються за рівнем доходів і споживання, соціальним станом, освітою, темпераментом та іншими ознаками. Саме в магазинах відбувається визнання чи невизнання товару чи послуги кінцевим споживачем.
Роздрібні торговельні підприємства використовують власні, специфічні способи і методи роздрібного продажу, мають для цього спеціально побудовані та обладнані торгові приміщення, пристосовані для обслуговування покупців, добору і формування асортименту товарів, можливостей його оперативної зміни у відповідності до змін попиту населення. Крім того, роздрібна торговельна мережа характеризується значною територіальною подрібненістю.
Основні функції
Суть роздрібної торгівлі зумовлюється її функціями; до
основних із них слід віднести:
— задоволення потреб населення в товарах;
Р ЗДР __ організація доведення товарів від постачальників (вироб-
торгівлі г г _
ничих підприємств чи оптових баз) до магазинів та без-
посередніх покупців;
— вплив на виробництво з метою розширення асортименту, підвищен ня якості та регулювання обсягів випуску товарів у відповідності до попиту населення;
— удосконалення технології торгівлі та покращення обслуговування покупців.
Роздрібна торгівля є провідною ланкою системи торговельного обслуговування і тісно пов'язана з розвитком економіки, матеріальним і культурним рівнем життя населення. В умовах переходу економіки України до ринку з характерними для нього нестабільністю та мінливістю зовнішнього оточення, лібералізацією економічних відносин, демонополізацією виробництва і сфери обігу, високими темпами зростання чисельності підприємств приватної та колективної форм власності, посиленням конкуренції на ринку товарів та послуг одним із визначальних факторів ефективного функціонування підприємств роздрібної торгівлі стають рівень і якість комерційної роботи. Особливого значення при цьому набуває необхідність посилення орієнтації підприємств торгівлі на ринкові умови господарювання, що передбачає не тільки вдосконалення окремих елементів торговельної діяльності, а і комплексний підхід до вирішення проблем, що спрямовані на максимальне задоволення потреб населення в товарах і послугах,
Впровадження ринкових відносин в економіку України вимагає також нових підходів до організації торгово-технологічних процесів на підприємствах торгівлі, розвитку приватної ініціативи і підприємництва. У зв'язку
Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 437
та формування її інфраструктури в нових умовах господа- ринципи
рювання повинні стати: ._ ..
роздрібної
з цим загальними принципами розвитку роздрібної торгівлі
розвитку універсалізація торгівлі продовольчими товарами у по-
торгівлі
єднанні з формуванням мережі спеціалізованих та
вузькоспеціалізованих продовольчих та непродоволь-jrr*.'.;-.ч - уіа Vf. чих магазинів, розміщених у центрах житлових поселень;
— створення крупних універсальних роздрібних підприємств, торгових центрів (комплексів) та формування торговельних мереж;
— розвиток мережі магазинів, розташованих у радіусі пішохідної до ступності (так званих зручних магазинів), що торгують широким асор тиментом продовольчих та непродовольчих товарів;
— виокремлення спеціальних зон для організації вуличних ярмарків і базарів, зон торговельного обслуговування уздовж автошляхів тощо;
— розвиток роздрібної торгівлі за допомогою торгових автоматів.
Таким чином, розвиток роздрібної торгівлі повинен передбачати використання різноманітних форм торговельного обслуговування, характеризуватися наявністю різноманітних структурно-функцюнальних параметрів торговельних об'єктів та орієнтуватися на конкретні зони торговельного обслуговування.
Різноманітність форм торговельного обслуговування може бути досягнута за рахунок функціонування магазинів з традиційними формами обслуговування (торгівля через прилавок), магазинів самообслуговування, що торгують за зразками, магазинів салонної торгівлі, роздрібної посилкової торгівлі, магазинів-складів з технологією "Кеш енд керрі", мага-зинів-автоматів тощо,
Різноманітність структурно-функціональних параметрів підприємств роздрібної торгівлі забезпечує формування незалежних торговельних підприємств, фірмових підприємств товаровиробників, мережі магазинів оптових організацій та ін.
Орієнтація торгівлі на конкретну зону торговельного обслуговування передбачає розвиток магазинів місцевого значення (розміщені в радіусі пішохідної доступності, реалізують продовольчі та непродовольчі товари), загальносистемного значення (спеціалізовані та універсальні магазини), магазини у складі торгових центрів (підприємства роздрібної торгівлі, що спроектовані, побудовані та діють як єдиний територіальний комплекс, який здійснює торгівлю широким асортиментом продовольчих і непродовольчих товарів та має автостоянку). На певні сегменти товарного ринку орієнтовані підприємства, що входять до складу позамагазинних форм продажу товарів: речові ринки, ярмарки, базари, дрібнороздрібна та роздрібна посилкова торгівля. Має передумови для розвитку у вітчизняній торгівлі
438 ікяікзо' Глава 4
мережевий маркетинг (товар реалізується спеціально підготовленими торговими агентами вдома у покупця, в установах, організаціях, на транспорті тощо), швидкими темпами розвивається електронна торгівля, заснована на використанні інформаційно-телекомунікаційних технологій.
Роль і завдання розвитку роздрібної торгівлі в умовах перехідного періоду визначаються станом економіки країни. Це потребує такої організації торговельної діяльності, яка забезпечувала б одержання максимального прибутку, що можливе лише за умови наявності широкого і стійкого асортименту товарів у магазинах, доведення їх до покупців з мінімальними витратами суспільної праці й використанням найбільш ефективних методів торговельного обслуговування населення за високої ефективності роботи торговельних підприємств.
Конкурентні позиції роздрібної торгівлі на ринку визначаються станом роздрібної торговельної мережі, її складом, раціональним розміщенням на території, широтою асортименту товарів, що реалізуються, оснащенням сучасним торговельно-технологічним обладнанням. У свою чергу це зумовлює темпи зростання товарообороту і прибутку, якість торговельного обслуговування населення, продуктивність праці торгових працівників, ступінь задоволення попиту покупців на товари і послуги.
Соціальне значення роздрібної торгівлі визначається витратами часу на придбання товарів та відповідним збільшенням (чи зменшенням) вільного часу покупців, який може бути використаний для проведення дозвілля, виховання дітей, занять спортом і т. ін. Створення розгалуженої мережі підприємств роздрібної торгівлі, розвинутої системи торговельного обслуговування стимулює збільшення виробництва товарів народного споживання, підвищує рівень життя населення України.
Основними показниками, що характеризують стан та розвиток роздрібної торгівлі, є чисельність торговельних підприємств та роздрібний товарооборот торговельних систем.
Станом на 01.01.2005 р. роздрібна торговельна мережа налічувала 78 563 об'єкти торгівлі; з них 58 328 магазинів та 20 235 підприємств дрібнороздрібної мережі. За формами власності вони розподілені: державної та державної корпоративної власності — 2272 об'єкти, або 2,9 % ; комунальної та комунальної корпоративної власності — 6529, або 8,3 %; приватної — 69 762 об'єкти, або 88,8 % (рис. 4.1.1). Порівняно з 2000 р. чисельність об'єктів торгівлі скоротилася на 24 683 од., або на 23,9 %. На 25,1 % зменшилася кількість магазинів.
При цьому тенденції розвитку роздрібного товарообороту були протилежними (рис. 4.1.2). Так, за період з 2000 по 2005 pp. обсяг роздрібного товарообороту зріс з 28,8 млрд грн до 67,6 млрд грн, або у 2,3 разу. У загальному обсязі товарообороту 2004 р. частка державної та державної
Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі
88,80%
8,30% 2,90%
Щ державна та державна корпоративна власність
Щ комунальна та комунальна корпоративна власність
□ приватна власність
Рис. 4.1.1. Роздрібна торговельна мережа Украши за формами власності (ста ном на 01.01.2005 р.)і>с''
89 317
83 849
67 556
103 246
96 393
78 563
;tf Y.S
2004 р.
роздрібний
товарооборот,
млн грн
загальна чисельність
об'єктів торгівлі, од.
Рис. 4.1.2. Зміни загального обсягу роздрібного товарообороту та чисельності об'єктів роздрібної торгівлі Украши за 2000—2004 pp. ,
корпоративної власності становила 2,8 %; комунальної та комунальної корпоративної — 2,2 %; приватної — 95,0 % (рис. 4.1.3). {
95,00%
2,80% 2,20%
Щ державна те державна корпоративна власність
Щ комунальна та комунальна корпоративна власність
□ приватна власність
Рис. 4.1.3. Структура роздрібного товарообороту торговельних систем Украши за формами власності (станом на 01.01.2006 р.)
,iii'iij\ ;■■'.;. -.-її1'' ■'■ і.."'- і: -'v *■'
440 insnqoi чінМсщеич у ^гпАміівід Глава 4
Таким чином, роздрібна торгівля представлена в основному приватними підприємствами, на частку яких у чисельності підприємств та їх товарообороті припадає від 88,8 до 95,0 % .
Зауважимо, що до 2004 р. у статистичних збірниках Держкомстату України був прийнятий розподіл чисельності роздрібних торговельних підприємств та товарообороту за формами власності на державні, комунальні, приватні та колективні. Зокрема, станом на 01.01.2004 р. із 83,8 тис. об'єктів торгівлі на частку державних припадало 2,8 тис. од., або 3,2 % ; комунальних — 7,0 тис. од., або 3,5 %; приватних — 11,2 тис. од., або 13,4 %; колективних — 62,7 тис. од., або 74,8 %. Відповідно за формами власності структура роздрібного товарообороту на 01.01.2004 р. мала вигляд: підприємств державної форми власності — 3,4 %; комунальної — 2,7 %; приватної — 12,0 %; колективної — 78,8 %.
4.1.2. Зміст комерційної діяльності в роздрібній торгівлі
Комерційна діяльність як категорія ринкової економіки охоплює процеси, що забезпечують систему товарно-грошового обміну на різних його етапах. За структурою вона поділяється на три блоки: виробництво — оптова торгівля, оптова торгівля — роздрібна торгівля, роздрібна торгівля — сфера споживання. Якщо у першому блоці комерційна діяльність орієнтована на збут виробленої продукції, у другому — на здійснення товарно-грошового обміну товарів складного асортименту, реалізація яких неможлива без організованої оптової торгівлі, то третій блок об'єднує операції, що забезпечують безпосередній обмін товарів на його завершальній стадії. Специфіка комерційної роботи в підприємствах роз-
Слецифіка та
особливості
комерційної
діяльності
дрібної торгівлі полягає в тому, що споживачем то варів та послуг тут виступає населення. Це вимагає врахування різноманітних психологічних типів, індивіду- _ альних особливостей покупців, їх споживацьких потреб,
що постійно змінюються.
Особливістю комерційної діяльності в роздрібній торгівлі є побудова відносин між продавцем і покупцем на основі усного договору роздрібної купівлі-продажу товарів. За договором продавець бере зобов'язання передати покупцеві товар для особистого, сімейного, домапінього та іншого використання після сплати його покупцем.
Договір роздрібної купівлі-продажу товарів є публічним; він регламентує зобов'язання магазину продавати товари (надавати послуги) на однакових для всіх покупців умовах.
Укладенню договору передує публічна оферта. Нею вважається пропозиція товару засобами реклами, каталогів тощо, які мають усі суттєві умови
Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 441
договору. Публічною офертою вважається також виставка товарів, розміщення їх на торговельно-технологічному обладнанні, оприлюднення відомостей про товари.
Договір роздрібної купівлі-продажу товарів вважається укладеним з моменту надання покупцеві касового чи товарного чека або іншого документа, що підтверджує оплату товару.
Підприємство роздрібної торгівлі, виходячи на споживчий ринок, має на меті успішну реалізацію товарів та отримання відповідного прибутку. З урахуванням цього завданнями роздрібного торговельного підприємства в умовах ринково орієнтованої економіки є: