Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 41 страница




Рис. 3.7.6. Основні види туризму і туристичних послуг


430 ак-ібш-оянчзг-бт-і--! . ■ Глава З

Курортно-рекреаційний туризм охоплює курортно-відпочинкову інду­стрію, розміщену в особливих природно-кліматичних зонах, пристосова­них для відновлення працездатності протягом календарних щорічних відпусток або лікування (профілактики) окремих видів захворювань.

Екскурсійний туризм об'єднує людей, які цікавляться природними, історичними і культурними особливостями та пам'ятками конкретних регіонів.

Науковий туризм розвивається паралельно а розвитком науки і техні­ки і стосується заходів, що постійно відбуваються в науковому світі — симпозіумів, конгресів, з'їздів, конференцій і концентрується довкола світових наукових центрів.

Діловий туризм — це невід'ємна частина будь-якого бізнесу, яка перед­бачає постійні міграції комерсантів для участі в ділових зустрічах, прове­дення переговорів, укладення контрактів, здійснення функцій контролю за повнотою та своєчасністю виконання договірних зобов'язань.

Етнічний туризм, на відміну від попередніх видів туризму, не має широкого, масового характеру. Він охоплює переміщення родичів, знайо­мих, об'єднаних за етнічною ознакою мешканців окремих регіонів.

Асортимент оптових туристично-рекреаційних послуг зводиться до та­ких укрупнених груп:

— послуги щодо переміщення туристів передбачають мобільне і зручне
транспортування туристів як між віддаленими населеними пункта­
ми, так І в межах цих населених пунктів із застосуванням усіх мож­
ливих видів транспорту;

—■ послуги щодо розміщення туристів включають створення розвинутої інфраструктури готельних комплексів, санаторіїв, пансіонатів, мо­телів, кемпінгів тощо для задоволення потреб прибулих у житлі з ура­хуванням сезонних коливань;

— послуги щодо задоволення ділових інтересів туристів — це система
особливих послуг щодо задоволення професійних потреб ділових лю­
дей, які повинні відповідати критеріям підвищеної комфортності
й оперативності;

— послуги щодо організації культурної програми мають на меті розроб­
ку повної номенклатури послуг, спрямованих на задоволення куль­
турних потреб певних категорій туристів щодо ознайомлення з істо­
ричними і культурними пам'ятками, музейними центрами, участі
у спортивних змаганнях;

— послуги щодо організації харчування спричиняються міграційним
характером туризму і є невід'ємними від даного виду комерційної
діяльності;


Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 431

послуги щодо торговельного обслуговування туристів мають дещо об­
межений суттю окремих різновидів туризму характер і є орієнтова­
ними на чітко визначений за якісним складом і прогнозований кіль­
кісно контингент покупців;

— послуги щодо візової підтримки туристів стосуються забезпечення
потреб туристів, а саме тієї їх частини, що прибувають з-за кордону,
в оформленні або дооформленні документів — віз, паспортів тощо.

На оптовому ринку туристично-рекреаційних послуг активно діють такі види надавачів послуг: туроператори, туристичні корпорації, готельні комплекси та їх мережі, спеціалізовані туристичні підрозділи підприємств різних галузей.

Туроператори це оптові туристичні підприємства, які само­стійно розробляють широкий перелік оптових послуг, об'єднаних у ту­ри за окремими різновидами туризму, залучаючи для цього низку підприємств туристично-обслуговуючої інфраструктури. Основним об'єктом діяльності туроператорських фірм є організація інклюзив-турів — повного комплексу послуг для організованих туристичних груп у межах окремих різновидів туризму з наданням споживачам оптових скидок на основні види послуг (транспортування, проживання, страхування тощо). Така номенклатура оптових інклюзив-турів реалізується на роздрібному ринку за допомогою власних і незалежних від туроператорів туристичних агентств.

Туристичні корпорації це об'єднання різнопрофільних обслугову­ючих фірм і підприємств галузі туристичної індустрії, що спеціалізу­ються на створенні та наданні туристичних і супутніх послуг. Бони є наслідком концентрації Й укрупнення капіталу в сфері туризму і рекре­ації та, як правило, володіють мережею туроператорів і турагентств у різ­них країнах.

Різновидом туристичних корпорацій є готельні комплекси — багато-профільні фірми, що виникли на базі сучасних потужних готелів — основ­них місць розміщення туристичних груп і окремих туристів. Використан­ня в готельно-туристичному бізнесі інформаційно-комп'ютерних систем дозволило створити цілісні готельні мережі, широкий доступ до яких ма­ють туроператори І турагентства, інші суб'єкти ринку оптових туристич­них послуг.

Широкого розвитку набули шоп-тури, які організовують торговельні корпорації й мережі супермаркетів з метою збільшення обсягів товарообо­роту за рахунок збільшення числа покупців. Різновидом торговельного туризму є також прикордонний шоп-туризм між багатьма країнами, який ґрунтується на відмінностях в асортименті або деякій різниці в ціноутво­ренні різних країн.


432 aiqeaoT y*cj>wjqn оісвоті* кнщм'впсздві: Глава З

На оптовому ринку функціонують також промислові, банківські й стра­хові підприємства та установи, для яких участь у створенні й наданні ту­ристичних послуг є не просто вигідним вкладенням капіталу, а й слугує рекламним та іншим цілям.

3.7.3. Соціально-економічна ефективність торгівлі оптовими послугами

Соціально-економічну ефективність еквівалентного обміну оптовими послугами можна умовно розділити на соціальний ефект, який слабо під­дається визначенню за допомогою кількісних параметрів, але може бути оцінений на основі якісних критеріїв, і економічний ефект, який можна вимірювати і порівнювати за допомогою кількісних показників. Останні дозволяють дати відносно точну кількісну оцінку результативності комер­ційних зусиль окремих суб'єктів оптового ринку послуг, тобто соціально-економічну ефективність торгівлі оптовими послугами можна комплексно схарактеризувати за допомогою цілісної системи критеріїв і показників.

Соціальний ефект від створення і надання оптових послуг це складна багатофакторна модель впливу наданих і спожитих колек­тивами споживачів і суспільством загалом суспільних благ, спрямо­ваних на підвищення рівня добробуту населення країни.

Соціальна результативність оптових послуг виявляється у таких загаль­носуспільних характеристиках, як критерії — якісні ознаки, що розкри­вають зміст і суть ефективності.

Основним критерієм, соціальної ефективності оптових послуг є найпов­ніше задоволення комерційних потреб суб'єктів інституціонального рин­ку в різних видах і категоріях послуг за умови збереження високої якості й мінімізації сукупних затрат під час їх створення і надання. При цьому йдеться не тільки про структурні — торговельно-посередницькі, а й про інфраструктурні послуги на товарному ринку. Структурні оптові послуги стосуються інтенсифікації (спрощення і здешевлення) товаропросування, тоді як інфраструктурні оптові послуги покликані забезпечити загальні умови для руху товарів від виробництва до споживання.

Виміром соціальної ефективності оптових послуг на макроекономічно-му рівні є якість обслуговування суб'єктів інституціонального ринку. Це поняття є більш широким, аніж поняття якості торговельного обслугову­вання на споживчому (роздрібному) ринку, оскільки, крім суто торговель­них послуг, характеризує низку послуг неторговельного змісту: наукових, орендних, туристичних тощо.

Надзвичайне соціальне значення на макрорівні мають суспільно-соці-альні послуги органам державного управління і органам соціального захи-


Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 433

сту. Соціальний результат від наданих оптових послуг виявляється на за­гальнодержавному рівні також з огляду задоволення потреб усіх членів суспільства через створення суспільних благ — послуг, що надаються влас­не державою і фінансуються за рахунок трансфертних платежів — соці­альних виплат держави населенню.

Економічний ефект, який має місце при створенні й наданні опто­вих послуг, тісно пов'язаний зі соціальним ефектом, але на відміну від нього може бути оцінений за допомогою кількісних показників.

Вивчення економічної ефективності комерційної діяльності щодо ство­рення і надання оптових послуг відбувається через розрахунок системи узагальнюючих і часткових показників, за допомогою яких можна визна­чити сумарну результативність роботи суб'єктів, що спеціалізуються в пев­ній галузі комерційної діяльності.

До узагальнюючих показників ефективності оптових послуг нале­жать: загальний оборот наданих послуг; вартість задіяних ресурсів (затра­ти); прибуток. Загальний оборот оптових послуг — це показник вартісної оцінки всієї сукупності послуг, наданих конкретним учасником інститу-ціонального ринку іншим суб'єктам товарного ринку. Вартість задіяних ресурсів містить кількісну оцінку проведених при підготовці й наданні оптових послуг матеріальних, фінансових і трудових затрат. Показник прибутку є узагальненим виразом економічного ефекту, отриманого нада-вачами оптових послуг у процесі здійснення власної господарської діяль-вості.

Часткові показники ефективності оптових послуг розраховуються як співвідношення обороту оптових послуг і отриманого при цьому при­бутку до окремих видів або суми задіяних ресурсів — матеріальних, фінан­сових, трудових. Тим самим дається оцінка результативності — послуго-оборотності або прибутковості окремих видів затрат щодо створення опто­вих послуг.

Найдетальнішу оцінку економічної ефективності при створенні опто­вих послуг можна отримати за допомогою коефіцієнтів загальної ефек­тивності оптових послуг із наступних формул:

О

Е = -п ;

 

£ппр=з^.+з<,іи.+зтр/

Де £по — коефіцієнт загальної ефективності обороту оптових послуг; ЕПП — коефі­цієнт загальної ефективності прибутку від оптових послуг; ОП — оборот оптових послуг, тис. грн; Яп — прибуток від наданих послуг, тис. грн; 3 — матеріальні


434 v.i'i/'-ot ,/ж-і:\с-:-і l-«: 'н .-: -■.................. ■*•■ .пеоіьі Глава З

затрати (сировина, матеріали тощо) на створення реалізованих послуг, тис. грн; З — фінансові затрати (капіталовкладення, оренда тощо) щодо реалізованих послуг, тис. грн; Зг — трудові затрати (фонд оплати праці) на створення реалізо­ваних послуг, тис.грн.

Коефіцієнти загальної ефективності оптових послуг по і Епп ) у свою чергу поділяються на часткові коефіцієнти затратовіддачі й частки при­бутку на вкладені затрати.

За допомогою узагальнюючих показників економічної ефективності для поглибленого аналізу і оцінки отриманого результату щодо створення опто­вих послуг можна розрахувати і низку специфічних деталізуючих показ­ників. Однак через складнощі у визначенні соціального ефекту від торгівлі оптовими послугами, його кількісних параметрів розрахувати єдиний ком­плексний синтетичний показник економічної ефективності даного виду комерційної діяльності практично неможливо.

Акціонерне товариство "Торговий дім "Тернопілля" відповідно до затвердже­ного Статуту створив такі структурні підрозділи:

— оптову базу;

— брокерську контору на Українській аграрній біржі;

— торговельно-посередницьку контору;

— рекламно-інформаційну дільницю;

— роздрібну торговельну мережу;

— відділ матеріально-технічного постачання;

— відділ комп'ютерного забезпечення та ін.

Які види оптових послуг створює та надає AT "Торговий дім "Тернопілля"?

Запитання для самоконтролю

1. Які передумови формування ринку оптових послуг?

2. Що включають у себе складові елементи ринку оптових послуг?

3. Які основні ознаки класифікації оптових послуг?

4. Що таке система послуг на оптовому ринку?

5. Що таке посередницько-торговельні оптові послуги?

6. Що належить до інженерно-технічних (інжинірингових) оптових
послуг?

7. Якими є послуги оренди на оптовому ринку?

8. У чому полягають туристично-рекреаційні оптові послуги?

9. Як вимірюється соціальна ефективність оптових послуг?
10. Як оцінюється економічна ефективність оптових послуг?


Глава 4

КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ

4.1. Особливості комерційної діяльності в роздрібній торгівлі

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ: ,,

— що таке роздрібна торгівля: галузь народного господарства, чи
вид підприємницької діяльності;

— роль і завдання роздрібної торгівлі в економіці ринкового типу;

— особливості та структуру комерційної діяльності роздрібних тор­
говельних підприємств;

— які чинники впливають на комерційну діяльність підприємств
роздрібної торгівлі.

4.1.1. Функції й завдання роздрібної торгівлі

Як уже зазначалося, торгівля як галузь народного госпо­дарства забезпечує обіг товарів та їх рух зі сфери виробниц-

Поняття роздрібної

тва в сферу споживання. В умовах ринково-орієнтованої

.. - торгівлі

економіки вона розглядається як вид підприємницької діяль- г

ності з організації купівлі-продажу товарів та надання по­
слуг покупцям. Реалізація товарів особистого, сімейного, домашнього
користування, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, кінцево­
му споживачеві, що є завершальним етапом їхнього просування із ви­
робничої сфери, торговельне обслуговування та надання послуг покуп­
цям називається роздрібною торгівлею.
л

Таким чином, процес роздрібної торгівлі охоплює продаж товарів, об­слуговування покупців, надання торговельних та післяпродажних послуг.

Основу матеріально-технічної бази роздрібної торгівлі становлять роздрібні торговельні підприємства. На роздрібному ринку інтереси


436 Глава 4

підприємств роздрібної торгівлі перетинаються з інтересами величезної кількості покупців, які відрізняються за рівнем доходів і споживання, со­ціальним станом, освітою, темпераментом та іншими ознаками. Саме в ма­газинах відбувається визнання чи невизнання товару чи послуги кінце­вим споживачем.

Роздрібні торговельні підприємства використовують власні, специфічні способи і методи роздрібного продажу, мають для цього спеціально побу­довані та обладнані торгові приміщення, пристосовані для обслуговування покупців, добору і формування асортименту товарів, можливостей його оперативної зміни у відповідності до змін попиту населення. Крім того, роздрібна торговельна мережа характеризується значною територіальною подрібненістю.

Основні функції

Суть роздрібної торгівлі зумовлюється її функціями; до

основних із них слід віднести:

— задоволення потреб населення в товарах;

Р ЗДР __ організація доведення товарів від постачальників (вироб-

торгівлі г г _

ничих підприємств чи оптових баз) до магазинів та без-

посередніх покупців;

— вплив на виробництво з метою розширення асортименту, підвищен­
ня якості та регулювання обсягів випуску товарів у відповідності до
попиту населення;

— удосконалення технології торгівлі та покращення обслуговування
покупців.

Роздрібна торгівля є провідною ланкою системи торговельного обслуго­вування і тісно пов'язана з розвитком економіки, матеріальним і культур­ним рівнем життя населення. В умовах переходу економіки України до ринку з характерними для нього нестабільністю та мінливістю зовнішньо­го оточення, лібералізацією економічних відносин, демонополізацією ви­робництва і сфери обігу, високими темпами зростання чисельності підпри­ємств приватної та колективної форм власності, посиленням конкуренції на ринку товарів та послуг одним із визначальних факторів ефективного функціонування підприємств роздрібної торгівлі стають рівень і якість ко­мерційної роботи. Особливого значення при цьому набуває необхідність посилення орієнтації підприємств торгівлі на ринкові умови господарюван­ня, що передбачає не тільки вдосконалення окремих елементів торговель­ної діяльності, а і комплексний підхід до вирішення проблем, що спрямо­вані на максимальне задоволення потреб населення в товарах і послугах,

Впровадження ринкових відносин в економіку України вимагає також нових підходів до організації торгово-технологічних процесів на підприєм­ствах торгівлі, розвитку приватної ініціативи і підприємництва. У зв'язку


Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 437


       
 
 
   

та формування її інфраструктури в нових умовах господа- ринципи рювання повинні стати: ._ .. роздрібної

з цим загальними принципами розвитку роздрібної торгівлі

розвитку універсалізація торгівлі продовольчими товарами у по-

торгівлі

єднанні з формуванням мережі спеціалізованих та

вузькоспеціалізованих продовольчих та непродоволь-jrr*.'.;-.ч - уіа Vf. чих магазинів, розміщених у центрах житлових поселень;

— створення крупних універсальних роздрібних підприємств, торгових
центрів (комплексів) та формування торговельних мереж;

— розвиток мережі магазинів, розташованих у радіусі пішохідної до­
ступності (так званих зручних магазинів), що торгують широким асор­
тиментом продовольчих та непродовольчих товарів;

— виокремлення спеціальних зон для організації вуличних ярмарків
і базарів, зон торговельного обслуговування уздовж автошляхів тощо;

— розвиток роздрібної торгівлі за допомогою торгових автоматів.

Таким чином, розвиток роздрібної торгівлі повинен передбачати вико­ристання різноманітних форм торговельного обслуговування, характери­зуватися наявністю різноманітних структурно-функцюнальних параметрів торговельних об'єктів та орієнтуватися на конкретні зони торговельного обслуговування.

Різноманітність форм торговельного обслуговування може бути до­сягнута за рахунок функціонування магазинів з традиційними формами обслуговування (торгівля через прилавок), магазинів самообслуговуван­ня, що торгують за зразками, магазинів салонної торгівлі, роздрібної по­силкової торгівлі, магазинів-складів з технологією "Кеш енд керрі", мага-зинів-автоматів тощо,

Різноманітність структурно-функціональних параметрів підпри­ємств роздрібної торгівлі забезпечує формування незалежних торговель­них підприємств, фірмових підприємств товаровиробників, мережі мага­зинів оптових організацій та ін.

Орієнтація торгівлі на конкретну зону торговельного обслуговуван­ня передбачає розвиток магазинів місцевого значення (розміщені в радіусі пішохідної доступності, реалізують продовольчі та непродовольчі товари), загальносистемного значення (спеціалізовані та універсальні магазини), магазини у складі торгових центрів (підприємства роздрібної торгівлі, що спроектовані, побудовані та діють як єдиний територіальний комплекс, який здійснює торгівлю широким асортиментом продовольчих і непродо­вольчих товарів та має автостоянку). На певні сегменти товарного ринку орієнтовані підприємства, що входять до складу позамагазинних форм про­дажу товарів: речові ринки, ярмарки, базари, дрібнороздрібна та роздріб­на посилкова торгівля. Має передумови для розвитку у вітчизняній торгівлі


438 ікяікзо' Глава 4

мережевий маркетинг (товар реалізується спеціально підготовленими тор­говими агентами вдома у покупця, в установах, організаціях, на транспорті тощо), швидкими темпами розвивається електронна торгівля, заснована на використанні інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Роль і завдання розвитку роздрібної торгівлі в умовах перехідного періо­ду визначаються станом економіки країни. Це потребує такої організації торговельної діяльності, яка забезпечувала б одержання максимального прибутку, що можливе лише за умови наявності широкого і стійкого асор­тименту товарів у магазинах, доведення їх до покупців з мінімальними витратами суспільної праці й використанням найбільш ефективних ме­тодів торговельного обслуговування населення за високої ефективності роботи торговельних підприємств.

Конкурентні позиції роздрібної торгівлі на ринку визначаються станом роздрібної торговельної мережі, її складом, раціональним розміщенням на території, широтою асортименту товарів, що реалізуються, оснащен­ням сучасним торговельно-технологічним обладнанням. У свою чергу це зумовлює темпи зростання товарообороту і прибутку, якість торговельно­го обслуговування населення, продуктивність праці торгових працівників, ступінь задоволення попиту покупців на товари і послуги.

Соціальне значення роздрібної торгівлі визначається витратами часу на придбання товарів та відповідним збільшенням (чи зменшенням) вільного часу покупців, який може бути використаний для проведення дозвілля, виховання дітей, занять спортом і т. ін. Створення розгалуженої мережі підприємств роздрібної торгівлі, розвинутої системи торговельного обслу­говування стимулює збільшення виробництва товарів народного спожи­вання, підвищує рівень життя населення України.

Основними показниками, що характеризують стан та розвиток роздріб­ної торгівлі, є чисельність торговельних підприємств та роздрібний това­рооборот торговельних систем.

Станом на 01.01.2005 р. роздрібна торговельна мережа налічувала 78 563 об'єкти торгівлі; з них 58 328 магазинів та 20 235 підприємств дрібно­роздрібної мережі. За формами власності вони розподілені: державної та державної корпоративної власності — 2272 об'єкти, або 2,9 % ; комуналь­ної та комунальної корпоративної власності — 6529, або 8,3 %; приват­ної — 69 762 об'єкти, або 88,8 % (рис. 4.1.1). Порівняно з 2000 р. чисель­ність об'єктів торгівлі скоротилася на 24 683 од., або на 23,9 %. На 25,1 % зменшилася кількість магазинів.

При цьому тенденції розвитку роздрібного товарообороту були проти­лежними (рис. 4.1.2). Так, за період з 2000 по 2005 pp. обсяг роздрібного товарообороту зріс з 28,8 млрд грн до 67,6 млрд грн, або у 2,3 разу. У за­гальному обсязі товарообороту 2004 р. частка державної та державної


Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі



 


       
 
 
   


88,80%

8,30% 2,90%


Щ державна та державна корпоративна власність

Щ комунальна та комунальна корпоративна власність

□ приватна власність


Рис. 4.1.1. Роздрібна торговельна мережа Украши за формами власності (ста­
ном на 01.01.2005 р.)
і>с''



89 317

83 849

67 556

103 246


96 393


78 563


;tf Y.S


 






2004 р.


 


роздрібний

товарооборот,

млн грн


загальна чисельність

об'єктів торгівлі, од.


Рис. 4.1.2. Зміни загального обсягу роздрібного товарообороту та чисельності
об'єктів роздрібної торгівлі Украши за 2000—2004 pp. ,

корпоративної власності становила 2,8 %; комунальної та комунальної
корпоративної — 2,2 %; приватної — 95,0 % (рис. 4.1.3). {



95,00%

2,80% 2,20%


Щ державна те державна корпоративна власність

Щ комунальна та комунальна корпоративна власність

□ приватна власність


Рис. 4.1.3. Структура роздрібного товарообороту торговельних систем Украши за формами власності (станом на 01.01.2006 р.)

,iii'iij\ ;■■'.;. -.-її1'' ■'■ і.."'- і: -'v *■'


440 insnqoi чінМсщеич у ^гпАміівід Глава 4

Таким чином, роздрібна торгівля представлена в основному приватни­ми підприємствами, на частку яких у чисельності підприємств та їх това­рообороті припадає від 88,8 до 95,0 % .

Зауважимо, що до 2004 р. у статистичних збірниках Держкомстату України був прийнятий розподіл чисельності роздрібних торговельних підприємств та товарообороту за формами власності на державні, кому­нальні, приватні та колективні. Зокрема, станом на 01.01.2004 р. із 83,8 тис. об'єктів торгівлі на частку державних припадало 2,8 тис. од., або 3,2 % ; комунальних — 7,0 тис. од., або 3,5 %; приватних — 11,2 тис. од., або 13,4 %; колективних — 62,7 тис. од., або 74,8 %. Відповідно за фор­мами власності структура роздрібного товарообороту на 01.01.2004 р. мала вигляд: підприємств державної форми власності — 3,4 %; комунальної — 2,7 %; приватної — 12,0 %; колективної — 78,8 %.

4.1.2. Зміст комерційної діяльності в роздрібній торгівлі

Комерційна діяльність як категорія ринкової економіки охоплює про­цеси, що забезпечують систему товарно-грошового обміну на різних його етапах. За структурою вона поділяється на три блоки: виробництво — опто­ва торгівля, оптова торгівля — роздрібна торгівля, роздрібна торгівля — сфера споживання. Якщо у першому блоці комерційна діяльність орієнто­вана на збут виробленої продукції, у другому — на здійснення товарно-грошового обміну товарів складного асортименту, реалізація яких немож­лива без організованої оптової торгівлі, то третій блок об'єднує операції, що забезпечують безпосередній обмін товарів на його завершальній стадії. Специфіка комерційної роботи в підприємствах роз-

Слецифіка та особливості комерційної діяльності

дрібної торгівлі полягає в тому, що споживачем то­
варів та послуг тут виступає населення.
Це вимагає
врахування різноманітних психологічних типів, індивіду-
_ альних особливостей покупців, їх споживацьких потреб,

що постійно змінюються.

Особливістю комерційної діяльності в роздрібній торгівлі є побудо­ва відносин між продавцем і покупцем на основі усного договору роз­дрібної купівлі-продажу товарів. За договором продавець бере зобов'я­зання передати покупцеві товар для особистого, сімейного, домапінього та іншого використання після сплати його покупцем.

Договір роздрібної купівлі-продажу товарів є публічним; він регламен­тує зобов'язання магазину продавати товари (надавати послуги) на одна­кових для всіх покупців умовах.

Укладенню договору передує публічна оферта. Нею вважається пропо­зиція товару засобами реклами, каталогів тощо, які мають усі суттєві умови


Комерційна діяльність у роздрібній торгівлі 441

договору. Публічною офертою вважається також виставка товарів, розмі­щення їх на торговельно-технологічному обладнанні, оприлюднення відо­мостей про товари.

Договір роздрібної купівлі-продажу товарів вважається укладеним з мо­менту надання покупцеві касового чи товарного чека або іншого докумен­та, що підтверджує оплату товару.

Підприємство роздрібної торгівлі, виходячи на споживчий ринок, має на меті успішну реалізацію товарів та отримання відповідного прибутку. З урахуванням цього завданнями роздрібного торговельного підприємства в умовах ринково орієнтованої економіки є:

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.