Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 36 страница

За ознаками тривалості лізингової угоди, обсягів
обов'язків лізингодавця та рівня окупності об'єкта
лізингу виділяють два найбільш поширених види
лізингу — фінансовий лізинг та оперативний лізинг.
При цьому у вітчизняному законодавстві та спеці­
альній літературі наводяться різні визначення та
характеристики таких видів лізингу. -,

Так, відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", фінансовий лізинг — це господарська операція фізичної чи

380 arqeartT ужвцодп (лсаотпо йннуезпсвое* Глава З

юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем на замовлення орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування орендарю на термін, що не перевищує терміну повної амортизації таких основних фондів з обов'язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю. У Законі України "Про лізинг" (у редакції 1997 р.) зазначено, що під фінансовим лізингом розуміють договір лізин­гу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення одержує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший терміну, протягом якого амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. В неодноразових роз'яс­неннях Вищого арбітражного суду України та ДПАУ наголошувалось на тому, що фінансовий лізинг — це угода, яка передбачає виплату лізинго­вих платежів, які покривають повну або більшу частину вартості облад­нання, а також затрати на його утримання (термін оренди у цьому випад­ку наближається до терміну повної амортизації обладнання). Таким чи­ном, фінансовий лізинг — це вид середньо- і довготермінового лізингу.

Сучасне нормативне визначеня поняття фінансового лізингу наведено у ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", в якій стверджується, що фінансовий лізинг — це "...вид цивільно-правових відносин, що вини­кають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізин­гу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (по­стачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специ­фікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений термін не менше одного року за встановлену плату (лізин­гові платежі)".

Статею 806 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором фінансового лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'я­зується передати іншій стороні (лізингоодєржувачеві) у користуван­ня майно, що належить лізингодавцю за правом власності й було набу­те ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (по­стачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфі­кацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за обумовлену плату (лізингові платежі).

З економічного погляду, фінансовий лізинг — це найрозповсюдж^ні-ший як у світі, так і в Україні вид лізингу, який передбачає здавання в оренду (лізинг) обладнання чи іншого майна на тривалий термін, який є співвідносним з терміном амортизації об'єкта лізингу або більшим за нього, і повне або майже повне відшкодування його вартості за період використання. Після закінчення терміну дії договору фінансо­вого лізингу користувач (лізингоодержувач) може придбати обладнання

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 381

у власність за пільговою або залишковою вартістю, поновити дію договору лізингу на пільгових умовах або припинити лізингову угоду.

Фінансовий лізинг відрізняється від інших видів лізингу тим, що:

— вибір об'єкта лізингу та його продавця, як правило, здійснює ліаин-
гоодержувач;

— майно для користувача купує лізингодавець з повідомленням про­
давця про здавання майна в лізинг певній особі;

— лізингове майно призначається виключно для підприємницьких ці­
лей;

— технічне обслуговування і страхування, як правило, є обов'язком лі-
зингоодержувача;

— ризики випадкової втрати чи псування об'єкта лізингу переходять до
лізингоодержувача з моменту передавання йому об'єкта;

— сума лізингових платежів передбачає повну або близьку до неї вартість
лізингового майна в цінах на момент угоди;

— лізингодавець не несе відповідальності за виконання продавцем умов
договору купівлі-продажу об'єкта лізингу (крім випадків, коли за до­
рученням користувача він сам обрав продавця); лізингоодержувач має
право висувати вимоги до продавця щодо якості, термінів поставки
та інших умов договору купівлі-продажу об'єкта лізингу;

— тривалість дії лізингової угоди близька до нормативного терміну служ­
би та окупності об'єкта лізингу;

— перехід права власності на лізингове майно до користувача може бути
передбачений в кінці або до завершення терміну договору після спла­
ти всієї суми лізингових платежів.

Принципова схема реалізації угоди фінансового лізингу, зображена на рис. 3.5.10, передбачає відбір потенційним користувачем (лізингоодержу-вачем) необхідного обладнання (іншого майна), проведення переговорів з виробником такого обладнання про ціну та умови поставки, придбання цього обладнання лізинговою компанією та отримання кредиту банку.

Основними модифікаціями фінансового лізингу є відокремлений (або лєвереджований) лізинг, простий лізинг, складний лізинг, груповий лізинг та ін.

Оперативний (операційний) лізинг — вид лізингу, що укладається на термін менший, ніж амортизаційний період. Оперативний лізинг охоплює лізингові (орендні) відносини, за яких витрати лізингодавача, що пов'язані з придбанням та утриманням засобів, які здаються в оренду, не покриваються орендними платежами протягом одного лізингового контрак­ту, термін дії якого є значно меншим за термін фізичного зносу облад­нання.

Глава З

Страхування

Лізингові платежі

Поставка об'єкта лізингу

Вибір об'єкта

лізингу і його

замовлення

а а

їа о

■а f-

о

ІЗ

о а и о х

a

S

ffl

Рис. 3.5.10. Принципова схема реалізації угоди фінансового лізингу

Після закінчення договору щодо оперативного лізингу він може бути продовжений, або об'єкт лізингу повертається лізингодавцю і знову здається в лізинг іншому лізингоодержувачеві.

Таким чином, оперативний лізинг передбачає для лізингодавця мож­ливість здавати в лізинг своє майно, котре він закуповує на свій страх і ризик, неодноразово протягом нормативного терміну його служби.

Основними особливостями оперативного лізингу, які відрізняють його від інших видів лізингу, є те, що:

— термін угоди є значно коротшим, ніж період фізичного зносу об'єкта
лізингу;

— технічне обслуговування, як правило, бере на себе лізингодавець;
—■ лізингові платежі не компенсують вартості об'єкта лізингу за один

термін дії договору лізингу;

— ставки лізингових платежів є, як правило, високими, оскільки вклю­
чають в себе додатково всі витрати з технічного обслуговування;

— лізингодавець несе ризики, пов'язані з втратою, псуванням об'єкта
лізингу та відшкодуванням вартості майна;

— об'єктами лізингу переважно є основні засоби з високими темпами
морального старіння або ті, які вимагають спеціального технічного
обслуговування;

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 383

— після закінчення терміну угоди об'єкт лізингу можна повторно зда­
вати в лізинг; ^г(./Ш:і

— відповідальність за недоліки об'єкта лізингу несе лізингодавець,
навіть якщо він про них не знав;

— користувач не має права вимагати переходу власності на об'єкт лі­
зингу;

— в договорі може бути передбачена можливість викупу об'єкта лізин-
гоо держу вачем;

— у договорі зазначена залишкова вартість об'єкта лізингу на різні дати;

— лізингоодержувач має право застрахувати ризик своєї відповідаль­
ності за порушення умов договору на користь лізингодавця тощо.

Використання оперативного лізингу дає змогу скоротити термін оренди (обмежується терміном фізичного зносу обладнання), покласти на лізинго-одержувача ризики втрати чи псування майна — об'єкта лізингу, після закінчення терміну угоди продати об'єкт лізингу або повторно здати його в лізинг, забезпечувати технічне обслуговування, в т. ч. поточні ремонти зданого в лізинг обладнання.

Оперативний лізинг застосовується в тих випадках, коли: очікувані до­ходи від експлуатації орендованого обладнання не окуповують його ціни; обладнання потрібне користувачеві на невеликий термін (сезонні роботи, разове цільове використання); лізингове обладнання вимагає спеціально­го технічного обслуговування та (або) у лізингоодержувача немає власних кваліфікованих спеціалістів для його експлуатації; об'єктом лізингової угоди може бути унікальне нове, неперевірене в експлуатації або ж вико­ристовуване (можливо, неодноразово) обладнання.

Застосування у господарській практиці оперативного лізингу обумовле­не тим, що лізингодавці (лізингові компанії, лізингові дилери) за характе­ром своєї діяльності є вузькоспеціалізованими і завдяки доброму знанню вимог ринку відповідного обладнання можуть забезпечувати необхідний технічний сервіс. Застосовують оперативний лізинг з метою продажу орен­дованого майна клієнтові лише після закінчення терміну лізингу завдяки включеному в лізинговий договір праву на опціон. Найчастіше оператив­ний лізинг використовується автомобільними дилерами та торговельними фірмами з продажу різних видів обладнання для здавання в оренду облад­нання та інших основних засобів для сільськогосподарських, будівельних, транспортних, гірничовидобувних підприємств, поставок комп'ютерної техніки тощо.

У практиці господарської діяльності застосовуються деякі

ТТл-які інші

специфічні різновиди лізингу, зокрема, відновлюваний лі- .

„ . „ „ . . різновиди

зинг, револьверний лізинг, компенсаційний лізинг, лізинг,

який сприяє збуту тощо.

384 вірваот yJKisooqn оюаотпо рннзі'чпез^х Глава З

Відновлюваний лізинг передбачає періодичну заміну обладнання за за­явкою лізингоодержувача новими, досконалішими різновидами обладнан­ня аналогічного призначення.

Револьверний лізинг надає право лізингоодержувачеві після закінчен­ня обумовленого угодою терміну обміняти орендоване обладнання на інше, яке, відповідно до технологічних особливостей виробничого процесу, стає необхідним для нього на подальшій стадії розвитку виробництва. Згідно з такою угодою, без її переукладання, відбувається заміна орендованої тех­ніки на моделі нового покоління, або ж якщо орендована техніка викори­стовувалася у виробничому процесі одноразово чи протягом нетривалого періоду, після чого виникла потреба в оренді іншого виду обладнання (по­вернене обладнання лізингодавець може здавати в лізинг іншим суб'єктам господарювання).

Використання відновлюваного та револьверного лізингу дозволяє су­б'єктам господарювання — ліаингоодержувачам швидко і з незначними витратами переоснастити виробничі потужності сучасним і високотехно-логічним обладнанням, сприяє впровадженню досягнень НТП.

Компенсаційний лізинг передбачає оплату лізингоодержувачем своїх зобов'язань шляхом постачання продукції, яка виготовлена на отримано­му в лізинг обладнанні, або шляхом надання зустрічних послуг. Його за­стосування обумовлене наявністю у підприємств проблем, пов'язаних з від­сутністю або недостатністю коштів (особливо валютних) для придбання сучасних високопродуктивних видів обладнання. Поряд з цим, його засто­сування обмежується технологічними можливостями підприємства-лізин -гоодержувача щодо виробництва конкурентоздатної продукції, якістю використовуваної для цього сировини, кваліфікацією робочої сили.

Змішаний лізинг ґрунтується на поєднанні грошових і компенсацій­них платежів з використанням елементів бартерної угоди.

Лізинг, який сприяє збуту, передбачає надання лізингових послуг не силами виробника певного обладнання, для якого невідомим є потенцій­ний користувач такого майна, а продавцем-постачальником, який забез­печує збут даного обладнання певним клієнтам, надаючи їм, серед іншого, і можливість придбання майна на умовах лізингової угоди. Привабливість такої схеми для лізингової компанії пов'язана з можливістю постійного розширення кола клієнтів, а для постачальника — продавця обладнання — з пропонуванням клієнтам так званого зовнішнього фінансування угоди купівлі-продажу обладнання, що сприяє активізації продажів.

У.

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів

3.5.4. Порядок організації та реалізації лізингових відносин

Лізингова діяльність з-поміж різних видів підприємниц­тва вирізняється за складом учасників, специфікою функ­цій, особливостями інвестиційних проектів, які передбача­ють комплекс організаційно-правових, фінансових, комер­ційних, маркетингових, технічних та виробничих процесів, а також змістом, переліком і послідовністю заходів, які забезпечують ре­алізацію лізингових відносин (рис. 3.5.11)

Продавець

І

Лі зингоодержу вач

І

Л і зинго давець

1

Кредитний договір

І

Страхова компанія

Банк

Рис. 3.5.11. Принципова схема лізингових відносин

Як видно, на практиці навіть найпростіша схема лізингу передбачає необхідність залучення додаткових учасників — суб'єктів лізингових відно­син та укладення кількох угод, які відрізняються за формою, змістом, цільовим призначенням та ін. Сукупність учасників лізингових операцій та зв'язків між ними зображена на рис. 3.5.12.

Для організації та реалізації лізингу необхідно сформувати систему зв'язків як між основними суб'єктами лізингу, так і з іншими потенцій­ними учасниками лізингових операцій:

— інвесторами, які вкладають кошти у створення та діяльність лізин­
гової компанії;

— банками, які здійснюють додаткове фінансування лізингових опе­
рацій;

— лізинговою компанією; _іУ:Мн*іь от*»'» і».«ь

13 Комерційна діяльність

Глава З

Банк

Страхова компанія

Інвестори (акціонери)

П остача льник ■ виро б н и к

І

Постачальник-продавець

Збутовий посередник

Технічно-сервісне підприємство

Ремонтно - ре ноааційне підприємство

Клієнт

Посеред­ник

Клієнт

Рис. 3.5.12. Зв'язки між основними суб'єктами лізингу

— складом лізингової компанії, з якого об'єкти лізингу постачаються
лізингоодержувачеві й на який вони повертаються після закінчення
терміну лізингу;

— посередниками, які підшукують лізингоодержувачів;

— клієнтами лізингових компаній;

— постачальниками (виробниками або продавцями) об'єктів лізингу;

— страховими компаніями, які надають лізинговій компанії страхові
послуги зі страхування майна — об'єкта лізингу, транспортних ри­
зиків під час поставок обладнання лізингоодержувачам і фінансових
ризиків при виконанні лізингових операцій;

— технічно-сервісними підприємствами, які здійснюють технічне обслу­
говування зданого в лізинг майна за договором з лізинговою компа­
нією або за прямим договором з лізингоодержувачем;

— підприємствами, які здійснюють ремонт та реновацію об'єктів, що
перебували в лізингу і повернуті після закінчення його терміну;

— збутовими посередниками, які реалізовують на ринку повернуті об'єк­
ти лізингу з попереднім ремонтом та реновацією або без них.

Із загальної сукупності зв'язків варто вирізнити основні комерційні зв'язки, які забезпечують лізингові операції:

— "лізингова компанія — лізингоодержувач — постачальник об'єкта
лізингу" — тристоронній договір про лізинг;

— "лізингова компанія — постачальник" — частина тристороннього
договору, яка передбачає контракт на придбання лізинговою компа­
нією об'єкта лізингу;

Комерційне забезпечення оптового продажу товарів 387

— "лізингова компанія — банк" — кредитний договір з банком на фінан­
сування операції придбання лізинговою компанією об'єкта лізингу;

— "банк-постачальник" — оплата отриманого об'єкта лізингу за дору­
ченням лізингової компанії в рахунок кредитного договору;

— "лізингова компанія — страхова компанія" — договори страхування
лізинговою компанією ризиків, пов'язаних з лізинговою операцією;

— "лізингоодержувач — технічно-сервісне підприємство" — договір між
лізингоодержувачем і підприємством, яке здійснює технічне обслу­
говування об'єкта лізингу.

Загалом лізинговий процес як послідовність дій з моменту форму­вання концептуальної ідеї лізингової угоди до практичного її втілення шляхом поставки обладнання, виробництва продукції та завершення угоди, можна розглядати як цикл, що охоплює три основні стадії — підго­товчу, організаційну та експлуатаційну, кожна з яких, у свою чергу, роз­поділяється на окремі етапи, елементи та конкретні види робіт.

Лізингова угода може бути укладена лише за умови проведення комплек­су підготовчих заходів, які здійснюються основними суб'єктами угоди. При цьому зміст і перелік підготовчих заходів зумовлені місцем суб'єкта в лізинговій угоді. Так, лізингоодержувач, який найчастіше є ініціатором лізингової угоди, повинен визначити зміст підприємницької ідеї, проана­лізувати умови та особливості лізингової угоди, розробити відповідний підприємницький проект щодо організації лізингу обладнання чи іншого майна. Лізингова компанія здійснює економічну оцінку пропонованих лізингових проектів, виявляє пріоритетні для регіону (чи країни) напря­ми інвестицій, досліджує стан і тенденції розвитку ринку найбільш при­вабливих об'єктів лізингу, аналізує економічну діяльність потенційних клієнтів тощо.

Організаційна (інвестиційна) стадія передбачає оформлення лізин­гової угоди та здійснення процесу поставки обладнання його користувачу.

Експлуатаційна стадія лізингового процесу охоплює період експлуа­тації об'єкта лізингу, виплати лізингових платежів та закриття угоди. Після завершення терміну лізингової угоди вирішується питання щодо подальшого використання майна — об'єкта лізингу — шляхом продов­ження угоди, викупу обладнання лізингоодержувачем або повернення майна лізингодавцеві.

У процесі організації лізингових відносин суб'єкти лізингу повинні узго­
дити і документально оформити: j

— заявку лізингоодержувача лізингодавцеві на закупівлю необхідного
обладнання;

— висновок лізингодавця про платоспроможність отримувача та про
ефективність лізингового проекту; ......... '- - '- -

/жядодп отоаотпо т

Глава З

— замовлення-наряд лізингодавця постачальнику;

— договір про надання позики лізингодавцеві для закупівлі обладнан­
ня;

— договір купівлі-продажу обладнання;

— акт приймання обладнання лізингоодержувачем в експлуатацію;

— лізингову угоду; 'і-'¹-

— договір про технічне обслуговування обладнання;

— договір про страхування обладнання.

Послідовність дій учасників угоди оперативного лізингу відображена на рис. 3.5.13.

Оплата об'єкта лізингу

Продавець

(постачальник,

виробник об'єкта

лізингу)

Страхування об'єкта лізингу

Поиск по сайту: