Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 15 страница



Багатоплановість і широта функцій біржової торгівлі засвідчують важ­ливість цієї форми оптового продажу товарів для широкого кола суб'єктів господарювання у різних секторах економіки. "


Комерційна діяльність на оптовому ринку 153


         
 
 
   
 
   

Значення біржової торгівлі виявляється у її поміт­ ному впливі на сфери виробництва, обміну та спожи- біржової вання.

Значення

торгівлі для розвитку оптового ринку

Біржова торгівля є одним із важливих каналів за­купівлі сировини та матеріалів для промислових під­приємств, оскільки саме в ній зосереджені основні обся­ги реалізації стратегічних видів ресурсів — енергоносіїв, металів, аграр­ної сировини. Саме тому біржі мають прямий вплив на формування основних видів цін і тарифів, які згодом позначаються на собівартості й оц­тово-відпускних цінах промисловості.

Потужним регулятором сфери виробництва є також ринок цінних паперів, зосереджений в мережі фондових бірж, що спеціалізуються на котируванні й реалізації облігацій, векселів, акцій, тобто беруть активну участь у створенні сучасного фінансового інструментарію.

Система бірж має також ключове значення для сфери обміну то­варів і послуг. Вона є місцем праці або об'єктом зацікавленості значної кількості комерційних посередників — агентів, брокерів, дистриб'юторів, що діють як на інституціональному, так і на споживчому ринках. Для більшості цих суб'єктів біржова діяльність має не лише вагоме практич­не, але й інформативне значення. Створювана на біржах інформація фор­мує великий масив різнопланової комерційної інформації, що широко застосовується в аналітично-плановій роботі посередницьких фірм.

Біржова торгівля помітно впливає на сферу споживання, забезпе­чує потреби виробничих споживачів і визначає основні параметри си­стеми цін на споживчому (роздрібному) товарному ринку.

2.7.2. Товарна біржа, її раль та функції

Поняття товарної

Основним місцем здійснення чисельних біржових опе­рацій та оборудок із сировиною та матеріалами, товарами є

мережа товарних бірж. Товарні біржі в межах своєї діяль-

„ - біржі

ності організовують і зосереджують загальний обсяг комер- г

дійних оборудок, що в майбутньому формують фізичні й вар­тісні показники сукупного біржового обороту*.

Товарна біржа це ринкова установа некомерційного типу, що функціонує як елемент інфраструктури інституціонального ринку, обслуговує його потреби, забезпечуючи оборот великих партій товарів

* Сукупний біржовий оборот включає в себе також обіг нетоварних активів (цінних паперів, грошей, грошових зобов'язань, золота тощо), про що в цій главі не йдеться.


154 —"'* "-.'"'ч■■'' -' - ■'■■' — Глава 2

(сировини) шляхом, систематичного проведення відповідно організо­ваного торгу.

Загальна сукупність товарних бірж утворює матеріально-технічну базу біржової торгівлі — мережу товарних бірж. Ця мережа є місцем, де про­водиться біржовий торг, створюється І надається широке коло організацій­них, комерційних та інформаційних послуг учасникам оптового ринку.

Товарна біржа як активний елемент комерційних зносин на опто­вому товарному ринку не є повноцінним суб'єктом комерційної діяль­ності, оскільки не планує, насамперед, одержання прибутку. Доходи біржі утворюються не внаслідок операцій купівлі-продажу, а завдяки за­провадженню комплексу послуг з організації, проведення та забезпечення біржового торгу.

Наголошуючи на вторинному, допоміжному значенні товарної біржі у цілісному механізмі функціонування інституціонального ринку, слід сха­рактеризувати основні внутрішні ознаки діяльності біржі, що надають їй значення повноцінного елементу інфраструктури товарного ринку.

До основних внутрішніх ознак, притаманних суто біржам, слід відне­сти:

— регулярність відновлення біржового торгу в чітко визначеному місці
протягом певного періоду;

— здійснення біржової комерційної діяльності відповідно до заздалегідь
встановлених єдиних правил і біржових звичаїв, що не суттєво
відрізняються на окремих біржах;

— стандартизація основних параметрів біржових контрактів на товари
(сировину) та основних якісних характеристик біржового товару;

— організація операцій купівлі-продажу на основі реального співвідно­
шення попиту і пропозиції;

— здійснення регулярних котирувань біржової кон'юнктури на реаль­
ному, ф'ючерсному та опційному товарних ринках;

— проведення фіктивних, безтоварних (спекулятивних) біржових обо-
РУДок;

— забезпечення страхування (хеджування) цінового ризику на біржах
за допомогою різноманітних методів;

— проведення клірингу між учасниками біржових оборудок і контрак­
тів — контролю за своєчасністю та повнотою здійснення розрахунків
між сторонами біржових угод;

— створення потужного масиву інформації, яка широко застосовується
всіма суб'єктами товарного ринку.

Отже, товарна біржа це напрацьований світовим бізнесовим до­свідом механізм ефективного розповсюдження власних економічних


Комерційна діяльність на оптовому ринку 155

інтересів на широке коло суб'єктів ринку на засадах рівноправної кон­куренції.

Тривала історія зародження та еволюції біржової і----------- ;---- ;—

торгівлі суттєво урізноманітнила товарні біржі, спричи- лаеифікація

. . товарних бірж

нила їх трансформацію від елементарного гуртового рин-

ку — місця проведення торгу великими партіями товарів
до складної організаційно-господарської структури багатофункціонально­
го типу. "*>
Суттєве ускладнення контингенту біржових установ потребує упоряд­
кування окремих їх видів за допомогою детальної класифікації. Провести
класифікацію товарних бірж можна за допомогою низки суттєвих ознак.

Первинною ознакою поділу і систематизації сукупності біржових уста­нов є основний вид об'єкта біржового торгу, на якому спеціалізується біржа. Беручи до уваги цю ознаку, розрізняють чотири основних типи біржових установ: товарні, фондові, валютні та змішані. Наведена ниж­че класифікація товарних бірж за більшістю ознак співпадає з класифіка­ціями інших типів (фондових, валютних, змішаних) бірж.

За формою власності розрізняють два основних види товарних бірж: державні (публічно-правові) й приватні.

Державні біржі широко розповсюджені у Західній Європі. До них на­лежать ті біржові установи, які повністю контролює держава. Доступ до діяльності на цих біржах мають усі легально зареєстровані підприємці та комерсанти, що побажали стати членами біржі, або придбати разові квит­ки для участі в торгах.

Приватно-правові, або приватні, біржі є найбільш характерними для СІЛА, належать до власності відповідної біржової корпорації за умови її підзвітності державі. Виняткове право участі в торгах на приватній біржі мають лише члени біржової корпорації (асоціації брокерських контор) за спеціальним дозволом Ради директорів місцевої біржової корпорації.

Окремий статус має велика частина біржових установ країн СНД, для яких характерне поєднання декількох форм власності. Крім державної і приватної власності, в установчому капіталі бірж є також кошти, що на­лежать колективам працівників. На біржах пострадянських країн посту­пово зростає частка приватного капіталу, що свідчить про фактичне пере­творення цих бірж із публічно-правових на приватні торговельні асо­ціації закритого типу.

Організаційно-правовий статус товарних бірж дає змогу вирізняти біржові установи у вигляді акціонерних товариств (відкритого і закри­того типу), товариств з обмеженою відповідальністю, асоціацій тощо.


156 »пім*ііі wMftwrmn чи .<r-itu,inoin а Глава 2

Відповідно до регіону діяльності основного контингенту учасників (суб'єктів), що діють на даній біржі, загальну сукупність бірж поділяють на: світові, міжрегіональні Й національні.

Товарні біржі світового значення відкриті для виробників сировини та товарів стратегічного призначення, комерційних посередників і про­відних оптових покупців, обсяги діяльності яких мають трансконтинен­тальний, світовий характер. Результати поточних котирувань цін унаслі­док проведених операцій і прогнози ф'ючерсних котирувань на світових біржах покладено в основу світових цін на стратегічні види сировини та товарів. Переважна більшість світових бірж сконцентрована в США, Ве­ликобританії, Японії та Франції. Серед інших до них належать: Чиказька торговельна палата (СВОТ), Чиказька товарна біржа (СМЕ), Нью-Йорк-ська товарна біржа (NYMEX), Токійська товарна біржа, Паризька біржа (МАТІФ) тощо. Міжрегіональні товарні біржі залучають пере­важно суб'єктів біржової діяльності декількох сусідніх країн світового про­мислового регіону — Західної Європи, Швденно-Східної Азії тощо.

Національна товарна біржа зосереджує свою діяльність у межах то­варного ринку певної країни. Такі біржі функціонують як у країнах із слабо розвинутою економікою (Бразилія, Україна, Росія), так і в передо­вих індустріальних державах (США, Австралія, Японія).

Масштаб впливу бірж дозволяє класифікувати їх на центральні, ре­гіональні й локальні. Товарні біржі, що розташовані у загальновизнаних центрах торгівлі на перетині транспортних шляхів, є центральними. До того ж місце виробництва біржового товару не має визначального характе­ру. Як приклад можна навести Нью-Йоркську, Лондонську чи Гамбурзьку біржі кави. Відомо, що кава у цих регіонах за їх природно-кліматичними умовами продукуватися не може. Однак основні обсяги врожаю кави, ви­рощені в Латинській Америці, Африці та країнах Азії, реалізують саме в США, Великобританії та Німеччині,

Регіональні товарні біржі впливають на характер господарських зв'язків між суб'єктами комерційної діяльності декількох великих еконо­мічних районів. До них можна віднести, зокрема, такі найбільші вітчиз­няні біржі, як Українська товарно-сировинна біржа, Українська аграрна біржа тощо.

Локальні, або місцеві, біржі впливають на господарські процеси всере­дині невеликого за масштабами місцевого ринку із незначною кількістю учасників і, як правило, вузьким асортиментом товарів.

За характером основного асортименту товарів, що реалізується на біржі, розрізняють: вузькоспеціалізовані, спеціалізовані й універсальні

ТОВарНІ


Комерційна діяльність на оптовому ринку 157

Вузькоспеціалізовані товарні біржі мають найменшу питому вагу в за­гальній кількості бірж, адже їх біржові операції стосуються суто одного виду товару (алмази, кава, какао, нафта тощо).

Спеціалізовані товарні біржі оперують товарами, що об'єднуються в од­нотипні групи (дорогоцінні метали, зернові продукти, худоба, лісомате­ріали).

Універсальні товарні біржі найширше представлені й характеризують­ся розширеним асортиментом більшості або всіх біржових товарних груп.

За характером основних біржових операцій усі товарні біржі поділя­ються на: біржі реального товару, ф'ючерсні, опційні й комплексні.

На біржах реального товару об'єктом біржового обороту є наявний товар або такий, що планують виготовити (виростити) протягом найближ­чого часу.

Ф'ючерсні біржі оперують специфічним товаром — контрактами на поставку товарів у майбутньому.

Опційні біржі спеціалізуються на купівлі-продажу прав і зобов'язань щодо товарів та контрактів (реальних, ф'ючерсних і опційних) на біржові товари.

Слід зазначити переважно фіктивний (безтоварний) характер ф'ючерс­них та опційних операцій, які отримали у біржовій практиці назву біржо­вих спекуляцій. Оскільки біржові спекуляції тісно пов'язані між собою, а також із фізичним біржовим ринком (ринком реального товару), то і бір­жі, на яких поєднуються три основні види операцій, називаються ще ком­плексними.

Ступінь відкритості біржового торгу визначається організаційно-пра­вовим статусом біржі. За цією ознакою біржі поділяються на: відкриті (з публічним веденням біржового торгу) і закриті. Якщо на відкритих біржах контингент суб'єктів біржової діяльності включає членів біржі, їх представників (біржових посередників) і відвідувачів (разових і постійних), то контингент закритих бірж складається виключно із членів біржі та їх представників.

Динаміка розвитку вітчизняних бірж (в одиницях на початок року) наведена у табл. 2.7.1.

Зокрема, загальна кількість установ бірж в Україні має тенденцію до щорічного стрімкого зростання. Протягом 90-х років минулого століття загальне число вітчизняних бірж зросло більше, аніж у п'ять разів, до­сягнувши 365 од. на початок 2000 p., проти 66 бірж, створених у 1991 р. Водночас найбільшу питому вагу (40%) становлять товарні й товарно-сировинні біржі (146 од.). Якщо врахувати, що товарно-сировинні ресурси



Глава 2


Таблиця 2.7.1. Кількість біржових установ в Україні*

 

 

 

Біржові установи РОКИ
одиниць питома вага,
Усього зареєстровано: 100,0
— універсальні; 25,1
— товарні й товарео-сировинні; 53,2
— агропромислові; ЗО 6,5
— фондові та товарно-фондові 4,1
інші 11,1

обертаються також на багатьох універсальних, агропромислових і товар­но-фондових біржах, стає зрозуміло, що реалізація товарів і сировини є основною спеціалізацією більшості вітчизняних бірж.

Організацій­на побудова товарної біржі

Сучасні товарні біржі як складні організаційно-функ­ціональні інституції товарного ринку характеризуються насиченою і багатофункціональною структурною побудо­вою.

Відмінності в контингенті учасників, масштабі впли­ву, організаційно-правовому статусі й спеціалізації біль­шості товарних бірж видозмінюють і модифікують організаційну структу­ру конкретної біржової установи.

У найбільш загальному вигляді організаційну побудову товарної біржі можна уявити у вигляді поєднання органів управління і функціональних підрозділів, що є у складі різних за потенціалом і масштабами діяльності товарних бірж.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори засновників та членів, що скликаються періодично, відповідно до Статуту, і вирішу­ють кардинальні питання поточної діяльності й перспектив розвитку біржі. Саме на загальних зборах ухвалюють установчі документи, правила робо­ти біржі та зміни до них; здійснюють прийом і виключення членів біржі; затверджують структуру і штати функціональних підрозділів біржі; органі­зовують вибори членів біржового комітету.

* Складено за даними Держкомстату України,1 0|іік ■'■ ' '■" "* L)


Комерційна діяльність на оптовому ринку 159

Затверджений загальними зборами засновників і членів біржі біржо­вий комітет здійснює загальне керівництво роботою біржі протягом ви­значеного проміжку часу (рік та більше) у проміжку між черговими за­гальними зборами членів біржі. Голову (президента), його заступників і членів біржового комітету (Ради біржі, Ради директорів) персонально за­тверджують на загальних зборах. Зазвичай вони не є представниками чле­нів біржі або її працівниками.

До функцій біржового комітету належать: контроль за діяльністю ви­конавчої дирекції (Правління) біржі; тимчасова зупинка членства і усу­нення порушників біржових правил від біржових торгів; прийом тимчасо­вих членів; реалізація рішень і постанов загальних зборів; підготовка чер­гових загальних зборів.

Оперативне керівництво функціонуванням товарної біржі та її струк­турних підрозділів очолює Правління (виконавча дирекція) біржі. Прав­ління виконує організаційно-господарські функції щодо організації біржо­вої торгівлі: забезпечує поточне керівництво комісіями (комітетами, відділами) біржі; здійснює господарсько-фінансове, матеріальне, кадрове керівництво біржовою діяльністю; ведення біржового торгу; рекламне, інформаційне обслуговування суб'єктів біржової торгівлі; координацію роботи щодо розширення і розвитку біржової діяльності.

Для забезпечення окремих напрямків багатофункціональної діяльності біржової установи біржовий комітет створює комісії, комітети, відділи. Кількість і структура функціональних підрозділів відповідної біржової установи залежать передусім від масштабів та спеціалізації цієї товарної

бІрЖІ Й МОЖУТЬ СУТТЄВО ВІДРІЗНЯТИСЯ. •,,, . .fi,-,- .

Основними функціональними структурними підрозділами товарних бірж можуть бути: комісія з прийому нових членів; арбітражна комісія; комісія з ділової етики; спостережний комітет; комісія з ділових опера­цій; ревізійна комісія; відділ біржових товарів; ринговий комітет; коти­рувальний комітет; відділ реєстрації біржових оборудок; розрахункова (клірингова) палата, або центр.

Для здійснення специфічних організаційно-розпорядчих і адміністра­тивно-господарських функцій на товарній біржі створюються відповідні структурні підрозділи. Кількість та функціональне призначення структур­них підрозділів товарної біржі не є величиною сталою і залежить, насам­перед, від спеціалізації, масштабів діяльності й бізнесових звичаїв країни розміщення кожної конкретної установи біржі.

Роль і функції товарних бірж

Товарні біржі на сучасному етапі відіграють провідну роль в організації оптової торговельної діяльності. Це виявляється одночасно у декількох напрямках. По-пер­ше, біржі є унікальним мірилом співвідношення попиту


160 ysiHKq умовотпо ви чг^інсгпіИл Глава 2


і пропозиції на сировину і товари стратегічного призначення для всього господарського механізму. По-друге, вони максимально обмежують суб'єк­тивно-монопольні підходи до ціноутворення на стратегічну продукцію і ви­готовлені з неї товари. Реальні біржові ціни і ф'ючерсні котирування ста­новлять основу калькуляцій виробничих цін і тарифів. По-третє, торгівля через біржі — це відносно найменш ризикований вид оптової торгівлі, оскільки біржі володіють відпрацьованим механізмом страхування комер­ційного ризику.

Роль товарних бірж у розвитку гуртової торгівлі виявляється також в основних і допоміжних функціях, які вони виконують.

До основних функцій товарних бірж можна віднести:

— концентрацію попиту і пропозиції в єдиному широковідомому і за­
гальнодоступному місці;

— поєднання великої кількості продавців і покупців у просторі й часі;

— створення максимально об'єктивного масштабу цін на стратегічні
товари;

— забезпечення висококваліфікованого сумлінного посередництва для
клієнтів;

— мінімізацію монопольних явищ у торговельній діяльності;

— усунення комерційного ризику для суб'єктів торгівлі.

Товарні біржі виконують також такі допоміжні функції: m?irb і. .

— здійснюють стандартизацію якісних параметрів товарів та змісту
контрактів;

— забезпечують арбітраж суперечок, пов'язаних із внутрішньобіржо-
вими контрактами і оборудками;

— організовують і контролюють своєчасність та повноту проведення
розрахунків між учасниками біржового торгу;

— створюють і надають різноманітні послуги всім зацікавленим суб'єк­
там бізнесу.

2.7.3. Організація біржових торгів товарами і сировиною

Найголовнішим завданням засновників і членів біржі, її структурних

підрозділів, куди входять члени біржі й наймані працівники, є регулярне проведення біржових торгів товарами і сировиною. Власне процес біржо­вого торгу об'єднує чималу кількість учасників, які укладають оборудки і контракти щодо купівлі-прода-

Склад учасників (суб'єктів) біржового торгу, незва­жаючи на їх багаточисельність, є чітко регламентова­ним, його визначає і затверджує біржовий комітет.

Контингент
учасників ЖУ біР^0ВИХ товарів.

(суб'єктів) біржової торгівлі


Комерційна діяльність на оптовому ринку 161

Коло учасників біржових торгів містить три категорії суб'єктів: праців­ників біржі, біржових посередників і відвідувачів.

Організовують і сприяють здійсненню біржових торгів працівники бір­жі — маклери, оператори, клерки і службовці деяких структурних підроз­ділів (працівники розрахункової палати, юристи, експерти).

Маклери та їх помічники оператори розпочинають і ведуть торг у товарній секції. До їх функцій належать реєстрація і облік оборудок, що здійснюються в ямі.

Клерки це службовці біржі, що виконують різноманітні доручення в операційній залі. Зокрема, телефонний клерк отримує накази від клієнтів або керівництва брокерської контори телефоном. Розсильний клерк ("бі­гун") повинен швидко передати інформацію, отриману телефоном, броке­ру в ямі та у зворотному напрямку.

Службовці структурних підрозділів біржі можуть перебувати в опе­раційній залі тільки для надання технічної допомоги біржовим посередни­кам, порад експертного чи юридичного характеру, але не мають права прямо чи опосередковано брати участь або впливати на перебіг біржових торгів. Працівникам біржі заборонено укладати оборудки і брати участь у торгах від будь-чийого імені.Вони не можуть перебувати в то­варній ямі, збирати і використовувати біржову інформацію з комерційною метою.

Загальний контроль за перебігом торгів може здійснюватися старшим маклером, начальником, відділу організації біржового торгу, членами бір­жового комітету і ревізійної комісії.

Право здійснення біржових оборудок в операційній залі надається біржо­вим комітетом тільки біржовим посередникам членам цієї товарної біржі; особам, що репрезентують цих членів, а також відвідувачам на відкритих біржах.

Типовими представниками класичних біржових посередників є біржові брокери (агенти), брокери (власне брокери) і біржові спекулянти (дилери, трейдери, джоббери).

Біржові агенти-брокери діють на агентських засадах від імені замов­ника, за його кошт і отримують, у випадку належного виконання біржово­го наказу, комісійну винагороду — брокерідж, куртаж. Зазвичай вони

представляють на даній біржі конкретного виробника або покупця товару, який може бути (або не бути) членом біржі з придбаним і зареєстрованим брокерським місцем.

Брокерські контори, їх власники і працівники, індивідуальні брокери (власне брокери) працюють на біржах від свого імені як за свій кошт, так і за кошт клієнта, тобто виконують операції подвійного характеру —

6 Комерційна діяльність


162 ¥•" гпови «tun*. ,.'» Глава 2

агентські й спекулятивні. Представники біржових посередників цього типу є членами відповідної біржі, мають на ній постійне місце і здійсню­ють біржову торгівлю широким асортиментом товарів і майновими зобо­в'язаннями щодо них (контрактами).

Найпомітнішими за обсягами діяльності й потенціалом суб'єктами біржової торгівлі на товарних біржах є біржові спекулянти дилери, трейдери і джоббери. Вони оперують під час торгів від власного імені за власний кошт- Наявність у біржових спекулянтів міцного фінансового потенціалу дозволяє їм зосереджувати основну діяльність на ф'ючерсних і опційних операціях, але вони можуть також брати участь в агентських і брокерських операціях.

У біржових торгах беруть участь також постійні та разові відвідувачі.

Постійні відвідувачі біржі — це брокерські контори або незалежні брокери, що не вступали до складу членів цієї біржі, але за окрему плату придбали брокерське місце на ній. Разові відвідувачі торгів допускають­ся до укладення оборудок щодо реального товару на дилерських засадах (від власного імені за власний кошт) у виняткових випадках, після прид­бання вхідного квитка на відкриті торги.

Опосередковану участь у біржових торгах беруть також клієнти біржо­вих посередників (брокерів), що контактують з ними за допомогою за­собів зв'язку або іншим чином і віддають їм біржовий наказ (розпоряджен­ня) на купівлю або продаж певної партії товару або виконання інших дій за обумовленими в договорі на брокерське обслуговування процедурами.

Внутрішня особливість біржової торгівлі полягає в тому,

що опосередковану участь у біржових торгах беруть не тільки найбільш зацікавлені учасники — клієнти, але й власне біржовий товар.

Об'єкти біржової торгівлі

товарами ,т

У мережі товарних бірж реалізуються умовні парти

товарів, які, на відміну від класичної оптової торгівлі, в мо­мент купівлі-продажу під час біржових торгів об'єктивно відсутні.

Особливістю біржової торгівлі є те, що її об'єктами виступають матері­альні блага (товари, сировина, матеріали), зазвичай територіально відда­лені від місця купівлі-продажу, або ті, які ще належить виготовити, однак вони загальновідомі за максимально стандартизованими кількісними і якіс­ними параметрами.

Основними вимогами до об'єкта біржової торгівлі є його здатність до якісної однорідності, швидкої заміни, придатності до точного кількісного ви­міру, максимальна стандартизація вимог щодо їх якості, умов зберігання, транспортування і кількісного виміру. В практиці біржової торгівлі стан­дартизація параметрів товару сприяє запровадженню загальновизнаних лотів — стандартних кількісних операційних мір обсягу біржового товару.


Комерційна діяльність на оптовому ринку 163

Біржовий товар стандартизується також за основними якісними ха­
рактеристиками (вологість, вміст жиру, засміченість, густина тощо) для
кожного товарного найменування. Усі біржові товари повинні бути також
швидкозамінними (здатними до заміни на аналогічні або схожі) та вимі­
рюватися у показниках, адаптованих для зберігання і транспортування
товарних партій (бушель, барель, фунт тощо), які кратні корисному об'є­
му транспортних засобів (вагон, контейнер), А
У процесі еволюції біржової торгівлі асортимент біржових товарів по­
стійно скорочувався. Із власне біржової номенклатури поступово вилуча­
лися товари, що втрачали своє стратегічне значення. Під впливом різних
факторів асортимент біржових товарів із широкої номенклатури реально­
го товару скоротився до п'яти товарних груп:

— сільськогосподарська продукція і сировина;

— продовольчі товари;

— ліс і лісоматеріали;

— кольорові й дорогоцінні метали;

— паливо й енергоносії.

Асортиментна номенклатура вітчизняних товарних бірж значно відріз­няється від прийнятої на міжнародних біржах. Зокрема, у вітчизняному біржовому обороті 1999 р. сільськогосподарська продукція, продовольчі товари, ліс і лісоматеріали, паливо становили менше як 2 % , а кольорові метали не реалізовувалися взагалі. Натомість на фоні домінування біржо­вих оборудок із валютними ресурсами (3984,4 млн грн, або 65,9 %) поміт­ними є біржові обороти із цінними паперами — на 932,1 млн грн, або 15,4 % від загального обороту бірж і нерухомістю — 792,2 млн грн (11,7 % ), тоді як товарів п'яти класичних груп біржового асортименту продано на суму всього 107 млн грн, тобто тільки 1,7 % від вітчизняного біржового обороту (табл. 2.7.2).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.