Розбіжності, що залишились неврегульованями, за згодою сторін можуть бути передані в цей же термін до суду.
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона — виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не
118 оаотпс єн -J1Глава 2
передасть у зазначений 20-денний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими. Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
Укладання
договорів
через
Розвиток комп'ютерної мережі Інтернет приводить до масового укладання договорів купівлі-продажу товарів у електронно-цифровій формі, особливо при організації електронної торгівлі. Відповідно до сформованої
, ^ практики укладання договорів за допомогою електрон-
обмін даними „ . . . _ .
ного обміну даними оферент розміщає публічну оферту
на сервері, підключеному до мережі Інтернет. Будь-яка особа, що бажає укласти такий договір на запропонованих умовах, акцептує оферту іпляхом заповнення форми договору та її підписання. При цьому договір існує тільки у вигляді запису на комп'ютері. У даному випадку сторони, як правило, користуються для підписання договору електронним підписом чи його функціональними еквівалентами. Користувачі спеціалізованої інформаційної мережі укладають між собою договори відповідно до правил, установлених власником даної мережі. Аналогами власноручних підписів сторін служать коди користувачів системи.
Основними проблемами, що виникають при укладанні договорів за допомогою електронного обміну даними, є:
• Труднощі визначення місця укладання договору. Це питання вини кає не тільки тоді, коли контрагенти є резидентами різних держав. Адже оферент може розмістити оферту не тільки на сервері, що знаходиться на території держави, резидентом якого він є, але і на сервері, що розташова ний у будь-якій точці земної кулі, підключеної до мережі Інтернет. Акцеп тант може відправити акцепт із портативного комп'ютера, знаходячись у дорозі (з борту літака, морського судна І т. ін.);
• Достовірність факту укладання договору, збереженість і незмінність даних, що містяться в договорі. Не припустимо, щоби факт укладання до говору заперечувався правовими органами лише на тій підставі, що він являє собою комп'ютерний запис даних.
• Конфіденційність даних, що містяться в договорі. Організації, що є власниками інформаційної мережі, повинні встановлювати стандарти без пеки, при недотриманні яких можна говорити про презумпцію збережен ня цілісності й конфіденційності даних.
Договори, укладені в електронно-цифровій формі, належать до розряду письмових угод. Тут слово "письмові" варто розуміти як інформацію, передану за допомогою літер, але її носієм виступає не традиційно папір,
Комерційна діяльність на оптовому ринку 119
а інший специфічний комплексний об'єкт. Електронно-цифрова форма є різновидом письмової угоди, відповідає всім її ознакам з урахуванням специфіки мережі Інтернет. Таким чином, електронно-цифрова форма виражає волю учасників угоди шляхом складання електронного документа, що відбиває зміст угоди і скріплений електронно-цифровими підписами осіб, що здійснюють угоду.
Правила
укладання
договору
Під час укладання договорів керуються такими основни-
ми правилами:
— прийняття комерційного рішення щодо укладання договору постачання передбачає узгодження волі щонайменше двох (а інколи і декількох) сторін; це обов'язко-
ва програма господарської взаємодії, де немає дрібниць;
—комерція — це політика компромісів; комерсанти повинні вміти ве сти переговори при укладанні договорів, висувати умови, від яких пізніше можна буде відступити, не втрачаючи основних вигод від пе редбачуваного співробітництва;
—договір — це правовий акт, що забезпечує правовий захист інтересів сторін, а отже, вимагає творчого поєднання використання законодав чої бази і принципу: дозволено все, що не заборонено законом;
—договір приречений на неуспіх, якщо він не орієнтований на пер спективу, на закріплення ділового співробітництва з партнером на все життя;
—в комерції немає постійних партнерів, у ній є лише постійний інте рес,
ТзОВ "Мрія" 25 листопада 2006 р. уклало договір на постачання кондитерських виробів a AT "Продтовари", відповідно до якого сторони повинні погоджувати ціни за 15 днів до початку поставки. 13 грудня 2006 p. AT "Продтовари" телефонограмою запросило представника ТзОВ "Мрія" для погодження цін на товари, однак представник ТзОВ не з'явився. AT "Продтовари" відвантажило на адресу ТзОВ "Мрія" партію кондитерських виробів 12 січня 2007 p., однак ТзОВ від їх приймання і оплати відмовилося. Яка зі сторін договору порушила свої зобов'язання?
Запитання для самоконтролю
1. Яке значення мають господарські зв'язки торгівлі з промисловістю в економіці держави?
2. Яка структура господарських зв'язків торгівлі з промисловістю використовується під час постачання різних груп товарів і чим вона
визначається?
h
120 uimun їлиїтяптпп г.і нтпіилиис Глава 2
3. Які основні завдання організаціпноправового регулювання взаємодії суб'єктів на ринку?
4. Яку роль відіграють договори в комерційній діяльності підприємств?
5. У чому полягає суттєва відмінність договору купівлі-продажу то варів від договору постачання товарів?
6. На обгрунтування яких основних чинників договору постачання слід звертати особливу увагу в умовах перехідної економіки?
7. Як врегульовуються розбіжності при укладанні договорів?
Комерційна діяльність на оптовому ринку 121
2.4. Закупівлі товарів за прямими зв'язками
ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:
— переваги і умови організації закупівель товарів на основі пря- т мих зв'язків;
— види і умови застосування товарообмінних операцій; >і,
— особливості обґрунтування умов і укладання товарообмінних -,| угод.
2.4.1. Суть, переваги і умови організації закупівель товарів за прямими зв'язками
У сучасних умовах основною формою оптових закупівель товарів є оптові закупівлі товарів на основі прямих зв'язків. Поняття
Під прямими договірними зв'язками розуміють безпо- °
- . ,, ш .« _ * -. ЗВ ЯЗК1В
середні комерційні відносини між підприємства ми-вироб-
никами товарів та послуг і їх споживачами (роздрібними торговельними підприємствами, підприємствами громадського харчування тощо).
Встановлення прямих зв'язків під час закупівель товарів означає відмову від послуг посередницьких структур, зайвих проміжних ланок, що сприяє прискоренню процесу товаропросування, зменшенню затрат на його здійснення, ефективнішій взаємодії між попитом і пропозицією.
Формування ринкових відносин зумовило суттєве збільшення надходжень товарів у роздрібні торговельні підприємства безпосередньо від виробничих підприємств за рахунок скорочення їх надходження від оптових баз та інших комерційних посередників. Це пояснюється тим, що підприємства роздрібної торгівлі за прямими договірними зв'язками а виробниками товарів мають більше доходів, ніж під час поставок товарів через оптову ланку. Ефективність прямих зв'язків виявляється в закупівлі товарів у виробників за нижчими цінами за рахунок скорочення кількості посередників і, відповідно, зменшення величини торговельних надбавок, що встановлюються кожним посередником.
Прямі договірні зв'язки підприємств торгівлі з виробничими підприємствами є найбільш раціональними (а інколи і єдино можливими щодо швидкопсувних товарів) для поставок товарів простого асортименту, які не вимагають відповідного підсортування на оптових базах.
За певних умов прямі зв'язки ефективні для поставок деяких непродовольчих товарів. За прямих договірних зв'язків укріплюються ділові контакти працівників торгівлі й промисловості. Комерсанти мають можливість
J22 v»*fe умпвотпл є* лг:;!<■■-iiftu». внг Глава 2
у безпосередніх переговорах узгоджувати розгорнутий асортимент за видами, артикулами, фасонами, моделями, більш глибоко вникати в питання технології виробництва, підказувати робітникам промислових підприємств можливості вдосконалення асортименту товарів, підвищення їх якості тощо. Для промислових підприємств такі зв'язки дозволяють оперативно переглядати і впроваджувати нові моделі, вносити в процесі виробництва корективи в номенклатуру, матеріали і фурнітуру виробів.
--------------------- 1 Встановлюючи прямі договірні зв'язки з підприємствами
мови за- промисловості, підприємства торгівлі повинні передбача- стосування . ,
ти можливість формування широкого асортименту то-
™*„ ..і- варів і забезпечення завезення товарів з необхідною ча-
An H.3KLB Л Л
вимагає укладання договорів з великою кількістю постачальників, які спеціалізуються на випуску певних товарів, що призводить до "розпорошення" поставок і зменшення частоти завезення товарів. Особливо це відчувається у невеликих за обсягом реалізації торговельних підприємствах. Тому в кожному конкретному випадку необхідно визначати можливість переходу на прямі зв'язки. Адже економічно прямі зв'язки є прийнятними лише тоді, коли оптовими покупцями є великі підприємства, обсяг замовлень яких дозволяє виробникам зосередитися на виробництві, а не вирішувати питання збуту, а роздрібним торговцям — одержувати товари в належному асортименті з необхідною частотою.
Можливість встановлення прямих комерційних зв'язків визначається для кожної товарної групи (чи товару). Для цього попередньо за окремими групами розраховують мінімальний товарооборот, за якого з'являється можливість закупівель товарів на основі прямих зв'язків, за формулою
--------------------- 1 єтотою. Формування торгового асортименту, як правило,
де ОтІп— мінімальний товарооборот, який дозволяє закуповувати товари на основі прямих зв'язків; Nt— мінімальна норма відвантаження товару, який поставляється і-им підприєметвом-постачальняком; Tt - мінімально допустима частота завезення товару від і-го постачальника.
Враховуючи те, що однойменні товари можуть надходити від кількох постачальників, а обсяги поставок від різних постачальників завжди будуть різними, треба стежити, щоб рішення про можливість налагодження прямих зв'язків приймалося лише за умови збереження нерівності
O,/N,>Tltде О, — обсяг постачання товару від і-го постачальника.
Комерційна діяльність на оптовому ринку 123
Наприклад.Потреба ТзОВ "Меркурій" в оптових закупівлях телевізорів марки "Електрон" на плановий рік становить 1000 шт. Мінімально допустима частота завозу телевізорів — два рази на місяць, а мінімальна норма транзитних відвантажень — 50 шт. Чи доцільно ТзОВ "Меркурій" переходити на прямі зв'язки з AT "Електрон"?
Враховуючи те, що Т.----------- = 20 (разів) , або — = 1,7 (разу на місяць), пере-
50 12
ходити на прямі зв'язки недоцільно, оскільки не витримується мінімально допустима частота завозу телевізорів.
Важливого значення для забезпечення ефективності закупівель набуває досягнення точки беззбитковості закупівель.
Точка беззбитковості закупівель — такий обсяг закупівель товарів у і-го постачальника, за якого сума валового доходу від реалізації цих товарів покриває суму поточних витрат:
О,=—^----- 100^ )~"*І " \
де О( — мінімальний обсяг закупівель товарів у і-го постачальника; Вп— витрати обігу постійні; Рд — рівень валових доходів під час реалізації цих товарів; Рш — рівень змінних витрат обігу.
Кінцеве рішення щодо налагодження прямих зв'язків приймається в тому випадку, коли обсяг закупівель від іго постачальника буде забезпечувати точку беззбитковості закупівель.
Зміст і характер прямих договірних зв'язків регулюється підписаними цими суб'єктами договорами.
2.4.2. Оптові закупівлі товарів на основі товарообмінних
операцій г
Суть і види товарообмінних операцій
В останні роки на внутрішньому ринку широкого розповсюдження набули товарообмінні операції (зустрічна торгівля).
Товарообмінні операції (операції зустрічної торгівлі) — це такі операції, в межах яких передбачаються зустрічні зобов'язання продавця закупити у покупців товари на частину або повну вартість товарів, що постачаються покупцю.
Бурхливий розвиток товарообмінних операцій в Україні в останні роки зумовлений кризою платіжно-фінансової системи і, як наслідок, кризою неплатежів, коли контрагенти не в змозі розраховуватися за постачання товарів грошима. ;.
умовогпо єн
Глава 2
За економічною природою товарообмінні операції ділять на: операції натурального обміну (бартерні угоди); операції в межах промислового співробітництва (компенсаційні угоди); угоди з давальницькою сировиною. | Бартерні угоди і угоди з давальницькою сировиною широко застосовуються на внутрішньому ринку, а компенсаційні угоди більше розповсюджені у міжнародній торгівлі.
Під час здійснення товарообмінних операцій оформляються такі основні види угод (рис. 2.4.1).
Бартерні угоди
it «*->*)№ «11
Товарообмінні угоди
Ко мпєнсаційні угоди
Угоди з давальницькою сировиною
Рис. 2.4.1. Класифікація товарообмінних угод
Бартерні угоди
Бартерні угоди включають обмін товарів певної вартості на інші товари рівної вартості без грошової оплати. За договором міни (бартеру) кожна зі сторін зобов'язується передати іншій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар. За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству. Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін (рис. 2.4.2).
ЛАЗ
Автобус
-■
Дрогобицький НПЗ
Бензин
Рис. 2.4.2. Схема бартерної угоди
Пропорції обміну при цьому визначаються, як правило, з урахуванням співвідношення цін на товари, що підлягають обміну, на світовому ринку (або середніх вітчизняних), якості продукції та умов постачання.
Комерційна діяльність на оптовому ринку
Характерною рисою бартерних операцій є оформлення одного контракту, в якому фіксуються натуральні обсяги товарів, що обмінюються за збалансованими цінами. Рух зустрічних потоків товарів при цьому відбувається, як правило, одночасно, і на кількість товарів, що передаються сторонами, не впливає коливання цін на ринку.
Об'єктами цих операцій є обмежені набори однорідних товарів, переважно сировинного походження, що практично виключає можливість маневрування товарними ресурсами. У зв'язку з цим бартер у чистому вигляді найменше розповсюджений у зустрічній торгівлі.
Зовнішньоторговельні бартерні угоди використовуються лише під час реалізації разових партій продукції, неконкурентоспроможних товарів або за відсутності валюти і власної інфраструктури.
До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.
При укладанні бартерних контрактів необхідно дотримуватися таких правил:
— якщо зустрічний постачальник недостатньо відомий і не впевнений, що він своєчасно поставить якісний товар, то в контракті слід вста новити для нього більш короткий термін поставки або прямо вказа ти, що він першим здійснює поставку;
— якщо зустрічний постачальник не викликає довіри і відмовляється першим здійснити поставку, то слід вимагати від нього банківську гарантію належного виконання контракту на мінімальну суму, до статню для компенсації можливих втрат;
— якщо зустрічний постачальник відмовляється надати таку гарантію, то краще знайти іншого партнера для бартерного обміну.
Компенсаційні угоди
Компенсаційні угоди — це такі угоди зустрічної торгівлі, які передбачають оплату поставленої продукції, машин, обладнання, а також надання послуг шляхом наступної зустрічної поставки готових mo-
варів і надання послуг, вироблених з використанням раніше одержаної продукції (рис. 2.4.3).
Облагропостач
Трактор
-
КСП "Світанок"
Зерно
Рис. 2.4.3. Схема компенсаційної угоди . ■
умоеотпо Ви -
Глава 2
Компенсаційні угоди використовуються в тих випадках, коли контрагенти не володіють необхідними платіжними коштами. Тоді постачальник продає свої товари контрагенту з умовою, що останній, використовуючи ці товари у виробництві, як оплату здійснить постачання продукції, виготовленої з використанням раніше поставлених постачальником напівфабрикатів, сировини, товарів або послуг з кредитування виробництва.
Відповідно до компенсаційної угоди кожна сторона готує два списки товарів: в одному — номенклатура товарів, які сторона хотіла би отримати; в другому — номенклатура товарів для продажу. Після погодження номенклатури товарів і цін на них ці два списки додаються до компенсаційної угоди і є невід'ємною її частиною.
Специфіка даної угоди полягає в тому, що у випадку неможливості виконання однією зі сторін постачання обумовлених в угоді товарів, вона може відкрити рахунок у банку своєї країни на користь контрагента, який може отриману суму використати тільки в країні боржника, тобто здійснюються взаємні розрахунки у формі клірингу.
Угоди з давальницькою сировиною
Угоди з давальницькою сировиною мають компенсаційний характер і стосуються сировинних товарів. Угода полягає в передаванні однією стороною сировини для переробки на наявних вільних потужностях іншої сторони і одержанні певного обсягу напівфабрикатів або готової продукції з цієї сировини. Частина продукції залишається іншій стороні як компенсація за переробку (рис. 2.4.4).
КСП "Світанок"
Зерно
Спиртозавод
-
^^
Спирт
Рис. 2.4.4. Схема угоди з давальницькою сировиною
г. ЇМ* ..
Сторонами угоди є, з одного боку, постачальник сировини і одержувач готової продукції, а з іншого — переробник цієї сировини. Предметом угоди є переробка сировини на готову продукцію з встановленими в угоді технічними показниками.
Вартість сировини, що передається на переробку, і готової продукції оцінюється в оптових цінах.
Угода на переробку давальницької сировини повинна містити базові умови і терміни поставок товарів сторонами, порядок подання і розгляду претензій за термінами поставок, якості сировини і продукції з неї, умов нарахування і відшкодування збитків і штрафних санкцій та інші умови, необхідні для договорів поставок.
Комерційна діяльність на оптовому ринку 127
Для забезпечення ефективності угод з давальницькою сировиною надзвичайно важливе значення має відображення в угоді якості сировини та виходу з неї готової продукції.
Угоди на переробку давальницької сировини мають певні особливості розрахунків взаємних претензій:
— якщо постачальник винен у запізненні постачання сировини проти встановлених в угоді строків або постачанні сировини, якість якої не відповідає вимогам угоди, то він повинен за вимогою переробника здійснити постачання додаткової кількості сировини, вартість якої покриє подані переробником штрафні санкції чи збитки;
— якщо у запізненні постачання готової продукції проти встановлених в угоді строків або в постачанні продукції, якість якої не відповідає вимогам угоди винен переробник, то він зобов'язаний за власний рахунок поставити додаткову кількість готової продукції, вартість якої покриє подані її одержувачем штрафні санкції чи збитки.
У деяких угодах на переробку давальницької сировини виплата штрафних санкцій і відшкодування збитків може передбачатися у грошовій формі.
Незважаючи на те, що за деякими оцінками на частку зустрічної торгівлі припадає близько 40 % міжнародного товарообігу, бартеризація економіки свідчить про недосконалість ринкового обміну в Україні.
КСП "Світанок" вирішило передати жиркомбінату на переробку 5 т зернят соняшнику для переробки на олію і реалізувати її. Ціна на зерно соняшнику на ринку становить 900 грн/т (витрати обігу — 8 %), а олії — 5000 грн/ т. Вихід олії з соняшнику становить 35 %, а транспортні витрати, пов'язані з доставлянням соняшнику на жиркомбінат і завезенням олії, 300 грн. Який повинен бути максимальний розмір компенсаційної плати, щоб ефективність даної операції була не нижчою 10 % ?
Запитання для самоконтролю
І. Які переваги мають прямі зв'язки над опосередкованими? 2.3а яких умов підприємства торгівлі можуть виходити на прямі зв'язки з постачальниками товарів?
3. У яких випадках підприємства застосовують товарообмінні опе рації?
4. У чому суттєва відмінність бартерних і компенсаційних угод?
5. На які основні умови компенсаційних угод і угод з давальницькою сировиною слід звертати особливу увагу?
128 Y*HM4 умояогпо єн jTOtitdnsiA Глава 2
2.5. Організація закупівель товарів на ярмарках і виставках
ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ;
— суть та види ярмарків і виставок;
— як підготуватися до участі в ярмарку;
— які особливості проведення ярмарків за кордоном;
— як обладнати і оформити стенди на ярмарку та презентувати товари;
— порядок підбиття підсумків роботи ярмарку.
2.5.1. Поняття, види та завдання ярмарків та виставок
Суть
ярмарків та виставок
Ярмарки — це регулярно організовувані комерційні заходи з обмеженим часом проведення для продажу-купівлі товарів чи послуг на основі виставлених зразків, а також демонстрації нових досягнень і технічних удосконалень.
Характерною ознакою ярмарків є періодичність проведення, а також те, що в них беруть участь спеціалісти; на них обов'язково представлені товарні зразки, а основною метою є укладання угод на купівлю-продаж товарів чи послуг.
Близькими за змістом до ярмарків є виставки, які теж відіграють важливу роль у комерційній діяльності. Виставки — це ринкові заходи з обмеженим часом проведення, де виставляються експонати, призначені, переважно, для звичайних відвідувачів (не фахівців), для пропаганди товарної продукції чи послуг і сприяння їх збуту.
Оскільки ярмарки і виставки близькі за метою, то вони можуть відбуватися одночасно (виставки-ярмарки).
За складом учасників (територіальною ознакою) ярмарки
Види
ярмарків та виставок
і виставки можуть бути міжнародними, міжрегіональними і регіональними.
Міжрегіональні ярмарки і виставки в межах країни демонструють споживачам продукцію і послуги, запропоновані виробниками декількох регіонів.
Місцеві (регіональні) ярмарки і виставки демонструють учасникам товари та послуги певного регіону. Вони влаштовуються в багатьох регіонах країни і дають шанс для успіху на ринку. Склад відвідувачів тут обмежений, але учасники збираються з усієї країни та з-за кордону.
Комерційна діяльність на оптовому ринку 129
Міжрегіональні та місцеві ярмарки і виставки є, переважно, націо нальними. На такі ярмарки і виставки у своїй країні допускаються іно земні покупці, але право продажу мають тільки національні фірми. t
Ярмарки і виставки вважаються міжнародними за значної кількості . іноземних учасників (зазвичай не менше як 10%) і відвідувачів-спеціа-лістів (не менше як 5 %).
На міжнародних ярмарках і виставках експонуються товари і послу- І ги однієї чи декількох галузей. їх перевагою є те, що вони зосереджують зразки великої кількості товарів з різних країн. Це дає можливість протягом короткого часу ознайомитися з пропозиціями, отримати необхідну інформацію від фахівців, порівняти ціни, якісні характеристики, провести переговори, визначити комерційні умови і, як наслідок, укласти угоду.
За товарним профілем ярмарки і виставки поділяються на універсальні й спеціалізовані.