Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Під роздрібним форматом у практиці торгівлі розумі- 7 страница




Споживні


надійність,

довговічність,

безвідмовність,

ремонто-

здатність


ергономічні,

ГІГІЄНІЧНІ,

антропо­метричні, психологічні


естетичні:

форма,

композиція,

стиль,

модель


фізіологічні: смак, зелах, букет


 


Фізичні


фі з ико - механічні

термічні


оптичні

акустичні


фізико-хімічні


 


Хімічні


водостійкість


світлостійкість


стійкість до хімічних реактивів


 


Біологічні


стійкість до мікроорганізмів, гнилі Й бактерій


антисептичні


' Рис. 1.4.4. Вимоги до якості товару


64 ітоонїіпяіц Їоийич9мо> мяоноо інни л^с* Глава 1

Гарантії якості товару підтверджуються спеціальними сертифікатами. Крім того, на маркування наносять відповідні символи, знаки — свідчення того, що товар сертифікований, і це гарантує безпеку його використання.

У деяких товарів рівень якості визначається класами, категоріями, сортами. Якість товару є провідним фактором його конкурентоспромож­ності. Саме на цю ознаку товару орієнтуються суб'єкти ринку.

Під конкурентоспроможністю товару слід розуміти спроможність товару реально або потенційно задовольняти відповідні потреби кра­ще, ніж аналогічний товар, представлений на ринку. За своєю суттю конкурентоспроможність визначає здатність товару витримати конкурен­цію на ринку.

Конкурентоспроможність характеризується такими складниками: якість товару; його ціна; експлуатаційні витрати; вартість сервісу товару. Кількісна оцінка конкурентоспроможності товару визначається на основі параметрів корисного ефекту і сукупних витрат експлуатації.

Особливі вимоги висуває ринок до гарантій, термінів експлуатації, термінів придатності товару. Для більшості товарів продавець або ви­робник гарантують нормальну безперервну роботу, надійне функціонуван­ня, збереження або придатність протягом конкретного терміну, який на­зивається гарантійним терміном. Розрізняють такі гарантійні терміни:

— гарантійний термін придатності товару для виробів, споживні вла­
стивості яких помітно знижуються з часом. До таких товарів нале­
жать продукти харчування, насамперед ті, які швидко псуються,
деякі товари побутової хімії, батареї та ін. На етикетках таких то­
варів виставляється дата або місяць закінчення терміну придатності;

— гарантійний термін зберігання проставляється на сировинних мате­
ріалах, напівфабрикатах, консервованій продукції, хімічній про­
дукції. На маркуванні таких товарів зазначається дата випуску
і термін зберігання;

— гарантійний термін експлуатації характерний для машин, обладнан­
ня, приладів, товарів культурно-побутового призначення, транспорт­
них засобів; він обчислюється з дня продажу товару або пуску облад­
нання, про що відмітку в технічному паспорті робить продавець.

Усі гарантійні терміни мають силу за дотримання режимів, кондицій, умов зберігання і експлуатації товару.

У комерційній практиці вимоги виникають не тільки до якісних харак­теристик, а й до кількісним. Кількість поставок товарів може бути обме­женою:

— у випадку квотування стратегічних товарів, які експортуються, імпор­
туються або формують державний резерв;


 


Науково-теоретичні основи комерційної діяльності



—при закупівлі товару на біржі, де розмір партії товару визначається
стандартним "лотом", наприклад, 100 бушелів зерна, 200 барелей
нафти тощо;

—якщо існують мінімальні норми відвантаження на залізничному,
морському або річному транспорті;

—у випадку, коли обмежені потужності виробника або можливості
покупця.

З кількістю товару тісно пов'язаний його вимір, до того ж надзвичайно різноманітний: од., кг, т, л, кв. м, м та ін. Багато товарів надходить в тор­гівлю у двох вимірах: т і м; кг і л; пог. м і кв. м. Одиниця виміру товару регламентується стандартами або контрактами.

Складніше визначитися з імпортними товарами, оскільки одиниця їх виміру може належати до неметричних систем, які значно відрізняються Від міжнародної системи одиниць СІ (табл. 1.4.2).

 

 

 

 

 

Таблиця 1.4.2. Не метрична система одиниць  
Нвметричні одиниці США та Англії Значення у системі СІ Неметричні одиниці США та Англії Значення у системі СІ
І Довжина 1,852 км 1,609 км 911,4 мм 304,3 мм 25,4 мм 2,54 мм 254 мкм IV Об'єм 158,4 дм3 115,6 дм3 35,2 дм3 4,54 дм8 1,1 ДМ8 29,5см3
миля(морська) миля (сухопутна) ярд фут дюйм лінія калібр баре ль(наф тов и й) барель (сухий) бушель (США) галон кварта (Великобританія) унція (США)
II Площа акр 4046,8 м2 V Потужність к. с. 745,7 Вт
III Маса 1016,5кг 907,2 кг 50,8 кг 45,3 кг 12,7 кг 0,453 кг 28,35 г 1,77г VI Температура °K = (°F4-459,6)/l,B °C = (°F-32)/l,8 °K = °R/1,8 °C = °R/1,8-273,15
тонна (довга) тонна (коротка) центнер (довгий) центнер (короткий) квартер фунт (торговий) унція драхма градус Фарен-гейта (°F) градус Ренкіна (°R) градус Кельвіна (°К> градус Цельсія (°С)

З Комерційна діяльність


66 iirniMdii * неоном nvt- Глава 1

Аналогічна ситуація виникає з розмірами. Вітчизняний одяг, напри­клад, має три розмірні ознаки — зріст (висота людини, см), розмір (обхват фігури на рівні грудей, см) і повнота (обхват фігури на рівні талії, а для жінок — на рівні бедер, см). Відповідно цифрове позначення виглядає таким чином: 158—88—70. Щоправда, на маркуванні, залежно від виду одягу, наносять два параметри — розмір і зріст, або розмір і повноту. Розмір взуття визначається довжиною стопи в міліметрах з інтервалом у 0,5 м, а позначається на маркуванні — у сантиметрах: 24,5; 25; 25,5 ... 30,5.

Європейська система, а також системи США, Японії, Китаю суттєво відрізняються від вітчизняних. Зіставлення розмірів різних систем наве­дені у табл. 1.4.3.

В останні роки комерційна практика висуває більш жорсткі умови до кодування товарів, послуг, робіт. Вимоги до кодування товарів обумов­лені потребами інформації, обліку, комп'ютерної обробки інформації, а та­кож системами управління на ринку товарів і послуг. Код як система умовних, скорочених позначень про характеристику товару повинен за­безпечити:

— використання цифр, літер, символів, придатних для ручної й машин­
ної обробки;

— відображення цільової інформації про товар і однозначне її тлума­
чення;

— наявність резерву для нових аналогічних товарів.

В основу кодування покладено класифікацію товарів. Відповідно до Класифікатора продукції (ЗКП) код товару складається з 10 цифр. За то­варним класифікатором, що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС), код містить 9 цифр. Груповий класифікатор (фор­ма 3-торг) позначає товарні групи від 1 до 93.

Наведені коди незіставні, тому загального значення вони не отримали. Загальновизнаним у сфері торгівлі став штрих-код. Він складається із вертикальних штрихів і проміжків різної ширини. Під штрихами розмі­щено 13 (або 8 для дрібних товарів) цифр.

Перші 2-3 цифри — код країни (префікс), що надається міжнародною організацією з товарної нумерації Асоціацією БАН. Решта знаків визна­чається національною Торгово-промисловою палатою. Отже, за префіксом можна дізнатися про країну походження товару (табл. 1.4.4).

Країною походження товару є та, де товар повністю вироблений або
підданий достатній переробці чи обробці. Повністю виробленими товара­
ми в певній країні вважаються мінеральна, рослинна, тваринна, інші види
сировини і готова продукція. З них переробка або обробка товарів у даній
країні вважаються достатніми, якщо вартість у них становить не менше
як 50 % загальної вартості. .»..-... ,-v—...,


Таблиця 1.4.3. Зіставлення розмірів різних систем

 

Назва то­вару Країни снд США Англія Європа Японія, Китай
Костюми чоловічі та жіночі 42 44 46 48 50 52 54/56 12 & 14 *' 16 18 20 10 12 14 16 18 20 38 40 42 44 46 48 S .- S м м м L L/LX
Трикотаж 42 44 46 48 50 52 54/56 46 51 56 54 46 48 51 54 56 59 36 38 40 42 44 48 S S м м м L LLX
Взуття жіноче та чоловіче 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 4,0 4,5 5,0—5,5 6,0 6,5—7,0 7,5 8,0—8,5 9,0 9,5—40,0 10,5 11,0—11,5 12,0 12,5—13,0 3,0 3,5 4,0—4,5 5,0 5,5—6,0 6,5 7,0—7,5 8,0 8,6—9,0 9,0 10,0—10,5 11,0 11,5—12,0 35 36 37 38 39 40 42 43 44 45 46 47 22,5 23,0 23,5 24,0 24,5 25,0 25,5 26,0 26,5 27,0 27,5 28,0 28,5
                     


Глава 1


Таблиця 1.4.4. Кодування товарів і послуг

 

Код країни Назва країни Код країни Назва країни
00—09 США та Канада Швеція
20—29 Резерв EAN 740—745 Гватемала
30—37 Франція Сальвадор
Болгарія Коста-Ріка
Словенія Гондурас
38Б Хорватія Нікарагуа
400—440 Німеччина Панами
460—469 Росія Мексика
Тайвань Венесуела
Естонія Швейцарія
Латвія Колумбія
47? Литва Уругвай
Філіішіни Перу
Україна Болівія
Гонконг Аргентина
45—49 Японія Чилі
Великобританія Парагвай
Греція Еквадор
Кіпр Бразилія
Македонія 80—83 Італія
Мальта Іспанія
Ірландія Куба
Бельгія та Люксембург Словаччина
Португалія Чехія
Ісландія Югославія
Данія Туреччина
Польща Голландія
Румунія Південна Корея
Угорщина Таїланд
600—601 Південна Африка Сінгапур
Марокко Індонезія
Туніс 90—91 Австрія
Фінляндія Австралія
690—691 Китай Нова Зеландія
Норвегія Малайзія
Ізраїль    

Науково-теоретичні основи комерційної діяльності

крайові штрихи • центральні штрихи

48200 2 4 2 ] 0 0 7л 2


«0D


гад

ВИРОБНИКА


«Ш КОНТРОЛЬНІ

гавот цифра


Цифровий еквівалент коду EAN-13 складається з:

— префікса (перші 2 або 3 цифри), що вказує на національну нуме­
рувальну організацію (країна);

— реєстраційного номера підприємства (наступні 4—5 цифр);

— товарного коду, який надається продукції із урахуванням вимог EAN
(8—12 цифри);

— контрольної цифри (остання — тринадцята).

Запитання для самоконтролю

1. Які суб'єкти здійснюють комерційну діяльність?

2. Які вимоги висуваються до суб'єктів фізичних осіб?

3. Які характерні особливості юридичних осіб?

4. Як класифікуються суб'єкти за організаціпно-правовою формою?

5. Які суб'єкти переважають на оптовому ринку?

6. Які суб'єкти здійснюють торговельно-посередницьку діяльність?

7. Які суб'єкти комерційної діяльності функціонують у сфері роздріб­
ної торгівлі?

8. Як в умовах ринку визначається товар?

9. Як можна класифікувати об'єкти комерційної діяльності?

 

10. Які особливості мають товари широкого вжитку?

11. Що належить до продукції виробничого призначення?
12.Чим послуга відрізняється від матеріального товару?

 

13. Які види послуг найбільш поширені на ринку?

14. Які товари становлять "особливу групу"?

15. Якими документами описуються і регламентуються вимоги до
об'єктів комерційної діяльності?


Глава 2

КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ОПТОВОМУ
РИНКУ t

2.1. Організаційна структура оптового ринку товарів і послуг

ОПРАЦЮЙТЕ ЦЕЙ МАТЕРІАЛ І ВИ БУДЕТЕ ЗНАТИ:

— які види підприємств формують основу структури інституціо-
нального товарного ринку;

— якими є комерційні функції первинної ланки оптового ринку —
оптового підприємства;

— якими є особливості функціонування оптових посередників;

І — з яких елементів складається основна і допоміжна інфраструк-

■ тури оптового ринку;

[■ — як функціонують комерційні служби суб'єктів оптового ринку.

2.1.1. Оптове підприємство як основний суб'єкт оптового ринку та його комерційні функції.

Загальна сукупність товарів, що виробляється підприємствами промис­ловості та сільського господарства, а також надходить шляхом імпорту­вання, реалізується на споживчому ринку через роздрібну торговельну мережу. Для збуту виробничими і аграрними підприємцями гуртових партій виготовленої продукції безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам за прямими зв'язками в ринкових умовах відкрито най-ширші можливості. Розвиток прямих зв'язків без участі посередників органічно випливає із суті економічної доцільності та комерційного розра­хунку, які набувають в умовах ринку вирішального значення.

За прямими зв'язками у мережу крамниць та їх структурних підрозділів безпосередньо від товаровиробників надходить чимало груп, видів і най­менувань продовольчих і непродовольчих товарів як з обмеженим термі-


Комерційна діяльність на оптовому ринку 71

ном реалізації (хліб, молоко, овочі тощо), так і тривалого користування (цукор, сіль, меблі, телевізори та ія.).

Водночас низка факторів, що впливають на умови виробництва і реалі­зації товарів (сезонність і територіальна розосередженість виробництва, відмінності у підходах до виробничого і торговельного асортименту, певні фізико-хімічні особливості окремих товарів), нівелюють дію принципів еко­номічної доцільності й комерційного розрахунку і обумовлюють об'єктив­ну необхідність запровадження в структуру комерційних зв'язків оптових посередників.

У системі комерційних зв'язків між сферами виробництва і споживан­ня оптова торгівля відіграє роль торговельного посередника між виробни­ками готової продукції та її роздрібними продавцями. Загалом її можна характеризувати як сукупність торговельно-гуртових організацій і під­приємств, різних за масштабами обігу, організаційно-правовою формою та формою власності.


 
 

Поняття оптового торговельного підприємства

Провідною ланкою оптової торгівлі є оптове підприєм­ство. Основною засадою його функціонування на ринку є організаційно-господарська незалежність, що передбачає повну самостійність і цілковиту свободу вибору організа-ційно-правової форми, характеру відносин з іншими суб'єк­тами ринку, спеціалізації та асортиментного профілю.

Оптове (гуртове) торговельне підприємство це підприємство оптового ринку, яке самостійно набуває права власності на товар і спеціалізується на оптовій торговельній діяльності, виконуючи пов­ний комплекс закупівельно-збутових і складських технологічних опе­рацій. Таке підприємство функціонує на принципах самоокупності — забезпечення повернення витрат; самофінансування — самостійного по­шуку джерел фінансування закуплених партій товарів і наданих товарних кредитів; конкурентоспроможності — ефективного функціонування в рин­ковому середовищі.

Оптові торговельні підприємства переважно є структурними елемента­ми оптової торгівлі. Проте все частіше трапляються оптові склади і бази роздрібної торгівлі. Вони виникають і функціонують в асоційованих об'єд­наннях роздрібних торговельних підприємств — крамниць, магазинів, які акумулюють свої фінансові можливості для поповнення товарних ресурсів і поглиблення асортименту.

Оптові торговельні підприємства класифікують за низкою ознак: функ­ціональним рівнем; організаційно-правовою формою; формою власності й приналежністю; місцем і роллю в товаропросуванні; товарною спеціалі­зацією (рис.2.1.1).


Глава 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

               
  Оптові торговельні підприємства    
аятимн9о> __^_------------- ^------------------------- ж^ ^^!^ =^г—- ----- ^  
  Функціо­нальний рівень Організацій­но-правова форма Форма влас­ності й при­належність Місце і роль у товаропро­су ванні   Товарна спеціалізація    
      |  
  Міжрегіо­нальні Акціонерні товариства Приватна Вихідні про­мисловості (фірмової мережі)   Спеціалізо­вані    
  І і   Х    
  Регіональні Асоціації Колективна (коопера-   Універсальні    
     
      тивна) Торговельно-      
  X і   J.    
    закупівельні т  
  ЛокаЛЬКІ Концерни Державна +   Змішані    
  і Торговельні    
   
■■ Товариства з обмеженою відповідаль­ністю f    
Змішана    
Постачаль­ницькі  
   
і  
ОП ІУК Малі підприємства ;тяо;тна rh            
   
Приватні підприємства  

Рис. 2.1.1. Класифікація оптових торговельних підприємств товаровиробників та продавців матеріальних благ


К л а еифікація оптових підприємств

За функціональним рівнем масштабів діяльності й зон впливу оптові підприємства поділяють на три гру­пи: оптові підприємства міжрегіонального значення, ре­гіонального і локального впливу.

Оптові підприємства міжрегіонального значення

це найбільші за обсягами діяльності суб'єкти оптового ринку, що здійсню­ють оптову реалізацію на територій держави загалом. Вони формують стри­жень вітчизняної оптової торгівлі, забезпечуючи загальне здійснення опто­вих процесів, формуючи єдину систему каналів товаропросування для об-


Комерційна діяльність на оптовому ринку f8

слуговування потреб вітчизняних і зарубіжних товаровиробників та про­давців матеріальних благ.

Оптові підприємства регіонального рівня відрізняються значно мен­шими масштабами діяльності й відносно територіально обмеженими зона­ми впливу, порівняно з оптовими суб'єктами міжрегіонального значення. їх діяльність орієнтована на закупівлю товарів у виробничих і оптових підприємств як міжрегіонального, так і регіонального рівнів для задово­лення місцевих товарних ринків. Метою регіональних гуртових торговель­них підприємств є забезпечення потреб роздрібних торговельних під­приємств, що розміщені у зоні впливу (зоні обслуговування) цих суб'єктів оптового ринку.

Поряд з оптовими підприємствами міжрегіонального і регіонального рівнів на гуртовому ринку функціонують підприємства локального рівня. До них належать невеликі за обсягом оптового обігу склади, що повинні обслуговувати потреби відомчої торговельної мережі (товарні склади ра­йонних споживчих товариств) або незначної кількості асоційованих членів (склади роздрібних торговельних асоціацій, великих роздрібних торговель­них підприємств).

Організаційно-правові форми сучасних суб'єктів оптового ринку харак­теризуються широкою різноманітністю. Це акціонерні товариства відкри­того і закритого типу; асоціації роздрібних, роздрібних і гуртових, торго­вельних і виробничих підприємств; структурні підрозділи промислово-тор-говельно-фінансових концернів; товариства з обмеженою відповідальністю; малі й приватні підприємства. Підставою для віднесення оптового підпри­ємства до конкретної організаційно-правової форми є установчі докумен­ти (установчий договір, статут, положення), згідно з якими здійснено реєст­рацію підприємства як суб'єкта підприємницької діяльності у місцевих органах влади. Розширення вітчизняної нормативної бази підприємниц­тва забезпечує засновникам, власникам та їх довіреним особам цілковиту свободу вибору, зміни чи реорганізації організаційної структури будь-яко­го суб'єкта оптового ринку.

За формою власності підприємства інституціонального ринку бувають приватними, колективними (також кооперативними), державними або змішаної форми власності. Важливим моментом для визначення власни­ка конкретного оцтового підприємства є характер і походження статутно­го капіталу, що внесений у створення даного підприємства, а також співвід­ношення часток окремих власників у статутному фонді. Якщо внесений капітал (основні фонди і оборотні активи) стовідсотково належить суб'єктам однієї форми власності (державної, колективної, кооперативної), відповід­но і оптове підприємство є складовою частиною тієї ж форми власності-^,


74 ¥*мня умовотпо t№ u7jwssi,Tp Глава 2

Формування установчого капіталу оптових торговельних підприємств за рахунок джерел, що належать до різних форм власності, є передумовою створення суб'єктів гуртового ринку змішаної власності. Це можуть бути: підприємства державно-комунальної, державно-громадської, державно-приватної, кооперативно-приватної та інших форм власності.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.