Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЯКИМ МАЄ Б у т и СУЧАСНИЙ ДИТЯЧИЙ ПИСЬМЕННИК?



 

 

Р о з г л я н у т о з н а ч е н н я д и т я ч и х а в т о р і в у п р о ц е с і ф о р м у в а н н я мо р а л ь н и х ц і н н о с т е й д и т и н и . В и з н а ч е н о о с о б л и в о с т і м о в и д и т я ч и

 

творів, ж а н р о в у п а л і т р у , т е м а т и ч н у розмаїтість . П о д а н о р е к о м е н

 

д а ц і ї в і д о м и х д и т я ч и х п и с ь м е н н и к і в с у ч а с н и м авторам .

 

Ключові слова: дитяча література, дитячий автор, письметіик, ди тина.

 

Сьогодні неодноразово розглядається питання про те чому сучасна молодь мало читає або ж віддає перевагу низь копробним романам чи детективам на кшталт: три книги з ціною однієї. Чи не варто копнути глибше і зосередитись н тому виді літератури, з якого починається знайомство зі св том художнього читання. Це дитяча література, в якій про відниками між чарівним світом твору і дитиною є, власн дитячий письменник. Яким він має бути і про шо повинеї писати? Хто представлений на ринку дитячої літератури Ці питання ще довго залишатимуться актуальними, допок існуватиме дитяча література і її особлива аудиторія.

 

Дитяча література займає вагому нішу на видавничом ринку, зокрема, художня дитяча книга. Саме з неї розпочи нається знайомство юного читача зі світом літератури. Своє рідним посередником між дитиною та художньою дитячо книгою є, власне, дитячий літератор, який, створюючи твір повинен врахувати чимало аспектів, пов'язаних з читаць кою аудиторією, її віковими особливостями.

 

3 4 6


Слсяк 0 . 1 .

 

Дитячі літератори покликані не просто створити новий твір, вони повинні адаптувати його для дитячого сприйнят-тя, прищепити мораль, допомогти відрізнити добро від зла, правильну думку від хибної, створити позитивні емоції під час читання.

 

Дитячий письменник Володимир Рутківський ствер-джує, що найважливіше для автора дитячої книги — вміння повернутися в дитинство. Письменник, який пише для юно-го читача, повинен уміти дивитися на все, що його оточує, так, ніби вперше все це бачить. Для нього, як і для дитини, все має бути відкриттям [5].

 

В українській дитячій літературі працювали такі відо-мі класики як М. Вінграновський, Гр. Тютюнник, Є. Гуцало, В. Близнець, Д. Білоус, В. Нестайко, А. Костецький, В. Кава. Вони можуть послугувати прикладом для сучасників, які працюють на цій ниві.

 

Для дитячого літератора важливе все: мова твору, жанр, тематика. Не можна сказати, що дитячий автор має дотриму-ватися чітко окреслених позицій, однак він повинен відчу-вати своїх читачів, сприймати твір їхніми очима і пам'ятати, що дитяча аудиторія — особлива, вона довірлива та відчу-ває фальш. Дитячий письменник — це покликання.

 

Читачеві-початківцю письменник повинен допомогти опанувати навички писемного й усного мовлення, форму-вати загальну мовну культуру. Розвивати уяву, фантазію, сприяти кращому запам'ятовуваншо, розвитку логічного мислення, зважаючи на словниковий запас. Діти полюбля - ють таємничість, загадковість. Значно цікавіше жити у світ і фантазій, мрій, який не є таким буденним.

 

Важливо пам'ятати, що діти часто перевтілюються в ге-роїв, намагаються їх копіювати, тому письменник повинен подбати про те, щоб вони мали змогу рівнятись на позитив-них персонажів, мали хороший приклад для наслідування. Слід брати до уваги, що діти пробуватимуть і політати, я к їхній улюблений герой, і піднімати надважкі речі, і рятуй.і

 


С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И

 

ти світ від злих чар, і навіть — битись. Можна імена голов них героїв подавати так, щоб виникала певна асоціація героями. Наприклад, як у книзі О. Дерманського «Бабус оголошує війну» одного з героїв звали Посмітюх (він засмі чував планету). Діти одразу розуміють, що це негативни персонаж.

 

Інколи персонажів придумують не самі автори, а їхн діти. Так, наприклад, героїню Пеппі Довгупанчоху приду мала не сама Астрід Ліндгрен, а її донька, яка хотіла почут казку про дівчинку, яка жила в її уяві.

 

Всі авторські задуми можуть втілюватись чи не в най різноманітніші жанри: казки, оповідання, повісті, вірші, за гадки, скоромовки, забавлянки, лічилки, мирилки та специ фічні дражнилки, страшилки, сварилки. Одна з дражнило на імена, від Лідії Повх, звучить так: «Саша — Олександ одягнув скафандр. Налякав село. Я із НЛО».

 

Найпопулярнішими жанрами є казки та невеликі вір шики. Ось один з них (Петро Ребро):

 

Як звати?

 

— Як тебе, любий хлопчику, звати?

 

— Так точнісінько звати, як тата.

 

— А як тата? Ти скажеш, звичайно?

 

— Так, як діда. Це зовсім не тайна.

 

— А яке ж у дідуся імення?

 

— От смішні ви! Таке ж, як і в мене!

 

Галина Малик заявляє, що незаповненою нішею в жан ровій палітрі залишається сатира, а це ж могутній засі впливу на дитячу свідомість. Саме засобами сатири можн звернути дитячу увагу на проблему, яка дидактикою вже н сприймається [2].

 

Володимир Рутківський подає ще два могутні крил дитячої літератури: історія і фольклор. І закликає, щоб д історичних екскурсів Олександра Гавроша (видав дві істо ричні повісті «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчо

 

3 4 8


С А С Я К О. I.

 

людини світу» та «Пригоди тричі славного розбійника ГІин-•гі») успішно приєднались і його колеги [5].

 

Обираючи тематику художніх видань для дітей, автору також слід визначитись, на яку саме аудиторію розрахований його твір. Від цього залежатиме багато чинників: і спосіб по-дання матеріалу, і жанр, і сюжетна лінія, і використання різ-них мовних засобів, і конкретні потреби різних вікових груп, адже різні вікові категорії по-різному сприймають текст.

 

Це все необхідно для того, щоб дитина хотіла читати, адже художній твір — для вибіркового читання. Якщо, на-приклад, навчальне видання беруть до рук, так би мовити, з примусу, то художній текст дитину не змусиш читати, якщо не виникне зацікавлення темою. Діти не повинні зупиняти-ся на середині, важливо, щоб з цікавістю читали до кінця, беручи до рук все нові книги.

 

Що ж може зацікавити сучасного читача? Це можуть бути найрізноманітніші твори, адже в зовсім юному віці діти не розуміють, що таке жанр, сюжет, образ, персонаж і всі кри-терії, які їм відповідають. Зазвичай вони просто запитують: «А чи є у вас книжечка про Зайчика, Ведмедика, Лисичку» тощо або ж просто обирають за обкладинкою. Батькам не потрібно лінуватися: обираючи книгу для дитини, потрібно спершу погортати сторінки і осмислити текст, адже обкла-динка є лише обличчям, тоді як авторський текст — душею дитячої книги.

 

Вже у старшому віці діти можуть обирати конкретний жанр, спираючись на певну тематику. Згодом цікавляться вже окремими іменами, чи найбільш популярним серед од-нолітків творами. Тематика може бути різною: історичного характеру, про природу (тваринок і рослинок), навколиш-ній світ, реалії сучасного життя, фантастика, гумористичі п твори, пригодницькі тощо. Варто уникати тем, до яких чи-тач ще не готовий, уникати описів негативного характеру. Події у творі не мають бути надто реалістичними, для цього існує рубрика новин на телебаченні.

 





©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.