Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Шин та І. Дзюб. Завдяки їхній праці, з'явилися українські переклади М. Басьо, І. Такубоку, К. Абе



 

Наступним виданням японської літератури, після японських казок у перекладі А. Лотоцького [6], була книг.і «Японська лірика феодальної доби» в перекладі О. Креме-на, що побачила світ у 1931 р. у харківському видавництві «Рух» [1]. До книги увійшло лише двадцять шість танка поетів V—XIII ст. Однак велика передмова стала першим в українському літературознавстві нарисом з історії япон ської класичної поезії.

 

У контексті історії видання японської літератури в Україні варто згадати цікаву збірку перекладів В. Горлова «Пелюстки пісень. Японська поезія жанрів танка та хоку» (Вінниця, видавництво «Аквілон», 1999 p.), яка, на жаль, була надрукована дуже малим накладом і залишилася не-поміченою фахівцями [1].

 

Ми проаналізували дані Японського Фонду (Japan Foundation), які стосуються перекладів японської літерату - ри українською та російською мовами [15]. Результати апа лізу (станом на лютий 2009 р.) зображено на рис. 1.

 

 

 

 

 

Україна Росія ]

 

Рис. 1. Кількісні показники перекладених та опублікованих творів японської літератури

 

в Україні та Росії (1950-2008 рр.)

 

Проте під час підрахунку нами було виявлено, що ін формація про деякі переклади українською мовою — від

 

2 2 0


Дітчук k. і)

 

Сутня. Зокрема, у Фонді немає даних про окремі публікації V журналі «Всесвіт», видання JIA «Піраміда» та видавництв Грані-Т», «Основи» й «Астропринт».

 

Оперуючи інформаїдією Японського Фонду, а також сііи-раючись на відомості, зібрані нами під час ретроспективпо-і о аналізу (на основі «Вісника Книжкової палати», «Нових видань України», статистичного збірника «Друк України», і також інформаційних проспектів видавництв), ми визна-чили кількість опублікованих протягом 1960 — 2008 pp. пе-

 

3 Кількість опублікованих перекладів

 

Рис.2. Кількість перекладених та опублікованих творівяпонської літератури за 1960 — 2008 pp.

 

Незначне піднесення у 1971 р. пояснюється виданням А. Рюноске «Расьомон» в перекладі І. Дзюба та Г. Туркова у київському видавництві «Жовтень». До збірки увійшло аж 17 (!) перекладених оповідань. Зростання кількості видань у 1986 р. зумовлене опублікуванням великої збірки японських народних казок у видавництві «Веселка», а також публіка-цією у цьому ж видавництві матеріалу І. Такесі «6 серпня 1945 року: Хіросіма звинувачує» та збірки І. Такубоку. В свою чергу, повна відсутність публікацій протягом 1993 — 1999 р. пояснюється загальним занепадом книговидавничої справи в Україні. Останнє пожвавлення припадає на 2003 р, ( аме тоді «Астропринт» підготував «25 кращих японських

і азок». Велику кількість публікацій 2004 р. забезпечив жур

і іал «Всесвіт», що реалізував проект «Рік Японії у «Всесвіті

 

У),\


ГІРАЦІ ЗДОБУВАЧІВ

 

На фоні цього короткого аналізу особливо незрозумі лим є факт видання в Україні японської літератури рос і и ською мовою: у 2005 р. київське видавництво «Етнос» в се-рії «Бібліотека банку «Хрещатик» випустило у світ ромам О. Кендзабуро «Игры современников».

 

Цікавий факт: незважаючи на те, що Японський Фонд постійно здійснює підтримку видань японської переклад ної літератури, українські видавництва не поспішають на лагодити з ним контакт. Про це свідчить те, що Фонд, яким дбайливо збирає дані про перекладні видання, не володіє інформацією про видання низки українських видавництв, Так, з 2000 р. у «Дніпрі» вийшла антологія японської по езії, ще два томи поезії — у «Факті», Я. Кавабата і К. Абе

 

— в «Основах», два романи X. Муракамі — у «Фоліо». Поза тим, О. Микитенко, головний редактор журналу іноземної літератури «Всесвіт», що організував у 2004 р. «Рік Японії у «Всесвіті», в одному інтерв'ю називає здобутки останніх років майже інформаційним проривом: «Прекрасні анто-логії поезії, а також вихід чотирьох томів прози за чотири роки — це видатна подія для України».

 

У 2009 р. в Україні видавництво «Перо» вперше опублі кувало переклад кількох томів манга (японських різновидів коміксів). Варто зауважити, що манга популярна в Україні доволі давно, але досі існувала лише в електронній формі перекладалася та редагувалася виключно ентузіастами фанатами та поширювалася безкоштовно у мережі Інтернет Українським поціновувачам друкованої манга досі доводи лося орієнтуватися виключно на англомовні та російсько мовні видавничі проекти. Перші ліцензійні видання мани і хоча й далекі від ідеалу в питанні якості, проте свідчать про початок розвитку цієї літератури в Україні.

 

Отже, зі здобуттям Україною незалежності, ситуація з виданням японської літератури не значно поліпшилася Крім того, графік яскраво демонструє конкурентну спро-можність російської книги на нашому ринку, адже усі їхні

 

2 2 2


Дігчук К. О.

 

Видання, за браком відповідного україномовного продукту, автоматично потрапляють до нашого читача. Проте копку - I іенція свідчить не про неможливість та економічну невмо-тивованість видань японської літератури, а про потребу по-шуку нових шляхів та оригінальних видавничих рішень.

 

Щодо проблем, пов'язаних з випуском перекладної лі-тератури в Україні, то до них належать насамперед пробле-ми пошуку авторського оригінал}' та ліцензування, власне перекладу як процесу трансформації тексту національною мовою, редакційної підготовки та художнього втілення, проблеми збуту.

 

Цікаву інформацію ми отримуємо з інтерв'ю з голо-вним редактором журналу «Всесвіт» О. Микитенком, який стверджує: «Інша річ — наскільки такі масштаби видання японської літератури в Україні відповідають сьогочасним потребам і запитам читачів та українського книжкового ринку і взагалі української культури в її перспективах». До-свідчений редактор вважає, що через те, що люди тепер вза-галі мало читають (їх увагу забирає телебачення, Інтернет, поп-шоу), книжковий ринок заповнений низькопробною російськомовною макулатурою, а державної системи книго-розповсюдження давно немає і реальна державна допомога українським видавцям не світить, неможливо ставиі п те-тания про збільшення видань японської літератури україн-ською мовою. На його думку, можна сподіватися хіба що на «розкручені» імена або окремі видання за підтримки япон-ських і українських державних інстанцій.

 

На рис. З зображено відомості про здійсненім Япон-ським Фондом фінансової підтримки відповідних програм і іерекладу та видання, реалізовані 2006 — 2008 рр. Як бачимо, протягом останніх кількох років в Україні було підтримано пише 1 видання. Це свідчить не про небажання Японського Фонду здійснювати фінансування, а про відсутніст ь належ пої зацікавленості серед українських видавництв.

 

І - Ш


П Р А Ц І З Д О Б У Б А Ч І В

4 -

 

 

И

х о с з к г а к к г а к г а ї о і с г е i  
« - - - • ' 1- •Э' к- i S i J u  
J о ; і ' ї ; ? з    
° в u ? Ав ° !    
ї I   Х ;    
        о Рис. З  
             
а) підтримка програм б) підтримка програм  
перекладу та видання перекладу та видання  
за 2006 - 2007 pp.; за 2007 - 2008 pp.  

Нашим книговидавцям, на превеликий жаль, легше скаржитися на економічні проблеми, аніж шукати варіаі г ти їх вирішення: співпрацювати з міжнародними фондами, досліджувати книжковий ринок на предмет незаповнених тематичних ніш, готувати літературу на випереджен-ня, не ті видання, які вже вийшли в Росії, а такі, про які слов'янський світ має змогу вперше почути саме україн-ською мовою. На зразок того, як це відбувалося зі славно звісним «Гаррі Поттером».

 

Ще одним ефективним шляхом вирішення проблеми пошуку авторського оригіналу для перекладу є налаго-дження співпраці з дрібними видавництвами за кордоном. Професор М. Нумано, розповідаючи про подібну пробле-му в своїй країні, зазначає, що, наприклад, сучасну росій ську літературу в Японії сьогодні видають маленькі видав-ництва. І велику роль у цьому відіграє особиста ініціатива: якщо хтось із перекладачів захоче щось перекласти і домо-виться з видавництвом, то липіе так книжка знайде свого читача [9].

 

 

2 2 4


Дітчук К. О.

 

Проблемаперекладуполягає у важкості мови оригіна-

 

лу та невеликій кількості професійних перекладачів. Щодо перекладів з японської, то «Факт» задоволений співпрацею з І. Бондаренком, «Фоліо» — з І. Дзюбом. Молодих пере-кладачів залучають «Всесвіт», «Юніверс», «Фоліо». Видавці філософськи зауважують, що хорошого перекладача з будь-якої мови знайти проблематично. При цьому всі визнають, що японістів надзвичайно мало. Незважаючи на гостроту проблеми, вирішити її безпосередньо видавничими силами неможливо, оскільки за це відповідає освітня галузь. Про-те знизити вплив фактора на видавничу підготовку можна, якщо провадити політику замовлення перекладу у фахівця. Тоді нарешті читач отримує не лише те, що подобається пе-рекладачеві, а й те, чого насправді потребує [5]. Виграють від цього і видавець, і перекладач, і читач.

 

В основі проблемиредакційної підготовкитахудож-нього втілення лежать загальні потреби вдосконалення

 

Процесу підготовки книги в Україні. У випадку з японською перекладною літературою, особливості полягають у потре-бі професійних редакторів та коректорів, а також досвідче-них художників, що зможуть не лише подати переклад, але й підкреслити його стильові та жанрові характеристики. Ця проблема вирішується виключно підготовкою та добором досвідченого персоналу.

 

Проблемизбуту,вважають видавці, є найгострішими

 

[2]. Директор видавництва «Юніверс», коли готував до дру-ку перших своїх японських авторів (Я. Кавабату в перекладі І. Дзюба та М. Басьо в перекладі В. Панченка), в інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» розповідає: «Тепер не випадає ба-гато планувати, оскільки становище для книжкової справи не дуже сприятливе. Потрібні кошти, а з іншого боку прилавок. Зараз основна проблема з тим, що просто немає книгарень. У Києві раніше їх було 108, а зараз залишило ся десь із десяток. Видавництво ж не може бути успішним, друкуючи тираж в одну-дві тисячі в такій великій країні, як

 

22,*


П Р А Ц І З Д О Б У В А Ч І В

 

наша. Якби був видавничий процес, то тоді почали б інтен-сивніше писати і перекладати. А процесу немає, бо немає книгарень. Ми навидавали Балері, Жаккотте, Ередіа, Мал-ларме, Мішо — якби раніше, то цей наклад в одну тисячу примірників розлетівся б! З мого досвіду, найперша про-блема — відсутність книгарень, друга — тиск російської книжки. Треба оподаткувати російську книжку — так, щоб вона коштувала на 100% більше. Потрібна агресивна мовна політика, росіяни ж агресивно йдуть сюди» [9].

 

Тим часом, на американському сайті «Амазон» можна побачити близько тисячі книжок, які стосуються японської літератури (переклади або дослідження), виданих переваж-но за останні 20 років. їх можна придбати в будь-який мо-мент через мережу Інтернет. Російське видавництво «Інозем-ка» в серії «Антология современной японской литературы» підготувало збірник наукової фантастики «Гордеев узел». У видання увійшли 12 повістей і розповідей найпопулярні-ших в Японії письменників, написаних з 1961 по 2000 рік. Українці, які цікавляться японською літературою, можуч і, придбати видання у Києві або через Інтернет. Українськіж

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.