Шин та І. Дзюб. Завдяки їхній праці, з'явилися українські переклади М. Басьо, І. Такубоку, К. Абе

Наступним виданням японської літератури, після японських казок у перекладі А. Лотоцького [6], була книг.і «Японська лірика феодальної доби» в перекладі О. Креме-на, що побачила світ у 1931 р. у харківському видавництві «Рух» [1]. До книги увійшло лише двадцять шість танка поетів V—XIII ст. Однак велика передмова стала першим в українському літературознавстві нарисом з історії япон ської класичної поезії.

У контексті історії видання японської літератури в Україні варто згадати цікаву збірку перекладів В. Горлова «Пелюстки пісень. Японська поезія жанрів танка та хоку» (Вінниця, видавництво «Аквілон», 1999 p.), яка, на жаль, була надрукована дуже малим накладом і залишилася не-поміченою фахівцями [1].

Ми проаналізували дані Японського Фонду (Japan Foundation), які стосуються перекладів японської літерату - ри українською та російською мовами [15]. Результати апа лізу (станом на лютий 2009 р.) зображено на рис. 1.

Україна Росія ]

Рис. 1. Кількісні показники перекладених та опублікованих творів японської літератури

в Україні та Росії (1950-2008 рр.)

Проте під час підрахунку нами було виявлено, що ін формація про деякі переклади українською мовою — від

2 2 0

Дітчук k. і)

Сутня. Зокрема, у Фонді немає даних про окремі публікації V журналі «Всесвіт», видання JIA «Піраміда» та видавництв Грані-Т», «Основи» й «Астропринт».

Оперуючи інформаїдією Японського Фонду, а також сііи-раючись на відомості, зібрані нами під час ретроспективпо-і о аналізу (на основі «Вісника Книжкової палати», «Нових видань України», статистичного збірника «Друк України», і також інформаційних проспектів видавництв), ми визна-чили кількість опублікованих протягом 1960 — 2008 pp. пе-

3 Кількість опублікованих перекладів

Рис.2. Кількість перекладених та опублікованих творівяпонської літератури за 1960 — 2008 pp.

Незначне піднесення у 1971 р. пояснюється виданням А. Рюноске «Расьомон» в перекладі І. Дзюба та Г. Туркова у київському видавництві «Жовтень». До збірки увійшло аж 17 (!) перекладених оповідань. Зростання кількості видань у 1986 р. зумовлене опублікуванням великої збірки японських народних казок у видавництві «Веселка», а також публіка-цією у цьому ж видавництві матеріалу І. Такесі «6 серпня 1945 року: Хіросіма звинувачує» та збірки І. Такубоку. В свою чергу, повна відсутність публікацій протягом 1993 — 1999 р. пояснюється загальним занепадом книговидавничої справи в Україні. Останнє пожвавлення припадає на 2003 р, ( аме тоді «Астропринт» підготував «25 кращих японських

і азок». Велику кількість публікацій 2004 р. забезпечив жур

і іал «Всесвіт», що реалізував проект «Рік Японії у «Всесвіті

У),\

ГІРАЦІ ЗДОБУВАЧІВ

На фоні цього короткого аналізу особливо незрозумі лим є факт видання в Україні японської літератури рос і и ською мовою: у 2005 р. київське видавництво «Етнос» в се-рії «Бібліотека банку «Хрещатик» випустило у світ ромам О. Кендзабуро «Игры современников».

Цікавий факт: незважаючи на те, що Японський Фонд постійно здійснює підтримку видань японської переклад ної літератури, українські видавництва не поспішають на лагодити з ним контакт. Про це свідчить те, що Фонд, яким дбайливо збирає дані про перекладні видання, не володіє інформацією про видання низки українських видавництв, Так, з 2000 р. у «Дніпрі» вийшла антологія японської по езії, ще два томи поезії — у «Факті», Я. Кавабата і К. Абе

— в «Основах», два романи X. Муракамі — у «Фоліо». Поза тим, О. Микитенко, головний редактор журналу іноземної літератури «Всесвіт», що організував у 2004 р. «Рік Японії у «Всесвіті», в одному інтерв'ю називає здобутки останніх років майже інформаційним проривом: «Прекрасні анто-логії поезії, а також вихід чотирьох томів прози за чотири роки — це видатна подія для України».

У 2009 р. в Україні видавництво «Перо» вперше опублі кувало переклад кількох томів манга (японських різновидів коміксів). Варто зауважити, що манга популярна в Україні доволі давно, але досі існувала лише в електронній формі перекладалася та редагувалася виключно ентузіастами фанатами та поширювалася безкоштовно у мережі Інтернет Українським поціновувачам друкованої манга досі доводи лося орієнтуватися виключно на англомовні та російсько мовні видавничі проекти. Перші ліцензійні видання мани і хоча й далекі від ідеалу в питанні якості, проте свідчать про початок розвитку цієї літератури в Україні.

Отже, зі здобуттям Україною незалежності, ситуація з виданням японської літератури не значно поліпшилася Крім того, графік яскраво демонструє конкурентну спро-можність російської книги на нашому ринку, адже усі їхні

2 2 2

Дігчук К. О.

Видання, за браком відповідного україномовного продукту, автоматично потрапляють до нашого читача. Проте копку - I іенція свідчить не про неможливість та економічну невмо-тивованість видань японської літератури, а про потребу по-шуку нових шляхів та оригінальних видавничих рішень.

Щодо проблем, пов'язаних з випуском перекладної лі-тератури в Україні, то до них належать насамперед пробле-ми пошуку авторського оригінал}' та ліцензування, власне перекладу як процесу трансформації тексту національною мовою, редакційної підготовки та художнього втілення, проблеми збуту.

Цікаву інформацію ми отримуємо з інтерв'ю з голо-вним редактором журналу «Всесвіт» О. Микитенком, який стверджує: «Інша річ — наскільки такі масштаби видання японської літератури в Україні відповідають сьогочасним потребам і запитам читачів та українського книжкового ринку і взагалі української культури в її перспективах». До-свідчений редактор вважає, що через те, що люди тепер вза-галі мало читають (їх увагу забирає телебачення, Інтернет, поп-шоу), книжковий ринок заповнений низькопробною російськомовною макулатурою, а державної системи книго-розповсюдження давно немає і реальна державна допомога українським видавцям не світить, неможливо ставиі п те-тания про збільшення видань японської літератури україн-ською мовою. На його думку, можна сподіватися хіба що на «розкручені» імена або окремі видання за підтримки япон-ських і українських державних інстанцій.

На рис. З зображено відомості про здійсненім Япон-ським Фондом фінансової підтримки відповідних програм і іерекладу та видання, реалізовані 2006 — 2008 рр. Як бачимо, протягом останніх кількох років в Україні було підтримано пише 1 видання. Це свідчить не про небажання Японського Фонду здійснювати фінансування, а про відсутніст ь належ пої зацікавленості серед українських видавництв.

І - Ш

П Р А Ц І З Д О Б У Б А Ч І В

4 -

И

Нашим книговидавцям, на превеликий жаль, легше скаржитися на економічні проблеми, аніж шукати варіаі г ти їх вирішення: співпрацювати з міжнародними фондами, досліджувати книжковий ринок на предмет незаповнених тематичних ніш, готувати літературу на випереджен-ня, не ті видання, які вже вийшли в Росії, а такі, про які слов'янський світ має змогу вперше почути саме україн-ською мовою. На зразок того, як це відбувалося зі славно звісним «Гаррі Поттером».

Ще одним ефективним шляхом вирішення проблеми пошуку авторського оригіналу для перекладу є налаго-дження співпраці з дрібними видавництвами за кордоном. Професор М. Нумано, розповідаючи про подібну пробле-му в своїй країні, зазначає, що, наприклад, сучасну росій ську літературу в Японії сьогодні видають маленькі видав-ництва. І велику роль у цьому відіграє особиста ініціатива: якщо хтось із перекладачів захоче щось перекласти і домо-виться з видавництвом, то липіе так книжка знайде свого читача [9].

2 2 4

Дітчук К. О.

Проблемаперекладуполягає у важкості мови оригіна-

лу та невеликій кількості професійних перекладачів. Щодо перекладів з японської, то «Факт» задоволений співпрацею з І. Бондаренком, «Фоліо» — з І. Дзюбом. Молодих пере-кладачів залучають «Всесвіт», «Юніверс», «Фоліо». Видавці філософськи зауважують, що хорошого перекладача з будь-якої мови знайти проблематично. При цьому всі визнають, що японістів надзвичайно мало. Незважаючи на гостроту проблеми, вирішити її безпосередньо видавничими силами неможливо, оскільки за це відповідає освітня галузь. Про-те знизити вплив фактора на видавничу підготовку можна, якщо провадити політику замовлення перекладу у фахівця. Тоді нарешті читач отримує не лише те, що подобається пе-рекладачеві, а й те, чого насправді потребує [5]. Виграють від цього і видавець, і перекладач, і читач.

В основі проблемиредакційної підготовкитахудож-нього втілення лежать загальні потреби вдосконалення

Процесу підготовки книги в Україні. У випадку з японською перекладною літературою, особливості полягають у потре-бі професійних редакторів та коректорів, а також досвідче-них художників, що зможуть не лише подати переклад, але й підкреслити його стильові та жанрові характеристики. Ця проблема вирішується виключно підготовкою та добором досвідченого персоналу.

Проблемизбуту,вважають видавці, є найгострішими

[2]. Директор видавництва «Юніверс», коли готував до дру-ку перших своїх японських авторів (Я. Кавабату в перекладі І. Дзюба та М. Басьо в перекладі В. Панченка), в інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» розповідає: «Тепер не випадає ба-гато планувати, оскільки становище для книжкової справи не дуже сприятливе. Потрібні кошти, а з іншого боку прилавок. Зараз основна проблема з тим, що просто немає книгарень. У Києві раніше їх було 108, а зараз залишило ся десь із десяток. Видавництво ж не може бути успішним, друкуючи тираж в одну-дві тисячі в такій великій країні, як

22,*

П Р А Ц І З Д О Б У В А Ч І В

наша. Якби був видавничий процес, то тоді почали б інтен-сивніше писати і перекладати. А процесу немає, бо немає книгарень. Ми навидавали Балері, Жаккотте, Ередіа, Мал-ларме, Мішо — якби раніше, то цей наклад в одну тисячу примірників розлетівся б! З мого досвіду, найперша про-блема — відсутність книгарень, друга — тиск російської книжки. Треба оподаткувати російську книжку — так, щоб вона коштувала на 100% більше. Потрібна агресивна мовна політика, росіяни ж агресивно йдуть сюди» [9].

Тим часом, на американському сайті «Амазон» можна побачити близько тисячі книжок, які стосуються японської літератури (переклади або дослідження), виданих переваж-но за останні 20 років. їх можна придбати в будь-який мо-мент через мережу Інтернет. Російське видавництво «Інозем-ка» в серії «Антология современной японской литературы» підготувало збірник наукової фантастики «Гордеев узел». У видання увійшли 12 повістей і розповідей найпопулярні-ших в Японії письменників, написаних з 1961 по 2000 рік. Українці, які цікавляться японською літературою, можуч і, придбати видання у Києві або через Інтернет. Українськіж

Поиск по сайту: