Дослідники процесу часто критикують учасників ро цензування за виникнення упереджень. Особлива у паї а

ГІРАЦІ З Д О Б У В А Ч І В

приділяється саме роботі рецензентів. Проблема упере-джені) прямо чи опосередковано розглядається у пра цях багатьох учених. Серед них варто відзначити роботи P. К. Мертона (R. К. Merton), С. ван Руен, Ф. Вуд (F. Wood) та С. Уесслі (S. Wessely). Вагомий статистичний мате-ріал містять експериментальні дослідження С. С. Сігел мена, Т. Оптхофа (Т. Opthof), P. Коронела (R. Coronel), М. Дж. Джейнса (М. }. Janse), М. Дж. Махоні (М. }. Mahoney), Т. Трегензи (Т. Tregenza), Н. Блека, С. ван Руєн, Ф. Год лі, С. Еванса, P. X. Флетчера, С. у. Флетчер, Т. П. Стоссел.і (Т. P. Stossel).

Дослідники розрізняють ряд упереджень, які можуї І. виникати під час рецензування завдяки тому, що рецен зія базується не на наукових заслугах автора дослідження і якості цього дослідження, а на інших критеріях [40, с. 1675], що, безперечно, впливає на справедливість оцінювання 11.1 укових робіт. Узагальнюючи, можна сказати, що учені ви-окремлюють такі упередження: вік науковця і, відповідно, його досвід, конфлікт інтересів, статева дискримінація, пре-стиж установи, «підтримуючі» упередження, географічне положення авторів, мовні, національні, ідеологічні упере дження тощо. Розглянемо детальніше ті з них, які найчас тіше трапляються у науковій комунікації і яким дослідника і приділяють найбільшу увагу.

У зв'язку з виникненням таких упереджень, як вік 1.1 досвід учених, слід звернутися до поняття «ефекту Матвія («the Matthew effect»), яке було введене до наукового обігу 1968 p. P. К. Мертоном [31, с. 58]. Дослідник пояснює, що це поняття походить з уривку «Євангелія від Матвія», у якому сказано: «тим, хто мас, тому дано буде і примножиться; а хт< > не має, у того відніметься і те, що має». За P. К. Мертоном, «ефект Матвія» виявляється у неправильному розподіленні довіри до наукових праць вчених, тобто у визнанні внескім в науку вчених, репутація яких вже склалася, і відмова від такого визнання результатів, що представлені вченими, рі • путація яких ще несформована.

2 0 8

Г У М А Н Е Н К О О . О .

Пізніше поняття «ефекту Матвія» було безпосередньо мстосоване до процесу рецензування такими дослідника-ми, як Дж. Д. Уілсон (J. D. Wilson), А. Янкауер (A. Yankauer), M. Бейзермен (Ch. Bazerman), M. Бігс (M. Biggs), M. Коу-ріііова (M. Kourilova), M. Дінгс (M. Dinges), Л. E. Голдсміг ( I.. A. Goldsmith). Йдеться про те, що репутація автора науко-вого твору так чи інакше буде впливати на рішення рецен-и;нта, автор, у свою чергу, теж буде враховувати репутацію рецензента. Ми можемо назвати це «фактором авторитету».

І Ірийнято вважати, що найкращими рецензентами є учені

і таршого віку [34, с. 65]. Цю думку спростовують проведені дослідження [14, с. 422-428; 7, с. 231-233; 45, с. 658-659], ікі виявили, що статус експерта не має суттєвого значення.

«Ефект Матвія» може сприяти явищу гіпертрофованої доброзичливості до наукового твору під час рецензуван-ня. Крім цього, на прихильне ставлення при оцінюванні роботи можуть впливати приятельські стосунки у системі и втор — редактор — рецензент; дотримання «золотого пра-пила» спілкування; байдуже ставлення до процесу науково-I о рецензування.

Такий вид упередження, як конфлікт інтересів, як ripa-it ило, виявляється у декількох площинах: оцінювання ро-боти, представленої дослідницькою групою, рецензентом, і кий є членом іншої дослідницької групи, що працює в на-уковій установі; рецензування праці конкуруючої установи іібо праці, у якій розгляд предмету не відповідає розумінню ісми рецензентом; коментування наукового твору того ав-тора, із яким рецензент працює над схожою темою [39, с. 87]. Дослідники С. Р. Трігл та Д. Дж. Трігл наголошують, що конфлікт інтересів може бути як безпосередньо науковим, іак і політичним або релігійним й існувати не лише на рів-ні авторів і (або) рецензентів, а також і на рівні редакторів і (або) видавців [47, є. 43 — 44]. Так, у 2006 р. були звільнені і роботи головний редактор «Журналу Канадської медичної асоціації» і його замісник за публікацію матеріанів,які не

10V

ГІРАЦІ ЗДОБУВАЧІВ

відповідали поглядам Канадської медичної асоціації — влас ника журналу [41, с. 1337]. Також конфлікт інтересів досип, тісно пов'язаний із фінансуванням наукових досліджені. Авторами та рецензентами було визнано [32, с. 5], що най більшою зоною ризику є ті галузі, де експерти змагаються за те ж саме фінансування, що й автор рецензованого доа і і дження. Відповідно, наукова робота може бути відхиленою рецензентом або відкладеною заради того, щоб його власію дослідження опублікували першим.

Іноді рецензія стає причиною відхилення науково го твору лише тому, що він включає оригінальні ідеї або неймовірні результати. М. Дж. Махоні називає тенденцію надання особливого значенім знанням, які підтримують по гляди певної особи, й ігнорування або недовіру до тих, ям не виконують цієї функції, —підтримуючими упередженнямн(confirmatory bias) [ЗО, с. 161]. Він провів дослідження, у меж.іч

Якого 75 рецензентам було запропоновано прорецензува ти наукові роботи, які містили однакові експериментальні методики проведення досліджень, але показували різні рс зультати. Дослідник виявив, що рецензенти ставилися упе реджено до тих робіт, які не збігалися з їхніми теоретичнії ми сподіваннями.

Незважаючи на нищівну критику, рецензія все-таки продовжує існувати і «захищається від критики, головним чином, за рахунок апелювання до традиції й аргументами, які вказують, для чого потрібно отримувати хороші наукові результати» [34, с. 63]. Прихильники рецензії стверджують, що рецензія є обов'язковою частиною наукової комунікації, яка в змозі оцінити якість наукового тексту, створити моги вацію для авторів, забезпечити рух наукового знання, хоча і не виключають необхідності та можливості поліпшення її якості.

Поиск по сайту: