В одній зі своїх праць, присвячених науковій періодиці, 11 Іелінська наголошує на щорічному збільшенні кількості

і м \ і ових журналів, адже часто видання книжкових видань м іч певних «наукових установ, і навіть цілих галузей науки | надто складним і витратним». Цей факт спростовує «по-їш 11 іе не твердження, що наука загалом, а також конкретні

и ї ї іузі» розвиваються лише завдяки виданню фундамен-ьі м.ііих праць — потужних монографічних досліджень [2,

і '.(.9-573],

І Іитання майбутнього розвитку наукової періодики —

І найактуальніших. Спираючись на праці зарубіжних

ііі 'і іідників (К. Тенопір, Д. Кінг, Дж. Ламберт), Н. Зелінська цііііні іує переваги та недоліки нової — електронної форми Ііиукового журналу, таким чином порівнюючи її з «тради-ційною» друкованою формою.

Аналізуючи сучасний стан української наукової пе-ріодики, слід звернути увагу на те, що з кожним роком ііи начується кількість наукових періодичних видань у по-| І | І І І І И І Ш І з виданням наукових книжок (наприклад, моно-Іі'ііфій). Якщо, наприклад, у 1991 р. Інститути та установи І! \ 11 України видавали 54 журнали — то бачимо тенденцію №іи іання їх кількості в наступні роки : у 1992 — 55, у 1993

• (.1), 1994 - 62,1995 - 63,1996 - 64, 1997 - 63,1998 - 68,

І'"»') - 70, 2000 - 73, 2001 - 75 [2, с. 569-573].

І іектронні журнали стрімко випереджають свої друко-іналоги. Це пояснюється їхньою оперативністю, зруч-

Нії по користування, вільним доступом.

П Р А Ц І З Д О Б У В А Ч І В

Проблеми переходу періодичних наукових видань до електронної форми зумовили появу великої кількості на-укових праць, більшість яких стосуються огляду та аналізу зарубіжних та вітчизняних досліджень.

1. Зелінська Н. В. Наукове книговидання в Україні: історія та сучасний стан: Навч. посіб. для студ. виїц. навч. закл. — Львів: Світ, 2002. - 268 с.

2. Зелінська Н. В. «Традиційна» наукова періодика у дослі-дженнях зарубіжних учених: проблеми та перспективи / / Укра-їнська періодика: історія і сучасність: Доп. і повід, восьмої Всеукр. наук. конф. 17 - 19 жовтня 2003 р. - Львів. - 2003. - С. 569-573.

3. Маркусова В. А. Статья в научном журнале как основной источник информации для выполнения фундаментальных ис-следований в РАН / В. А. Маркусова, А. Я. Родионов // НТИ. — Сер. 1. - 1998. - № 9. - С. 21 - 28 .

4. Ярошенко Т. Електронний журнал у дзеркалі публікації у професійній пресі / Тетяна Ярошенко / / Вісник книжкової пала-ти. - 2006. - № 5. - С. 29 - 32.

5. Council on Library and Information Resources, 2003. — 72 p.

У Д К 0 0 7 : 3 0 4 : 6 5 5

ВОДОЛАЗСЬКИЙ Р. О.

СПЕЦИФІКА ВИПУСКУ НАВЧАЛЬНИХ ВИДАНЬ у СУЧАСНИХ МАЛИХ ВИДАВНИЦТВАХ

Висвітлено значення навчальної книги в суспільстві. Подано ха-рактерні особливості малих видавництв та видавничих структур. ()креслено специфічні риси навчальних видань, що випускають-ся в малих видавництвах.

Ключові слова: підручникотворепня, мале видавництво, автор, спо-живча аудиторія.

Значення навчальної книжки важко переоцінити. Саме підручники та посібники зазвичай стають першими особис-то прочитаними, а відповідно й сприйнятими книжками у кожної людини. Тому якість подання та методичність ви-кладу матеріалу в цьому виді видань завжди повинні бути па належному рівні. Для цього існують відповідні грифи Міністерства освіти і науки України [1], які засвідчують до-цільність використання того чи іншого підручника в на-вчальному процесі.

Зага лом, як відомо, існує три види грифів: «Рекомендова-но Міністерством освіти і науки України» (надають підруч-никам, що стали переможцями Всеукраїнського конкурсу 11 авчальних програм та підручників для загальноосвітн і х і іа ичальних закладів і плануються для апробації та монітори 11 гових досліджень у загальноосвітніх, професійно-техпічі іих навчальних закладах); «Затверджено Міністерством освіти і науки України» (надають навчальним програмам з иргдме

і ів інваріантної складової навчальних планів загалі.поосиі і

І «7

ГІРАЦІ ЗДОБУВАЧІВ

ніх навчальних закладів 12-річної школи та підручникам, и мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і наук України», пройшли апробацію та моніторингові досліджі 1 ня в загальноосвітніх, професійно-технічних навчальні закладах); «Схвалено для використання у загальноосвітн або професійно-технічних навчальних закладах» (наданн навчально-методичній літературі (практикумам, хрес матіям, методичним розробкам, навчально- методичпп посібникам, робочим зошитам, дидактичним матеріала тощо) за рішенням відповідної комісії Науково-методичін ради з питань освіти МОН може надаватися схвалення л використання у загальноосвітніх або гірофесійно-технічі її і навчальних закладах) [2, с. 38].

Підручникам і навчальним посібникам з різнихн

прямів підготовки фахівців, які застосовуються у вищи навчальних закладах I —IV рівнів акредитації та ви і ці професійних училищах, надаються грифи «Затвердж» н Міністерством освіти і науки України» (виключно підру никам) або «Рекомендовано Міністерством освіти і наук України» (навчальним посібникам) без проходження ап|> бації та моніторингових досліджень. Рішення про надани грифів приймає заступник Міністра з вищої освіти на nl ставі висновків комісій Науково-методичної ради з питім освіти МОН.

У цій статті об'єктом дослідження є підручники та н вчальні посібники для ВНЗ. Оскільки малі видавництва Ч видавничі структури зазвичай не видають навчальну н тературу для шкіл, державою проводяться тендери на м дання таких підручників, у яких беруть участь лише вєлиі видавничі структури, що здатні впоратись із державним вимогами стосовно якості цих видань.

Загалом до малих за масштабами діяльності видавшіц і відносять такі, які протягом року випускають до десяти і іа видань. Окрім кількісного показника випуску книжмчі продукції, у Євросоюзі статус видавництва в цьому секто

В О Д О Л А З С Ь К И Й Р . О .

Поиск по сайту: