ІІРАЦТ В И К Л А Д А Ч І В

ми русло. Створення специфічних конотативних рядів, пов'язаних з потребою, що втілюється в товарі чи послузі - перспективний н а п р я м о к діяльності в рекламі, який, однаї потребує спеціальних знань та ґрунтовних досліджень.

1. Безруков В. И. Значение слова как выражение единства чуи ственного и рационального // Некоторые вопросы лексикологии

и грамматики. — Тюмень: Тюменский государственный педаго гический институт, 1960. — С. 29 — 58.

2. Говердовский В. И. Коннотация терминологичности // Зі и чение и его варьирование в тексте: Сб. науч. труд. — Волгоград 1987. - С. 170-175.

3. Журавлев А. П. Звук и смисл. — 2-е изд., исправ. и доп. — M :

Просвещение, 1991. — 160 с.

4. Краско Т. И. Психология рекламы / Под. ред. Е. В. Ромат.ь

— Харьков: Студцентр, 2002. — 216 с.

5. Кузенко Г. М. Емотивність на різних мовних рівнях // Но вітня філологія. — 2005. — № 1. — С. 13 — 25.

6. Лейчик В. M. Люди и слова. — M.: Наука, 1982. — 176 с.

7. Леонтьев А. А. Психологическая структура значения // См мантическая структура слова. Психолингвистические исследова! ния:. Сб. науч. ст. — М.: Наука, 1971. — С. 7 — 19.

8. Попова 3. Д. Лексическое значение в аспекте знаковой тео! рии языка // Аспекты лексического значения: Сб. науч. тр. — Во-ронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1982. — С. 5 — 10.

9. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. — 2-ш вид., випр. і доп. — К.: Головна редакція УРЕ, 1985. — 968 с.

10. Сомова Е. Г. Фонетическое и лексическое значение в слови

и тексте // Аспекты лексического значения: Сб. науч. тр. — Воро-неж: Изд-во Воронежского ун-та, 1982. — С. 154 — 158.

11. Чабаненко В. А. Асоціація як універсальний чинник мовно-го розвитку // Мовознавство. — 2005. — № 3 — 4. — С. 132 — 137.

12. Шалак В. Фопосемаїггические заблуждения. — Режим до* ступу: http:/ /www.vaal.ru/show.php7idN102.

13. Щур Г. С. О типах лексических ассоциаций в языке // Со мантическая структура слова. Психолингвистические исследои.і ния: Сб. науч. ст. - M.: Наука, 1971. - С. 140-150.

h

Ц

•н

И

г

ш

Р'

І*

I

м

|і

м

І" І'їк

іі

ш

ї

І

і

і т

ІІРАЦТ В И К Л А Д А Ч І В

ри радянських часів, їх не раз було піддано літературі і критичній оцінці, однак, знову ж таки з позицій панівних і той час естетично-філософських підходів (О. Дей, О. Верн Д. Білецький, Л. Кіліченко, В. Бойко, Л. Маляренко та ін.).

Сьогодні, коли спадщина великого генія переосмі люється науковцями в оновленому історико-політичном та соціально-культурному контекстах [3, с. 9 — 11], необхі но, на нашу думку, уважніше придивитися й до доробк І. Франка, який пов'язує його ім'я з історією становлення формування української літератури для дітей, з розвитко теорії цього питання. Видатний письменник залишив собі чимало цікавих, слушних думок, а головне — цілко суголосних сучасному життю, його прикметам та викл кам. З огляду на вищезазначене, тему, підняту нами у стат можна вважати актуальною і важливою для висвітлення.

Мета статті полягає в тому, щоб не лише охарактериз вати внесок І. Франка у справу наукового осмислення ф номену дитячої літератури, оцінити його власний творч доробок в цій царині, а й екстраполювати ці погляди на сьі годення, показати їх актуальність, відповідність сучасно контексту.

Усю спадщину І. Франка, пов'язану з літературою д дітей, умовно можна поділити на дві групи текстів. Перш групу складають тексти наукових розвідок і публіцистичн статей, художньо-критичних творів, присвячені пробле комунікативно ефективної творчості для дітей за допом гою художнього слова, а також дитячому читанню. Дру група формується з текстів літературних творів, написан (здебільшого у 90-х роках XIX ст.) безпосередньо для діт та юнацтва або пристосованих (адаптованих) для дитячо сприйняття. Таким чином, перша група текстів презент результати теоретичного осмислення проблеми, а друга її практичне втілення, а тому може розглядатися як своєрі ний майстер-клас того, як слід писати для дітей.

Теоретичний доробок. Так сталося, що власне творчо ті І. Франка в царині дитячої літератури передували теор

О Г А Р Е . 1 .

МП ро іі'.ідки окресленої проблеми. Першу статтю на цю І • І 'і і,п іко написав, щойно йому виповнилося 20 років, г н и -Женщина-мати», що з'явилася друком 1875 р., він

'І ММІІ розділ «Лектура для дітей» присвячує дитячому «і н ги', иважаючи його одним з найважливіших елементів 11 и и н і'КОЇ ніколи, початкової освіти і виховання в сім'ї. ІІ\ II,, браком життєвого досвіду можемо пояснити Ііро-ТІІІІІ Іровану в цій публікації категоричність у судженнях і «і матичність у поглядах на проблему виховання, роз-

• І мі і появи статті засвідчує глибоку стурбованість мо-н и 1111 'ранка питаннями репродукції духовного здоров'я Ниті і.кої нації.

І і 11 була ще низка статей — «Громадянські права сту-М'ІИ", <Ученицька бібліотека в Дрогобичі», «Переднє сло-

• і >• Дрібної бібліотеки», «Хто такий «Лис Микита» і відки 11 н і; и їм», «Національний колорит у казках Боденського», и и .и па дитячі журнали «Наша хата», «Ластівка», пе-/Н11 та до збірки «Коли ще звірі говорили», передмова до їїі|і ні кованого І. Франком видання «Галицькі народні каз-|| І і уст народу» записані О. Роздольским), а також твір

ріки про байку», першу частину якого можна розглядати И'І іретичну розвідку, присвячену специфіці дитячої лі-ра і у ри. Додамо також, що надзвичайно цінним матеріа-лі і ї ї вивчення поглядів І. Франка на дитячу літературу є

и і • ,п гокоментарі, якими він часто супроводжував видан-

н і мі их творів для дітей і в яких розкривав засади, мотива-ціїїї і іч і апня цієї специфічної галузі художньо-літературноїЩирчосгі.

І Іочснення такого зацікавлення проблемою, на нашу юмьу, очевидне: письменник усі надії покладав на дітей. Иім 11\'іі переконаний, що від того, якою є молодь, залежить МйИііутнє народу, а тому виховання дітей, у тому числі —

, и,і іч -, й насамперед через літературу — вважав одним із

8,1

П Р А Ц І В И К Л А Д А Ч І В

найперших обов'язків кожного освіченого українця. Отже, як людина активної громадянської позиції, він не міг не не рейматися проблемами дитинства або, говорячи сучасної. > мовою, дитячої субкультури. Не вдаючись до аналізу назва них вище наукових розвідок, літературно- критичних ста« тей І. Франка — вони вже такому аналізові піддавалися 11, 2, 3, 7—9] — вважаємо за потрібне узагальнити висловлені у них думки і погляди, закцентувати на тих, що залишаються актуальними й до сьогодні.

Основне завдання творчості для дітей взагалі, у тому числі й власної, І. Франко вбачав передовсім у реалізації ви-ховної функції. Однак у своїх поглядах він пройшов шлях від абсолютизації цієї складової соціально - функціональної < і призначення дитячої книги до глибокого і комплексного П() трактування проблеми: дитячий твір покликаний не лише виховувати в дитині високі моральні якості, тобто працю-вати на її духовне виховання, а й розвивати дитину, даючи багато цінного пізнавального матеріалу, викликаючи до-питливість, зацікавленість у нових знаннях, науках, різних проявах суспільного життя.

Ці міркування письменника вважаємо цілком актуаль-ними. Гіперболізація виховного значення дитячої літерату-ри в історії її розвитку давала загалом негативні результати. Більшість літературознавчих праць радянського періоду пронизані ідеєю служіння дитячої літератури суспільним потребам (яскравим прикладом можуть слугувати матеріа-ли збірника, присвяченого питанням дитячої літерату-ри, «Весняні обрії», виданого видавництвом «Дніпро» у 1968 р.). Посилення дидактизму дитячої літератури відбу-валося за рахунок художності. Догматизовані приписи со-ціалістичного реалізму вчинили особливо руйнівний вплив на літературу для дітей. Із виду художньої творчості вона перетворилася просто на знаряддя «виховання підроста-ючого покоління» в дусі, який тогочасна система вважала найпотрібнішим для майбутнього.

ми і Мн|м Ци і и • И\н і |)ц 1 ні* в икту •И ш [|іг|іс Вин Ціпі) Кипи І I I

І

Це м іі.ні ріум м,і се лива м -к' г.іції

П

ні по їш ір мін.

І.Іі

і.іпи

Питк

І.І д

и їм

і іра

мож

Адап

Поиск по сайту: