ГОЛОВНІ ПОЛІТИЧНІ ПОДІЇ у ВИСВІТЛЕННІ ЧАСОПИСУ «ВІСТНИК

ДЛЯ р у с и н і в АВСТРІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВИ»

Окреслено значення часопису у висвітленні питань зовнішньої і внутрішньої політики Австрії. Досліджено публікації, що розкри вали проблематику боротьби українського і польського народім території яких було розділено між Австрією і Росією.

Ключові слова: часопис, публікація, дописувач, читачі.

«Вістник для русинів Австрійської держави» (далі «Віст ник») був передовсім політичним часописом. Тому закони мірно, що на його сторінках знаходили свій відгук найаі туальніші події внутрішньої і зовнішньої політики Австрії міждержавні, міжнаціональні та міжконфесійні відносини в тодішній Європі, а особливо ті, що хвилювали і цікавії ли, в першу чергу, читачів-русинів, яким адресувалося цс видання.

Особливе місце на сторінках часопису зайняли стосу) і ки між двома слов'янськими народами — українцями і по« ляками, етнічні території яких у той час були розшматовані двома імперіями — Австрією і Росією, що ворогували між собою. Найбільше публікацій, присвячених цій проблемі, з'явилося на сторінках «Вістника» у 1863 р., — і це законо-мірно, адже саме тоді: 1) польська нація пережила драму ре. волюційної національно-визвольної боротьби з російським царизмом і в цій боротьбі винятково відбилося ставленії і поляків до українців (русинів) у Галичині; 2) українсько« польські відносини сягнули своєї кульмінаційної напру) п

ї

р

М

|

І

I

И

ІІ

І

ІІ

п

»

м

і'

и

||

Iї

і

п

»

м

>

І І Р А Ц Т В И К Л А Д А Ч І В

ІЦО «Єагеїа пагосіоша» «опублікувала відозву Варшавськ го Комітету яко провізоричного уряду», в якій закликає ; і,< збройної боротьби за незалежну Польщу та обіцяє нада кожному добровольцеві, який вступить до повстанськи загонів, по три морґи ґрунту. Дописувач іронізував: але бо неясно написано, чи той ґрунт в Сибірії, чи на Кавказі [ч. 7, с. ЗО].

Уже в січні 1863 р. вістниківський дописувач із Киє повідомляв, що поляки заповідають у Польщі повстанн 1 в цьому ж таки числі редакція «Вістника» подала нар про початок повстання [ч. 7, с. ЗО]. Події розгорталися н вально, отож уже через три доби, спираючись на віденсь інформаційну службу, автор з Відня подав розширену і формацію про перебіг повстання у Польщі, зокрема, п бої з російським військом у самій Варшаві та на її околиц [ч. 7, с. ЗО]. Галичину в той час населяли шляхтичі здебіп ше мізерного маєткового стану. Отож, вони приєднували до лав повстанців. Дописувач із Куликова повідомляв, щ 2 лютого до цього містечка прибули юнаки зі Львова. М цеві русини перелякалися, бо ці хлопці були легіонерам і пробиралися на підросійські терени, щоби взяти учас у збройній боротьбі з російською окупацією. Кожен з ни мав бляшаного орлика як відзнаку до «рогачки» (так місце русини називали військові шапки-«рогатівки») і зброю. Д писувач із Перемишля повідомляв, що й до Перемишля у привозять покалічених учасників польського повстанн що пораненими повстанцями переповнені шпиталі в Кр кові, Тарнові, Ряшеві та Ярославі. Уже взимку 1863 р. «Віс ник» подавав ґрунтовний і майже фаховий опис веден партизанської війни, яку застосовували польські повстан [ч. 4, с. 16].

Інформація «Вістника» про перебіг польської наці нально-визвольної війни позначена виразним стилем, яком притаманні три домінантні риси: 1) християнське співчу тя скривдженим, переслідуваним і мордованим (тим біл

6 6

Кулинич М. М.

і V іновірцям); 2) національно-релігійна згуртованість Ніні їм у »апеклій боротьбі з деспотичним і лицемірно під-гіннім московством; 3) докладне висвітлення техноло-гію м боку ведення національно-визвольної війни, тобто (мо ї її і тактики, організаційно-кадрової структури пов-Іііігіич збройних формувань, створення революційного Іміппі ї юго уряду і мережі його адміністрації, налагоджен-ій ні і іку, матеріального забезпечення і служби безпеки, за-»•I ні у справі створення загальноєвропейського резонансу ||іиі.і і.кого питання і залучення європейської громадськос-ті н і ч. державних інституцій, до сприяння польському на-шншіїьному змаганню.

І'еволюційний Варшавський Комітет, — інформував і Иі. шик», — видав предовгу інструкцію для організації Нп|шпанської війни, з котрої видно, що члени Комітету ІніНюкі студії зділали в історії повстанців у цілому світі...» |н І с. 16]. Знайомлячи читачів зі змістом цієї інструкції, до-||ін унач «Вістника» не без задоволення зазначив, що «яко Ці м і мір доброго партизанта представлені в цій інструкції ті

к 11 мі козаки, о которих всі польські дневники як о пекельних , 11 .инилах говорять» [ч. 5, с. 17].

розгляненому дописі до «Вістника» є такі знаменні

к и та: «Інструкція признає, що знищення при такім устрой-

к гін війни будуть огромні, але вони суть нічим проти воз-ії.іміреної заглади народу і отечества» [ч. 6, с. 21]. На жаль,

• той час ні редакція «Вістника», ані згуртована цим часо-писом українська громадськість ще не піднеслися до висо-ні розуміння всенародної участі в національно-визвольних ім.іганнях. Гасло «Здобудеш або згинеш...» було проголо-шено трохи більше, як через півстоліття...

1863 р. в підросійській Польщі палала національно-иизвольна війна. Волею окупанта, за домагання права па національну незалежну державу мусило страждати все па-

к ічіення. У столиці Польщі російське військо шаленіє: зааре-штовують кожного молодого хлопця, якого побачать ІІОТ . І

Поиск по сайту: