Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

І І Р Л Ц І В И К Л А Д А Ч І В. письменника Дж



 

письменника Дж. Голсуорсі» [2, с. 16]. Не таким фаховим огляд іншого автора часопису М. Гурка про літературу фашистській Італії [7, с. 76 —79]. Це скоріше не дуже вдали і іереклад з італійської мови роздумів тогочасного крити Д. Паніні.

 

Рубрика «Хроніка» трансформувалася у образний «М шок веселого Божка», в якому поєднувалася описовіст аналітичність та іронія при оповіді розвитку подій на ми тецькому Парнасі Львова. Але в редакційній колегії в то час вже не було погодженості щодо змістового наповненн журналу. Листи з архіву Б.-І. Антонича, підтверджують та припущення. Так, член редколегії «Дажбога» В. Ласовськи у листі до редактора висловлює своє незадоволення впров дженням у часопис суспільно-політичних тем, що пропон вав новий член редколегії Б. Кравців: «Хоч я, як політич одиниця, є цілком за ідеологію, яку репрезентує Б. Кравці та ніколи не погоджуся як митець (підкреслення автора.

 

І. К.) з методами і засобами, з якими приклоники цієї ідеолгії підходять до літератури» [14, с. 1]. Невдовзі В. Ласовськ перейшов до групи письменників, що стояли на ліберал них позиціях у мистецтві та почав публікувати свої твори часописах «Ми» та «Назустріч». Також і Б.-І. Антонич зал шив «Дажбог», почав співпрацю із журналом «Ми». Влас до цього його давно закликали А. Крижанівський та С. Го динський [14, с. 1].

 

З 1935 р. «Дажбог» очолив Б. Кравців, який суттєво з нив його внутрішнє наповнення і зовнішній вигляд. Збіл шився формат та з'явилися зміни у художньо-технічно оформленні. У підзаголовку поряд з «літературою і мист цтвом» додається «громадське життя». Звертаючись до ч тачів у передньому слові, Б. Кравців пише, що його видан поборюватиме прояви занепаду і зневіри у національно житті. 1 Іащоналістичне спрямування часопису посилило І.Ірахунок більшої кількості статей суспільно-політичнтематики Б. Кравціва, Т. Лилика, Д. Донцова.

 

5 8


К А П Р А Л Ь І . І .

 

їм і пікпраці запрошено націоналістичного критика та ||іпм,ідського діяча Б. Романенчука, іцо публікувався під || >м 1111 їм імами Б. Р. У його першій теоретичній розвідці, пу-Р'ііі-ініапій у «Дажбозі», йдеться про ставлення націоналіс-ІН'іиої критики до літератури [6, с. 10]. Хоча націоналістич-нії критика і виступала проти ліберальної ідеї «мистецтво і|им мистецтва», але, водночас, вона була проти того, щоб |Ці|м і иорювати мистецтво в «одверту агітку». Таку роль Мі і і,і виконувати преса, а митцеві дано світогляд для того, ріпіі впливати через свої твори на читача [6, с. 10]. Подібні І/н і висловлював цей критик в іншій статті, вважаючи, що

 

і .менник-націоналіст мусить пропагувати національ-ні • 111 і ідеї серед усіх без винятку верств населення і цим слу-«И ти нації [5, с. 3]. Аналогічні думки обґрунтував і В. Пачов-11 ий, що публікувався під псевдонімом В. Дальновидець.

 

і і, повна теза його статті — за допомогою літератури «мож-ім перетворити народ в державотворчу націю» [9, с. 4].

 

Згадані матеріали були програмними у «Дажбозі» при редагуванні Б. Кравціва. В одній з перших своїх публікацій їм сторінках видання Б. Кравців звертає увагу, насамперед, ми дві важливі проблеми: 1) невдоволення молоді станом то-і пчасної літератури, а звідси і прагнення нових «надиханих подихом сучасности творів»; 2) віра в те, що тільки молода 0 перація справді щиро служитиме ідеї українського націо-налізму [13, с. 12 — 13].

 

Цікава композиційно та стилістично вправна стаття Іі. Кравціва, присвячена поезії Т. Шевченка періоду заслан-ня [10, с. 3]. У вступі доводиться актуальність обраної теми идя того періоду та наголошується, що аналіз автора буде оригінальним: він не йгиме за офіційними канонами шев-ченкознавства. Автор розпочинаючи статтю, обґрунтовує необхідність неофіційного підходу до творчості Т. Шевчен-ки: «все частіше будиться в нас нехіть до офіційного шов ченкознавства, що хоче нас трафаретно навчити чим був,

 

1 і буде для нас Шевченко». Стиль Б. Кравціва у цій ста ти


П Р А Ц І В И К Л А Д А Ч І В

 

відзначається особливою експресію, завдяки тому, що вір Т. Шевченка чергуються із власними роздумами крити Виклад подано у хронологічній послідовності (окресле події 1847—1857 рр). Рясно цитуючи поезію Т. Шевчен критик використовує при цьому стилістичні фігури, зок ма, анафору:

 

«І дум своїх він просить не покидати його при ли годині

 

І село, що наче писанка із зеленим гаєм

 

І гори високії такі хороші

 

І славне минуле України...

 

Про те як в неволі він згадує Україну Про те як болюче порівнювати степи руді аж черв

 

тут з голубими і зеленими там: Про ночі в смердючій хаті

 

Про те, як вночі чекає поет сонця і світу...

 

Усе більше спогадів і образів, що починаються ніби і лія, а закінчуються сумним акордом:

 

Чи це буде образ сотника Чи образ матері...

 

Чи вкінці образ коханої...» [10, с. 4 — 5].

 

Серед інших стилістичних прийомів, більше властив мистецькому твору, часте використання епітетів («трив на, гаряча сповідь», «тривожний, сумний акорд», «неділе ка святая»), протиставлень (образ весни і Петропавлівсь цитаделі), риторичних запитань, окличних речень та ін.

 

Завдяки експресивному стилю, Б. Кравців зумів пере ти своє враження від творчості Т. Шевченка і таки дотрим прагнення бути оригінальним у підході до творчості пое Критик відмовився від інтерпретації віршів, наводить ли окремі цитати та образи, які сумарно створюють вражен та впливають на емоції читача. Стаття Б. Кравціва є чи найяскравішим взірцем письменницької критики у льв ській літературній періодиці 20—30-х років. Він найбіл

 

6 0


К А П Р А Л Ь 1. І.

 

|іи і \ і і юезію Т. Шевченка періоду заслання за її нескорений (IV« ї ї відчуття національної приналежності.

 

І Іодібні мотиви віднаходить Б. Кравців і у книжці Ці І Ліггонича «Три перстені» [11, с. 7 — 8]. Два панівні моти-ш і мчить він, рецензуючи що збірку — оспівування лемків-ktoi природи та усвідомлення ропі поета і себе в цій ролі. Гїимія Б.-І. Антонича повна «сонця і поривів, а її автор є мі правді національним та націоналістичним поетом» [11,

 

1 7 - 8 ] .

 

І Це одна статгя-рецензія Б. Кравціва привертає увагу

 

к це відгук на дві збірки молодого німецького письменни-ці 1-13. Меллєра, які у 1934 — 1935 рр. отримати нагороду Німецької національної палати культури [12, с. 12]. у цих пишках поезій молодого німецького автора критик поці-І«н»ус, в першу чергу, націоналістичний та державницький tu і шви. Ці та інші статті на сторінках редагованого видання

 

і цідчать про певний світогляд й ідеологічні позиції Б. Крав-ці и,і як націоналістичного митця і як редактора націоналіс-

 

ти його часопису. Польській владі не були до вподоби такі

 

і яди, тому тижневик було закрито у 1935 р.

 

І Іідсумовуючи огляд літературно-критичних публіка-ції і часопису «Дажбог», можна зробити кілька висновків: і ті тижневик «Дажбог» був програмовим часописом націо-налістичного напрямку; на сторінках видання відводилося і',ііато місця для публікацій молодих авторів, «націоналіс-ті за переконанням»; поряд з публікацією оригінальних Иіорів, на шпальтах часопису широко представлена літера-турна критика (у формі коротких рецензій аналізувалися і нори молодих письменників); значна увага приділялася иіературним подіям на Сході України; зміна редакторів і причинила внесення коректив до тематики літературної і* ри гики часопису: Є.-Ю. Пеленський публікував історико-н'оретичні та літературознавчі розвідки, Б.-І. Антонич ак-

 

ііі-і гг робив на мистецькій проблематиці, оглядах чужозем-ні н літератури, а Б. Кравців посилив теоретично-ідеологічну

 


П Р А Ц І В И К Л А Д А Ч І В

 

спрямованість «Дажбога», перетворивши журнал суспільно-політичний, що в умовах Польщі середини 30 років XX ст. спровокувало закриття часопису.

 

 

1. Антопич Б.-І [рец. на:] Моріак Ф. Тайна Фротернаків Дзвони. - 1933. - Т. 3. - С. 149.

 

2. Антонич Б.-І. Мистець пристрасті / / Дажбог. — 1933. №1 . - С. 14-16.

 

3. Антонич Б.-І. Монументальний реалізм// Дзвони. — 19

- №2 . - С. 33 - 34.

4. Б. А. Комуни, кадри і...краватки (сучасна зазбручанська езія) // Дажбог. - 1932. - N8 1. - С. 13 - 15 .

 

5. Б. Р. За українське націоналістичне письменство // Дажб

- 1935. - №3 . - С. 3.

6. Б. Р. Письменник і світогляд // Дажбог. — 1935. — № 7.

С. 10.

7. Гурко М. Література в фашистській Італії / / Дажбог.

1934. - № 6 . - С. 76 - 79.

 

8. Н. Н. Галло! Слухайте! Тут говорить Москва! (Про літера ру Наддніпрянщини в 1933 р.) // Дажбог. — 1934. — Ч. 1—2.

С. 7 - 1 3 .

9. Дальновидець В. (Пачовський В.) Проблема української тератури // Дажбог. — 1935. — № 1. — С. 4.

 

10. Кравців Б. До перемоги та визволу // Дажбог. — 1935. №3 . - С. 3 - 6 .

 

11. Кравців Б. У завороженому перстені краси // Дажбог. 1935. - №1 . - С. 7 - 8 .

12. Кравців Б. Поклик молодого часу // Дажбог. — 1935. N2 8. - С. 12.

 

13. Кравців Б. Творити й формувати життя // Дажбог. — 19 - №10. - С. 12-13.

14. ЛНБ ім. В. Стефаника. - ВР. - Ф. 10. - Спр. 21/п-1.

Арк. 1.

15. ЛНБ ім. В. Стефаника. - ВР. - Ф. 10. - Спр. 22/п-1.

Арк. 1.

16. ЛНБ ім. В. Стефаника. - ВР. - Ф.10. - Спр. 9/п-1.

Арк. 1.

17. Маланюк Є. 13 травня // Дажбог. - 1933. - № 6. - С. 105

108.

 

6 2


К А П Р А А Ь І. І.

 

ІМ 11 і І 5 проблем української критики // Дажбог. — 1932. —

І І 12; Т. 2. - С. 34-36.

І1' І І|елепський] Є. [рец. на:] І. Свенціцький. Різдво Христове в
(«пні віків // Дажбог. - 1933. - №8 . - С. 18.
'II І Цеденський] Є. [реи. па:] Р. Купчинський. У зворах Бески-
| / / Дажбог. - 1933. - № 7. - С. 15.

' і 111 лепський Є.-Ю. Є. Малашок / / Дажбог. — 1933. — № 4.

< /І -78.

" 11 Іеленський Є.-Ю.] Від редакції / / Дажбог. - 1932. - № 1.

 

і И


 

 

УДК 007:304:32:050

 

 

кулинич М. М.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.