Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Шановні голово комісії, члени комісії та усі присутні,

вашій увазі пропонуються результати проведеного дослідження на тему:

Вплив мейотичних мутацій томату на рекомбінаційну мінливість

У процесі генетичної рекомбінації відбувається перерозподіл генетичного матеріалу, що призводить до виникнення нових комбінацій генів і, відповідно, нових фенотипів. Найбільш важливим у цьому відношенні є процес кросинговеру, який у нормі проходить в усіх живих організмів. Рекомбінаційні ефекти інтенсивно використовуються в селекції, а також вважаються одним із провідних факторів еволюційного процесу.

На сьогодні в селекції постає проблема розширення генотипічної мінливості. Оскільки рекомбінаційні процеси знаходиться під генетичним контролем, то існує перспектива спрямованого вивільнення потенційної мінливості шляхом його модифікації. При цьому важливе значення має вивчення мейотичних мутацій, що порушують нормальний розподіл генетичного матеріалу в мейозі, в тому числі впливають на генетичні рекомбінації. А це, в свою чергу, забезпечує появу значно більшої кількості рекомбінантів із якісно новими комбінаціями генів і тим самим дає можливість більш повної мобілізації генетичного потенціалу живих організмів для подальшої селекційної роботи.

Усе вищесказане вказує на актуальність мети даної роботи, а саме – вплив мейотичних мутацій dsm1 та asb томату на рекомбінаційну мінливість

В роботі використовували мейотичні десинаптичні мутанти томату dsm1 та asb, які знаходяться у колекції мейотичних мутантів томату лабораторії генетики і селекції кафедри ботаніки та садово-паркового господарства.

Слайд

Частоту рекомбінації визначали за розщепленням маркерних генів в популяціях F2, одержаних від гібридів між мейотичними мутантами та багатомаркерними лініями Mo500 i Mo628.

Для обрахунку результатів застосували метод добутків.

Для аналізу фактичного розщеплення у F2 застосували метод χ².

Томати лінії Мо500

Слайд

містили маркерні гени аw, d у 2-ій хромосомі та m-2, с у 6-ій; лінія Мо628

Слайд

містила маркерні гени у 11-ій та 4-ій хромосомі – e, ful і hl, a відповідно. Маркери досліджуваних ліній добре ідентифікуються на ранніх стадіях розвитку рослин, розміщені достатньо близько на хромосомах і можуть використовуватись для визначення частоти кросинговеру в маркованих зонах; характеризуються рецесивним моногенним характером успадкування.

Розсаду маркерних ліній, мейотичних мутантів і вихідних сортів томату вирощували в теплиці, на стадії 5-6-и справжніх листків висаджували у відкритий ґрунт на агробіостанції ВНУ імені Лесі Українки. Схрещування проводили за стандартною методикою на 2-3-ій волоті. Через високу чоловічу стерильність мейотичних мутантів їх використовували в якості материнської форми. У наступному році одержували нащадки F2. Висіювали насіння популяцій, які розщеплюються за маркерними генами, в теплиці за схемою 2 х 5 см, сіянці ідентифікували за фенотиповим виявом на стадії 3-4 справжніх листків.

Слайд

Ми проаналізували відповідність отриманого моно- і дигібридного розщеплення у F2 за зчепленими генами менделівським співвідношенням методом χ²..Аналіз моногібридного розщеплення виявив значне відхилення його від теоретично очікуваного 3:1 у популяції F2, отриманого від гібрида першого покоління, що містив мутацію asb у гетерозиготному стані. Такі результати можна пояснити не лише впливом мутації asb/+, а й вірогідною диференційною загибеллю подвійних гомозиготних нерекомбінантних генотипів, а саме аw– d.

Слайд

Дигібридне розщеплення у F2 не відповідає менделівському співвідношенню 9:3:3:1 по всіх досліджуваних зонах геному, як ми і очікували, оскільки гени в цих зонах належать до однієї групи зчеплення.

В результаті схрещування мей-мутантів dsm1 та asb у гомозиготному стані із маркерними лініями Mo500 i Mo628 всі гібриди F1 містили в гетерозиготному стані мутацію, що порушувала нормальний перебіг мейозу. Слайд

 

Ми встановили, що мутація dsm1 в гетерозиготному стані не впливає істотно на частоту кросинговеру у досліджених зонах геному. Мутація asb в гетерозиготному стані нерівномірно змінювала частоту кросинговеру в досліджуваних зонах. Зокрема, ми виявили значне збільшення частоти кросинговеру в зоні аw–d у гетерозигот asb/+ – до 32,0±6,8% у порівнянні із 11% за генетичною картою томату, і незначне зменшення частоти кросинговеру в ділянці m-2–с – 19,4±4,7% у порівнянні із 27% за картою.

Слайд

Ми перевірили відповідність отриманого нами дигібридного розщеплення у F2 за незчепленими генами менделівським співвідношенням за методом χ². Зазвичай вважається, що гени, розміщені у різних хромосомах, успадковуються незалежно. Наші результати свідчать про порушення незалежного розподілу із високим рівнем достовірності в усіх досліджуваних зонах геному гібрида F2 asb×Mo500,а також у парах генів e- hl та ful- hl у генотипів dsm1/+. Найбільш значні відхилення пов’язані із генами aw і d

Слайд

Частота кросинговеру між незчепленими генами у нормі дорівнює 50%. Будь які відхилення від цього значення вказують на невипадковий розподіл кросоверних обмінів У нашому випадку ми отримали очікувані значення rf (тобто ≈50% в межах похибки) в усіх досліджуваних зонах популяції F2 dsm1×Mo500 і між парами маркерних генів ful- a, ful- hl популяції F2 dsm1×Mo628. Між усіма іншими парами незчеплених генів, а зокрема у популяції, гібриди F1 якої містили мутацію asb/+, оцінки частоти кросинговеру були завищеними.

Слайд

 

Таким чином, на основі отриманих нами даних можна сформулювати наступні висновки:

1. Моногібридні розщеплення досліджуваних маркерних генів не відрізнялися від теоретично очікуваних у популяціях F2 dsm1×Mo500 і F2 dsm1×Mo628. У популяціях F2 asb ×Mo500 спостерігалось істотне відхилення від очікуваного розщеплення по генах aw і d, в сторону нестачі рецесивних генотипів.

2. Дигібридні співвідношення між зчепленими генами істотно відрізняються від теоретично очікуваних за незалежного успадкування.

3. Десинаптична мутація dsm1 у гетерозиготному стані не впливає на частоту кросинговеру в чотирьох досліджених зонах геному томату. Мутація asb у гетерозиготному стані нерівномірно змінює частоту кросинговеру в досліджуваних зонах.

4. Мутація asb в гетерозиготному стані впливає на незалежне розходження під час мейозу 2-ї і 6-ї хромосом томату.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.