Тарифні диспропорції України і МС

Тарифна політика МС на 92% формувалася на основі російської системи митних тарифів. Тому сьогодні між цією системою і українською, адаптованою п'ять років тому до СОТ, є серйозні диспропорції. Порівняння середніх ввізних мит МС і середніх зв'язаних мит України вказує на значну відмінність у рівнях тарифного захисту. Він є вищим у випадку МС для 13 з 16 секторів економіки.

Середній митний тариф України майже вдвічі нижчий за середній тариф МС. У разі приєднання України до МС підвищення рівнів тарифного захисту за низкою товарних груп призведе до порушення взятих при приєднанні до СОТ зобов'язань щодо зв'язування рівнів тарифного захисту. Вищі імпортні тарифи у МС означатимуть, що Україна (у разі приєднання до МС) зіткнеться з вищою вартістю імпорту з третіх країн, зростанням інфляції та змінами у регіональних торговельних потоках на користь Росії, Білорусі та Казахстану.

У рамках приєднання до СОТ Україна взяла на себе багато зобов'язань щодо нетарифних заходів регулювання торгівлі товарами (кількісні обмеження, технічне регулювання, фітосанітарний контроль тощо), а також щодо торгівлі послугами, захисту прав інтелектуальної власності тощо. У тих сферах, де відповідне регулювання має здійснюватись узгоджено для всіх країн — учасниць МС, виникають питання щодо узгодження зобов'язань у рамках СОТ з принципами і нормами, що діють у рамках МС.

Членство в Митному союзі фактично не сумісне з зобов'язаннями України перед СОТ, а також зі створенням глибокої і всеосяжної зони вільної торгівлі з ЄС, оскільки МС має свій власний орган (комісія МС), який має право проводити власну інтеграційну і зовнішньоторговельну політику МС. Враховуючи, що ЄС є найбільшим постачальником в Україну інвестиційних товарів і товарів тривалого користування, дорожчий імпорт з ЄС (унаслідок підвищення тарифів до рівня МС) призведе до уповільнення модернізації і перешкоджатиме довгостроковому економічному розвитку.

Малоймовірні вигоди України від вступу до МС

Прихильники МС стверджують, що в разі вступу до нього України можливе здешевлення енергоносіїв.Але отримання стабільних довгострокових знижок у цінах на енергоносії є дуже сумнівним. Росія планує дерегулювання внутрішнього ринку, отже, внутрішні ціни підуть угору. Більш того, підвищення енергетичної ефективності та диверсифікація поставок є більш обґрунтованою економічною стратегією, ніж пошук короткострокових знижок. Крім того, ціна на газ не є предметом домовленостей у рамках митного законодавства МС і Договору про ЗВТ країн СНД. Тому сподіватися на зміну підходів російської сторони у питанні ціни на газ не доводиться. За винятком сценарію, коли Україна погодиться на злиття, а фактично — поглинання "Газпромом" НАК "Нафтогаз України", що рівнозначно втраті суверенітету в енергетичному секторі.

У сфері АПК можливе деяке зростання традиційного експорту агропродукції до МС. Однак можливості нарощувати експорт мороженого м'яса обмежені присутністю на ринку МС виробників США і Бразилії та обсягами українського виробництва, які учетверо менші за потреби його імпорту до країн МС.

Скасування митного контролю може призвести до зниження витрат на торгівлю. Але скорочення витрат можна досягнути шляхом спрощення митних процедур у рамках ЗВТ. Цих переваг можна досягти і в рамках зони вільної торгівлі, тоді як витрати, пов'язані з приєднанням до МС, можуть бути досить значними. Переваги від участі України в МС будуть досить обмеженими, бо Україна вже користується режимом вільної торгівлі з країнами СНД, і цей потенціал вигод значною мірою вичерпаний, про що свідчить негативна динаміка зовнішньої торгівлі в СНД.

Отже, економічне підґрунтя євразійського варіанта інтеграції України дуже слабке. Можливо, таке підґрунтя є в політичній площині? Але й тут треба ґрунтовно аналізувати — кому це вигідно. І відповідь на це запитання — на поверхні.

Поиск по сайту: