НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ УКАЗИ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

Переважна більшість указів Президента є індивіду­ально-правовими, тобто такими, які не містять правових норм. В той же час практика знає немало указів Пре­зидента нормативно-правового характеру, що цілком уз­годжується з його конституційним статусом. Типовими в цьому відношенні є Указ Президента "Про порядок розгляду питань, пов'язаних з громадянством України" від 31 березня 1992 р.

Їх нормативно-правовий характер не викликає сум­ніву: вони неперсоніфіковані, розраховані на неоднора­зове застосування, мають універсальний характер дії.

= 3 =

Істотною характеристикою джерел конституційного права є їхня юридична природа, елементами якої ви­ступають:

— нормативність актів;

— юридична сила;

— форма і структура;

— дія актів у часі, просторі та за колом осіб;

—засоби забезпечення реалізації актів.

Найбільш істотним елементом юридичної природи джерел конституційного права є їхня нормативність. Іс­нують формальні ознаки визначення нормативності, го­ловними з яких є неперсоніфікованість (безособовість, тобто невизначене коло осіб) і багаторазова дія актів (незалежно від того, були вони застосовані до конкрет­них життєвих ситуацій чи ні). Цим нормативні акти від­різняються від актів застосування права, які стосуються конкретно вказаних фізичних чи юридичних осіб.

Одним із важливих елементів юридичної природи джерел конституційного права є їх юридична сила, під якою розуміють співвідношення правових ак­тів, їх місце в ієрархії конститущйио-правових актів. Іншими словами: чим вище місце акта в такій ієрархї, тим вища його юридична сила. Природно, найвищу юридичну силу має Конституція України, яка стоїть на найвищому щаблі ієрархічної системи актів. Таким чином, визначити юридичну силу акта — значить встано­вити його місце в системі джерел конституційного пра­ва, його співвідношення з актами вище- і нижчестоячих органів. Інколи безпідставно вважають, що юридична сила — це міра (ступінь) обов'язковості правового акта, тобто чим вище його місце в системі актів, тим він обов'язковіший. Однак таке уявлення хибне, юридичне некоректне: всі правові акти, незалежно від їх "рангу", однаково обов'язкові. З огляду цього Конституція Украї­ни і рішення сільської ради обов'язкові однаково. Інши­ми словами, юридична сила джерел конституційного права визначається не територією і колом осіб, на які поширюється дія цього акта, не важливістю і мірою обо­в'язковості, а місцем у системі джерел конституційного права.

Характеристика джерел конституційного права не може бути достатньою без вказівок на їхдію в часі, просторі і за колом осіб.

Акти конституційного права діють в певних, вста­новлених законодавством межах. Ці межі окреслені в часі, просторі і за колом осіб, що має неабияке теоре­тичне і практичне значення. Тут важливими є такі пи­тання, як надання актам юридичної сили, визначення кола суб'єктів, на які поширюються їх дії, встановлення територіально-часових меж їх впливу, надання зворот­ньої сили, призупинення, скасування, обґрунтованість і законність. До речі, останні питання вирішені законо­давцем не досить чітко й повно, хоч про це йдеться і в Конституції, і в інших документах. Основне правило. щодо законності таке: органи держави, її посадові особи приймають акти в межах своїх повноважень. Вихід за ці повноваження є порушенням закону, що призводить до необхідності скасувати чи призупинити дефектний акт. Важлива роль у цьому належить іншим документам, се­ред яких — Закон України про порядок опублікування і вступу в силу законів та інших актів, прийнятих Вер­ховною Радою України. Прийняті Верховною Радою України акти офіційно оприлюднюються. Нерідко у цьому зв'язку вживається термін "промульгація" законів (публічне оголошення). Промульгація включає:

— підписання закону;

— прийняття до виконання;

— оприлюднення;

— набрання чинності.

Такі акти можуть бути також опубліковані в друко­ваних засобах масової інформації Верховної Ради, в ін­ших органах преси, оприлюднені по телебаченню, радіо, передані по телеграфу, розіслані відповідним державним та громадським організаціям. Закони України вступають у силу на всій території України через десять днів після їх офіційного оприлюднення. Вказані строки вступу ак­тів у силу не застосовуються в тих випадках, коли Вер­ховна Рада при прийнятті акту встановлює інший строк введення його в дію.

Принципове значення має дія актів конституційного права у просторі. Просторова сфера дії державних орга­нів — це територія, на яку поширюється повноваження тих чи інших державних органів та посадових осіб. Біль­шість актів центральних органів влади поширюється на всю територію республіки. Однак деякі з них — лише на певну частину території і стосуються лише певної кате­горії, визначеного кола осіб.

Поиск по сайту: