Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Особистісні опитувальники для виміру мотивів



В цих опитувальниках досліджувані повинні відповідати на вербальні стимули. На відміну від анкет, в яких задається пряме запитання, в опитувальниках пропонується відповісти на твердження, торкаючись деяких поведінкових характеристик, які прямо не відповідають мотивам, але емпірично в.’Рязані з ними. Загальна проблема виміру мотивації за допомогою опитувальників пов’язана з зниженням вірностей відповідей досліджуваного через дію фактора соціальної бажаності чи захисної мотивації. Вкажемо на деякі, найбільш популярні опитувальники, використовуємі на Заході.

“ Список особистісних переваг” А. Едвардса (EPPS) (Edwards A., 1954) є опитувальником, який виміряє силу потреб із переліку, запропонованим Г. Мюрреєм (Murray H., 1938).

Для кожної із 15 шкал були виділені індикатори потреб, які формуються у вигляді тверджень (всього 210 пар тверджень ). Опитувальник побудований на основі вимушеного вибору однієї із пар тверджень. Загальний індекс потреби виражає не абсолютну силу потреб, а силу цієї потреби відносно інших потреб із переліку. По визначенню А. Анастазі: “Система відрахунку такого показника – це скоріше сам індивід, а не нормативна вибірка” (Анастазі А. 1982, т. 2, с. 140). А. Едвардс використав метод вимушеного вибору, щоб зменшити вплив фактора соціальної бажаності.

“Форма по вивченню особистості” Д. Джексона (PRF) – це методика для виміру мотиваційної сфери, також побудована на теорії мотивації Г. Мюррея. Опитувальник Джексона ( Jackson D., 1967) вимірює 20 мотиваційних перемінних, із яких 12 аналогічні потребам з опитувальника EPPS.

“Опитувальник для виміру афелятивної тенденції і чутливості до відторгнення” А. Мехрабіана вимірює два відособлені мотиви: прагнення до прийняття ( в автора називається афелятивна тенденція ) і боязнь відторгнення ( у автора – чутливість до відторгнення ). Опитувальник складається із двох шкал. Перша шкала містить 26 пунктів, а друга – 24 пункти. Шкали оцінюють, за думкою автора, в першому випадку загальні очікування індивіда на позитивний вихід при встановленні між особистісного контакту, а в другому випадку відповідно негативні очікування. Тест-ретест через 4 неділі для афелятивної тенденції мав 0,89 , а для страху відторгнення – 0,92. Автор приводить дані про незалежність шкал від фактора соціальної бажаності і про відсутність значної кореляції шкал одна з іншою. Автор використав метод факторного аналізу для визначення внутрішньої структури опитувальника. Він приводить різні процедури валідизації опитувальника (активація мотивації в ситуації очікування, емпіричні критерії та інше.).

Опитувальник для виміру результуючої тенденції мотивації досягнень (RAM) А, Мехрабіана має дві форми: для чоловіків і для жінок (Mehrabian A., 1969). Опитувальник побудований на основі теорії мотивації досягнень Дж. Аткінсона. При підборі пунктів тесту врахувалися індивідуальні відмінності людей з мотивом прагнення до успіху (Ms) і уникання невдач (Maf) в поведінці, детермінованою мотивацією досягнень. Розглядалися особливості рівня домагань, емоційної реакції на успіх і невдачу, відмінності в орієнтації на майбутнє, фактор залежності-незалежності в між особистісних відносинах та інше.

При конструюванні тесту був використаний метод факторного аналізу і в кінцевому варіанті шкали містять по 26 пунктів. Тест-ретест через 20 неділь для чоловічого варіанта 0,78 , а для жіночого – 0,72. Для валідизації використовувались різні емпіричні критерії. Також визначалась конвергентна і дискримінативна валідність з деякими проективними методами і опитувальниками. Ця методика дуже поширена в різних країнах і особливо часто використовується при дослідженні когнітивних компонентів мотивації досягнень, особливо в казуальній атрибуції.

Методика А. Мехрабіана виміряє результуючу тенденцію мотивації досягнення, тобто різницю ( Ms – Maf ), так як пункти побудовані на основі порівняльних закладів. Тому відповідь на пункт вказує, переважає чи Ms над Maf чи навпаки. Високі показники по цьому тесту вказують на тенденцію досягнення ( Ms > Maf ), а низькі показники – на тенденцію уникання ( Ms < Maf ).

Опитувальник Р. Нігарда і Т. Гесле (Herhansen H., 1980) для виміру мотивів Ms і Maf мають дві шкали по 30 пунктів. Автори при конструюванні тесту також виходять із теорії мотивації Дж. Аткінсона. Тест вимірює мотиви досягнення успіху (Ms) і уникання невдач (Maf) нарізно один з іншим. Ми вказували, що дуже важливо, щоб ситуація тестування була константною. Автор формулює пункти опитувальника таким чином, щоб усі досліджувані сприймали пропонуємі ситуації однаковим чином. Це гарантує від відмінностей в актуалізації мотивації у різних досліджуваних, що гарантує кращу діагностику мотивів.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.