- Громадські організації – добровільні, побудовані на основі самоуправління і самодіяльності об'єднання громадян; відстоюють інтереси певних груп населення – соціальні, професійні, соціально-демографічні та інші, або об’єднані спільністю тих, чи інших цілей (профспілки, молодіжні організації, культурно-освітні та інші добровільні спілки (творчі союзи, фонди, асоціації та ін.)). Вони, як правило, мають фіксоване членство, статути.
- Громадські органи – особливий вид громадських об'єднань, які створюються найчастіше при державних органах і виступають формою прояву громадської активності мас (Комітет захисту миру, Комітет ветеранів війни, Комітет солдатських матерів та ін.). Багато з них не мають фіксованого членства, статутних документів.
- Політичні рухи – являють собою активну діяльність політичних сил, спрямовану на зміну існуючих владно-державних структур суспільства або відносин між державами в системі світового співтовариства.
- Суспільні рухи – об'єднання різних соціальних сил для реалізації поставлених цілей. Це – антивоєнні, молодіжні, жіночі, громадських ініціатив, альтернативні та інші.
Функції суспільно-політичних організацій і рухів
Перша група: забезпечують захист інтересів своїх членів à захищають членів від державних структур à допомагають членам через власні структури вирішувати особисті проблеми.
Друга група: виконують функції, що стосуються системи влади в державі, розвитку суспільства в цілому à опозиційна – протидіють державі в надмірній централізації à творча – залучають людей до формування державної політики.
Типологія соціально-політичних рухів за Е.Гідденсом
Перший тип – Трансформаційні – спрямовані на радикальні зміни в суспільстві.
Другий тип– Реформаційні – пов’язані з певним перетворенням лише деяких аспектів
життєдіяльності людини.
Третій тип – Порятунку – звільнення людей, які розцінюються як гріховні.
Четвертий тип – Альтернативні – спрямовані на досягнення часткових індивідуальних.
Відмінність громадських рухів від партій
Ознака
Громадські рухи
Партії
1. Ідейна орієнтація
Не дотримуються певної ідейно-політичної орієнтації; виникають групи і течії, які можуть розходитися в поглядах
Об'єднання однодумців.
2. Соціальна база
Широка.
Обмежена.
3. Мета
Намагаються вирішити, як правило, важливі соціально-політичні проблеми з певною метою. У більшості випадків, досягнувши її, припиняють існування.
Мають комплекс цілей.
4. Ставлення до влади
Намагаються впливати на владу, але самі, як правило, не добиваються її.
Виникають для завоювання влади, потім діяльність спрямована на її утримання та зміцнення.
5. Організаційна структура
Мають ядро – ініціативні групи, координаційні ради, але відсутня внутрішня дисципліна. Розвиваються на основі солідарності і самостійності добровільних учасників.
Мають формальну внутрішню ієрархію, дисципліну.
6. Членство
Не мають формального колективного чи індивідуального членства.
Мають.
Теза: В процесі свого розвитку громадські рухи можуть досягати достатнього рівня формалізації і інституціоналізації, тим самим перетворюючись в соціальну організацію або інститут (партію).
Питання для роздуму: - Які громадські об'єднання ви знаєте? Які функції вони виконують в державі? - Чим відрізняються громадські об'єднання від політичних партій?