 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб’єктивних перевагСтр 1 из 2Следующая ⇒
Навчальний модуль «Основи психодіагностики і корекції » Змістовий модуль № 9 «Соціально-психологічна діагностика» Викладач: Сущинська Т.С.
Змістовий модуль 10 – «Соціально-психологічна діагностика»
1. Навчальні цілі:висвітлити теоретичні основи та специфіку соціально-психологічної діагностики, особливості організації діагностичного процесу та підбору діагностичного інструментарію; сформувати вміння відбирати методи для дослідження представників різних вікових груп, усвідомлювати їх доцільність, обмеження та переваги. Методичні вказівки щодо роботи з модулем – Змістовий модуль складається з трьох тем: 9.1. Основні методики психодіагностики міжособистісних взаємин. - 4 години лекцій, 4 години самостійної роботи 9.2. Особливості діагностики міжособистісних стосунків в дошкільному та шкільному колективах. - 4 години семінарських занять 9.3. Дослідження міжособистісних стосунків та соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі. – 6 годин самостійної роботи – Робота з модулем передбачає засвоєння лекційного матеріалу, участь у обговоренні питань під час семінарських занять, самостійну роботу над окремими питаннями теми, виконання індивідуально-дослідницького завдання; модульний контроль у формі тестування.
3. Після опрацювання цих тем, студент може отримати такі бали:
Лекція №1,2 Тема 9.2. Основні методики психодіагностики міжособистісних взаємин. План: 1.Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб’єктивних переваг. 2.Методики непрямої оцінки міжособистісних переваг. 3.Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. 4.Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні взаємини. Література: 1. Психодіагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг.ред. М.С.Корольчука. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2007. 2. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. – Самара: Издательский дом «БАХРАХ-М»,2007 3. Практикум по возрастной психологи: Учеб.пособие/ Под ред. Л.А.Головей, Е.Ф.Рыбалко. – Спб.: Речь, 2008.
Зміст лекції
Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб’єктивних переваг. Традиційна методика цієї групи - соціометричний тест, запропонований Дж.Морено (1934) (класична референтометрія Морено). Його суть - суб'єктивні міжособистісні переваги (вибори) членів групи за визначеними сферами (наприклад, робота, відпочинок і т.ін.). На основі отриманих членом групи числа суб'єктивних виборів визначаються індивідуальний соціометричний статус індивіда (лідер, відкинутий, ізольований), структура міжособистісних взаємин, згуртованість групи і т.д. Метод дозволяє: ♦ визначити структуру міжособистісних відношень; ♦ визначити рівень авторитетності лідера, а також соціометричний статус кожного члена групи в структурі міжособистісних підношень; ♦ визначити наявність і склад мікрогруп. Недоліком методики є її трудомісткість. Також недоліком методик суттєвих переваг є те, що свідома оцінка внаслідок соціальних установок, відношення до самого процесу дослідження чи внаслідок впливу психологічного захисту може суттєво змінюватися. Існує ряд модифікацій соціометричного тесту, зокрема аутосоціометричні методики, під якими розуміються такі засоби вивчення взаємин і їхнього усвідомлення, в яких обстежувані самі «вимірюють» взаємини людей один до одного і до себе (Данілін К.Є., 1981). Цікаві варіанти аутосоціометрії для дітей (Коломийський Я.Л., 1984). В аутосоціограмі обстежуваним дають лист, на якому зображені чотири концентричних кільця. їм пропонується помістити умовні позначки (або фотографії) товаришів, яким симпатизує більшість однолітків, у центральне коло; тих, кому симпатизують трішки менше - у друге кільце і т.д. За даними аутосоціограми всіх членів групи можна визначити соціальний статус кожного. На основі самовизначення обстежуваних методика виявляє передбачуваний, уявлюваний статус, а також показує тенденцію індивіда приписувати більшості членів групи визначений соціометричний статус (соціометричну установку).
Поиск по сайту: |