Стаття 71. Направлення конституційних подань

Суб'єкти права на конституційне подання, визначені у статті

40 цього Закону, направляють до Конституційного Суду України

конституційні подання, в яких викладаються аргументи і

стверджується про неконституційність законів, інших правових актів

Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету

Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної

Республіки Крим.

Суб'єкти права на конституційне подання призначають до трьох

представників для участі у розгляді справи.

(Стаття 71 зі змінами, внесеними Закон України від 19 березня

2009 року № 1168-VІ – Закон України визнано неконституційним згідно

з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року

№ 17-рп/2009)

Стаття 72. Участь у конституційному провадженні

Конституційний Суд України обов'язково залучає до участі в

провадженні у справі представників органів влади, акти яких

оспорюються за конституційним поданням щодо їх конституційності.

Стаття 73. Рішення у справах

Конституційний Суд України приймає рішення щодо

конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього

Закону.

У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються

такими, що не відповідають Конституції України

(неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають

чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення

про їх неконституційність.

(Стаття 73 зі змінами, внесеними Закон України від 19 березня

2009 року № 1168-VІ – Закон України визнано неконституційним згідно

з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року

№ 17-рп/2009)

Стаття 74. Врегулювання правовідносин, що виникли внаслідок

Дії акта, визнаного неконституційним

Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність

свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у

зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії

неконституційного акта.

Г Л А В А 10. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ЩОДО

КОНСТИТУЦІЙНОСТІ ПРАВОВИХ АКТІВ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ СПІР

СТОСОВНО ПОВНОВАЖЕНЬ КОНСТИТУЦІЙНИХ ОРГАНІВ

ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ, ОРГАНІВ ВЛАДИ АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ ТА ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 75. Підстави для конституційного подання

Підставою для конституційного подання є наявність спору

стосовно повноважень конституційних органів державної влади

України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів

місцевого самоврядування, якщо один із суб'єктів права на

конституційне подання, визначених у статті 40 цього Закону,

вважає, що правові акти, зазначені в пункті 1 статті 13 цього

Закону і якими встановлено повноваження зазначених органів, не

відповідають Конституції України.

(Стаття 75 зі змінами, внесеними Закон України від 19 березня

2009 року № 1168-VІ – Закон України визнано неконституційним згідно

з Рішенням Конституційного Суду України від 7 липня 2009 року

№ 17-рп/2009)

Стаття 76. Право на участь у справі

Кожний із суб'єктів права на конституційне подання,

визначених у статті 40 цього Закону, може звернутись до

Конституційного Суду України з конституційним поданням стосовно

повноважень конституційних органів державної влади України,

органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого

самоврядування на будь-якій стадії конституційного провадження,

якщо він вважає, що рішення Конституційного Суду України у справі

може вплинути на обсяг їх повноважень.

Стаття 77. Резолютивна частина рішення

У резолютивній частині рішення Конституційного Суду України

дається висновок щодо конституційності правового акта, яким

встановлено повноваження конституційних органів державної влади

України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів

місцевого самоврядування.

Г Л А В А 11. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ

ЩОДО КОНСТИТУЦІЙНОСТІ АКТІВ ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ ВИБОРІВ,

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РЕФЕРЕНДУМУ ЧИ МІСЦЕВОГО РЕФЕРЕНДУМУ

В АВТОНОМНІЙ РЕСПУБЛІЦІ КРИМ

Поиск по сайту: