 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
E. Всіма вище наведеними ознакамиСтр 1 из 6Следующая ⇒
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО Кафедра ендокринології ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ Для студентів V курсу Медичного факультету Львів – 2014
Тестові завдання складені у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками і освітньо-професійними програмами підготовки фахівців, експериментальним навчальним планом, розробленим на засадах кредитно-трансферної системи і ухвалені на засіданні циклової методичної комісії з терапевтичних дисциплін ЛНМУ (протокол № 24 від 28.04.14 р.).
Тестові завдання з клінічної фармакології для студентів 5 курсу медичного факультету /За ред. Доц.. А.М. Урбанович, доц. М.Є. Гоцко. – Львів, 2014. – 139 с.
Автори: А.М.Урбанович, к.мед.н., доцент, зав. кафедри; М.Є. Гоцко, к.мед.н., доцент; О.В. Сафонова, к.мед.н., доцент; Р.Д. Макар, к.мед.н., доцент; О.В. Снітинська, асистент;
Відповідальний за випуск: проректор з навчальної роботи ЛНМУ ім. Данила Галицького член-кореспондент НАМН України, проф. М.Р. Гжегоцький.
Рецензенти:
завідувач кафедри пропедевтичної медицини № 1 ЛНМУ ім. Данила Галицького, д.мед.н., проф. Р.Я. Дутка;
завідувач кафедри фармакології ЛНМУ ім. Данила Галицького, д.мед.н., проф. О.Р. Піняжко.
Тема 1
1. Додаткові позитивні ефекти від використання статинів всі, окрім: A. Інгібування тромбоутворення B. Підвищення активності ліпопротеїнліпази ендотелію C. Виснаження та фізико-хімічна стабілізація ліпідного ядра атеросклеротичної бляшки D. Протизапальна дія E. Покращення функціонування ендотелію.
2. Протипоказанням для прийому статинів є:
3. До препаратів, які впливають на ліпідний спектр крові належать всі, крім:
4. Які повинні бути цільові показники при проведенні первинної і вторинної профілактики атеросклерозу (за даними Об'єднаного комітету Європейського кардіологічного товариства, Європейського товариства з атеросклерозу та Європейського товариства з артеріальної гіпертензії)?
5. Який ефект у механізмі гіпохолереринемічної дії не властивий для фібратів? A. Підвищення активності ліпопротеїнліпази ендотелію+ B. Інгібування синтезу холестерину на стадії утворення мевалонової кислоти C. Пригнічення кількості ліпопротеїнових рецепторів і стимуляція ендоцитозу ЛПНЩ у печінці+ D. Пригнічення синтезу в печінці та надходження у кров ЛПВНЩ + E. Зменшення процесів окиснення ЛПНЩ.+
6. До побічних дій фібратів належать всі, крім: A. Лейкопенія+ B. Холестаз C. Диспепсія+ D. Еозинофілія+ E. Утворення конкрементів у жовчевому міхурі.+
7. Механізм дії нікотинової кислоти полягає у:!!!!! A. Пригніченні ферменту 3-гідрокси-3-метилглутарил-коензим А-редуктази B. Підвищенні кількості ліпопротеїнових рецепторів C. Пригніченні активності тканинного ліполізу D. Активації печінкових ферментів які метаболізують холестерин в жовчні кислоти E. Підвищують інтенсивність катаболізму в печінці.
8. Який фармакологічний ефект виникає від застосування омега 3 - поліненасичених жирних кислот? A. Активація синтезу протизапальних ейкозаноїдів B. Зменшення синтезу фактора агрегації тромбоцитів, фактора некрозу пухлини та інтерлейкіну-1 C. Зменшення агрегації еритроцитів D. Стимуляція розслаблення ендотеліальних клітин стінок кровоносних судин E. Все вище сказане.
9. Який гіполіпідемічний лікарський засіб протипоказаний при цукровому діабеті? A. Нікотинова кислота B. Аторвастатин C. Безафібрат D. Холестирамін E. Пробукол
10. Яке твердження не властиве для фібратів? A. Позитивно впливають на перебіг цукрового діабету 2-го типу на ранніх етапах захворювання без маніфестації ІХС B. Є альтернативою статинам при їх непереносності C.Практично не зв'язуються з білками крові D. Сприяє скороченню мікросудинних ускладнень діабету E. Добра переносність у комбінації зі статинами.
11. До побічних дій нікотинової кислоти не відноситься….. A. Ульцирогенність B. Гінекомастія C. Гіперемія шкіри D. Гіперурикемія E. Диспепсія.
12. Показаннями до призначення статинів є: A. Гіперліпопротеїдемія ІIа, ІІb типу B. Гіперліпопротеїдемія І, ІІІ, ІV, V типу C. Гіперліпопротеїдемія І, V типу D. Гіперліпопротеїдемія ІIа, ІІІ, ІV типу E. Жоден з варіантів.
13. Виберіть правильне твердження щодо фібратів: A. Протипоказана комбінація зі статинами B. Призначають при гіперліпопротеїдемії ІIа, ІІІ, ІV типу C. Застосовують не більше одного місяця_ D. Конкурентно блокують альфа-адренорецептори коронарних судин E. Не впливають на ХСЛПНЩ.-
14. В комбінаціїї з яким ЛЗ не можна застосовувати статини? A. Глімепірид B. Диклофенак C. Холестирамін D. Еналаприл E. Жодна з відповідей.
15. З чим пов'язане зниження ефективності секвестрантів жовчевих кислот при тривалій терапії? A. Зменшенням афінності рецепторів B. Активацією ензиму протеїнліпази C. Зростанням концентрації атерогенних дрібних щільних частинок ЛПНЩ D. Розвитком периферичної інсулінорезистентності E. Вторинною стимуляцією ферменту – ГМГ-КоA-редуктази.
16. Фібрати чинять тригерний вплив на нуклеарні α-рецептори проліфераторів пероксисом (РРАRα), і це в свою чергу впливає на: A. Ліпідний метаболізм B. Клітинну диференціацію C. Обмін глюкози D. Окиснення жирних кислот E. Всі відповіді вірні.
17. Механізм дії лікарських засобів вивчає: A. Фармакокінетику B. Фармакогенетику C. Розподіл ЛЗ D. Фармакодинаміку E. Фармакологічний вплив ЛЗ. 18. Терапевтичний діапазон - це різниця між….. А. Мінімальною терапевтичною і максимальною токсичною концентрацією ЛЗ в плазмі крові B. Максимальною терапевтичною і мінімальною токсичною концентрацією ЛЗ в плазмі крові C. Мінімальною терапевтичною і мінімальною токсичною концентрацією ЛЗ в плазмі крові D. Максимальною терапевтичною і максимальною токсичною концентрацією ЛЗ в плазмі крові E. Жодна з відповідей
19.Терапевтичний індекс відображає співвідношення: A. Середньої летальної дози до середньої терапевтичної дози B. Середньої терапевтичної до середньої летальної C. Біодоступності до дози препарату D. Об’єму розподілу до константи елімінації E. Загального кліренсу до печінкового і ниркового кліренсу.
20. Терапевтичний моніторинг ліків - це: A. Визначення часу необхідного для отримання терапевтичного ефекту ЛЗ B. Повторне визначення концентрації ЛЗ в рідинах організму з терапевтичною метою C. Оцінка загального стану хворих після призначення їм ЛЗ D. К-сть побічних реакцій після призначення ЛЗ E. Виникнення бажаного терапевтичного ефекту.
21. Значення терапевтичної дози не залежить від: A. Віку хворого B. Шляху введення C. Бажаного терапевтичного ефекту D. Стану елімінуючи органів E. Вартості курсу лікування.
22. Середні дози лікарських засобів, що вказані у довідниках: A. Розраховані за формулами з урахуванням особливостей фармакокінетики B. Отримані в процесі клінічних дослідів C. Отримані в процесі дослідів на тваринах D. Отримані в процесі клінічних дослідів на тваринах і перераховані за допомогою формул на людей E. Розраховані за формулами з урахуванням особливостей фармакодинаміки.
23. Пресистемна елімінація ЛЗ при прийомі його всередину — це: A. Інактивація ЛЗ в системному кровотоці B. Інактивація ЛЗ в нирках C. Інактивація ЛЗ в печінці після його потрапляння в системний кровообіг D. Інактивація ЛЗ в просвіті і клітинах слизової оболонки ШКТ, і в печінці до його потрапляння в системний кровообіг E. Жоден з варіантів.
24. До головних переваг ін’єкційного способу введення ліків не відносять: A. Швидке настання ефекту+ B. Меншу небезпеку передозування C. Велику точність дозування+ D. Відсутність впливу на ШКК+ E. Жоден з варіантів.
25. Виберіть правило, якого не потрібно дотримуватись при ендолімфатичному шляху введення ЛЗ: A. Не можна проводити лімфотерапію при наявності трофічних порушень на місці передбачуваного введення B. Не можна вводити висококонцентровані розчини C. Не можна вводити попередньо неохолоджений ЛЗ D. Не можна вводити два рази в одне і те ж місце E. Жоден з варіантів.
26. Біодоступність, це частина прийнятого всередину ЛЗ: A. Що всмокталася в ШКК B. Що поступила в орган мішень з крові C. Що потрапила в системний кровообіг в неактивному стані D. Що потрапила в системний кровообіг в активному стані E. Жоден з варіантів.
27. Якщо біодоступність ЛЗ, призначеного всередину, менше 30%, тоді: A. Висока вірогідність розвитку небажаних взаємодій B. Низька вірогідність розвитку небажаних взаємодій C. Для досягнення лікувального ефекту доцільно призначати препарат в/м або в/в D. Для досягнення лікувального ефекту доцільно призначати великі дози ЛЗ E. Збільшити частоту приймання ліків.
28. Зв’язування ЛЗ з білками крові не залежить від: A. Ширини терапевтичного діапазону B. Ступеню ураження печінки C. Ступеню ураження нирок D. Рівня білірубіну в крові E. Наявності вагітності.
29. Якщо зв’язування ЛЗ з білками плазми крові перевищує 80%, то: A. Препарат не покидає кровотік B. На дозування цього препарату треба звернути особливу увагу C. Ефект препарату знижений при гіпопротеїнемії- D. При інтоксикації даним препаратом застосовують гемодіаліз E. Препарат достатньо швидко потрапляє в тканини.-
30. Об’єм розподілу ЛЗ відображає: A. Співвідношення між кількістю ЛЗ в крові, інших рідинах організму і тканинах B. Ступінь всмоктування, біозасвоюваності і біотрансформації ЛЗ C. Розподіл ЛЗ між кров’ю і м’язами D. Кількість препарату що поступила в орган мішень E. Жоден з варіантів.
31. Якщо об’єм розподілу ЛЗ менший ніж 0,15 л/кг, то: A. Препарат переважно знаходиться в позаклітинній рідині B. Препарат переважно знаходиться в крові C. Препарат переважно знаходиться в тканинах D. Препарат практично вивівся з організму E. Жоден з варіантів.
32. При біотрансформації ЛЗ в організмі, як правило, утворюються: A. Більш ліпофільні метаболіти B. Більш гідрофільні метаболіти C. Більш активні метаболіти D. Метаболіти не утворюються E. Жоден з варіантів.
33. Ліки, що є слабкими кислотами, швидше екскретуються: A. В нейтральній сечі B. В лужній сечі C. В кислій сечі D. Залежить від гідрофільності метаболітів E. Жоден з варіантів.
34. При нирковій недостатності, корекцію режиму дозування ЛЗ виконують за допомогою: А. Біохімічного аналізу сечі В. Визначення добового діурезу С. Розрахунку кліренсу ендогенного креатиніну D. Розрахунку загального кліренсу ЛЗ E. Розрахунку ниркового кліренсу препарату.
35. При печінковій недостатності корекцію режиму дозування ЛЗ проводять за допомогою: A. Розрахунок печінкового кліренсу ЛЗ B. Розрахунок загального кліренсу ЛЗ C. Визначення ступеня ушкодження печінки (тимолова, сулемова та інші проби) D. Оцінки клінічних, параклінічних і лабораторних ефектів ЛЗ E. Жоден з варіантів.
36. Кратність призначення ЛЗ визначається виходячи з: A. Величини періоду напіввиведення препарату B. Часу визначення максимальної концентрації препарату в крові C. Часу збереження терапевтичної концентрації препаратів в крові D. Величини коефіцієнту елімінації препарату E. Жоден з варіантів.
37. Через скільки періодів напівелімінації ЛЗ як правило виникає його рівноважна концентрація в крові: A. Через 1-2 T ½ B. Через 3-5 T ½ C. Через 6-8 T ½ D. Через 9-11 T½ E. Через 12-24 T ½.
38. Коефіцієнт елімінації ЛЗ відображає: A. Кількість ЛЗ, що визначається в сечі за добу B. Кількість ЛЗ, що визначається в калі за добу C. Кількість ЛЗ, на який припадає зменшення його концентрації в організмі за добу: D. Зменшення вдвічі концентрації ЛЗ в крові за добу E. Зменшення вдвічі концентрації ЛЗ в крові за 12 годин.
39. Небезпека виникнення небажаних ефектів ЛЗ невелика: A. У хворих, що тривало отримують ЛЗ B. У хворих з ураженням органів біотрансформації C. У літніх людей D. У людей що отримують одночасно менше 4-х препаратів E. У хворих, що отримують ЛЗ з подібними ефектами.
40. Під фармакокінетичною взаємодією лікарських препаратів між собою розуміють: A. Вплив ЛЗ на різні рецептори B. Підсилення фармакологічних ефектів C. Ослаблення фармакологічних ефектів D. Зміна в крові концентрації одного препарату під впливом другого ЛЗ E. Вплив ЛЗ одного на другий при одному шляху введенні препаратів.
41. Методи, які використовують для оцінки ефективності та безпеки застосування ЛЗ це: A. Лабораторні B. Інструментальні C. Клінічні D. Аналіз скарг хворого E. Всі вище перераховані.
42. До механізмів всмоктування ЛЗ при ентеральному введенні належать всі крім: A. Пасивна дифузія B. Екзоцитоз C. Активний транспорт D. Піноцітоз E. Фільтрація через пори.
43. Перевагами трансдермального введення ЛЗ над ентеральним є всі крім: A. Уникнення ефекту проходження в печінці або в ШКТ B. Можливість швидко перервати надходження ЛЗ C. Зменшення індивідуальної варіабельності всмоктування, що зазвичай спостерігається при застосуванні ЛЗ per os D. Швидкий початок настання фармакологічного ефекту E. Довготривалість дії.
44. У який кінетичний процес не залучаються молекули ЛЗ при надходженні у місце дії: A. Можуть взаємодіяти зі специфічними рецепторами B. Можуть залишатися у вільній розчинній формі C. Потрапляють зворотньо у плазму крові незмінені D. Можуть проходити біотрансформацію E. Всі відповіді вірні.
45. До етапів схеми типової роботи рецептора належать усі, крім: А. Етап «вмикання» молекули-мішені В. Зв'язування ЛЗ з рецептором, що розташований на клітинній поверхні С. Зміна конформації рецептора, внаслідок утворення комплексу ЛЗ-рецептор D. Передача сигналу від коплексу ЛЗ-рецептор через різні ефекторні системи E. Клітинна відповідь (швидка або відтермінована).
46. До фармакологічно-важливих рецепторів ЛЗ налеть всі, крім: А. Рецептори сполучені з G-білками В. Глікопротеїн Р-рецептори С. Рецептори-йонні канали D. Рецептори що володіють тирозиновою активністю E. Внутрішньоклітинні рецептори.
47. Окрім очікуваного фармакологічного ефекту на введення ЛЗ можуть також виникати такі наступні реакції, крім: A. Афінність B. Тахіфілаксія C. Толерантність D. Ідіосинкразія E. Гіперреактивність.
48. Особливість особистої характеристики, яка впливає на процес всмоктування ЛЗ: A. Тривалість розчинення лікарської форми (табл., капс.) B. Взаємодія з їжею C. Фізико-хімічні якості ЛЗ D. Взаємодія з іншими лікарськими засобами, йонами E. Швидкість спорожнення шлунку.
49. Токсичний вплив на м'язи препаратів-інгібіторів ГМК — КоА — редуктази виникає внаслідок: A. Швидкої конвертації коензиму Q B. Зменшення синтезу коензиму Q в поперечній мускулатурі C. Немає жодного зв'язку з коензимом Q D. Пригнічення передачі по нервово-м'язових волокнах коензиму Q E. Надмірної продукції коензиму Q.
50. Механізм дії статинів полягає у: A. Пригніченні активності транспортера NPC1L1 B. Гальмуванні перетворення ГМК-КоА в мевалонову кислоту через гальмування ГМК-КоА-каталази C. Гальмуванні перетворення ГМК-КоА в етакринову кислоту через гальмування ГМК-КоА-редуктази D. Прискоренні перетворення ГМК-КоА в мевалонову кислоту через гальмування ГМК-КоА-редуктази E. Гальмуванні перетворення ГМК-КоА в мевалонову кислоту через гальмування ГМК-КоА-редуктази.
51. Хворий 58 р. 3 роки тому переніс гострий ІМ. Об’єктивно: підвищеного живлення, ксантелазми. Пульс 70/хв, АТ 150/90 мм.рт.ст. На ЕКГ ознаки перенесеного ІМ по задній стінці ЛШ. Підвищення рівня холестерину і В-ліпопротеїдів. Оберіть групу препаратів для вторинної профілактики коронарного синдрому? A. Статини B. Інгібітори АПФ C. Нітрати D. Прямі антикоагулянти E. Фібрати.
52. У чоловіка 38 років надлишкова маса тіла. АТ 130/80 мм рт. ст. Симптомів ІХС не має. Загальний холестерин крові - 5,2 ммоль/л, ХЛНЩ - 3,8 ммоль/л, ТГ - 1,7 ммоль/л. Проведення яких засобів профілактики атеросклерозу необхідно у цьому випадку? A. Дієта, що знижує рівень ліпідів в організмі B. ЛЗ, що впливають на синтез ліпідів в організмі C. ЛЗ, що впливають на синтез холестерину в печінці D. ЛЗ, що впливають на всмоктування холестерину в кишках E. Препарати, які містять есенціальні фосфоліпіди.
Тема 2
1. Назвіть групу анти аритмічних засобів, які збільшують тривалість потенціалу дії: А. Антагоністи кальцію В. Бета-адреноблокатори С. Серцеві глікозиди D. Блокатори калієвих каналів Е. Препарати калію.
2. Який з перелічених препаратів спричиняє найбільш виражену негативну інотропну дію? А. Верапаміл (ізоптин) В. Метопролол (спексикор) С. Флекаїнід D. Дизопірамід (ритмінен) Е. Надолол.
3. Який з препаратів можна застосовувати у пацієнтів з печінковою недостатністю? А. Лідокаїн В. Токаінід С. Мексилетин (мекситил) D. Пропафенон (ритмонорм) Е. Орнід.
4. Які з некардіальних побічних ефектів характерні для більшості препаратів 1С класу? А. Гепатотоксичність В. Гіпоглікемічна дія С. Нефротоксичність D. Гіперглікемічна дія Е. Зниження тонусу матки.
5. При терапії дизопірамідом можуть загострюватись наступні захворювання: А. Виразкова хвороба В. ДГПЗ з порушенням сечовипускання С. Хронічні обструктивні захворювання легень D. Гіпотиреоз. Е. Хронічний тонзиліт.
6. В яких випадках дозування лідокаїну повинно бути змінено в порівнянні зі стандартом? А. При ХНН В. У пацієнтів з печінковою недостатністю С. При гіпоальбумінемії D. При гіпертонічному кризі Е. При гастриті.
7. Лікування фібриляції передсердя має наступні цілі, окрім: А. Контроль частоти скороення шлуночків В. Нормалізація синусового ритму С. Покращення проведення через АV – вузол D. Профілактика тромбоемболічних ускладнень Е. Нормалізація біохімічних показників крові.
8. При використанні аміодарона виникають різні побічні ефекти, назвіть нехарактерний побічний ефект: А. Інтерстициальний пневмоніт В. Фотодерматити С. Антихолінергічна дія D. Порушення функції щитовидної залози Е. Брадикардія.
9. Які зміни на ЕКГ не характерні при застосуванні 1А класу ? А. Розширення комплексу QRS В. Збільшення інтервалу P-R С. Розширення QT D. Скорочення інтервалу QT Е. Розширення зубця Р.
10. Як часто потрібно контролювати стан бронхо - легеневої системи на фоні терапії аміодароном? А. Кожні три місяці від початку терапії В. Тільки коли є скарги пацієнта С. Кожні шість місяців від початку лікування D. Контроль не обов’язковий Е. Кожен місяць від початку терапії.
11. Біодоступність при прийомі в середину складає для всіх препаратів більше 90%, крім препарата: А. Пропафенон В. Флекаїнід С. Прокаінамід D. Мексилетин Е. Ізадрин.
12. У якому випадку збільшується ризик появи аритмогенної дії (проаритмічної) при застосуванні препаратів 1 класу? А. При застосуванні менших доз препаратів В. На фоні гіперкаліємії С. При використанні двох антиаритмічних препаратів D. В осіб до 50 років і фракцією викиду 45% Е. На фоні підвищенного АТ.
13. Виберіть найбільш оптимальний режим дозування хінідину пацієнту з дуже повільним типом печінкового ацетилювання: А. Разова доза 0,46 г, кратність прийому кожні 4 години В. Разову дозу збільшити до 0,92 г, кожні 8 години С. Разова доза 0,46 г, кратність прийому кожні 8 години D. Разова доза 0,46г, кратність прийому кожні 12 години Е. Разову дозу збільшити в три рази, кожні 12 години.
14. У хворого з хронічною серцевою недостатністю і шлуночковою екстрасистолією з’явилися епізоди групової екстрасистолії. Виберіть необхідний препарат: А. Пропафенон В. Хінідин С. Аміодарон D. Флекаінід Е. Новокаїнамід.
15. Вкажіть стан при якому необхідна медикаментозна терапія: А. Шлуночкова екстрасистолія (більше 30 екстрасистол/год) В. Прискорений ідіовентрикулярний ритм або ритм атріовентрикулярного вузла з нормальною ЧСС С. Передсердна екстрасистолія без ознак органічного захворювання серця D. SA-блокада і AV-блокада 1 ступеня Е. Поодинокі шлуночкові екстрасистоли.
16. У пацієнта на фоні синдрому брадикардії-тахікардії (с-м Шорта) виник пароксизм миготіння передсердь з частотою скорочення шлуночків 140 в хв. Виберіть ”стартовий” препарат: А. Верапаміл В. Пропранолол С. Дігоксин D. АТФ Е. Анаприлін.
17. На фоні прийому анаприліну розвинулась виражена синусова брадикардія, вкажіть найбільш активний в даному випадку препарат: А. Атропін В. Астмопен (орципреналін) С. Глюкагон D. Ефедрин Е. Дігоксин.
18. Препарати 1 класу за механізмом дії є: А. Блокаторами натрієвих каналів В. Блокаторами швидких кальцієвих каналів С. Блокаторами хлорних каналів D. Блокаторами калієвих каналів Е. В-адренаблокатори.
19. Гострий фармакологічний тест у хворих з екстрасистолією вважається позитивним у випадку, коли: А. Кількість екстрасистол зменшується на половину у порівнянні з вихідним В. Кількість екстрасистол зменшується більше ніж на 70% від вихідного С. Кількість екстрасистол за добу більше 700, але не більше 8600 D. Кількість екстрасистол більше 6 в хв Е. Кількість екстрасистол зменшується на 30% порівняно з початковою кількістю.
20. При оцінці ефективності курсової антиаритмічної терапії ефект слід оцінювати: А. Через два дні від початку лікування В. Через 5-7 діб С. Через 15-20 днів від початку терапії D. Через 1 місяць Е. Через добу від початку лікування.
21. Виберіть найбільш ефективну комбінацію антиаритмічних засобів при неефективності монотерапії суправентрикулярної екстрасистолії: А. Хінідин і дигоксин В. Хінідин і верапамін С. Бета-адреноблокатори і дигоксин D. Будь яка з приведених комбінацій Е. Метапролол і целанід.
22. Характерною особливістю фармакокінетики аміодарона є: А. Відсутність фармакологічних активних метаболітів В. Відсутність залежності між концентрацією в плазмі та антиаритмічним ефектом С. Короткий латетний період настання ефекту D. Короткий період напіввиведення Е. Довгий період напіввиведення.
23. Виберіть препарат який сповільнює проведення в AV-вузлі : А. Верапаміл В. Пропранолол С. Дигоксин D. Хінідин. Е. Всі препарати
24. Виберіть правильну послідовність лікувальних заходів при купіруванні пароксизмальної шлуночкової тахікардії: А. Лідокаїн-прокаїнамід-аміодарон-анаприлін-електроімпуль-сна терапія В. Верапаміл-прокаїнамід-аміодарон-лідокаїн С. Електроімпульсна терапія-аміодарон-верапаміл-дигоксин D. Хінідин-прокаїнамід-лідокаїн- електроімпульсна терапія Е. Анаприлін.
25. Визначте препарат вибору для зняття і профілактики ідіопатичної шлуночкової тахікардії: А. Аймалін (гілуритмал) В. Праймалін (неогілуритмал) С. Токаїнід D. Верапаміл Е. Етазицин.
26. Яке з наступних тверджень є помилковим? А. Есмолол-неселективний короткодіючий β-адреноблокатор В. Есмолол-подовжує рефрактерний період AV-вузла С. Есмолол-метаболізується плазменими естеразами D. Есмолол-пригнічує активність синусового вузла Е. Есмолол-селективний блокатор бета-адренорецепторів.
27. Абсорбція призначеного в середину мексилитену може бути знижена за рахунок деяких факторів, крім: А. Їжі В. Алюміній-вмісних антацидів С. Метаклопроміду D. Антихолінергічних засобів. Е. Анацидного гастриту.
28. Виберіть правильне твердження: А. Препарати 1А класу найбільш ефективні в лікуванні шлуночкових аритмій В. Препарати 1С класу найбільш ефективні в лікуванні аритмій рефрактерних до препаратів 1А класу С. Препарати 1А класу найбільш ефективні в лікуванні рефрактерних аритмій D. Препарати 1С класу немають значних переваг перед препаратами 1А класу Е. Препарати 1А класу мають найменше побічної дії.
29. Вкажіть бета-блокатор, який подовжує потенціал дії міокардіальних клітин: А. Соталол B. Окспреналол (тразикор) С. Піндолол (віскен) D. Надолол (коргард) Е. Анаприлін.
30. Виберіть правильне твердження: А. Антиаритмогенна (проаритмічна) дія найбільш характерна для препаратів 1 класу В. Аритмогенна дія найхарактерніша для препаратів 3 класу С. Аритмогенна дія найбільш характерна для пропафенону D. Будь-який антиаритмічний препарат може проявити аритмогенну дію Е. Аритмогенна дія найхарактерніша для препаратів 2 класу.
31. Вкажіть найбільш ефективні і безпечні групи препаратів для купірування пароксизму антидромної надшлуночкової тахікардії на фоні синдрому WPW: А. Амідарон, гілуритмал В. Верапаміл, серцеві глікозиди С. АТФ, серцеві глікозиди D. Верапаміл, АТФ, аденозин Е. АТФ, аймалін, серцеві глікозиди.
32. Причиною набутого подовження інтервалу QT можуть бути наступні препарати, крім: А. Хінідин, прокаїнамід, дизопірамід В. Флекаїнід, енкаїнід, етмозин С. Антидепресанти, дроперидол, D. H2-гістаміноблокатори, препарати вісмута Е. Еритроміцин, пробукол.
33. Вкажіть недопустиму дозу препарату, який застосовують при пароксизмі миготливої аритмії з метою зниження ЧСС: А. Верапаміл-10 мг внутрішньовенно В. Анаприлін-15 мг внутрішньовенно С. Дигоксин-0,5 мг внутрішньовенно D. Аміодарон-300 мг внутрішньовенно Е. Анаприлін-40 мг внутрішньовенно.
34. Вкажіть препарати, які є безпечними при порушенні провідності в системі Гіса-Пуркіньє: А. Всі препарати 1-го класу В. Препарати 1С підкласу С. Препарати 2-го класу D. Тільки препарати 1А-підкласу Е. Тільки серцеві глікозиди.
35. Виберіть антиаритмічні препарати, які взаємодіють з натрієвими каналами клітини в фазу активації (відкриття каналу): А. Всі препарати 1-го класу В. Тільки препарати 1А і 1С підкласів С. Тільки препарати 1В підкласу D. Амідарон і бретилій Е. Верапаміл.
36. Кардіоміоцити: А. Провідної системи електрично негативні в діастолі В. SA-вузол деполяризується з такою ж швидкістю, як і AV-вузол С. Катехоламіни зменшують швидкість деполяризації D. Кардіоміоцити самовільно деполяризуються Е. Кардіоміоцити розслабляються, коли настає деполяризація.
37. Правдиві наступні твердження: А. Препарати 1-го класу мають мембраностабілізуючу дію В. Препарати 1А класу зменшують рефрактерний період С. Препарати 1В класу подовжують рефрактерний період D. Препарати 2 класу блокують кальцієві канали Е. Препарати 3 класу підвищують активність симпатичної нервової системи.
38. Цизопірамід (ритмілен): А. Блокатор калієвих каналів В. Вкорочує рефрактерний період С. Протипоказаний при синдромі WPW D. Проявляє позитивний інотропний ефект Е. Небажано призначати при глаукомі.
39. Правдиві твердження: А. Пропранолол не використовується при тяжких формах серцевої недостатності В. При передозуванні виникають блокади С. Дія неодикумарина підсилюється у хворих, які отримують аміодарон D. Перед призначенням аміодарона необхідно визначити функцію щитовидної залози Е. Всі вище перераховані.
40. Справедливі наступні твердження: А. Верапаміл має позитивний ізотропний ефект В. Верапаміл призначають при AV-блокадах високого ступеня С. Верапаміл призначають при AV-блокадах D. Дилтіазем може викликати набряк гомілок Е. Ніфедипін протипоказаний при синдромі Рейно.
41. Антиритмічні препарати: А. Класу 2 мають мембраностабілізуючу дію В. Класу 3 впливають на деполяризуючу дію іонів Ca 2+ у клітині С. Класу 4 подовжує ефективний рефрактерний період і тривалість потенціалу дії серцевих клітин D. Можуть мати властивості препаратів двох класів Е. Класу 4 можуть підсилювати свої ефекти шляхом захисту серця від адреностимулюючих ектопічних вогнищ.
42. Хінідин: A. Подовжує ефективний рефрактерний період клітин серця B. Подовжує інтервал QT на ЕКГ C. Викликає діарею D. Використовується для попередження шлуночкової тахікардії E. Все вище перераховане.
43. Прокаїнамід: A. Має мембраностабілізуючу дію B. Подовжує ефективний рефрактерний період C.Може викликати гіпотензію D. Викликає «вовчаковий синдром» у повільних ацетиляторах E. Все вище перераховане.
44. Лідокаїн: A. Має мембраностабілізуючу дію B. Вкорочує ефективний рефрактерний період C. Не приймається p/os, оскільки не абсорбується із ШКТ D. При стандартних дозах досягає більш високих концентрацій в крові хворих на серцеву недостатність, ніж у хворих без неї E. Все вище перераховане.
45. Яке з тверджень відносно антиаритмічних лікарських препаратів вірне: A. Хінідин має менший Т ½, ніж лідокаїн B. Аймалін нагадує хінідин за своїми антиаритмічними ефектами C. Найбільш важливий ефект верапамілу – його втручання в деполяризацію мембран Na D. Неефективність антиаритмічних засобів може виникнути внаслідок гіпокаліємії E. Хінідин в нормі повинен призначатись в/в, а не per os.
46. Пароксизмальна передсердна або вузлова тахікардія: A. Може бути викликана стимуляцією вагуса B. При рецидиві можна попередити бета - адреноблокаторами C. Може бути викликана дигоксином D. Може бути внаслідок тиреотоксикозу E. Викається всіма вище перерахованими факторами.
47. Тріпотіння або фібриляція передсердь: A. Може купіруватись дигоксином per os, якщо немає необхідності в екстреній терапії B. Після їх купірування електрошоком, може призвести до артеріальної емболії C. Купірується набагато швидше дефібриляцією, якщо хворий приймає дигоксин D. Якщо лікується лише хінідином E. Виникає на фоні ревматичного ураження клапанів має сприятливу дію до відновлення синусового ритму.
48. Яке з тверджень відносно серцевих аритмій не вірне: A. Синусову брадикардію, що виникла після інфаркту міокарда, необхідно лікувати в обов'язковому порядку B. Шлуночкова тахікардія часто призводить до появи фібриляції шлуночків і зупинки серця C. Шлуночкові екстрасистоли можуть бути розцінені як небезпечні, якщо виникають на вершині зубця Т на ЕКГ D. Атропін може бути ефективним препаратом при невідкладному лікуванні блокади серця. E. Деякі газоподібні анестетики можуть взаємодіяти з ендогенними катехоламінами і викликати фібриляцію шлуночків.
49. Стимуляція симпатичної нервової системи викликає: A. Тахікардію внаслідок збільшення швидкості імпульсації SA - вузла B. Збільшення провідності пучка Гіса C. Зниження сили серцевих скорочень D. Подовження рефрактерного періоду клітин серця E. Зниження автоматизму серця.
50. Вкажіть препарат вибору для купірування шлуночкових порушень серцевого ритму у хворих з гострим інфарктом міокарда: A. Аміодарон B. Лідокаїн C. Хінідин D. Верапаміл E. Дилтіазем.
51. Призначення якого антиаритмічного препарату небажано при аденомі передміхурової залози: A. Хінідин B. Дизопірамід C. Аміодарон D. Верапаміл E. Етацизин.
52. Яке з тверджень про дію антиаритмічних препаратів є вірним: A. Препарати 1С класу більше, ніж препарати 1А класу збільшують тривалість рефрактерного періоду B. Препарати 3 класу не впливають на тривалість рефрактерного періоду C. Препарати 2 класу зменшують активність симпатичної нервової системи D. Препарати 4 класу блокують калієві канали E. Анаприлін переважно блокує кальцієві канали.
53. Які твердження про фармакокінетику антиаритмічних засобів є вірними: A. Аміодарон має найбільший період напіввиведення B. Пропранолол володіє пре системним метаболізмом C. Дизопірамід має високу біодоступність D. Пропафенон не має властивостей мембраностабілізатора E. Етмозин є селективним блокатором кальцієвих каналів.
54. Зв'язок дифеніну з білками плазми складає: A. 20% B. 50% C. 95% D. 10% E. 70%.
55. Який відсоток виведення прокаїнаміду нирками: A. 5 – 10% B. 50 -60% C. 80 – 90% D. 20 – 30% E. 70 – 80%.
56. Для профілактики шлуночкової тахікардії протягом першого року після інфаркту міокарда показано: A. Етмозин B. Етацизин C. Атенолол D Хінідин E Лідокаїн.
57. Найбільш ефективний препарат для купірування суправентрикулярної тахікардії: A. Верапаміл B. Аймалін C. Мексилітин D. Дигоксин E. Атенолол.
58. При AV – блокаді застосовують: A. Атропін B. Хінідин C. АТФ D. Верапаміл E. Дигоксин.
59. Які препарати, що використовуються з метою купірування пароксизми миготіння передсердь, можуть призвести до пришвидшення ритму серцевих скорочень: A. Хінідин B. Аймалін C. Прокаїнамід D. Дизопірамід E. Всі перераховані.
60. Протипокази до застосування дизопіраміда: A. Гіпотиреоз B. Хронічний обструктивний бронхіт C. Цукровий діабет з періодами гіпоглікемії D. Аденома передміхурової залози E. Хронічний панкреатит.
61. Погіршення внутрішньошлуночкової провідності викликають всі препарати, крім: A. Хінідин B. Верапаміл C. Етацизин D. Дизопірамід E. Етмозин.
62. Всі антиаритмічні препарати підвищують рівень дігоксину, крім: A. Аміодарону B. Хінідину C. Верапамілу D. Аллапініну E. Дифеніну.
63. Аритмогенною дією володіють: A. Прокаїнамід B. Хінідин C. Пропранолол D. Мексилетин E. Всі перераховані.
64. Вовчаків синдром може виникнути при застосуванні: A. Аллапініну B. Пропафенон C. Прокаїнаміду D. Хінідину E. Дігоксину.
65. Фіброзуючий альвеоліт може виникнути при застосуванні: A. Аймаліну B. Аллапініну C. Етацизину D. Аміодарону E. Всі перераховані препарати.
66. Вкажіть дозу верапамілу і спосіб введення, що застосовують для купірування суправентрикулярних тахікардій: A. 40 мг перорально B. Внутрішньовенна інфузія 10 мг на протязі 2-х хвилин C. Внутрішньовенно краплинно 5 -10 мг D. Внутрішньомязево 15 мг E. Підшкірно 10 – 15 мг.
67. При яких видах порушення серцевого ритму застосування верапамілу є протипоказаним: A. Передсердна екстрасистолія B. Тріпотіння передсердь C. Пароксизм миготливої аритмії при синдромі WPW D. Миготлива аритмія E. Шлуночкова екстрасистолі.
68. Як зміниться концентрація серцевих глікозидів при додаванні в терапію антагоністів кальцію при лікуванні серцевої недостатності: A. Знизиться B. Підвищиться C. Не зміниться D. Незначно підвищиться Е. Незначно знизиться.
69. Назвіть препарат, який має холінолітичні побічні ефекти: A. Лідокаїн B. Хінідин C. Аміодарон (кордарон) D. Верапаміл E. Прокаїнамід (новокаїнамід).
70. Вкажіть групи антиаритмічних засобів, що виявляють антифібриляторну дію: A. Серцеві глікозиди B. Антагоністи кальцію (IV група) C. Бета – блокатори ( ІІІ група ) D. Препарати калію E. Хінідин, прокаїнамід та інші препарати 1А групи.
71. Вкажіть препарати, які можуть спровокувати приступ передсердної тахіаритмії при синдромі WPW: A. Дігоксин B. Аміодарон C. Пропанолол D. Етмозин E. Все вище перераховане.
72. Вкажіть препарати, яким властивий аритмогенний ефект: A. Аймалін B. Мексилетин C. Пропафенон D. Пропанолол E. Всі антиаритмічні препарати.
73. Виберіть препарат, який є найбільш ефективним для відновлення синусового ритму у хворої з затяжним пароксизмом миготливої аритмії: А. Дігоксин В. Етацизин С. Кордарон D. Хінідин E. Ізоптин.
74. Який шлях введення хінідину: А. в/м В. в/в С. пероральний D. п/ш E. в/а. 75. При захворюваннях щитоподібної залози не бажано призначати: A. Аміодарон B. Хінідину сульфат C. Верапаміл D. Лідокаїн E. Пропранолол.
76. Для профілактики фібриляції шлуночків в гострому періоді інфаркту міокарда препаратом вибору є: A. Лідокаїн B. Етацизин C. Аміодарон D. Прокаїнамід E. Ніцетамід.
77. Хворому з гострим інфарктом міокарду передньої стінки лівого шлуночка, частою шлуночковою екстрасистолією. Вирішено призначити лідокаїн. Який препарат слід призначити у наступному? A. Ніцетамід. B. Пропранолол C. Дизопірамід D. Ефедрин E. Етазицин
78. Який шлях введення етазицину слід обрати хворому із гострим інфарктом міокарду передньої стінки лівого шлуночка, частою шлуночковою екстрасистолою? A. в/в краплинний у поєднанні з в/в струминним B. в/в струминно C. в/м D. Перорально E. Перорально та в/м.
79. У яких клінічних ситуаціях є доцільним використання типових антиаритмічних засобів: A. Приступи пароксизмальної суправентрикулярної тахіаритмії B. Приступи миготливої аритмії C. Екстрасистолія D. Шлуночкова тахікардія E. Атріовентрикулярна блокада.
80. У хворої дифузний токсичний зоб 3 ст., важкої форми, ускладнений тиреотоксичною кардіоміопатією з тахісистолічною формою миготливої аритмії, обструктивний синдром. Який анти- аритмічний препарат буде адекватний? A. Атенолол B. Ніфедипін C. Новокаїнамід D. Аміодарон E. Пропанолол.
81. Хворий К., 58 років скаржиться на різко виражену задишку інспіраторного характеру. Об-но: ЧД 30 за хвилину, АТ 230/130 мм рт.ст. Акроціаноз, клекочуче дихання. При аускультації серця - акцент другого тону над легеневою артерією. Оберіть комбінацію медикаментів для лікування. A. Строфантін, панангін B. Сальбутамол, атропін C. Еуфілін, преднізолон D. Морфін, фуросемід E. Корглікон, ізадрин.
82. У 55-річного хворого з артеріальною гіпертонією (АТ - 150/110 мм рт. ст., ЧСС – 100/хв.). При обстеженні виявлено ІХС, стенокардію, II ФК, часті надшлуночкові екстрасистоли, СН. Виберіть засіб для лікування артеріальної гіпертонії? A. Атенолол B. Ніфедипін C. Празозин D. Гіпотіазид E. Клофелін.
83. Хворого, 56 років, госпіталізовано до лікарні, де виявлено підйом сегменту ST на 5 мм з формуванням зубця QS у відведеннях V1—V4. У першу добу мав місце стан клінічної смерті, у подальшому — часті епізоди екстрасистолії. Який препарат вибору для постійного прийому в амбулаторних умовах для даного хворого? A. Дигоксин B. Верапаміл C. Атенолол D. Нітросорбіт E. Новокаїнамід.
84. У хворої 65 років після фізичного навантаження, з’явились різка задишка, виник приступ ядухи. Об-но: ЧСС 120 в хв., АТ 200/120 мм Hg, ЧД 34за хв. Cor-тони глухі, систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне, ослаблене, вологі різнокаліберні хрипи. Яка з наведених схем є найбільш доцільною? A. Морфін, строфантин внутрішньовенно B. АТФ, лазикс внутрішньовенно C. Строфантин, лазикс внутрішньовенно D. Лазикс, нітрогліцерин внутрішньовенно E. Еуфілін, дибазол внутрішньовенно.
85. Хворий 56 років скаржиться на пекучий біль за грудиною, що виникає при фізичному навантаженні, проходить через 2-3 хв. після прийому нітрогліцерину. В анамнезі бронхіальна астма. Об-но: стан задовільний. Пульс-78 за 1 хв., ритмічний, АТ–130/80мм.рт.ст. Над легенями жорстке дихання, видих подовжений, поодинокі сухі хрипи. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку? A. Пропранолол. B. Нітросорбіт. C. Сальбутамол. D. Каптоприл. E. Мілдронат.
86. Хвора 48 років хворіє на стенокардію напруги близько 10 років. 2 роки тому почав підвищуватися AT. Об-но: Серцеві тони ритмічні, ЧСС 110/хв., АТ 160/100 мм рт.ст. Легені N, Загальні аналізи крові та сечі-N. З якого препарату слід починати лікування? A. Метопролол B. Клофелін C. Дібазол D. Ніфедипін E. Еналаприл.
87. Чоловік 43 років скаржиться на значну задишку у спокої, відчуття важкості у грудях. Захворювання пов`язує з перенесеним 2 тижні тому грипом. Об-но: положення вимушене – сидить, нахилившись у перед. Обличчя одутловате, ціанотичне, шийні вени набряклі. Межі серця поширені в обидві сторони, тони серця глухі, ЧСС=112/ хв., АТ=95/60 мм.рт.ст. В крові ШОЕ-46 мм/год. На ЕКГ – низький вольтаж, на Rtg – трапецевидна тінь серця, ознаки застою у легенях. Який препарат треба вживати з метою попередження тампонади серця? A. Метопролол B. Гіпотиазид C. Еналаприл D. Верошпірон E. Фуросемід.
88. Хворий С., 46 років скаржиться на задишку та нестерпний стискаючий біль за грудиною. Такий біль виникає періодично 1-2 рази на місяць, частіше між 5 і 6 годинами ранку, триває від 15 до 20 хвилин. Вдень почуває себе здоровим. Об’єктивно: пульс 55/хв., АТ 150/90 мм.рт.ст. Межі серця не змінені. Тони серця ритмічні, дещо ослаблені. При реєстрації ЕКГ у спокої і після навантаження (велоергометрії) зміни не виявлені. Вночі, під час приступу, було зареєстроване короткочасне підвищення сегменту ST у відведеннях І,ІІ, aVL, V2-V6, брадикардію. Призначення якого середника є найбільш доцільним? A. Ніфедипіну B. Нітрогліцерину C. Анаприліну D. Строфантину E. Атропіну.
89. Хворий, 58 років, переніс трансмуральний передній інфаркт міокарда. Скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, загальну слабість, набряки гомілок. Об’єктивно: в легенях вологі хрипи в нижніх відділах. ЧСС 106/хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ритм галопу. АТ 110/85 мм.рт.ст. Печінка +4,0см. На ЕКГ відсутні гострі ознаки порушення коронарного кровообігу. На рентгенограмі кардіальний індекс 65%. Який препарат може посилити прояви серцевої недостатності? A. Верошпірон B. Еналаприл C. Верапаміл D. Карведілол E. Фуросемід.
90. Хворий К., 56 років протягом тривалого часу страждає на цироз печінки з ознаками портальної гіпертензії. Відмічалися явища кровотечі з варикозно розширенних вен стравоходу. Під впливом терапії кровотечу було зупинено. Який з препаратів найбільш доцільно призначити для профілактики зазначенного ускладнення? A. Контрикал B. Вазопресин C. Феррум-лек D. Пропранолол E. Гепарин.
91. Хворий 28 років. Скарги на періодичні стискаючі болі у серці. Брат хворого помер у 34 роки від захворювання серця з аналогічними проявами. Об’єктивно: шкіра бліда. Межі серця суттєво не зміщені. Тони серця гучні, над усіма точками вислуховується систолічний шум з максимумом над аортою. При ЭхоКГ – потовщення міжшлуночкової перетинки у базальних відділах, зменшення порожнини лівого шлуночка. Засобом профілактики прогресування захворювання буде: A. Каптоприл B. Дігоксин C. Нітрогліцерин D. Метопролол E. Фуросемід.
92. У 45-річного чоловіка з`явився приступ миготіння передсердь з аритмічною роботою шлуночків біля 150-160/хв. і зниженням АТ. У цьому випадку найкраще застосувати: A. Ізопин в/в B. Новокаінамід в/в C. Серцеві глікозиди D. Електроімпульсну терапію E. Лідокаїн в/в крап.
93. Хворий С., 44 років, скарги на стискаючі болі за грудиною, задишку, періодичні запаморочення. При обстеженні виявлена гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія з діастолічним варіантом серцевої недостатності. Яким ЛЗ треба надати перевагу? A. Бета-адреноблокаторам B. Нітратам C. Ингібіторам АПФ D. Діуретикам E. Серцевим глікозидам.
94. При раптовій смерті за межами стаціонару шанс вижити не перевищує 10%. Тому велике значення має її первинна профілактика. Призначення яких препаратів буде ефективним для зниження ризику раптової смерті у хворого з СН? A. Антагоністи Са B. Серцеві глікозиди C. Нітрати D. В-блокатори E. Сечогінні.
95. Чоловік 29 років, після фізичного навантаження відчув сильне серцебиття, запаморочення. При огляді лікарем констатовано: Ps – 200 за 1 хв., ритмічний, ниткоподібний. АТ 90/60 мм рт. ст. На ЕКГ: зубці Р не визначаються, R/R однакові та складають 0,3 сек., QRS – 0,08 сек. У відведеннях V4-V6 косовисхідна депресія сегменту ST. Який із препаратів в даному випадку є препаратом вибору? A. Хінідин B. Мезатон C. Кордарон D. Строфантин E. Лідокаїн.
96. У хворого 54 років на 3 день повторного інфаркту міокарда несподівано погіршався стан з непритомністю, зупинкою серцевої діяльності та дихання, АТ- 0 мм рт. ст. На ЕКГ: часті нерегулярні хвилі, відмінні за формою та амплітудою. Завдяки терміново проведеним реанімаційним заходам серцева діяльність відновлена. З метою попередження розвитку ускладнення необхідно залучити в терапію: A. Новокаїнамід B. Кордарон C. Етацизин D. Лідокаїн E. Верапаміл.
97. Хворий 58 років, який на протязі 8 років страждає артеріальною гіпертензією, переніс рік тому інфаркт міокарда, при фізичному навантаженні відчув серцебиття. Об-но: набряків немає, I тон послаблений, ЧСС 148, PS 102, АТ 140/90, дихання везикулярне. На ЕКГ: зубець Р відсутній, частота шлуночкових скорочень 132-168. Ритм було відновлено внутрішньовенним введенням етацизину. Для попередження виникнення порушення ритму доцільно використовувати: A. Панангін B. Мекситіл C. Етацизін D. Верапаміл E. Метопролол.
98. Хворий 43 р., слюсар-сантехнік, скаржиться на блювоту сгустками крові, слабкість, головокружіння. Об-но: шкіра бліда, тони серця приглушені, ЧСС-104 в 1 хв, АТ–100/50 мм.рт.ст. Живіт здутий, печінка +5 см зі щільним загостреним краєм, неболюча, селезінка на 2 см виступає з-під краю реберної дуги. ФГДС–розширення вен нижньої третини стравоходу зі згустками крові. Для профілактики даного ускладнення хворому необхідно тривало застосовувати: A. Антиоксиданти (вітамін Е) B. Гепатопротектори (сілімарин) C. Глюкокортикостероїди (преднізолон) D. Нітрати пролонгованої дії (нітросорбід) E. Антациди (альмагель).
99. Жінка 64 років, з нестабільною стенокардією під час ходьби раптово впала. Черговим лікарем при огляді хворої констатована відсутність свідомості, пульсації на a.carotis та тонів серця; вузькі зіниці та рідке, поверхневе дихання. З чого в даному випадку необхідно починати реанімаційні заходи? A. З удару кулаком по грудині B. В/в введення адреналіну C. В/в введення атропіну D. З проведення черезстравохідної кардіостимуляції E. Інтубації та проведення ШВЛ.
100. Ви спостерігаєте хвору 64 років з діагнозом ІХС: стабільна стенокардія ФК II, СН IIA. Приймаючи призначений Вами комплекс лікування (нітрати, інгібітори АПФ, статини), вона відмітила зменшення частоти і сили приступів стенокардії, але появився біль голови, головокружіння. Ці явища можуть бути спровоковані прийомом: A. Анаприліну B. Ренітеку C. Ловастатину D. Нітросорбіду E. Аспірину.
101. У хворого 66 років 3 години назад появився пекучий біль за грудиною з іррадіацією в шию, ліве передпліччя. Наростає задишка. Нітрогліцерин біль не зняв, але дещо зменшив задишку. Багряний ціаноз обличчя. ЧД - 28/хв. Дихання везикулярне, поодинокі свистячі хрипи. Тони серця глухі, ритм галопу. Пульс - 100/хв, АТ- 100/65 мм рт.ст. На ЕКГ – від’ємний зубець Т в V2-V6. Який лікарський препарат здатен зменшити потребу міокарда пацієнта в кисні, не погіршуючи перебіг захворювання? A. Ізосорбіту динітрат B. Корінфар C. Атенолол D. Стрептокіназа E. Еуфілін.
102. У хворого 70 років, з ІХС та постінфарктним кардіосклерозом раптово з'явився напад серцебиття. Пульс - 140/хв, слабкий. АТ - 100/60 мм рт. ст. На ЕКГ - розширення комплексу QRS (0.13 сек) та негативні зубці Т в класичних відведеннях. Рефлекторні засоби, які застосовуються для зняття нападів серцебиття, ефекту не дали. Який препарат найдоцільніше використати в цьому випадку? A. Лідокаїн B. Норадреналін C. Строфантин D. Верапаміл E. Дигітоксин.
103. У зв’язку з тривалим болем стенокардитичного характеру хворого 56 років госпіталізовано до лікарні, де виявлено підйом сегменту ST на 5 мм з формуванням зубця QR у відведеннях V1 –V4. У першу добу мав місце стан клінічної смерті, у подальшому - часті епізоди екстрасистолії. Який препарат вибору для постійного прийому в амбулаторних умовах для даного хворого? A. Верапаміл B. Атенолол C. Дигоксін D. Нітросорбіт E. Новокаїнамід.
104. У хворого 56 років з дифузним токсичним зобом спостерігається миготлива аритмія з пульсом 110/хв, артеріальна гіпертензія, АТ - 165/90 мм рт.ст. Яке лікування в комбінації з мерказолілом слід рекомендовати в даному випадку? A Радіоактивний йод B. Анаприлін C. Новокаїнамід D. Верапаміл E. Корінфар.
105. Жінка 62 років хворіє на бронхіальну астму. Скаржиться на появу болі за грудиною стенокардитичного характеру, перебої в роботі серця. Об'єктивно: t-36,6 С, пульс - 78/хв, екстрасистолічна аритмія, АТ - 160/95 мм рт. ст., ЧД - 18/хв. В легенях вислуховується жорстке дихання з подовженим видохом, розсіяні сухі хрипи. Який з препаратів протипоказаний в даній ситуації? A. Ритмілен B. Корінфар C. Нітросорбід D. Сустак E. Обзидан.
106. Хворого 62-х років госпіталізовано зі скаргами на сильний біль за грудиною, який триває 1 годину і не знімається нітрогліцирином. Страждає на стенокардію, раніше напад усувувався нітратами. Інших захворювань немає. Об'єктивно: ціаноз губ. Тони серця глухі, діяльність ритмічна. На ЕКГ: гостра фаза трансмурального інфаркту передньої стінки лівого шлуночка. Що треба негайно ввести хворому довенно? A. Актилізе B. Анальгін C. Но-шпу D. Корглікон E. Дімедрол.
107. Жінка 59 років 2 дні перебуває у відділенні реанімації з трансмуральним інфарктом міокарда. Поскаржилась на ядуху, різку слабкість. Об'єктивно: ціаноз. ЧД - 34/хв, ЧСС = Рs-124/хв, АТ - 140/80 мм рт.ст. Дихання над легенями ослаблене, у нижніх відділах вологі хрипи. Тони серця приглушені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Почати лікування найбільш доцільно з призначення: A. Лазіксу B. Гіпотіазиду C. Верошпірону D. Тріампуру E. Манітолу.
108. Пацієнт 50 років хворіє на ішемічну хворобу серця, стенокардію напруги, ФК II, СН I ст. Виник пароксизм шлуночкової тахікардії. ЧСС – 180/хв, АТ –100/60 мм рт.ст. Яка схема лікування є найбільш обгрунтована? A. Вагусні прийоми, дігоксин B. Мезатон, строфантин C. Пропранолол, калію хлорид D. Лідокаїн, калію хлорид E. АТФ, кордарон.
109. У хворого гострий крупновогнищевий інфаркт міокарда ускладнився кардіогенним шоком. Останній протікає при низькому загальному периферійному опорі та зниженому серцевому викиді. Який антигіпотензивний лікарський засіб слід ввести хворому в першу чергу? A. Норадреналін B. Дофамін C. Адреналін D. Мезатон E. Преднізолон.
110. У хворого виник напад складного порушення ритму серця: миготіння передсердь, пароксизм шлуночкової тахікардії. Назвіть універсальний протиаритмічний лікарський засіб, до сфери діяльності якого входить наведена патологія. A. Строфантин B. Лідокаін C. Верапаміл D. Новокаїнамід E. Панангін.
111. У хворого 65 років з гострим інфарктом міокарда на 2-у добу захворювання розвинулася повна атріовентрикулярна блокада з ЧСС 32/хв. Який з препаратів найбільш показаний хворому для надання невідкладної допомоги? A. Преднізолон B. Міофедрін C. Атропін D. Ніфедіпін E. Еуфілін.
112. Хворий скаржиться на давлячий біль за грудиною, задишку, перебої в роботі серця. Об‘єктивно: систолічний шум на верхівці. На ЕКГ: від’ємний Т у V2-4. Гіпертрофія лівого шлуночка. Шлуночкова екстрасистолія. Дані ЕхоКГ: ТМШП 18мм, ФВ 79%. Який з перерахованих груп препаратів найбільш доцільно призначити в даному випадку? A. Нестероїдні протизапальні засоби B. Седативні засоби C. Пролонговані нітрати D. Антибіотики E. Бета-адреноблокатори.
113. У жінки 67 років, що страждає на гіпертонічну хворобу, вночі раптово з'явилися головний біль, задишка. Об’єктивно: бліда, на чолі краплини поту, АТ – 210/140 мм рт ст., ЧСС – 120 уд./хв., над легенями поодинокі сухі хрипи, в нижніх ділянках – вологі хрипи. Гомілки пастозні. Яка невідкладна допомога найбільш доцільна у даному випадку? A. Нітрогліцерин в/в +Фуросемід в/в B. Еналаприл в/в + Фуросемід в/в C. Дігоксин в/в + Нитрогліцерин в/в D. Лабеталол в/в + Фуросемід в/в E. Нітрогліцерин в/в + Капотен всередину.
114. Чоловік 42 років скаржиться на інтенсивний головний біль в потиличній ділянці, почервоніння лиця, відчуття тремтіння тіла. Впродовж 3 років - періодичні епізоди підвищення АТ до 180/90 мм рт. ст. Об-но: Пульс - 108 за хв. АТ 200/100 мм рт. ст. Ліва межа серця зміщена вліво на 1,5 см. Тони серця ритмічні, акцент ІІ тону над аортою. ЕКГ: порушення процесів реполяризації передньо-бічної стінки ЛШ. Введення якого з перерахованих препаратів є найбільш ефективним: A. Фуросемід B. Верапаміл C. Клофелін D. Метопролол E. Пентамін.
115. Хворого, 56 років, госпіталізовано до лікарні, де виявлено підйом сегменту ST на 5 мм з формуванням зубця QS у відведеннях V1—V4. У першу добу мав місце стан клінічної смерті, у подальшому — часті епізоди екстрасистолії. Який препарат вибору для постійного прийому в амбулаторних умовах для даного хворого? A. Нітросорбіт. B. Верапаміл. C. Дигоксин. D. Атенолол. E. Новокаїнамід.
116. Хвора 48 років хворіє на стенокардію напруги близько 10 років. 2 роки тому почав підвищуватися артеріальний тиск. Об-но: Серцеві тони ритмічні, ЧСС 110 в 1 хв., АТ 160/100 мм рт.ст. Легені в нормі. Загальні аналізи крові та сечі без змін. З якого препарату найбільш доцільно починати лікування? A. Метопролол B. Клофелін C. Дибазол D. Ніфедипін E. Еналаприл.
117. У хворого 56 років на ІХС, СН II А періодично (2-3 рази на тиждень) виникають напади миготливої аритмії, які самостійно проходять, супроводжуються болем за грудиною. Об-но: стан задовільний. Пульс-82 за 1 хв., ритмічний, АТ–130/80 мм.рт.ст. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку для попередження нападів аритмії? A. Новокаїнамід. B. Лідокаїн. C. Аміодарон. D. Дігоксин. E. Ритмілен.
118. Хворий 65 років відчуває перебої в роботі серця. На ЕКГ передчасні розширені і спотворені комплекси QRS з довгою паузою після них. ЧСС - 100/хв. АТ-100/60 мм.рт.ст. Який препарат з перерахованих найкраще застосувати у хворого? A. Верапаміл B. Нітронг C. Аміодарон D. Хінідин E. Лідокаїн.
119. Хворий С., 46 років скаржиться на задишку та нестерпний стискаючий біль за грудиною. Такий біль виникає періодично 1-2 рази на місяць, частіше між 5 і 6 годинами ранку, триває від 15 до 20 хвилин. Вдень почуває себе здоровим. Об’єктивно: пульс 55/хв., АТ 150/90 мм.рт.ст. Межі серця не змінені. Тони серця ритмічні, дещо ослаблені. При реєстрації ЕКГ у спокої та після навантаження (велоергометрії) зміни не виявлені. Вночі, під час приступу, було зареєстроване короткочасне підвищення сегменту ST у відведеннях І, ІІ, aVL, V2-V6, брадикардію. Призначення якого середника є найбільш доцільним? A. Нітрогліцерину B. Ніфедипіну C. Анаприліну D. Строфантину E. Атропіну.
120. Хворий, 58 років, переніс трансмуральний передній інфаркт міокарда. Скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, загальну слабість, набряки гомілок. Об’єктивно: в легенях вологі хрипи в нижніх відділах. ЧСС 106/хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ритм галопу. АТ 110/85 мм.рт.ст. Печінка +4,0см. На ЕКГ відсутні гострі ознаки порушення коронарного кровообігу. За даними рентгенограми кардіальний індекс 65%. Який препарат може посилити прояви серцевої недостатності? A. Карведілол B. Еналаприл C. Верошпірон D. Верапаміл E. Фуросемід.
121. Х
Поиск по сайту: |