 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Теорія лідерської відповідальності ⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 10
Лідером стає людина, готова взяти на себе відповідальність за розвиток і дії інших членів групи. Її самореалізація здійснюється шляхом створення умов для розвитку інших. Види лідерства Ділове лідерство — лідерство під час діяльності. Емоційне лідерство реалізується в такій специфічній діяльності, як спілкування. Емоційний лідер — це «душа компанії», людина, здатна висловити загальний психологічний настрій і ефективно ним керувати. Можливе поєднання ділового й емоційного лідерства. Водночас емоційний лідер може співробітничати з діловим, а інколи бути в конструктивній опозиції до нього, виправляючи помилки лідера ділового. Ситуація стає некерованою, якщо емоційний лідер перебуває в неконструктивній опозиції до ділового лідера. Він уміло використовує своє становище, маніпулює емоціями членів групи і спрямовує їх проти ділового лідера. Заразом, як показує практика, емоційний лідер не в змозі виконувати роль ділового лідера, що призводить до дезинтеграції та знищення результатів діяльності групи. Асоціальне лідерство — передбачає самореалізацію індивідуума лише в протиставленні себе узвичаєним соціальним нормам і установкам. При цьому для асоціального лідера важливі не його асоціальні погляди, а можливість завдяки цим поглядам реалізувати прагнення до лідерства. Ролі лідера «Ватажок» — людина, яка захоплює інших своїм власним прикладом, завжди бере на себе всю відповідальність за групу. При цьому виникають проблеми з делегуванням прав, повноважень, відповідальності іншим членам групи. «Організатор» — досконало володіє мистецтвом керування, в змозі оптимально використовувати всі існуючі ресурси для реалізації цілей групи. Зазвичай, для лідера такого типу не має значення, яку діяльність треба організовувати. «Експерт» — людина, здатна дати обґрунтовану оцінку діяльності інших членів групи і групи в цілому. Експерт створює інформаційне поле, що допомагає керуванню групою. «Заводій» — надихає інших членів групи на певний вид діяльності. Це лідер-ідеолог, здатний переконати, що все, про що він говорить, важливо для кожного і для групи в цілому. «Взірець» — людина, яка служить для інших прикладом для наслідування, носій певної важливої для групи ідеї, символ її духу. Цілком можливо, що вона не має організаторських здібностей. Проте такий лідер потрібен, якщо в групі існують внутрішні протиріччя, у цьому випадку до нього можуть апелювати конфліктуючі сторони. «Совість» — людина, яка не володіє організаторськими здібностями, але всіма визнана духовно-моральним авторитетом, здатним дати моральну оцінку учасникам діяльності. Про таку людину кажуть — «це наша совість». «Поводир» — стає лідером завдяки вмінню зайняти виняткову, важливу позицію для групи. Наприклад, у пустелі лідером каравану може стати той, хто відповідає за запаси води. У груповій діяльності таку лідерську позицію може зайняти людина, здатна вирішити важливі для групи, ключові питання і використати це становище, щоб стати лідером. «Цап відпущення» — людина, проти якої може об'єднатися група. Допоки група має загального супротивника, вона згуртована і мобільна, а загальний ворог побічно виступає лідером такої групи. «Паразит»— людина, яка вміє переконати і об'єднати навколо себе групу задля досягнення своїх корисливих цілей. Проте їй не вдається переконати геть усіх членів групи, що досягнення її цілей —усезагальне благо. Тому .через деякий час їй доводиться створювати нову групу або займати місце у вже існуючій. Безперечно, існують інші лідерські ролі або комбінації названих. Стилі лідерства У соціальній психології наводиться три найбільш поширених стилі лідерства. Демократичний стиль Лідер узгоджує свою діяльність із членами групи, обговорює з ними прийняті рішення, рівномірно розподіляє права, обов'язки і відповідальність між членами групи, захищає і підтримує всіх членів групи. Авторитарний стиль Рішення приймаються лідером одноосібне, директивне. Члени групи отримують ті права, які їм надає лідер групи. Причім у такій групі права та обов'язки можуть постійно змінюватися, не мають стабільного характеру. Лідер не делегує своїх повноважень, зосереджуючи всі важелі керування у своїх руках. Члени групи користуються гарантованим захистом і підтримкою, проте не здатні скористатися нею самостійно. Ліберальний стиль Це стиль потурання, за якого учасникам групи необґрунтовано дається необмежена свобода дій. При такому стилі лідерства дії одних членів групи часто вступають у протиріччя з діями інших і діяльністю групи в цілому. Лідер не бере на себе відповідальності за результати, намагаючись перекласти її на інших членів групи. Це можна пояснити небажанням лідера нести відповідальність за всіх членів групи. При цьому члени групи користуються мінімальним захистом і підтримкою лідера. На практиці лідер, як правило, володіє рисами, властивими різним лідерським стилям. Незважаючи на усю привабливість демократичного стилю, можливі ситуації, коли більш ефективним стає авторитарний, а іноді ліберальний лідерський стиль. Література
Поиск по сайту: |