Закони вікового розвитку об'єктивні і сталі. У сучасній педагогіці і психології за основу взято вікову періодизацію людини, наведену в таблиці 1.
Таблиця 1
Пренатальний період
Загалом триває 226 днів і складається з трьох стадій: передзародкової, зародкової, стадії плоду
Дитинство
У цілому охоплює вік від народження до 10 років. Розподіляється на дитинство, раннє дитинство і власне дитинство (6—10 років)
Отроцтво (підлітковий або пубертатний вік)
Загалом охоплює вік від 10 до 15 років. Розподіляється на молодший підлітковий (10—12 років) і підлітковий (13—15 років)
Юність
У цілому охоплює вік від 16 до 21 року і розподіляється на ранню юність (16—18 років), юність (19—21 рік)
Зрілість
Загалом охоплює вік віл 21 року і розподіляється на ранню зрілість, молодість (20—40 років), зрілість (40—60 років), першу старість (60— 75 років) і похилий вік (старше 75 років)
Психологія діяльності (А.М.Леонтьєв. Д.Б.Ельконін та ін.) стверджує, що в кожному віці переважає один із видів діяльності, найбільш важливий і актуальний для людини в певний період її життя (таблиця 2)
.Таблиця 2
Вік
Основний вид діяльності
Дошкільне дитинство (3—7 років)
Ігрова
Молодший шкільний вік (7—10 років)
Навчальна
Отроцтво (10—15 років)
Особистісне спілкування з ровесниками
Рання юність (15—17 років)
Профорієнтація, вибір професії і життєвого шляху
Психолог Л.С.Виготський акцентував на кризах, які виникають у певний період життя людини. Пізніше цю періодизацію деталізували інші вчені.
Криза 3-х років: «Я сама» — дитина вперше відчуває себе як самостійну особистість, виокремлює серед інших.
Криза 4-х років: «Дитячий негативізм» — дитина стає впертою, свавільною, прагне робити все навпаки. За допомогою цього вона визначає межі батьківської любові («Як довго вони можуть мене терпіти»).
Криза 14-тироків: «Емансипація» — підліток робить усе, щоб вийти з-під батьківської опіки і набути самостійності.
Криза 17-ти років: «Вибір життєвого шляху» — юнак (дівчина) намагається вибрати той життєвий шлях, який найбільше відповідає нахилам і здібностям, уперше гостро зіштовхується з обмеженістю власних можливостей.
Криза 28 років: «Сенс життя» — у цей період підбивається підсумок пройденого життєвого шляху, а також осмислюється доцільність вибору, зробленого в юності.
Криза настає через сумніви людини, яка не в змозі зважитися на щось інше.
Криза 37 років: «Спроможність» — людина оцінює, чи відбулася вона як особистість, чи має вона резерви для подальшого розвитку, чи здатна вона чогось досягти в майбутньому. Особливо гостро ця криза відбувається у людей творчих.
Відомий психолог Е.Еріксон запропонував вікову періодизацію, де показано назрівання конфліктів на різних стадіях розвитку особистості (таблиця 3).
Таблиця З
Орієнтовний вік
Конфлікт
Народження — 1 рік
Між довірою і недовірою до навколишнього світу
1—3 роки
Між почуттям незалежності та відчуттям сорому і сумніву
4—5 років
Між ініціативністю і почуттям провини
6—11 років
Між працьовитістю і почуттям неповноцінності
12—18 років
Між розумінням приналежності до певної статі і нерозумінням форм поведінки даної статі
Раннє дорослішання
Між прагненням до інтимних, довірчих стосунків і відчуттям ізольованості від навколишніх
Нормальне дорослішання
Між життєвою активністю і зосередженістю на собі та своїх проблемах
Пізнє дорослішання
Між відчуттям повноти життя і розпачем
Особливості формування особистості
В різні періоди вікового розвитку
Діти від 7 до 10 років
Основний тип діяльності — навчальний, тому успіхи або невдачі в навчанні дитина сприймає як оцінку своєї особистості в цілому. Ще наявна потреба в ігрових формах діяльності, але поступово вона поступається місцем потребі в спілкуванні.
У цьому віці в дитини розвивається рефлексія, самоаналіз, складається система цінностей щодо себе і навколишніх. У неї формуються уявлення про моральну оцінку, про права та обов'язки.
Діти в цьому віці здебільшого збираються великими групами, які, на відміну від дошкільного дитинства, розподіляються за статевими ознаками. Діти прагнуть мати довірчі стосунки з дорослими, намагаються зрозуміти й осмислити їхній світ.