3. Зниження кінцевого діастолічного тиску (і об’єму) в лівому шлуночку
4. Зниження напруженості стінки ЛШ і механічного тиску на коронарні артерії
5. Вплив на коронарний кровоплин: перерозподіл убік кращого шунтування субендокардіальних
пластів міокарда
6. NB: У гладком’язевих клітинах судин нітрати, взаємодіючи з SH-групами (тіоловими сполуками) перетворюються в NO, котрий активізує циклічний гуанозин-монофосфат (цГМФ), який викликає вазодилятацію. Здорові ендотеліоцити виділяють так званий ендотеліальний фактор релаксації (ендогенний NO), саме тому в разі коронарного атеросклерозу НІТРАТИ є препаратами заступної терапії (донаторами NO, який через цГМФ справляє вазодилятацію).
- синдром «динамітного серця» (розвиток стенокардії при неприйманні нітратів людиною, яка тривало приймала їх або мала контакт уході виробничого процесу (у працівників, які зайняті на виробництві препаратів нітратів це – синдром «вихідного дня»);
- інші ефекти: шум у вухах, нудота, блювання,
приплив крові до обличчя, серцебиття, загострення глаукоми.
* Головний біль є водночас критерієм дії препарату, тому часто кажуть, що дозу нітратів треба збільшувати до появи головного болю, що є ознакою достатньої для вазодилятації дози препарату.
НІТРАТИ. Протипокази до прийому нітратів:
Ø непереносимість,
Ø гіпотензія,
Ø крововилив у мозок,
Ø глаукома,
Ø підвищений внутрішньочерепний тиск
Механізм розвитку толерантності до нітратів.
При тривалому застосуванні (> 1-2 діб при безперервній інфузії або через 2-8 тижнів при пероральному прийомі) ефект нітратів падає – розвивається толерантність. Причиною є синдром метаболічної втоми – зменшення запасів SH-груп у ГМК судин. Попередити толерантність до нітратів можна, призначивши хворому інгібітори АПФ групи капотену (каптоприл, 6,25®50 мг/добу) або ацетилцистеїн (1 г/добу).
Блокатори бета-адренергічних рецепторів
b-адреноблокатори володіють чотирма різними особливостями:
1) b-блокуючим ефектом, характерним для всіх бета-блокаторів;
2) b-стимулюючим ефектом, або так званою внутрішньою симпатоміметичною активністю;
Хоч b-блокатори діють як антагоністи по відношенню до b-адренорецепторів, деякі з них володіють парадоксальною властивістюв певній мірі впливати на ті ж рецептори як агоністи (тобто так як і катехоламіни). В зв’язку з цим такі препарати як окспренолол або тразикор, алпренололабо аптин, піндолол або віскен, ацетобутолол або сектральможуть викликати не брадикардію, а тахікардію, чи не впливати істотно на частоту серцевих скорочень, особливо при фізичних навантаженнях і психічному стресі. Вони мають частковий позитивний інотропний вплив на серце. Як і кардіоселективні b-блокатори (атенолол, метопролол) не викликають бронхоконстрикції.