Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

V. Методичні вказівки до роботи



Діаграма Герцшпрунга-Рессела

I. Мета роботи

Оволодіти методикою розрахунків абсолютних зоряних величин, розмірів зір та відстаней до них.

 

II. Об’єкт та засоби дослідження

В роботі вивчаються основні характеристики найближчих і найяскравіших зір, для визначення яких використовують найважливіші співвідношення практичної астрофізики та каталоги найближчих і найяскравіших зір.

III. Робоче завдання

1. Обрахувати абсолютну візуальну зоряну величину і абсолютну болометричну зоряну величину Сонця.

2. Обрахувати відстані до кожної зорі в парсеках.

3. Для кожної з найближчих зір обрахувати абсолютну зоряну величину .

4. Перевести абсолютні зоряні величини в болометричні .

5. Знайти світності та радіуси зір, виразивши їх в одиницях світності та радіуса Сонця.

6. Побудувати діаграму Герцшпрунга-Рессела для приведених в каталозі зір та провести лінії рівних радіусів на ній.

7. Визначити в процентному співвідношенні кількість:

а) білих карликів;

б) подвійних зір;

в) зір спектральних класів .

8. Розрахувати функцію зоряної густини навколо Сонця.

9. Зробити висновки що до зоряного населення поблизу Сонця.

 

IV. Програма підготовки до роботи

 

1. Вивчити матеріал про основні характеристики зір.

2. Приготувати міліметровий папір, олівець, лінійку.

 

V. Методичні вказівки до роботи.

 

1. Для обчислення болометричної поправки і ефективної температури зірок слід використовувати метод лінійної інтерполяції. Дані про болометричні поправки і ефективні температури приведені у Додатку (Табл. 3).

2. При побудові діаграми Г-Р за віссю абсцис слід відкладати не спектральні класи, а ; за віссю ординат – абсолютну болометричну зоряну величину . Лінії рівних радіусів необхідно будувати для значень ; ; .

3. Діаграма повинна охопити діапазон болометричних величин від –9 до +20 і діапазон від 3 до 4,5. Вісі діаграми слід орієнтувати так, щоб зоряна величина зменшувалась в гору, а температура зростала вліво.

4. Навколо зірок слід проставляти їх номера за списком.

5. В таблиці для найяскравіших зір дана абсолютна візуальна зоряна величина, необхідно тільки перевести її в болометричну.

6. Навколо зір слід ставити номери за таблицею (різними кольорами для кожної таблиці).

7. Для того, щоб не переплутати точки діаграми, які відповідають різним послідовностям, необхідно позначити зорі різних класів світності різними позначками і об’єднуючи точки, відповідні даному класу світності, одержати послідовності.

 

VI. Контрольні запитання

 

1. Вивести формулу, яка пов’язує видимі і абсолютні зоряні величини.

2. Вивести формулу, яка дозволяє обрахувати радіус зорі в сонячних радіусах.

3. Пояснити зміст понять “болометрична зоряна величина” і “болометрична поправка”.

4. Пояснити зміст діаграми Г-Р. Чому зорі однакових радіусів розташовуються на діаграмі на прямих лініях?

5. Що таке спектральна класифікація зір?

6. Коли і при яких обставинах була вперше побудована діаграма Г-Р?

7. В яких координатах можлива побудова діаграми, які назви вона має?

8. Які послідовності можна виділити на діаграмі? Що таке класи світності?

VII. Література

1. Бакулин П.И. и др. Курс общей астрономии. М., 1977.

2. Мартынов Д.Я. Курс практической астрофизики. М., 1977.

3. Мартынов Д.Я. Курс общей астрофизики. М., 1988.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.