Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Урок№1 з художньої культури. Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та Скіфської культури. Мистецтво грецьких міст



«Золотим віком енеоліту» назвав свого часу академік Б. О. Рибаков епоху трипільської культури. Перекази про золотий вік залишили нам у спадок давні греки. Так вони називали період, коли люди вели райське життя без підневільної праці, а також без воєн, розбрату й чвар. Ось як описав золотий вік давньогрецький поет Гесіод:

Спершу безсмертні боги, що їх на Олімпі оселя,

Рід золотий утворили людей обдарованих словом.

Рід цей тоді існував, як владикою неба був Кронус.

Люди жили, мов боги ті безсулені і світлі душею,

Як від тяжкого труда, так від горя далекі одначе.

Старість до них не зближалась. Могутні на руки й на ноги,

Завжди на учтах вони веселились, не віддавши лиха,

А помирали, як сном опановані. Всяке добро їм

Дано було на пожиток. Без оранки поле родюче

Їм дарувало плодів рясноту. Лиш по власній охоті

В мирності серця трудились вони, на всі блага багаті,

Власники стад незліченних,подібні до сонму безсмертних. У давній історії України таким золотим віком уявляється епоха трипільської культури. Отже, чотири з половиною тисячі років тому за часів Трипілля мідний вік, який дехто тепер називає золотим, сприймався як початок створення сучасного віту. Епоха Трипілля – це злет. Спомин про трипільську історію – це ще й усвідомлення того, що на казково багатій землі, яку нині ми називаємо Україною, можливо створити передову, як на свій час, цивілізацію: здобувати десятки міст, тисячі будівель і храмів, досягнути вершин мистецтва та культури. І все це не маючи ні мудрих радників, ні кредитів від європейських банків, а лише власні руки, роздум та величезний ресурси цієї землі. Але водночас Трипілля це є згадка про розпад і повне забуття на довгі 5 тисяч років. Це нагадування про те , що можна втратити все – міста, яскраву культуру та високу духовність, які занепадають разом з економікою, що не змогла пристосуватись до нових умов. Адже наступним після трипільців суспільствам знадобилися тисячоліття, щоб відновити на цій землі подібний рівень культури через нескінченно довгі і темні віки: …Час надійшов, і покрила земля покоління щасливе.

Трипільська спадщина стала одним із джерел натхнення для широкого спектру мистецтв:від кінематографа до живопису: скульптури, літератури і багато чого іншого, тобто всього того ,що називають культурою.Навіть майстри народного мистецтва, як чи не єдина на цій землі зберегло через тисячоліття на писанках та у вишиванках відгомін та пам'ять трипільської епохи, знаходять натхнення у віднайдених шедеврах трипільців.

 

В трипільських знахідках зустрічаються кам’яні знаряддя високої техніки:добре обглажені, вишліфовані, просвердлені сокири, долота, ножі, серпи. Головною прикметою Трипільської культури було гончарство. В знахідках багато посуду, який вражає багатством форм, орнаменту. Всі вони були зроблені без гончарного кругу, вироблені руками. Асортимент посуду надзвичайно багатий. Там зустрічаються величезні глеки і маленькі глечики - іграшки. Найтиповіші для цієї культури глечики нагадують формою грушу, потім – глечики з вузеньким горлом та дінцем і гострими боками. Типовий посуд у формі шоломів. Зустрічається врізаний орнамент. Наведений гребінцем з кількома зубами, здебільшого у формі спіралі. Переважає розписний орнамент,завдяки чому деякі дослідники саму культуру називали культурою «мальованої кераміки». Тіло посуду було переважно ясножовте, розпис наведено однією фарбою – гнідопурпуровою. Тут домінує спіраля, стилізовані рослини, часто зустрічаються стилізовані фігурки тварин та людини.

Дуже цікаві інші керамічні вироби: фігурки різних тварин і зокрема – фігурки жінки. Вони не однакові. Були стилізовані фігурки без ніг – вони закінчувалися клином. Ці клини встромлювалися в якийсь п’єдестал. Особливо цікаві чоловіки цих жінок: вони нагадують голову сови і зроблені наче щипкою.

Другий тип фігурок – реалістична жіноча фігура, вже з позначеним,але не до кінця доведеними ногами.

Третій тип – фігура сидячої жінки. Призначені для ритуальної мети: були зв’язані з культом жінки. Треба згадати ще одну цікаву деталь: голови биків з розлогими рогами. Такі голови прикрашують посуд.

Великим досягненням Трипільської культури було ткацтво. Український народ зберіг свою етнічну спорідненість із старожитньою людністю Пра – України. До останніх часів сільські жінки розмальовують хати, комини, печі тощо. У килимарстві, гончарстві, дереворізьбі, вишиванках, писанках – дуже багато геометричних та рослинних орнаментів (званих по – народному циганською вулицею, безконечником, троєчками, гачками тощо), які виразно нагадують орнамент палеолітичної та неолітичної діб на Україні.

Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я. Скіфська культура.

Північні береги Чорного моря здавна привертали увагу купців – мореплавців. Мандрам і незвичайним морським пригодам присвячено багато міфів. Наприклад, на кораблі «Арго» Ясон разом зі своїми товаришами, серед яких були знамениті

Геракл, Орфей, Тесей, відправилися до далекої Колхіди у пошуках Золотого руна.

Впродовж своєї подорожі вони здійснили багато подвигів: боролися з міднокрилами птахами, зустрічалися із сиренами та рухливими скелями, перемогли двох міцноногих биків… Тут, на кримському узбережжі а також на півдні України, у гирлах Дніпра та Бугу давні греки заснували міста – колонії Ольвію, Херсонес (сучасний Севастополь), Пантикапей (сучасна Керч). Вони успадкували мистецькі традиції Великої Еллади.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.