Інвентаризація: поняття, види та порядок проведення

Інвентаризація - перевірка та оцінка фактичної наявності об'єкту контролю, яка здійснюється шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з обліковими показниками.

Інвентаризації притаманний комплекс наступних господарсько-правових ознак:

ª здійснення на підставі розпорядчого документу колегіальним органом;

ª виявлення кількісних і якісних характеристик об'єкту;

ª реєстрація та оцінка фактів;

ª нормативно-правове регулювання;

ª бухгалтерська обробка документів;

ª узагальнення та реалізація результатів;

ª прийняття рішень

Метою інвентаризації є порівняння фактичної кількості та стану майна, що є в наявності, незалежно від його місцезнаходження (здане в оренду, передане на зберігання, переробку, отримане від інших власників та інше) з даними бухгалтерських записів

Під об'єктом інвентаризації слід розуміти об'єкти бухгалтерського обліку, що мають матеріально-речову форму, кількісний вимір та вартісну оцінку, а також фінансові зобов'язання. Інвентаризація окремих об'єктів здійснюється за місцем знаходження об'єктів або за центрами відповідальності.

Суб'єктами інвентаризації є носії прав та обов'язків - державні інститути, структури та підрозділи, що згідно з чинним законодавством мають право контролювати фінансово-господарську діяльність (Державна податкова адміністрація, Контрольно-ревізійне управління, Фонд державного майна України, Прокуратура), а також власники та керівники підприємств. Суб'єкт інвентаризаційного процесу делегує свої повноваження інвентаризаційній комісії, яка відносно нього є виконавчим органом.

Класифікація інвентаризації:

а) за частотою проведення:

■ періодичні інвентаризації проводяться, як правило, за ініціативою власника, керівника або іншої уповноваженої особи, яка відповідає за проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві. Вони можуть бути щоквартальні та щомісячні, а також при сезонності виробничого процесу –сезонні. Мета таких інвентаризацій – контроль за збереженням майна, виявлення втрат, природного убутку, недостач, можливих помилок та зловживань, контроль над роботою матеріально відповідальних осіб.

■ разові інвентаризації, як правило, є річними і проводяться зазвичай перед складанням фінансової звітності в листопаді-грудні поточного року. Вони є суцільними та повними. В ті ж роки, коли нерухомі об’єкти нематеріальних активів не будуть інвентаризуватися, вони будуть частковими

б) за характером проведення й рядом питань, що вирішуються:

■ планові інвентаризації проводяться в чітко встановлені строки у відповідності з розробленим планом, затвердженим керівником підприємства.

■ необхідні інвентаризації здійснюється у випадках, час настання яких неможливо передбачити. Такі інвентаризації обов’язкові, оскільки необхідність їх проведення викликана об’єктивними і суб’єктивними причинами та регламентується нормативно-правовими актами.

■ контрольна інвентаризація повинна проводитись після закінчення попередньої з метою перевірки сумлінності дій членів інвентаризаційної комісії та перевірки попередніх результатів проведеної інвентаризації.

в) за обсягом охоплення об’єктів інвентаризації:

■ повні інвентаризації охоплюють все майно підприємства, що знаходиться на балансі підприємства, а також прийняте на відповідальне – зберігання, в переробку, та стан короткострокової і довгострокової кредиторської заборгованості.

■ часткові інвентаризації охоплює окремі види майна або все майно, що знаходиться в підзвіті конкретної матеріально відповідальної особи.

г) за охопленням матеріально відповідальних осіб:

■ індивідуальні інвентаризації – це перевірка певного виду майна у однієї матеріально відповідальної особи або бригади.

■ наскрізні інвентаризації охоплюють перевіркою конкретні види майна у всіх матеріально відповідальних осіб даного підприємства. Проведення таких інвентаризацій дозволяє усунути можливість „взаємної виручки” без документального перекидання майна або оформлення внутрішніх безтоварних операцій. Різновидом наскрізних інвентаризацій є їх одночасне проведення в місцях зберігання майна (склад) і в процесі реалізації (в торговельному залі).

д) за способом проведення:

■ суцільні інвентаризації передбачають перевірку всіх без винятку цінностей, що знаходяться в підзвіті тієї чи іншої матеріально відповідальної особи або однієї бригади.

■ вибіркові інвентаризації охоплюють перевіркою лише деякі цінності у певної матеріально відповідальної особи. Таку інвентаризацію порівняно легко організувати у будь-який час без припинення роботи підприємства. На практиці проведення несуцільних інвентаризацій є найбільш доцільним в між інвентаризаційний період за об’єктами, де облік ведеться в натурально-вартісному виразі.

Розглянемо у яких випадках проведення інвентаризації є обов'язковим. До таких подій в господарському житті підприємства належать:

Ø передача майна державних підприємств в оренду, його приватизація і корпоратизація;

Ø проведення господарських операцій, що пов'язані з реструктуризацією підприємства;

Ø ліквідація підприємства;

Ø пожежа, стихійне лихо чи аварії техногенного характеру або інші надзвичайні ситуації, викликані екстремальними умовами;

Ø зміна керівника колективу (бригади) при колективній матеріальній відповідальності, вибуття із колективу (бригади) більше половини її членів, письмове звернення (вимога) хоча б одного із членів колективу (бригади) про її проведення;

Ø випадки відмови постачальником в задоволенні претензій на недовантаження товарно-матеріальних цінностей або отримані від покупців претензії щодо недовантаження;

Ø встановлення фактів зловживань, крадіжок або псування цінностей;

Ø розпорядження судово-слідчих органів;

Ø продаж об'єктів необоротних активів;

Ø консервація необоротних активів і тимчасове виведення з експлуатації виробничих потужностей;

Ø переоцінка майна;

Ø зміна матеріально відповідальної особи при індивідуальній матеріальній відповідальності;

Ø складання річної фінансової звітності;

Для проведення інвентаризації керівник підприємства наказом призначає інвентаризаційну комісію. Керівництво її роботою він бере на себе чи покладає на свого заступника. До складу комісії обов'язково включається головний бухгалтер підприємства. Кількість інших членів комісії залежить від обсягу роботи. В наказі зазначаються строки початку та завершення інвентаризації. Інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за:

* своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризації відповідно до наказу керівника установи;

* повноту і достовірність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, основних засобів, матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, нематеріальних активів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;

* правильність і своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації відповідно до встановленого порядку.

Результати інвентаризації бажано мати на перше число місяця, так як на цю дату підсумовуються (закриваються) всі регістри бухгалтерського обліку і складаються оборотні відомості.

Дані бухгалтерського обліку, які проставляються в описах, скріплюються підписом працівника бухгалтерії. Матеріали інвентаризації розглядаються та затверджуються особами, які були призначені комісією для проведення інвентаризації. Члени інвентаризаційних комісій за внесення в описи не правильних даних про фактичні залишки матеріальних цінностей з метою приховання недостач або лишків матеріальних цінностей несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Поиск по сайту: