Організація прийняття конкурентоспроможних управлінських рішень у керуючій підсистемі

Конкурентоспроможне управлінське рішення — це результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування й вибору альтернативи з безлічі варіантів досягнення конкретної мети системи управління.
Імпульсом управлінського рішення є необхідність ліквідації, зменшення актуальності або вирішення проблеми, тобто наближення в майбутньому дійсних параметрів об'єкта (явища) до бажаних, прогнозованих.

Комплексні проблеми варто формалізувати, тобто кількісно визначати різницю між фактичним і бажаним станами об'єкта по його параметрах, а також виконати структуризацію проблеми шляхом побудови для її вирішення дерева цілей. Оскільки ресурси для вирішення проблеми обмежені, треба ранжувати (визначати важливість, вагомість, ранг) проблеми за їхньою актуальністю, масштабністю, мірою ризику. По складних, дорогих і масових об'єктах варто розробляти якісні раціональні рішення.

До параметрів якості організаційно-економічного управлінського рішення належать:

а) показник ентропії, тобто кількісної невизначеності проблеми. Якщо проблема формулюється тільки якісно, без кількісних показників, то показник ентропії наближається до нуля. Якщо всі показники проблеми виражені кількісно, показник ентропії наближається до одиниці;

б) міра ризику вкладення інвестицій;

в) імовірність реалізації рішення по показниках якості, витрат і строків;

г) міра адекватності (або точності прогнозу, коефіцієнт апроксимації) теоретичної моделі фактичним даним, на підставі яких вона була розроблена.

Після попередньої регламентації параметрів якості управлінського рішення і його ефективності (установлюється межа, мінімально допустима ефективність, заради якого варто прийматися за вирішення проблеми) аналізуються фактори зовнішнього середовища, що роблять вплив на якість та ефективність рішення.

Потім аналізуються параметри «входу» системи й приймаються заходи для їхнього поліпшення й підвищення якості вхідної інформації. Після уточнення вимог «виходу», уточнення факторів зовнішнього середовища, що впливають на якість та ефективність рішення, відпрацьовування «входу» системи варто змоделювати технологію ухвалення рішення, проаналізувати параметри процесу, вжити заходів щодо їхнього поліпшення й приступити безпосередньо до розробки рішення. Якщо якість «входу» оцінюється на «задовільно», то при будь-якому рівні якості «процесу» в системі якість «виходу», тобто якість рішення, буде «задовільним».

До основних умов забезпечення високої якості й ефективності управлінського рішення належать:

- застосування до розробки управлінського рішення наукових підходів менеджменту;

- вивчення впливу економічних законів і законів організації на ефективність управлінського рішення;

- забезпечення особи, що приймає рішення, якісною інформацією, що характеризує параметри «виходу», «входу», «зовнішнього середовища» й «процесу» системи розробки рішення;

- застосування методів функціонально-вартісного аналізу, прогнозування, моделювання й економічного обґрунтування кожного рішення;

- структуризація проблеми й побудова дерева цілей;

- забезпечення порівнянності варіантів рішень;

- забезпечення багатоваріантності рішень;

- правова обґрунтованість прийнятого рішення;

- автоматизація процесу збору й оброблення інформації, процесу розробки й реалізації рішень;

- розробка й функціонування системи відповідальності й мотивації якісного й ефективного рішення;

- наявність механізму реалізації рішення.

Виконати перераховані умови підвищення якості й ефективності управлінського рішення досить складно, і це дорого коштує. Разом з тим конкуренція об'єктивно змушує кожного інвестора підвищувати якість та ефективність управлінського рішення. Тому в цей час спостерігається тенденція збільшення кількості умов підвищення, якості й ефективності рішень на основі автоматизації системи менеджменту.

Поиск по сайту: