Інформаційні системи зазвичай класифікують за ступенем автоматизації (ручні, автоматичні, автоматизовані), характером використання відомостей (інформаційно-пошукові, інформаційно-управлінські), напрямом застосування (організаційного управління, управління технологічними процесами, автоматизованого проектування), типом задач або за функціональною ознакою.
За типом задач інформаційні системи поділяються на системи, які призначаються для вирішення:
· структурованих задач, які можна відтворити в формі математичної моделі, що має точний алгоритм розв'язання;
· неструктурованих задач, для яких неможливо скласти математичну модель, розробити відповідний алгоритм і прийняти рішення без втручання людини;
· частково структурованих задач, в яких відома лише частина елементів і зв'язків між ними, іншу частину доповнює людина, що відіграє вирішальну роль.
Класифікація за функціональною ознакою здійснюється в залежності від призначення системи, а також її мети, завдань і функцій. Структура інформаційної системи може бути представлена як сукупність її функціональних підсистем. Наприклад, інформаційні системи фахівців можна розділити за функціональною ознакою на дві групи: інформаційні системи офісної автоматизації та інформаційні системи обробки знань.
Інформаційні системи офісної автоматизації внаслідок своєї простоти й багатопрофільності активно використовуються працівниками будь-якого організаційного рівня. Основна мета - обробка даних, підвищення ефективності роботи й спрощення канцелярської праці. Ці системи виконують такі функції:
· обробка відомостей на комп'ютерах засобами офісних комп'ютерних технологій;
· виробництво нових видів і форм даних;
· архівація і збереження матеріалів;
· електронні календарі й записні книжки для організації обліку й управління поточними даними;
· електронна, аудіо й відео пошта;
· відео і телеконференції тощо.
Інформаційні системи обробки знань, у тому числі й експертні системи, містять знання, необхідні людині при розробці або створенні нового інформаційного продукту. Їх робота полягає у створенні нових матеріалів й нового знання. Наприклад, спеціалізовані робочі станції з інженерного й наукового проектування технічних і наукових розробок.
Види програмного забезпечення:
· загальносистемне;
· мережеве;
· прикладне.
Загальносистемне програмне забезпечення
Загальносистемне ПЗ забезпечує управління обчислювальним процесом; введенням, висновком і обробкою даних і команд користувача. До його складу входять: операційні системи, інструментально-технологічні засоби розробки та мовні процесори, СУБД, CASE-системи та ін.
Мережеве програмне забезпечення
Мережі забезпечує взаємодію локально або глобально розподілених компонентів комп'ютерної системи.