Інші типи імпліцитної інформації

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З ОСНОВ ТЕОРІЇ МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Студентки групи АВ-33

Попик Юлії

ТЕМА:

«ПРЕСУПОЗИЦІЯ

ТА ІНШІ ТИПИ ІМПЛІЦИТНОЇ ІНФОРМАЦІЇ»

Львів 2015

Поняття імліцитності

У процесі комунікації інформація може передаватись не лише за допомогою явних способів. У комунікації розрізняємо два типи інформації: явну (відкриту)та приховану (замасковану).Відповідно смисл інформації може бутиекспліцитний або імпліцитний.

А: Йдемо сьогодні в бібліотеку?

Б: Я маю запис у лікаря.

Як бачимо, безпосереднім змістом репліки Б є наявність запису у лікаря, проте вона містить і відмову від походу до бібліотеки, яка не є виявлена експліцитно, тобто за допомогою мовних одиниць.

Питання про прихований смисл у процесі комунікації почали активно досліджувати у другій половині ХХ століття, оскільки активно розвивалась нова галузь мовознавчої науки – лінгвістика тексту. Зокрема, це питання досліджували М.Булгакова, І.Гальперін, О.Єрмакова, В.Кухаренко, О.Падучева та інші.

У виведенні імпліцитного змісту важливу роль відіграють контекст і ситуація спілкування. Виходячи з цього, можна стверджувати, що імпліцитний зміст (смисл) — це така інформація, яка, не маючи безпосереднього вираження, виводиться з експліцитного змісту (смислу) мовних одиниць внаслідок їхньої взаємодії зі знаннями отримувача (адресата — читача, слухача) тексту, зокрема з інформацією, яка береться з контексту та ситуації спілкування. Так, різні типи імпліцитної інформації зустрічаємо часто, особливо у рекламі, агітації, девізах тощо.

Типи імпліцитної інформації: пресупозиція

Поняття пресупозиції визначається у двох значеннях – широкому та вузькому. У вузькому значенні пресупозицію визначаємо як імпліцитний компонент смислу повідомлення, який повинен бути істинним, аби повідомлення загалом на сприймалось як семантично аномальне або недоречне у певному контексті . У широкому значенні пресу позиція визначається як спільний фонд знань, досвіду, попередніх відомостей про явище, подію, стан речей тощо, якими володіють комуніканти. Ці визначення взаємопов'язані та перетинаються у певних площинах.

В. Звегінцев узагальнив різні визначення пресупозиції так: під пресупозиціями розуміємо сукупність умов, котрі необхідно задовольнити аби:
а) зробити доречним певне висловлювання у певній ситуації;
б) висловлювання було сприйняте у прямому значенні.

Типи пресупозицій в лінгвістиці виділяються залежно від різних аспектів: когнітивно-прагматичного, культурно-мовного, логічного тощо.

З огляду на структуру комунікативного акту виділяють такі типи пресупозицй:

- Макропресупозиція (фрагмент спільної когнітивної бази, спільні лінгвокультурні особливості);

- Соціумна персупозиція (фрагмент колективного когнітивного простору, який актуалізується у комунікації);

- Мікроперсупозиція (спільний фонд знань комунікантів про конкретну ситуацію, у межах якої відбувається комунікативний акт).

В. З. Демьянков на основі зарубіжних досліджень виділяє такі типи пресу позицій:

1. логічні

2. прагматичні

3. семантичні

У когнітивно-прагматичному аспекті пресупозиції можна розділити на ситуативні та лінгвістичні .

О. Падучева виділяє прагматичну та семантичну пресупозиції. Останню поділяє на такі підтипи:

· фактивні;

· категоріальні ;

· екзистенціальні.^[6].

Н. Д. Арутюнова у своїх роботах дала цілий ряд різних пресупозицій:

· екзистенційні,

· прагматичні,

· синтагматичні

· конотативні

· комунікативні

· логічні

Інші типи імпліцитної інформації

У мовленнєвому акті існує складна взаємодія різних типів імпліцитної інформації. Серед найважливіших варто видіти такі як імплікація, імплікатура, початкові передбачення запитання.

Імплікація – це процес, етап його висновку. Імплікація як процес є мисленнєвою операцією по відношенню пресупозицій висловлювання, його буквального значення, умовкомунікації. Можна сказати, що імплікації підлягають закону контрапозиції: Р є наслідком С, якщо з Р витікає, що С: Він рано прийшов з вечірки. Наслідок: Він пішов з вечірки.

Під імплікатурою розуміємо певні умовиводи, які випливають з висловлювання (повідомлення) , які сприймаються слухачем (читачем) як такі, які має на увазі той, хто говорить. Імплікатури вкрай важливі для віх ситуацій спілкування і запускають цілий комплекс когнітивних механізмів.

Початкове передбачення питання є особливим типом імпліцитної інформації. На противагу пресупозиції, початкове питання може порушуватися без порушення комунікації.

Джерела імпліцитної інформації є різні. Так, це, зокрема, компоненти, які входять до складу конвенційної семантики слів та конструкцій. Звідси з'являються так імплікатури, тобто не буквальні аспекти значення та смислу. До яких відносять, зокрема, семантичні пресупозиції. Джерела таких імплікатур різні: асоціативна семантика слів, метафора, аналогія тощо.

Поиск по сайту: