Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розрізняють системне та прикладне програмне забезпечення

Системне програмне забезпечення призначено для обслуговування власних потреб комп'ютера — забезпечення його працездатності і виконання його внутрішніх функцій, а також для створення передумов для виконання прикладного програмного забезпечення. Типовим прикладом системного програмного забезпечення є операційна система.

Прикладне програмне забезпечення, призначено для розв'язання задач користувача. Наприклад: редактори тексту, електронні таблиці, бази даних тощо.

Програмне забезпечення можна розділити на корисне і шкідливе. Корисне програмне забезпечення створюється для виконання завдань, що відповідають побажанням користувача комп'ютера. Основна меташкідливого програмного забезпечення — виконувати операції, які є небажаними для користувача, часто із завдаванням прихованої чи явної шкоди. Прикладом шкідливого програмного забезпечення єкомп'ютерні віруси.

Види програмного забезпечення:

· загальносистемне;

· мережеве;

· прикладне.

Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) — це базовий комплекс програмного забезпечення, що виконує управління апаратним забезпеченням комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.

Операційна система звичайно складається з ядра операційної системи та базового набору прикладного програмного забезпечення.

Функції операційної системи:

  • Виконання на вимогу програм користувача тих елементарних (низькорівневих) дій, які є спільними для більшості програмного забезпечення і часто зустрічаються майже у всіх програмах (введення та виведення даних, запуск і зупинка інших програм, виділення та вивільнення додаткової пам'яті тощо).
  • Стандартизований доступ до периферійних пристроїв (пристрої введення-виведення).
  • Завантаження програм у оперативну пам'ять і їх виконання.
  • Керування оперативною пам'яттю (розподіл між процесами, організація віртуальної пам'яті).
  • Керування доступом до даних енергонезалежних носіїв (твердий диск, оптичні диски тощо), організованим у тій чи іншій файловій системі.
  • Забезпечення користувацького інтерфейсу.
  • Мережеві операції, підтримка стеку мережевих протоколів.

До складу операційної системи входять:

· ядро операційної системи, що забезпечує розподіл та управління ресурсами обчислювальної системи;

· базовий набір прикладного програмного забезпечення, системні бібліотеки та програми обслуговування.

Ядро системи — це набір функцій, структур даних та окремих програмних модулів, які завантажуються в пам'ять комп'ютера при завантаженні операційної системи та забезпечують три типи системних сервісів:

· управління введенням-виведенням інформації (підсистема вводу-виводу ядра ОС);

· управління оперативною пам'яттю (підсистема управління оперативною пам'яттю ядра ОС);

· управління процесами (підсистема управління процесами ядра ОС).

Кожна з цих підсистем представлена відповідними функціями ядра системи.

Багатозадачні операційні системи також включають ще одну обов'язкову складову — механізм підтримки багатозадачності. Ця складова не надається в якості системного сервісу і тому не може бути віднесена до жодної з підсистем.

Існує три основних механізми забезпечення багатозадачності (планування задач):

1. шляхом надання процесора окремій задачі на квант часу, який визначається самою задачею (кооперативна багатозадачність; останнім часом практично не використовується або область використання значно обмежена всередині процесів);

2. шляхом надання процесора окремій задачі на квант часу, який визначається обладнанням обчислювальної системи — інтервальним таймером;

3. виділення під окрему задачу окремого процесора в багатопроцесорних системах.

У перших двох випадках на кожному з процесорів в окремо взятий момент часу обраховується лише одна задача, але за рахунок достатньо малого кванту часу (в межах мілісекунд), що почергово надається кожній з задач, виникає ілюзія одночасного виконання в системі багатьох задач.

В сучасних системах, як правило комбінується методи 2 і 3.

Джерело NetApplications NetApplications NetApplications NetApplications GoStats
Дата січень 2010 лютий 2010 березень 2010 квітень 2010 травень 2011
Усі версії 91,70 % 93,16 % 91,63 % 91,5 % 96,93 %
Windows XP 66,15 % 65,49 % 64,46 % 63,41 % 59,78 %
Windows Vista 17,47 % 16,51 % 16,01 % 15,60 % 15,77 %
Windows 2000 0,57 % 0,56 % 0,56 % 0,50 % 0,53 %
Windows 7 7,57 % 8,92 % 10,23 % 11,68 % 32,3 %
Windows Server 2003 - - - - 0,17 %
Windows 98 0,08 % 0,07 % 0,07 % 0,07 %  
Windows ME 0,05 % 0,04 % 0,04 % 0,03 %  
Windows NT 0,11 % 0,52 % 0,21 % 0,17 %  
Windows CE 0,06 % 0,05 % 0,05 % 0,04 %  

 

Медична інформаційна система (МІС) - це програмно-технічний комплекс, що готує і забезпечує процеси збирання, зберігання і обробку інформації в медицині й галузі охорони здоров'я. Розглянемо їх докладніше. Класифікація МІС заснована на ієрархічному принципі і відповідає багаторівневій структурі системи охорони здоров'я, як галузі, що містить:

- базовий (клінічний) рівень (лікарі різного профілю);

- рівень лікувально-профілактичних установ (поліклініки, стаціонари, диспансери, швидка допомога тощо);

- територіальний рівень (профільні та спеціалізовані медичні служби і регіональні органи управління);

- державний рівень (державні установи і органи управління).

Зазвичай системи кожного рівня класифікують за функціональним принципом, тобто за цілями і завданнями, які розв'язуються системою.

Автоматизо́ване робо́че мі́сце (АРМ) — індивідуальний комплекс технічних і програмних засобів, що призначений для автоматизації професійної праці фахівця і забезпечує підготовку, редагування, пошук і видачу на екран і друк необхідних йомудокументів і даних.

Автоматизоване робоче місце забезпечує робітника всіма засобами, необхідними для виконання певних функцій.

АРМ об'єднує програмно-апаратні засоби, що забезпечують взаємодію людини з комп'ютером, надає можливість введення інформації (через клавіатуру, комп'ютерну мишку, сканер тощо) та її виведення на екран монітора, принтер, плотер, звукову плату — динаміки або інші пристрої виведення.

АРМ оператора входить до складу автоматизованої системи керування.

АРМ у системі управління — це проблемно орієнтований комплекс технічних, програмних, лінгвістичних засобів, установлений безпосередньо на робочому місці користувача, що використовується для автоматизації операцій взаємодії користувача з комп'ютером у процесі проектування та реалізації завдань.

АРМ спрямоване на:

· вирішення певного класу завдань, об'єднаних загальною технологією обробки інформа-ції, єдністю режимів роботи й експлуатації, що характерно для фахівців економічних служб;

· формалізацію професійних знань, тобто можливість надання за допомогою АРМ самостійно автоматизувати нові функції і вирішувати нові завдання в процесі накопичення досвіду роботи з системою;

· модульна побудова, що забезпечує сполучення АРМ з іншими елементами системи обробки інформації, а також модифікацію і нарощування можливостей АРМ без переривання його функціонування;

· ергономічність, тобто створення для користувача комфортних умов праці і дружнього інтерфейсу спілкування з системою.

Структура та склад елементів будь-якого АРМ залежить від його призначення, складу розв'язуваних задач, структури програмного забезпечення, способу фіксації даних у первинних документах тощо.

Функціональна частина АРМ є складовим компонентом його структури, яка визначає основні функції фахівця з персоналу, а також процес функціонування АРМ у часі, як процес взаємодії елементів, що забезпечують безперебійну роботу бухгалтера. Функціональна частина АРМ містить опис сукупності взаємопов'язаних завдань, які враховують усі види формалізованої діяльності працівника. Завдання — це частина функції управління, під якою розуміють алгоритм або сукупність алгоритмів —формування вихідних документів, які мають певне функціональне призначення в управлінні конкретним об'єктом.

Забезпечуюча частина АРМ — це сукупність технічного та інформаційного забезпечення.

Технічне забезпечення АРМ — це комплекс технічних засобів, побудований на основі персонального комп'ютера.

Застосування ПЕОМ докорінно змінює технологію та організацію процесів управління. З використанням ПЕОМ упроваджуються нові ІТ управління персо­налом, що ґрунтуються на організації АРМ фахівця з кадрової роботи.

Інформаційне забезпечення АРМ — це сукупність засобів і методів побудови інформаційної бази (ІБ), що поділяється на позамашинне та внутрішньомашинне.

Основними функціями АРМ можуть бути:

· введення, нагромадження та зберігання інформації;

· її пошук за заданими ознаками;

· виконання прикладних програм оброблення інформації;

· видача результатів у потрібному вигляді;

· контроль усіх етапів оброблення інформації;

· автоматичне протоколювання робочих процесів;

· відображення інформації та результатів її оброблення на екрані ПЕОМ тощо.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.