Інформаційні системи зазвичай класифікують за ступенем автоматизації (ручні, автоматичні, автоматизовані), характером використання відомостей (інформаційно-пошукові, інформаційно-управлінські), напрямом застосування (організаційного управління, управління технологічними процесами, автоматизованого проектування), типом задач або за функціональною ознакою.
За типом задач інформаційні системи поділяються на системи, які призначаються для вирішення:
· структурованих задач, які можна відтворити в формі математичної моделі, що має точний алгоритм розв'язання;
· неструктурованих задач, для яких неможливо скласти математичну модель, розробити відповідний алгоритм і прийняти рішення без втручання людини;
· частково структурованих задач, в яких відома лише частина елементів і зв'язків між ними, іншу частину доповнює людина, що відіграє вирішальну роль.
Класифікація за функціональною ознакою здійснюється в залежності від призначення системи, а також її мети, завдань і функцій. Структура інформаційної системи може бути представлена як сукупність її функціональних підсистем. Наприклад, інформаційні системи фахівців можна розділити за функціональною ознакою на дві групи: інформаційні системи офісної автоматизації та інформаційні системи обробки знань.
Інформаційні системи офісної автоматизації внаслідок своєї простоти й багатопрофільності активно використовуються працівниками будь-якого організаційного рівня. Основна мета - обробка даних, підвищення ефективності роботи й спрощення канцелярської праці. Ці системи виконують такі функції:
· обробка відомостей на комп'ютерах засобами офісних комп'ютерних технологій;
· виробництво нових видів і форм даних;
· архівація і збереження матеріалів;
· електронні календарі й записні книжки для організації обліку й управління поточними даними;
· електронна, аудіо й відео пошта;
· відео і телеконференції тощо.
Інформаційні системи обробки знань, у тому числі й експертні системи, містять знання, необхідні людині при розробці або створенні нового інформаційного продукту. Їх робота полягає у створенні нових матеріалів й нового знання. Наприклад, спеціалізовані робочі станції з інженерного й наукового проектування технічних і наукових розробок.
Апаратне забезпечення або залізо— комплекс технічних засобів, який включає ЕОМ: зовнішні пристрої, термінали, абонентські пункти тощо, які необхідні для функціонування тієї чи іншої системи; фізична частина ЕОМ.
Поняття комп'ютерної техніки вбирає в себе не тільки апаратне, але також і програмне забезпечення, яке встановлюється на даного типу пристроях і забезпечує підтримку виконання їх базових функцій. Практично, самі пристрої і працюючі на них програми розглядаються в рамках нього, як складові єдиного апаратно-програмного комплексу.
Апаратно-програмний комплекс - сукупність технічних і програмних засобів, що дозволяє автоматизувати виконання комплексу завдань і забезпечує функціонування електронних інформаційних ресурсів та інформаційних систем.
Види комп'ютерної техніки:
Комп'ютери (суперкомп'ютери, мейнфрейми, кластери, сервери, робочі станції, персональні комп'ютери, ноутбуки, КПК і т. п.);
Комп'ютерна периферія (термінали, принтери, сканери, плотери, джерела безперебійного живлення);
Мережеве обладнання (маршрутизатори, комутатори, модеми та інше).
Мікропроцесорні системи (мікроконтролери, ПЛК тощо).